<b>Запит від:</b> Запит від Ліцей № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору про закупівлю ноутбуків <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ? <b> Номер відповіді:</b> 1339/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас  відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. .

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Черкаській області <b> Тема розширена:</b> Неможливість заміни аналогом товару походженням з крайни до якої застосовано санкції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг. На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження. Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках. З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки. <b> Номер відповіді:</b> 1340/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , (додаток 1 “ Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Незалежності-13" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни договору з урахуванням індексу споживчих цін <b>Суть питання:</b> 01.01.2020 р. між ОСББ та Славутським профдезвідділом укладено договір на отримання послуг з дезінсекції. Договір передбачає зміну ціни на дезпослуги у звязку з ринковими відносинами в Україні (індекс споживчих цін). Договірна ціна зазначена 416,20 грн. щомісячно. Однак, починаючи з травня 2020 р. ціна стала зростати щомісячно та за жовтень 2021 р. вже становить 458,00 грн. (+41,80 грн.) Оплата по договору здійснюється щомісячно, вчасно і в повному обсязі, заборгованість відсутня. Бухгалтер підприємства не може надати чіткої відповіді, яким чином нараховує індексацію, інші надавачі послуг, з якими працює ОСББ, такого зростання не застосовують. Чи правомірне таке збільшення ціни? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1341/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Поряд з цим порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Поливач Катерина Петрівна <b> Тема розширена:</b> щодо сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> чи потрібно проводити процедуру закупівлі для послуг Національного депозитарію з обслуговування випуску цінних паперів акціонерного товариства? <b> Номер відповіді:</b> 1330/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону  для замовників визначений у частині п`ятій  статті 3 Закону та є вичерпним. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено саме придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Ківерцівська центральна лікарня Ківерцівської міської ради" <b> Тема розширена:</b> Порядок проведення закупівлі та можливість укладання договорів на закупівлю інших товарів, що їх Закон 1599 дозволяє закупити без застосування електронної системи закупівель, таких як витратні матеріали <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У зв'язку із набранняи чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 1012 та відповідною втратою чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225, просимо Вас надати розяснення про порядок проведення закупівлі із подальшою можливість укладання договорів на закупівлю інших товарів, що їх Закон 1599 дозволяє закупити без застосування електронної системи закупівель, зокрема: розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, засоби індивідуального захисту,дезінфекційні засоби. антисептики. <b> Номер відповіді:</b> 1331/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07

<b>Запит від:</b> Запит від Оніпко Дар'я Олександрівна <b>Суть питання:</b> Чи можна однією довідкою про збільшення ціни укласти дві додаткові угоди? Чи на кожну додаткову угоду потрібна окрема довідка? <b> Номер відповіді:</b> 1332/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому збільшувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків  шляхом укладання додаткової угоди до договору про закупівлю  сторони можуть  у разі коливання ціни такого товару на ринку за наявності обґрунтування такого збільшення ціни щодо кожного випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради - обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення договору про закупівлю газу між бюджетними організаціями та ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" <b>Суть питання:</b> У зв'язку із встановленням на території України надзвичайної ситуації техногенного характеру, пов'язаної із відсутністю постачання природного газу (протокол засідання експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 12.10.2021 року № 15/09-21) ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" було розроблено проект договору (затверджений постановою КМУ від 11.10.2021 року № 1234-р) на закупівлю природного газу для бюджетних організацій на 2021/2022 рік за переговорною процедурою. Оскільки на майданчику PROZORRO неможливо створити процедуру закупівлі без прив'язки до річного плану, а річний план не може бути створено на період більше ніж рік, а також, відсутня можливість привязати до закупівлі декілька рядків плану. Яким чином оприлюднити переговорну процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1328/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Відповідно до частини другої статті 4 Закону в річному плані, крім інформації про замовника зокрема зазначається: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі; код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів); вид закупівлі та орієнтовний початок проведення. Отже, Законом передбачено зазначати в річному плані саме орієнтовний початок проведення закупівлі, а не строк поставки товару/строк дії договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Вой Л.М. <b> Тема розширена:</b> ст.41 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. 1. Що є документами дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи вимагається статтею 41 Закону надання документа дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ№1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»? <b> Номер відповіді:</b> 1323/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі,  керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 41877472) звертається з приводу наступного: На засіданні Президії конгресу місцевих та регіональних влад підписано «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води в опалювальному сезоні 2021-2022 років» від 30.09.2021р. Меморандумом зафіксовано вартість природного газу на виробництво теплової енергії для постачання тепла і гарячої води різним категоріям споживачів. Зокрема , для категорії бюджетних організацій зафіксовано вартість природного газу в розмірі 16,40 гривень за один кубічний метр, з ПДВ без вартості транспортування і розподілу (далі-пільговий тариф), який буде постачатись товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «Нафтогаз Трейдинг») до 01 січня 2023року. Відповідно до п.12 ст.2 БК України: « бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими». У зв’язку з вищезазначеним просимо надати роз’яснення чи має право комунальне некомерційне підприємство – заклад охорони здоров’я , яке отримує плату за надані послуги за Договорами з НСЗУ та частково фінансується з місцевого бюджету, провести закупівлю природного газу на підставі Меморандуму. <b> Номер відповіді:</b> 1324/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону. Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури. Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Університет державної фіскальної служби України <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 3, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» Університет державної фіскальної служби України здійснює закупівлі, як юридична особа, що є розпорядником, отримувачем бюджетних коштів. Крім того, Університет має 5 власних котелень і ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у Київській області. Питання: чи можна Університет віднести до суб’єктів господарювання визначених в підпункті 4, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» та під час закупівель застосовувати підпункт 2 пункту 1 статті 3, а саме: до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. <b> Номер відповіді:</b> 1326/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, <b> Тема розширена:</b> Про здійснення закупівлі за предметом за додаткові кошти (благодійні внески) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При здійсненні закупівель комунальним підприємством, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", чи вважається закупівля на додаткові кошти, а саме благодійні внески, новим предметом закупівлі у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? При плануванні закупівель на рік, наявність надходжень благодійних внесків неможливо передбачити. <b> Номер відповіді:</b> 1327/2021 <b> Відповідь:</b> Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески, гранти та дарунки входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому у разі надходження додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ТЕРОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» <b> Тема розширена:</b> Замовник двічі і одночасно оголошує закупівлю на той самий предмет! <b>Суть питання:</b> Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні. Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі: "Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року." <b> Номер відповіді:</b> 1322/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.