<b>Запит від:</b> Запит від П'ятигірський ліцей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області <b> Тема розширена:</b> Можливе уникнення процедури відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Закладу було виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації на улаштування системи протипожежного захисту та на саме улаштування цієї системи.по КЕКВ 2240. Було проведено спрощену закупівлю на" Виготовлення робочого проекту з «Улаштування системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація)" UA-2021-07-29-009236-b. Потім проведено спрощену закупівлю "Улаштування системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) в будівлі П’ятигірського ліцею Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області за адресою: вул. Шкільна,4, селище П’ятигірське, Балаклійський район, Харківська область,64252(монтаж автоматичної системи пожежної сигналізації)" UA-2021-10-18-000152-b - це монтаж сигналізації тільки на першому поверсі будівлі. Залишилися кошти. Хочемо провести ще одну спрощену закупівлю на Монтаж системи оповіщення також першого поверху. Чи не буде вважатися уникнення процедури закупівлі проведення двох спрощених закупівель окреміих частин пожежної стгналізації, на яку було виготовлено проектно-кошторисну документацію? <b> Номер відповіді:</b> 1457/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщених за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Руслана <b> Тема розширена:</b> Плюсювання очікуваних вартостей закупівель, що плануються за одним кодом ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз‘яснення щодо правильного обрання виду закупівлі. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.» Для прикладу, Замовником була оголошена закупівля відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:18130000-9: Спеціальний робочий одяг, за результатом якої укладено договір на суму 3 500 000, 00 тис. У разі проведення ще однієї закупівлі протягом року за таким самим кодом ДК та з очікуваною вартістю 2 000 000, 00 грн, її необхідно проводити як відкриті торги з публікацією англійською мовою, чи все ж видом такої закупівлі будуть звичайні відкриті торги? Ч. 3 ст. 10 Закону стосується однієї закупівлі чи всіх закупівель за один кодом ДК, що здійснюються протягом одного року (кожну наступну потрібно плюсувати до попередньої проведеної та визначати, відповідно до вартісних меж, вид закупівлі)? Або, ч. 3 ст. 3 Закону визначено: «у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.» Запитання: Замовником проведено за кодом ДК 021:2015: 34330000-9 — Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів, закупівлю без використання електронної системи на суму 49 000, 00 грн. У разі проведення іншої закупівлі протягом року за цим самим кодом ДК та з очікуваною вартістю 49 500, 00 грн, таку закупівлю необхідно проводити як спрощену закупівлю чи можна як закупівлю без використання електронної системи? Буду дуже вдячна за розгорнуті відповіді на запитання! <b> Номер відповіді:</b> 1445/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Соловйов Олександр Євгенович <b> Тема розширена:</b> Визначення переможця відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Чи потрібно при визначенні переможця відкритих торгів завантажувати в систему протокол УО про визначення переможця, і що робити, якщо протокол не будо завантажено? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1446/2021 <b> Відповідь:</b> Виходячи з норм частини десятої статті 11 Закону,  вимога для уповноваженої особи оформлювати та підписувати протокол є у разі прийняття нею будь-яких рішень, пов’язаних з організацією та проведенням закупівель. Наприклад, що супроводжують дії уповноваженої особи щодо планування закупівлі, вибору та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель, оприлюднення інформації в електронній системі закупівель тощо. При цьому у відповідності до статті 10 Закону обов’язковому оприлюдненню з боку замовника підлягають протокол кваліфікаційного відбору (протягом одного дня з дня його затвердження) при застосуванні торгів з обмеженою участю та протокол розгляду тендерних пропозицій (протягом одного дня з дня його затвердження) при застосуванні процедури відкритих торгів у разі оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель згідно з частиною третьою статті 10 Закону. Оприлюднення інших протоколів рішень уповноваженої особи можливе за необхідності та з урахуванням технічної реалізації в електронній системі закупівель

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Коріненко Тетяна Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Зміни до Наказу 15.04.2020 № 708 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 08.11.2021 згідно Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» втратили чинність, державні стандарти України згідно з додатком до цього наказу, в тому числі і ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається наказ № 708, а саме визначення предмета закупівлі робіт. Прошу надати роз'яснення як визначати предмет закупівлі за ДСТУ який втратив чинність. <b> Номер відповіді:</b> 1431/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Кількість уповноважених осіб та доплата згідно законодавства <b>Суть питання:</b> Управління керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" здійснює наступні закупівлі: спрощена процедура, переговорна процедура (поштові послуги для доставки сум відшкодування пільг і субсидій громадянам міста), а також публікує звіти про закупівлі здійснені без електронної системи ( закупівлі до 50000,00 грн.) У 2020 році такі закупівлі були розподілені наступним чином 14 спрощених, 25 звітів, 2 переговорні процедури. Чи можливо у 2022 році призначити дві уповноважені особи:одна для публікації звітів , а інша для проведення процедури спрощених закупівель? Обидві особи є штатними співробітниками, на яких наказом керівника покладено додаткові функції уповноваженої особи. Як правильно визначити їм суму доплати згідно законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1432/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель. Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікотеплосервіс" <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі підстави для ненадання довідки за ст.17 <b>Суть питання:</b> Замовник провів переговорну процедуру на підставі п.2 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;). В подальшому переможця закупівлі (контрагента) було внесено до Реєстру Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Таким чином, відповідно до ст.17 Закону суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Проте, відповідно до ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (КРІМ ВИПАДКІВ, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону). 1) Оскільки переможець (контрагент) внесений до цих відомостей, чи правомірно буде визначати переможцем переговорної процедури, проведеної на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, такого учасника - у подальшому. 2) Чи обов'язково у цьому випадку (у подальших переговорних закупівліх, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин) Замовнику перевіряти Учасника на внесення до такого реєстру. <b> Номер відповіді:</b> 1433/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Центральний орган виконавчої влади "Український інститут національної пам'яті" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році. <b>Суть питання:</b> Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг: - з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »; - з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16». Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників. Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури. Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання: 1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році. <b> Номер відповіді:</b> 1434/2021 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо  було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА № 2" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни за одиницю товару у договорі, який укладено у результаті проведення допорогової закупівлі, згідно наказу ДП "ПРОЗОРО" №10 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У липні місяці замовником проведено допорогову закупівлю, у результаті якої було укладено договір на придбання паперу. У листопаді місяці від постачальника отримано лист, в якому написано, що постачальник вимушений підняти ціну на 10%. До листа додається експертиний висновок ТПП. Чи має право замовник на підставі даного листа та експертного висновка підписувати ДУ на підвищення ціни за одиницю товару? У наказі ДП "ПРОЗОРО" №10 нічого про це прописано. <b> Номер відповіді:</b> 1435/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської облсті <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Згідно цього трактування чи може замовник збільшити ціну за одиницю товару більше чим на 10 відсотків на рік, чи обмеження стосуються 10 відсотків на рік , чи на 90 днів. <b> Номер відповіді:</b> 1436/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Поряд з цим зазначаємо, що сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю  декілька разів протягом року за умови збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.

<b>Запит від:</b> Запит від Глушкова Юлія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Розробка проєктної документації <b>Суть питання:</b> 02.11.2021 учасник процедури направив на Прозорро документи по спрощеній процедурі, на виконання проектно-вишукувальних робіт. З 11.11.2021 розпочата робота по узгодженню та укладанню договорів з учасником, але з’ясувалось, що ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» відповідно до яких проводиться закупівля та розраховано кошторис на вишукувальні та проектні роботи втратили чинність з 08.11.2021, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України в будівництві». Учасник у спрощеній процедурі закупівлі - 1. Як поступити? Можливо укласти договір по вимогам документації, опублікованих на Прозорро з їх кошторисам по втрачених дію ДБН, а потім укласти Допугоду по кошторису, розробленому у відповідності до вимог нового законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 1437/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції <b> Тема розширена:</b> Порядок оголошення закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати роз'яснення щодо дій замовників під час оголошення та завершення процедур закупівель робіт у звязку з прийняттям наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" яким затверджено, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втрати чинність? Чи може замовник визначати вартість робіт, виходячи з ПКД, яка пройшла експертизу, на що були витрачені державні кошти, до набрання чинності наказу Мінрегіону? <b> Номер відповіді:</b> 1439/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Безхліб'як Віта Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> Замовником на початку року шляхом видкритих торгів оголошено закупівлю електричної енергії на сумму 664 009 гривень, наразі усі ці гроші передбачені кошторисом використані. Постає необхідність закупити додаткову електричну енергію на 52 000 гривень. Шляхом якої процедури необхідно здійснювати закупівлю? Чи можна оголосити спрощену процедуру закупівлі на 52 000 щоб уникнути відключення від мережі? Якщо ні, то як бути у данній ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 1440/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA