<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Слобожанська лікарня" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз*яснення щодо виникнення технічної (механічної) помилки при формуванні звіту про результати проведення процедури закупівлі (відкриті торги) , допущену при внесенні інформації при формуванні звіту про результати проведення процедури закупівлі, а саме в частині суми, визначеної в договорі про закупівлю. Зформована сума ПДВ у звіті (в електронній системі) не відповідає сумі ПДВ у договорі. При цьому, сума ПДВ у договорі є вірною. Як вийти з цієї ситуації? Заздалегідь вдячні Вам за увагу. <b> Номер відповіді:</b> 1160/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від КП" Приморський районний центр первинної медико-санітраної допомоги" Приморської міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> п.5 ч.2 стаття 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Згідно п 5. ч 2. статті 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Згідно п. 25 ч.1 статті 1 ЗУ публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Підкажіть, будь ласка, в розуміні Закону поняття "Закупівля" щодо переговорної процедури -це проведена процедура до моменту укладання договору або процедура в тому числі з укладанням договору? Укладання договору за результатами переговорної процедури (п.5 ч.2 стаття 40 ) входить у термін три роки чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 1163/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Галаур Анна Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Повернення Замовником плати за оскарження умов тендерної документації у разі задоволення скарги <b>Суть питання:</b> У разі задоволення АМКУ скарги на дискриміаційні умови тендерної документації, плата за подання скарги повертається субєкту оскарження. Але чи буде Замовник, тендерну документацію якого оскаржено, відшкодовувати цей збір до державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 1156/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Водночас згідно з частиною шостою статті 18 Закону  України “Про публічні закупівлі” у разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України. При цьому у разі оскарження процедури закупівлі Законом не передбачено випадків стягнення збору до Державного бюджету України із замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради код ЕДРПОУ 04011928 <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни на постачання теплової енергії <b>Суть питання:</b> Підприємство є постачальником теплової енергії своїм орендарям юридичним особам.Має свою котельню.І закуповує газ тільки для роботи котельні в опалювальний період. На протязі опалювального періоду і протягом року вцілому постачальник газу підвищує ціну на газ частіше ніж раз на 90 днів і більше ніж на 10 % щоразу.Ми змушені підписувати щоразу додаткові угоди. Чи можемо ми не застосовувати обмеження на зміну ціни і теж підвищувати ціну на тепло,щоразу як підвищується ціна на газ,тому що 90% в вартості тарифу на тепло займає вартість газу? На які нормативні документи ми можемо зсилатися при зміні істотних умов договору ? <b> Номер відповіді:</b> 1157/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Чорна Олена <b> Тема розширена:</b> Закупівлі для запобігання covid-19 <b>Суть питання:</b> ЗУ від 01.07.2021 р. # 1599-ІХ внесено зміни до ЗУ "Про публічні закупівлі", за якими КМУ затверджує перелік лікарських засобів, на закупівлю яких не розповсюджуються норми закону, якщо вони купуються для боротьби з covid-19. На сьогодні перелік товарів, робіт і послуг, які купуються для запобігання з covid-19 за окремою процедурою, затверджено за попередніми нормами закону постановою КМУ # 225. Питання: чи є чинною ПКМУ # 225 після набрання чинності ЗУ від 01.07.2021 р. # 1599-ІХ з 24.07.2021 р. <b> Номер відповіді:</b> 1158/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1054/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=104d7846-7e1c-40d9-a2b3-bc4ee927c337&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Юдітрейд" <b> Тема розширена:</b> Умови переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз*яснення щодо умов переговорної процедури, а саме: 1. Якими нормативно-правовими актами регулюється проведення переговорної процедури закупівлі? 2. Чи може змінюватися предмет закупівлі, його кількіть та технічні характеристики ( у випадку "якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом) через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом") ? 3. Чи може змінюватися бюджет переговорної процедур у бік збільшення суми (у яких випадках, у якому розмірі) ? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 1159/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ″НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання електронних договорів страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з органами державної влади. <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми: - як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або - як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами). У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". <b> Номер відповіді:</b> 1155/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених  Законом. Водночас  слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель. Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії. Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна строку надання послуг/постачання товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз'яснення, чи підпадає зміна строку надання послуг або постачання товарів, що не призводить до зміни строку дії Договору, під дію пункту 4 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» (продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю)? Чи є це істотною умовою Договору про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1151/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕКОБУДПАРК" <b> Тема розширена:</b> Трудове законодавство <b>Суть питання:</b> Зовнішний сумісник хоче перейти на основне місце роботи. Як правильно оформити ці відносини? Через звільнення з сумісництва та прийом на основне місце роботи з подачею повідомлення про прийняття працівника на роботу до податковой інспекції? Чи можно просто наказом підприємства про перевод с сумісництва на основне місце роботи? <b> Номер відповіді:</b> 1153/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Делегування повноваження щодо підписання договорів про закупівлю <b>Суть питання:</b> Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами): - право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями; - посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”. Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”. Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”. Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю. Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ. <b> Номер відповіді:</b> 1154/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021  № 40 (далі – Примірне положення). Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Крім того, відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи. Отже, замовники  самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами Закону, та  можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ” .

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління дрежавної міграційної служби у м.Києві та Київській області <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни на електроенергію <b>Суть питання:</b> На початку розу укладено договір на постачання електроенергії за ціною 3,10 грн. В серпні місяці постачальник надсилає 3 додаткові угоди в яких вказано , що діють з 01.08.2021 року: 1- прописано що збільшення ціни да 2,82 грн; 2- збільшено до 3,00 грн; 3- збільшено до 3,21. На мою думку я повинна підписати а опублікувати на прозоро тільки третю додаткову угоду , так як перші дві ціна підвищення менша за ціну підписаного договору. При цьому сума договору залишається незмінна і зменшую обсяги. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1147/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення закупівель до 01.01.2022. Просимо надати роз’яснення щодо порядку завершення процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році: 1. Чи має право тендерний комітет приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих у 2021 році? 2. Чи має право уповноважена особа приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році? <b> Номер відповіді:</b> 1148/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.