<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТМЕДФАРМПОСТАЧ» <b> Тема розширена:</b> усунення дискримінації учасників <b>Суть питання:</b> Все частіше Замовники вимагають від Учасників надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України, яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів (далі - авторизаційний лист про повноваження). Стандартом поведінки виробника або його офіційного представника є надання лише одного авторизаційного листа про повноваження для одного учасника, або ненадання жодного,- у разі якщо сам виробники приймає участі у закупівлях. Зазначена обставина виключає можливість отримати авторизаційний лист про повноваження всіма іншими учасниками, та не уможливлює їх участь у закупівлі. Вимога надати авторизаційний лист про повноваження тендерної документації суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те, що «пропозиція не відповідає вимогам замовника». У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас роз’яснити: чи є вимога тендерної документації про надання учасником авторизаційного листа про повноваження дискримінацією, у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі»? чи має право замовник включати до тендерної документації вимогу про надання учасником авторизаційних листів від виробника або офіційного представника виробника на території України? якими положеннями ЗУ «Про публічні закупівлі» чи інших нормативно-правових актів передбачено обов’язок виробника або його офіційного представника на території України надавати учаснику закупівлі лист про повноваження для участі у закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1393/2021 <b> Відповідь:</b> Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КП КМР "Камянська теплопостачальна компанія" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Пункт 2 частина 5 ст. 41 Закону "Про Публічні закупівлі", а саме "2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; Якщо предметом закупівлі є газ нафтовий скраплений, то змінювати ціну за одиницю товару ми можемо частише ніж один раз на 90 днів? <b> Номер відповіді:</b> 1394/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття  газу нафтового скрапленого.

<b>Запит від:</b> Запит від Попов О.В. <b> Тема розширена:</b> Функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу. Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення: 1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження? 2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель? 3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця? 4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі? 5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1378/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-4 Відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", та від 11.11.2021  № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806 Поряд з цим зазначаємо, що повноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення  однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим відповідно до частини десятої  статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП. Щодо питання 5 Складання та затвердження річного плану та внесення  змін до нього, є передумовою здійснення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. Відповідно до частини п`ятої  статті 10 Закону тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою статті 10 Закону. Отже, початком тендеру/спрощеної закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель/оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Державний центр інформаційних ресурсів України» <b> Тема розширена:</b> Можливість зміни джерела фінансування з власного бюджету на державний бюджет після підписання тендерного договору <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів. В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому керівник ставить завдання внести зміни джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти» в діючий тендерний договір про зміну незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо. Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно: "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі 1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…» 5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…» та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника, або на обох. <b> Номер відповіді:</b> 1379/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1367/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6cc861ed-0962-46b3-a219-ee18db8bc125&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Луганській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення щодо : Якщо Замовник ще не провів тендер/спрощену закупівлю на наступний рік, а товар йому буде потрібен вже з початку січня, то він може продовжити договір поточного року на термін, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на наступний рік. Тобто дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Тобто, якщо це стосується електроенергії, видатки на це повинні бути в цоьму році затверджено, або мається на увазі, що можливо договір продовжити в кінці цього року та заключити додаткову угоду на 20% в січні, коли буде затверджено тимчасовий кошторис? <b> Номер відповіді:</b> 1380/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( який містить інформацію щодо продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку ), від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель",  та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ХЕЛСІ ЮА <b>Суть питання:</b> Відповідно Додатку 4 тендерної документації, учасники процедури закупівлі повинні надати документальне підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним вимогам до предмета закупівлі, а саме:  Учасник закупівлі має надати документ, що підтверджує право на надання послуг запропонованої системи, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство). В складі тендерної пропозиції учасника якого визнано переможцем відсутня копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство).Крім того, відповідно до частини першої статті 24 Закону Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 24 Закону. Учасник не звертався до Замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звертався до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Тим самим прийнявши всі вимоги та умови тендерної документації Замовника. Чи є це невідповідність тендерної пропозиції учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1381/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1382/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини десятої  статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.

<b>Запит від:</b> Запит від Галицький територіальний центр надання соціальних послуг <b> Тема розширена:</b> Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро. <b>Суть питання:</b> Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро. <b> Номер відповіді:</b> 1383/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОМУНАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ" <b> Тема розширена:</b> повязані особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі " про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону у яких тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» Просимо Вас надати роз’яснення до 08.11.2021 р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника). <b> Номер відповіді:</b> 1384/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1167/2021, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаціна система "Prozorro" є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та розроблена відповідно до технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Під час відхилення тендерної пропозиції торгівельні майданчики (які працюють відповідно до технічної реалізації прозорро) технічно надають можливість обрати підставу лише визначену ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" . Враховуючи, що система має відповідати вимогам Закону, чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1385/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни до 10% при закупівлі бензину <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У своєму листі від 20.08.2021 № 4712-03/42338-01 Мінекономіки зазначає «…згідно з п.2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміни не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного палива, природного газу та електричної енергії. Отже сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному п.2 ч.5 ст.41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару». Звертаємось з проханням надати відповідь - чи може підприємство-Замовник при закупівлі бензину та дизельного палива вносити зміни до істотних умов договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 % в порядку передбаченому договором без кількості обмежень такого підвищення. Наприклад, договір укладено 01.06.2021, підприємство відповідно до умов договору та за наявності документально підтвердженого коливання ціни на ринку 01.07.2021 підвищено вартість товару до 10 % від початкової суми (обсяг товару відповідно зменшено). Чи має право підприємство підвищити ще раз вартість товару 01.08.2021 до 10 % від попередньо встановленої вартості за наявності документально підтвердженого коливання ціни та якщо таке підвищення передбачено умовами договору? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1386/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару у разі закупівлі бензину та дизельного пального не застосовується.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець <b>Суть питання:</b> Який державний орган має право на проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціна такої послуги згідно законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1387/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від  02.09.2015  № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів , карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Тому, з питання проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціни такої послуги пропонуємо додатково звернутися до Держпродспоживслужби.