<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Горлиця Діамант" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля. <b> Номер відповіді:</b> 1430/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Як проходитиме тестування? Яка уповноважена особа вважається такою, що склала тестування? Чи має право уповноважена особа на повторну спробу для проходження тестування і в який строк? Чи є можливість оскаржити результати тестування? Як підготуватися до тестування? Як бути уповноваженим особам, які не пройшли тестування до 01.01.2022? Чи може уповноважена особа, яка не пройшла тестування, розпочинати закупівлі у поточному році на наступний рік? Чи потрібно проходити тестування особам, які будуть виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році? Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? Хто є відповідальним за технічну реалізацію тестування уповноважених осіб? Чи потрібно проходити тестування особам, які здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень? --- Документ: bacb9ddd-2daa-4eb4-8a75-f0af2398d327.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо тестування уповноважених осіб Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо тестування уповноважених осіб та переходу від тендерного комітету до уповноважених осіб повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа (особи) — службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на 2 веб-порталі Уповноваженого органу (далі - Вебпортал) шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Тестування уповноважених осіб здійснюється відповідно до Порядку організації тестування уповноважених осіб, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.08.2021 № 376-21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2021 року за № 1271/36893 (далі - Порядок). Тестування уповноважених осіб здійснюється на Вебпорталі. Ураховуючи, що уповноважені особи для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель повинні підтвердити свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель, рекомендуємо не затягувати з проходженням тестування, щоб вчасно розпочати закупівлі та не створювати навантаження на електронну систему закупівель. Як проходитиме тестування? Уповноважена особа на Вебпорталі застосовує електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” (КЕП/ УЕП/ будь-якого АКСЦ/ особистий чи службовий) та ознайомлюється з Порядком. Після цього можна розпочинати тестування. Загальний час для проведення тестування складає 60 хвилин. Тест містить 50 тестових питань, які обираються автоматично з переліку тестових питань, кожне з питань передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним. Відповідати на питання можна послідовно або в довільному порядку. Яка уповноважена особа вважається такою, що склала тестування? Уповноважена особа, яка надала правильну відповідь на 30 та більше питань, вважається такою, що склала тест. Результати тестування уповноважених осіб зберігаються в електронному вигляді адміністратором електронної системи закупівель. У випадку надання правильних відповідей на 29 і менше питань уповноважена особа вважається такою, що не склала тест. Чи має право уповноважена особа на повторну спробу для проходження тестування і в який строк? 3 Уповноважена особа має право на повторну спробу для проходження тестування не раніше ніж через три дні з дня завершення попередньої спроби у трьох випадках: 1) проходження тестування було перервано уповноваженою особою самостійно; 2) тестування уповноваженої особи не відбулося з технічних причин, незалежних від уповноваженої особи (відключення електроенергії, відсутність доступу до Інтернету тощо); 3) уповноважена особа визнана такою, що не склала тест (у випадку надання правильних відповідей на 29 і менше питань). Чи є можливість оскаржити результати тестування? Так. Уповноважена особа може оскаржити результати тестування до суду. Як підготуватися до тестування? Перелік тестових питань для підтвердження уповноваженою особою рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель з варіантами відповідей затверджений наказом Міністерства економіки України від 01.11.2021 № 873-21 та розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в розділі “Публічні закупівлі” у рубриці “Професіоналізація” за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=50dedb4b-1a74-4473- a1cf-ef37014cd584&title=TestuvanniaUpovnovazhenikhOsib При цьому замовники можуть використовувати інформацію про відкриті джерела та матеріали, які допоможуть в отриманні необхідних знань, що розміщені на офіційному сайті Уповноваженого органу за адресою www.me.gov.ua, в розділі “Публічні закупівлі” у рубриці “Професіоналізація”. Як бути уповноваженим особам, які не пройшли тестування до 01.01.2022? Зазначаємо, що з 01.01.2022 уповноважена особа, яка не склала тест, не зможе в електронній системі закупівлі проводити процедури закупівлі/спрощені закупівлі, тому замовникам для здійснення закупівельної діяльності необхідно вжити всіх заходів для своєчасного проходження уповноваженими особами тестування. Чи може уповноважена особа, яка не пройшла тестування, розпочинати закупівлі у поточному році на наступний рік? 4 У разі виникнення необхідності уповноважена особа, яка ще не пройшла тестування, може розпочати закупівлі наприкінці поточного року для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, але для завершення таких закупівель після 01.01.2022, така уповноважена особа повинна пройти тестування. Чи потрібно проходити тестування особам, які будуть виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? Так. Особа, яка тимчасово виконуватиме функції уповноваженої особи, має бути визначена замовником як уповноважена особа та повинна пройти тестування. Отже, замовнику слід завчасно вжити заходів щодо наявності у особи, яка виконуватиме функції уповноваженої особи тимчасово, необхідних знань у сфері публічних закупівель та пройденого тестування. Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році? Наразі планувати та відображати закупівлі в річному плані може тендерний комітет та уповноважена особа. Водночас з 01.01.2022 здійснювати планування та відображення закупівель в річному плані зможе виключно уповноважена особа. Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? Оскільки з 01.01.2022 організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа, та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо: - проведення процедур закупівель, які були заплановані тендерним комітетом; - внесення змін до річного плану, який був затверджений тендерним комітетом і оприлюднений в електронній системі закупівель; - завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом; - оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та змін до нього у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 5 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) щодо договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом. Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? Ураховуючи, що організацією процедур закупівель/спрощених закупівель з 01.01.2022 займатимуться виключно уповноважені особи, можливість приймати рішення щодо організації та проведення процедур закупівель, а також проводити процедури закупівлі з 01.01.2022 у тендерного комітету відсутня. Хто є відповідальним за технічну реалізацію тестування уповноважених осіб? Забезпечення технічної реалізації тестування уповноважених осіб та підтримка відповідного функціоналу в електронній системі закупівель здійснюються ДП “Прозорро” як адміністратором електронної системи закупівель. Чи потрібно проходити тестування особам, які здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень? Ні, особам, які є відповідальними виключно за закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, проходити тестування не потрібно, однак для них функціонал в електронній системі закупівель буде обмежений. Додатково інформуємо, що з інформацією стосовно технічної реалізації проходження тестування та функціонування кабінету замовника можна ознайомитися за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/testuvannya-upovnovazhenih-osib-ta-inshi-zmini-v- sferi-publichnih-zakupivel Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Анна ЮЛДАШОВА

<b>Запит від:</b> Запит від Матвійчук Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> (не)врахування ПДВ у складі очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1412/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Разом з тим згідно з  примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі  здійснюється замовником самостійно. Отже,  замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі  самостійно зазначають про включення/невключення  податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування статті 631 при укладанні прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1413/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення коду ДК при закупівлі послуг з теплопостачання <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити наступне: З 1 жовтня 2021 року вступили нові правила постачання теплової енергії споживачам та затверджено нові типові договори про надання послуг (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії"). Теплопостачання в розрізі предмету закупівлі тепер визначено послугою, раніше теплова енергія закуповувалася як товар. Просимо пояснити який код ДК правильно використовувати для закупівлі ПОСЛУГИ з теплопостачання, оскільки наявний код ДК за 4 знаком 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція відноситься до закупівлі ТОВАРІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1414/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба морського та річкового транспорту України <b> Тема розширена:</b> Закупівля через ЦЗО <b>Суть питання:</b> Керуючись пунктами 12), 13), 15) частини першої, частини другої статті 9 Закону, Морська адміністрація просить надати роз'яснення щодо: - заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми; - заходів, яких необхідно вжити замовнику для ефективного і своєчасного використання державних коштів у зв’язку з відмовою ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» від виконання вимог Постанови КМУ № 1216; - оцінки правомірності дій ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» щодо відмови виконання вимог Постанови КМУ № 1216 та не включення в річний план закупівель проведення тендерів в інтересах замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1415/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені  Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках. Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику,  з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Бондаренко Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Визначення коду закупівлі за ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> В рамках виконання заходів із технічного нагляду за роботами з реконструкції залізниці та підготовки закупівлі прокату самохідної дрезини виникло питання визначення коду закупівлі за ДК 021:2015. Найбільш прийнятним кодом, виходячи із змісту послуги, що буде закуповуватись, являється: 45500000-2 «Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва». Проте, відповідно до п. 3 Загальних положень «Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг повинен визначатись за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, отже використання коду 45500000-2 унеможливлено. Найближчим за змістом закупівлі кодом являється: 45510000-5 «Прокат підіймальних кранів з оператором». Чи буде вірним використання коду 45510000-5 з огляду на відмінність предмета прокату (мотодрезини і крану)? <b> Номер відповіді:</b> 1417/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Допоможіть будь- ласка у вирішені такого питання: протягом 2021 року було розміщено 6 процедур відкритих торгів на проведення поточного ремонту та 1 відкриті торги на монтаж пожежної сигналізації. За результатами процедур було зекономлено 40 тис. грн, частину цих коштів було використано на інші потреби, залишок 25 тис.грн. Також за результатами спрощених закупівель ,залишилось 20 тис. грн. Також було укладено прямий договір на медичні послуги, але додатковою угодою зменшено суму договору на 27 тис. грн. Внаслідок чого залишилися вільні кошти в загальній сумі 72 тис. грн. . Керівництво пропонує провести додатковий ремонт сходової клітини в адмін приміщенні, кошторисна вартість якого складає 191 тис. грн. Різницю суми вирішено попросити у центрального органу управління та провести спрощену закупівлю на поточний ремонт по ДК 021:2015-45000000-7. Підкажіть будь-ласка чи не буде це порушенням ЗУ “Про публічні закупівлі”, в частині поділу предмета закупівлі? Дуже дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1418/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Український державний університет науки і технологій <b>Суть питання:</b> Добрий день. Питання стосується планування закупівель Замовникм, який утворений шляхом реорганізації двох юридичних осіб. В результаті реорганізації утворена юридична особа з новою назвою та окремим кодом ЄДРПОУ. Суть питання: чи повинен Замовник вхаховувати закупівлі, які вже провели організації, які діяли до реорганізації. Якщо одна організація по конкретному коду ДК уже провела спрощену закупівлю, а інша ще не використовувала цей же код ДК, то який вид закупівлі повинна обрати юридична особа, яка утворена в результеті реорганізації? <b> Номер відповіді:</b> 1406/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ" <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності дій Замовника торгів по дискваліфікації тендерної пропозиції на підставі відсутності органу з оцінки відповідності в реєстрі призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, який формує та веде Мінекономіки України <b>Суть питання:</b> 1. Надати роз’яснення, чи є обов’язковим у складі тендерної документації, документ про якість – сертифікат відповідності встановленого зразка, виданий уповноваженим органом оцінки відповідності перевірянням виробів певного типу з застосуванням відповідних процедур, за умови що предмет закупівлі – товар не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. 2. Чи є сертифікат відповідності, виданий в порядку добровільної сертифікації, уповноваженим органом оцінки відповідності – належним документом про якість відповідного товару, за умови відсутності такого органу з оцінки в реєстрі призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, який формує та веде Мінекономіки України. 3. Чи є орган оцінки відповідності ТОВ «СВІТОВІ СТАНДАРТИ» - уповноваженим органом з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів <b> Номер відповіді:</b> 1407/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1,2 Відповідно до пункту 31 статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону). При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від громадянин України <b> Тема розширена:</b> повноваження <b>Суть питання:</b> Чи може тендерний комітет у 2021 році затвердити річний план закупівель на 2022 рік? Чи може тендерний комітет у 2021 році провести тендерні закупівлі товарів та послуг на 2022 рік? <b> Номер відповіді:</b> 1408/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" ( Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році?, Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022?, Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? ),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806 При цьому повідомляємо, що тендерний комітет може проводити процедури закупівлі у 2021 році  для забезпечення потреб наступного року.

<b>Запит від:</b> Запит від Галицький територіальний центр надання соціальних послуг <b>Суть питання:</b> Добрий день! Скажіть будь ласка, чи потрібно звітувати в прозоро договір про закупівлю за спецфонд (пенсійні кошти)? <b> Номер відповіді:</b> 1409/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надана у запиті № 1383/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f32e1c9e-7ca7-4cf9-9f58-6ee32db5515b&lang=uk-UA