<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі за лотами, торги за якими відмінено <b>Суть питання:</b> Добрий день. Установою проведено багатолотову процедуру відкритих торгів на суму понад 200 тис. грн. За першим, найбільш вартісним лотом торги відбулись, за двома іншими лотами тендер відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю поданих тендерних пропозицій. Потреба в закупівлі товарів за цими лотами залишилась. Загальна сума за двома лотами, тендер за якими відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю пропозицій, становить 90 тисяч грн. Просимо надати роз’яснення, щодо планування подальшої закупівлі, а саме, який обрати вид закупівлі (повторно процедуру відкритих торгів, виходячи із запланованої раніше річної суми за цим предметом закупівлі, або спрощену закупівлю, виходячи із суми за двома лотами, торги за якими відмінено, як нового предмета закупівлі). Вдячні за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1369/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємствоi "Малин" Малинської міської ради Житомирської області <b> Тема розширена:</b> пов"язані особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми комунальне підприємство "Малин" просимо надати роз"яснення на таке питання: наше підприємство створене Управлінням ЖКГ міської ради. Управління оголошує тендер на виконання робіт. Чи маємо ми право на участь в цьому тендері? Управління ЖКГ наголошує на те, що ми є пов"язані особи. <b> Номер відповіді:</b> 1370/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Дочірньє підприємство «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» <b> Тема розширена:</b> дотримання вимог пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20). Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р. Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону. На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів». Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю? Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання. <b> Номер відповіді:</b> 1371/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Інститут міста <b> Тема розширена:</b> Процедура спільних міжнародних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день, Комунальна установа Інститут міста планує проведення спільних закупівель, де замовниками будуть виступати окрім комунальних організацій Львівської міської ради також організації з інших країн Європи. Наприклад, закупівля електровелосипедів для створення муніципального прокату електровелосипедів спільно із компаніями операторами з ЄС. Метою таких закупівель є забезпечення "економії на масштабі" та зменшення витрат на підготовку документації для закупівель. Уточніть, будь ласка, таку інформацію: 1) чи існують сьогодні процедури для проведення спільних закупівель в Україні? 2) якщо так, то як саме здійснюються такі закупівлі? 3) якщо ні, то чи зацікавлене Мінекономіки у розробці такої процедури? 4) якщо зацікавлене протягом наступних 1-2 років розробити таку процедуру, то Комунальна установа Інститут міста та наші міжнародні партнери готові допомогти фінансово та експертно в цьому питанні, щоб у 2024 році (крайній термін) провести таку закупівлю. Буду вдячний за надання відповіді якомога скоріше. Гарного дня і вітання зі Львова, Максим <b> Номер відповіді:</b> 1357/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), переговорної процедури закупівлі, порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, та з використанням електронного каталогу, порядок використання якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” або без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Законом. Наразі Законом не передбачено проведення процедури спільних закупівель. Поряд з цим слід зазначити, що Україна повинна забезпечити поступове наближення до відповідного законодавства acquis ЄС у сфері публічних закупівель, згідно з графіком, зазначеним у Додатку XXI до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода). Додаток XXI-G до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею” Угоди включає в себе, серед іншого, статтю 38 “Нерегулярні спільні закупівлі”, яка, відповідно до “Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), має бути імплементована в законодавство України у сфері публічних закупівель під час 4-го етапу адаптації законодавства, тобто до кінця 2021 року. Наразі триває робота з дослідження можливостей впровадження відповідної процедури в законодавство України та в свою чергу розглядається можливість перенесення строків адаптації відповідних норм відповідної статі Директиви 2014/24/ЄС в законодавство України до кінця 2022 року. Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті Поряд з цим інформуємо, що представників Комунальної установи Інститут міста, в разі необхідності, обов’язково буде залучено до цієї роботи.

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Юлія Олександрівна <b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру на закупівлю електроенергії на суму 224 тис - 70000 кВт/год, укладено договір від 01.02.2021 року, 10.02.2021 року підписано додаткову угоду на зменшення обсягів закупівлі на суму 49000 грн. зменшено обсяг до 15312,5 кВт/год. у звязку із фактичним обсягом видатків. Потім укладено додаткову угоду в серпні місяці на збільшення ціни до 10 %.. Чи маємо право використовувати даний договір понад суму 49000 грн, чи потрібно закривати цей договір та проводити процедуру відкритиї торгів? Чи можемо знову укладати додаткову угоду на збільшення ціни до 10 %? <b> Номер відповіді:</b> 1359/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020          № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Великоберезнянський ліцей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району <b>Суть питання:</b> Добрий день. Працюю бухгалтером у навчальному закладі,також покладені обов"язки Уповноваженої особи із закупівель за суміщенням,так як у нас не велика кількість закупівель на рік.Вищої освіти не маю. Питання : Чи можу бути уповноваженою усобою із закупівель без вищої освіти. <b> Номер відповіді:</b> 1360/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Оратівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі по виготовленню коригуванню ПКД більше 50000 грн <b>Суть питання:</b> У 2018 р було виготовлено ПКД на будівництво спортивної споруди і оплочено без електронної системи закупівель. У 2021 р було коригування ПКД у сумі 22079,00 грн. без електронної системи закупівель. На даний час потрібно знову проводити коригування, але планова сума-більше 50000 грн. Чи потрібно проводити на цю суму( більше 50000 грн) спрощену закупівлю чи можна провести закупівлю без електронної системи закупівель, спираючись на статтю 3 частини 7 п 5 Закону "Про публічні закупівлі", (коригування ПКД має робити той самий учасник, що і робив основну проектно-кошторисну документацію <b> Номер відповіді:</b> 1362/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3  Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> п.3 ч. 2 ст. 40 Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо: - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: - про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону? - чи являється оскарження до суду таким оскарженням? <b> Номер відповіді:</b> 1363/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Застосування поняття " договір про закупівлю " <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є: а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону): - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог. б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону): - переговорна процедура. В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур: - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог; - переговорна процедура; - спрощена закупівля. Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель. Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань. 1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель? 2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель? 4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1364/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 2,3 Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином,  договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону. Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель , не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Щодо питань 1,4 Виходячи зі змісту  пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель, якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1355/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит міститься у запиті № 1346/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9b83e43-a795-4ccc-85ed-362b8e175cf2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ <b>Суть питання:</b> Після укладання договору (відкриті торги) про закупівлю електричної енергії ціна декілька разів підвищувалась, таким чином вартість договору використалась раніше кінцевого терміну договору. Яким чином продовжити закупівлю електричної енергії, щоб не закуповувати її у постачальника "останньої надії"? <b> Номер відповіді:</b> 1356/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель , якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1346/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.