<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо). До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником). Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника). Офіційний запит у вкладенні додається. <b> Номер відповіді:</b> 1352/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Чи можна внести зміни до Єдиного закупівельного словника та доповнити його наступним найменуванням «послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та супутні послуги», що значно спростить умови оформлення процедури закупівлі послуг замовниками та прискорить реєстрацію бюджетних зобов'язань та проведення платежів? 2. Чи можуть замовники на 2022 проводити закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення та платою за абонентське обслуговування за кодом ДК 021:2015:65100000-4 «Послуги з розподілу води та супутні послуги» та укладати із товариством один договір по всім приміщенням? Офіційний запит у вкладенні додається. <b> Номер відповіді:</b> 1353/2021 <b> Відповідь:</b> Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник) повністю згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), який використовується замовниками країн-членів Європейського Союзу для визначення предметів закупівлі під час здійснення ними процедур закупівеель. Внесення запропонованих змін в частині додавання нових кодів до Єдиного закупівельного словника призведе до невідповідності з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), тому не може бути підтримано Мінекономіки. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708  встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного Єдиного закупівельного словника, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги , їх обсяги; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Таким чином, замовник може укласти один договір про закупівлю у випадку зазначення в тендерній документації місця, де повинні бути надані послуги або у разі  визначення учасника  переможцем за кількома лотами, але у будь-якому разі договір про закупівлю укладається за одним предметом закупівлі. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати? 2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати? <b> Номер відповіді:</b> 1354/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від ковбасюк лариса іванівна <b>Суть питання:</b> до якої категорії споживачів належать будинки-інтернати для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю при закупівлі електричної енергії, теплопостачання та водопостачання і водовідведення. <b> Номер відповіді:</b> 1342/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому з питань визначення категорії споживачів звертайтесь до зазначеного органу. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення категорії споживачів.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> ДОБРОГО ДНЯ. ПІДКАЖІТЬ БУДЬ-ЛАСКА В НАСТУПНОМУ ПИТАННІ. БУЛА ОГОЛОШЕНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ НА ПРИДБАННЯ РИБИ (ХЕК, ПАНГАСІУС, ЛОСОСЬ). ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА БУЛИ ЗАЗНАЧЕНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ, ТОБТО ДСТУ.АЛЕ НЕ БУВ ВРАХОВАНИЙ ТОЙ ФАКТ ЩО РИБА ІМПОРТНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПРИ ПОСТАЧАННІ КОНТРАГЕНТ НАДАЄ ДЕКЛАРАЦІЮ ВИРОБНИКА, В ЯКІЙ ЗАЗНАЧЕНО КРАЇНА - ІМПОРТЕР УКРАЇНА, КРАЇНА-ПОХОДЖЕННЯ - НОВЕГІЯ. В ДАНОМУ ДОКУМЕНТІ ВІДСУТНІ ДАНІ ЩОДО ДСТУ ЧИ ТУ У. ПИТАННЯ: ЧИ НЕОБХІДНО ВНОСИТИ ЗМІНИ ДО ДОГОВОРУ? ЯКЩО ТАК ТО НА ПІДСТАВІ ЯКОЇ СТАТТІ ЗАКОНУ? <b> Номер відповіді:</b> 1343/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> ДОБРОГО ДНЯ. ПІДКАЖІТЬ БУДЬ-ЛАСКА НАСТУПНЕ. БУЛИ ОГОЛОШЕНІ ТОРГИ. В ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ ТОВАРУ БУЛО ПРОПИСАНО ДСТУ. ВІДПОВІДНО ПРОЦЕДУРІ, КОНТРАГЕНТ ПОГОДИВСЯ З НАШИМИ УМОВАМИ. АЛЕ ПРИ ПОСТАЧАННІ БУЛО ВИЯВЛЕНО ЩО ТОВАР ВИГОТОВЛЕНО ЗА ТУ У. ЧИ МОЖЕМО МИ ПРИЙМАТИ ТАКИЙ ТОВАР? ЧИ НЕОБХІДНО ВНОСИТИ ЗМІНИ В ДОГОВІР, ТА ПІДСТАВІ ЯКОЇ СТАТТІ ЗАКОНУ? <b> Номер відповіді:</b> 1344/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Авіасток <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наша компанія ТОВ АВІАСТОК виграла тендер UA-2021-08-02-001457-a /замовник ДП "АНТОНОВ" предмет закупівлі: токопровідний матеріал Bonderite/ Матеріал прибув в Україну, але київська митниця потребує довідки від мінекономіки (не екології) про те, що цей матеріл не руйнує азоновий шар. Допоможіть, це вже друге наше звернення, якась співробітниця телефонувала від вашого офісу, пообіцявши написати результат електронною поштою, але досі нічого Дякуємо, <b> Номер відповіді:</b> 1345/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Закревський Василь Анатолійович <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи може підписати замовник додаткову угоду, в якій є посилання на ст. 631 ЦКУ якщо ця додаткова угода регулює правовідносини що виникли ПІСЛЯ ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ? Ми переглянули всі відповіді Міністерства за запитання щодо застосування статті 631 ЦКУ і не знайшли вичерпної відповіді на наше запитання. Просимо уважно прочитати запитання та надати відповідь без відсилання до Ваших відповідей, які стосуються застосування ст. 631 ЦК до правовідносин, що виникли до підписання договору. Оскільки в нашій ситуації, договір підписано і додаткова угода регулює відносини, які склалися після підписання договору. <b> Номер відповіді:</b> 1333/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Централізована бібліотечна система м. Кам'янського" Кам'янської міської ради <b>Суть питання:</b> Підприємством були проведені спрощені закупівлі UA-2021-07-20-006519-b та UA-2021-09-22-005957-c, з проведення поточного ремонту на суму 300000.00 грн. за кодом ДК 021:2015 4500000-1 Завершальні будівельні роботи. Вид предмету закупівлі визначено «Роботи». Торги двічі не відбулися через відсутність пропозицій, у зв'язку з чим закупівлю здійснено шляхом укладання прямого договору. Виконавець приступив до проведення робіт. Вищестоящим органом було повернуто договір та зазначено що у даному випадку вид предмету закупівлі треба було визначити як «Послуги» та проводити дану закупівлі шляхом проведення Відкритих торгів. Як що так, що робити підприємству у цій ситуації та яка відповідальність передбачена законодавством у даному випадку? У додаткових матеріалах надаємо перечень робіт. <b> Номер відповіді:</b> 1334/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт , поточний ремонт з розробленням проектної документації. Поряд з цим повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" ( на сторінці 5 наведено визначення послуги з поточного ремонту ). Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою статті 164-14, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

<b>Запит від:</b> Запит від Ліцей № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору про закупівлю ноутбуків <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ? <b> Номер відповіді:</b> 1339/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас  відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. .

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Черкаській області <b> Тема розширена:</b> Неможливість заміни аналогом товару походженням з крайни до якої застосовано санкції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг. На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження. Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках. З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки. <b> Номер відповіді:</b> 1340/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , (додаток 1 “ Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Незалежності-13" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни договору з урахуванням індексу споживчих цін <b>Суть питання:</b> 01.01.2020 р. між ОСББ та Славутським профдезвідділом укладено договір на отримання послуг з дезінсекції. Договір передбачає зміну ціни на дезпослуги у звязку з ринковими відносинами в Україні (індекс споживчих цін). Договірна ціна зазначена 416,20 грн. щомісячно. Однак, починаючи з травня 2020 р. ціна стала зростати щомісячно та за жовтень 2021 р. вже становить 458,00 грн. (+41,80 грн.) Оплата по договору здійснюється щомісячно, вчасно і в повному обсязі, заборгованість відсутня. Бухгалтер підприємства не може надати чіткої відповіді, яким чином нараховує індексацію, інші надавачі послуг, з якими працює ОСББ, такого зростання не застосовують. Чи правомірне таке збільшення ціни? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1341/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Поряд з цим порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.