<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Інститут міста <b> Тема розширена:</b> Процедура спільних міжнародних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день, Комунальна установа Інститут міста планує проведення спільних закупівель, де замовниками будуть виступати окрім комунальних організацій Львівської міської ради також організації з інших країн Європи. Наприклад, закупівля електровелосипедів для створення муніципального прокату електровелосипедів спільно із компаніями операторами з ЄС. Метою таких закупівель є забезпечення "економії на масштабі" та зменшення витрат на підготовку документації для закупівель. Уточніть, будь ласка, таку інформацію: 1) чи існують сьогодні процедури для проведення спільних закупівель в Україні? 2) якщо так, то як саме здійснюються такі закупівлі? 3) якщо ні, то чи зацікавлене Мінекономіки у розробці такої процедури? 4) якщо зацікавлене протягом наступних 1-2 років розробити таку процедуру, то Комунальна установа Інститут міста та наші міжнародні партнери готові допомогти фінансово та експертно в цьому питанні, щоб у 2024 році (крайній термін) провести таку закупівлю. Буду вдячний за надання відповіді якомога скоріше. Гарного дня і вітання зі Львова, Максим <b> Номер відповіді:</b> 1357/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), переговорної процедури закупівлі, порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, та з використанням електронного каталогу, порядок використання якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” або без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Законом. Наразі Законом не передбачено проведення процедури спільних закупівель. Поряд з цим слід зазначити, що Україна повинна забезпечити поступове наближення до відповідного законодавства acquis ЄС у сфері публічних закупівель, згідно з графіком, зазначеним у Додатку XXI до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода). Додаток XXI-G до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею” Угоди включає в себе, серед іншого, статтю 38 “Нерегулярні спільні закупівлі”, яка, відповідно до “Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), має бути імплементована в законодавство України у сфері публічних закупівель під час 4-го етапу адаптації законодавства, тобто до кінця 2021 року. Наразі триває робота з дослідження можливостей впровадження відповідної процедури в законодавство України та в свою чергу розглядається можливість перенесення строків адаптації відповідних норм відповідної статі Директиви 2014/24/ЄС в законодавство України до кінця 2022 року. Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті Поряд з цим інформуємо, що представників Комунальної установи Інститут міста, в разі необхідності, обов’язково буде залучено до цієї роботи.

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Юлія Олександрівна <b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру на закупівлю електроенергії на суму 224 тис - 70000 кВт/год, укладено договір від 01.02.2021 року, 10.02.2021 року підписано додаткову угоду на зменшення обсягів закупівлі на суму 49000 грн. зменшено обсяг до 15312,5 кВт/год. у звязку із фактичним обсягом видатків. Потім укладено додаткову угоду в серпні місяці на збільшення ціни до 10 %.. Чи маємо право використовувати даний договір понад суму 49000 грн, чи потрібно закривати цей договір та проводити процедуру відкритиї торгів? Чи можемо знову укладати додаткову угоду на збільшення ціни до 10 %? <b> Номер відповіді:</b> 1359/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020          № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Великоберезнянський ліцей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району <b>Суть питання:</b> Добрий день. Працюю бухгалтером у навчальному закладі,також покладені обов"язки Уповноваженої особи із закупівель за суміщенням,так як у нас не велика кількість закупівель на рік.Вищої освіти не маю. Питання : Чи можу бути уповноваженою усобою із закупівель без вищої освіти. <b> Номер відповіді:</b> 1360/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Оратівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі по виготовленню коригуванню ПКД більше 50000 грн <b>Суть питання:</b> У 2018 р було виготовлено ПКД на будівництво спортивної споруди і оплочено без електронної системи закупівель. У 2021 р було коригування ПКД у сумі 22079,00 грн. без електронної системи закупівель. На даний час потрібно знову проводити коригування, але планова сума-більше 50000 грн. Чи потрібно проводити на цю суму( більше 50000 грн) спрощену закупівлю чи можна провести закупівлю без електронної системи закупівель, спираючись на статтю 3 частини 7 п 5 Закону "Про публічні закупівлі", (коригування ПКД має робити той самий учасник, що і робив основну проектно-кошторисну документацію <b> Номер відповіді:</b> 1362/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3  Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> п.3 ч. 2 ст. 40 Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо: - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: - про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону? - чи являється оскарження до суду таким оскарженням? <b> Номер відповіді:</b> 1363/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Застосування поняття " договір про закупівлю " <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є: а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону): - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог. б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону): - переговорна процедура. В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур: - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог; - переговорна процедура; - спрощена закупівля. Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель. Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань. 1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель? 2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель? 4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1364/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 2,3 Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином,  договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону. Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель , не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Щодо питань 1,4 Виходячи зі змісту  пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель, якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1355/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит міститься у запиті № 1346/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9b83e43-a795-4ccc-85ed-362b8e175cf2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ <b>Суть питання:</b> Після укладання договору (відкриті торги) про закупівлю електричної енергії ціна декілька разів підвищувалась, таким чином вартість договору використалась раніше кінцевого терміну договору. Яким чином продовжити закупівлю електричної енергії, щоб не закуповувати її у постачальника "останньої надії"? <b> Номер відповіді:</b> 1356/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель , якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1346/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Дружківської міської ради <b> Тема розширена:</b> ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" <b>Суть питання:</b> Згідно Постанові КМУ від 22.09.2021 №1012 уповноважена замовником особа перевіряє чи притягувалась особа, з якою планується укласти договір про закупівлю, протягом останніхтрьох років до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50Закону України "Про захист економічної конкуренції", как правильно це провірити та на якому сайте, або реєстре? <b> Номер відповіді:</b> 1348/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі –  постанова № 1012). Водночас з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров`я України, як до розробника постанови № 1012. Принагідно інформуємо, що Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому на офіційному вебпорталі АМКУ містяться зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII). На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань: 1. Як проводити спрощену або переговорну процедуру закупівлі за індивідуальним публічними договорами приєднання? Редакція індивідуального публічного договіру приєднання не влаштовує споживачів, оскільки не містить особливі умови, передбачені Законом № 922-VIII (період надання послуг, загальний обсяг послуг та загальна вартість договору, код предмету закупівлі та інше). Яку форму договору можна застосовувати для таких споживачів при переговорній процедурі якщо у будинку в усіх індивідуальний публічний договір? 2. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Ч. 3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців? Офіційний запит у вкладенні <b> Номер відповіді:</b> 1349/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону  договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 41 Закону). У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови .

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII). На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань: 1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців? 2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації? офіційний запит у вкладені <b> Номер відповіді:</b> 1350/2021