<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Промислове та цивільне будівництво і проектування" <b> Тема розширена:</b> Чи законні підстави для дискваліфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати консультацію з наступного питання: у спрощеній закупівлі Замовник дискваліфікує Учасника, який надав найцбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону з наступних двох підстав: 1. Листи Учасника адресовані уповноваженій особі Замовника, а Замовник визначає це помилкою та підставою для дискваліфікації і зазначає, що адресатом слід було зазначити просто юридичну особу (тобто вказати назву Замовника). Чи є це підставою для дискваліфікації у спрощеній закупівлі? 2. У листі-відгку до наданого Учасником аналогічного договору зазначено суму договору, а Замовник зазначає, що потрібно було вказати саме словосполучення "вартість виконаних робіт" (так зазначено в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), Чи не є ці поняття тотожними та чи є це підставою для дискваліфікації Учасника у спрощеній закупівлі? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 1404/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій  статті 14 Закону. Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від Самбірський фаховий коледж економіки та інформаційних технологій <b> Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна закупілю електричної енергії для студентського гуртожитку здійснювати у Постачальника універсальних послуг? <b> Номер відповіді:</b> 1402/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” ,  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 Отже, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від Цумарєва Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Якшо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис.грн., замовники оприлюднють звіт про укладений договір. Прошу уточнити, яку адресу прописувати в звіті про укладений договір п.12 "Місце поставки товарів, виконання робіт, надання послуг": адресу замовника чи адресу, де фактично буде здіснюватися надання послуг? Наприклад: заключено договір на послуги з заправки катриджів. Виконавець чітко у розділі 3 договору прописав, що місце надання послуг: м. Андрусівка, вул. Соборна, 10. <b> Номер відповіді:</b> 1403/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити  інформацію, зокрема про кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. При цьому така інформація, у тому числі щодо місця надання послуг, визначається замовником самостійно. Принагідно інформуємо, що питання закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою  200 тисяч гривень (для товарів і послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт)  міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Потапенко Богдан Сергійович <b> Тема розширена:</b> Підвищення ціни за електроенергію на 10% <b>Суть питання:</b> У разі, якщо, у ціновій довідці (експертний висновок ТПП) зазначено відсоток коливання ціни електроенергії 34%, чи можливо підписання декількох додаткових угод (до 10%), обґрунтуванням яких, буде одна цінова довідка . <b> Номер відповіді:</b> 1395/2021

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Літинський центр ПМСД" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! закуповуємо тест смужки для визначення ковід. - 2500 грн. Відповідно до перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" не зрозуміло чи проводити спрощену закупівлю, чи звіт про укладений договір. Детального переліку на розхідні матеріали чи медичні вироби немає. Спрощена закупівля від 50 тис. грн., але читаючи перехідні положення здається, що межі немає і не зважаючи на таку маленьку суму тре проводити спрощену. Який все ж таки обрати вид закупівлі????? <b> Номер відповіді:</b> 1396/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 № 3304-04/47893-07 "Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" <b> Тема розширена:</b> Участь на засіданні третьої особи під час розгляду скарг в АМКУ <b>Суть питання:</b> В п15 ст18 Закону України "Про Публічні закупівлі" зазначено що: "За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб’єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб’єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно" . Питання: Чи може "Інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції)" надавати пояснення, відстоювати тендерну пропозицію під час розгляду скарги в АМКУ - не являючись стороною Скаржника чи Замовника? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1397/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з частини п`ятнадцятої статті 18 Закону, розгляд скарг здійснюється на відкритому засіданні, де прилюдно проголошується резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження. Надання додаткових пояснень на такому засіданні передбачено для суб’єкта оскарження та замовника. При цьому усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. До того ж слід зазначити, що Законом передбачено участь сторін, у тому числі іншого учасника процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) в розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, що є їх правом, а не обов'язком.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Оратівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі по виготовленню коригуванню ПКД більше 50000 грн <b>Суть питання:</b> У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено. У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель) На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року. Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?) <b> Номер відповіді:</b> 1398/2021

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> п. 12 ч.1 ст. 10 Закону визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання; При цьому ч. 9 ст.41 Закону визначено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. При аналізі вищезазначених норм закону виявлено їх неузгодженість, так як в статті 10 Закону зазначається, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється після закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому в статті 41 Закону відсутні будь-які уточнення умов, а встановлений обов’язок Замовника оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю, у разі закінчення строку дії договору про закупівлю. На практиці зіштовхнулися з наступною ситуацією: строк дії договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, завершився. Зміни до договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару не вносилися через відсутність документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому постачальник не виконав своїх зобов’язань щодо постачання всього товару, передбаченого умовами Договору. Тобто керуючись ст. 10 Закону в Замовника відсутні підстави для оприлюднення звіту про виконання договору, так як договір про закупівлю не виконано сторонами, навіть незважаючи на те, що строк його дії закінчено. Проте, відповідно до ст. 41 Закону Замовник зобов’язаний оприлюднити звіту про виконання договору. З метою уникнення порушень вимог Закону просимо роз’яснення, якою нормою Закону керуватися Замовнику в вищезазначеній ситуації при оприлюдненні звіту про виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 1401/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницька музична школа 1 імені Миколи Мозгового <b> Тема розширена:</b> Як діяти в разі збільшення тарифу на опалення <b>Суть питання:</b> Добрий ранок! На закупівлю послуг теплопостачання на 2021 рік була проведена переговорна процедура, заключено договір на близько 380 тис. На сьогодні збільшено тариф майже в два рази згідно рішення міської ради. Згідно п.7 частини 5 ст.41 можна було б заключити додаткову угоду на збільшення вартості договору без зміни кількості послуг якщо це є в договорі, я правильно розумію? Але постачальник в договорі прописав що в разі зміни ціни додаткові не заключаються, нова ціна застосовується з моменту затвердження тарифу. Пропорційно залишку послуг, які мали б бути отримані до кінця року відповідно до нового тарифу (без зміни обсягу, який планували на початок року) виникає потреба на близько 160 тис. Як діяти в цьому випадку? Заключити додаткову, якщо в договорі інформація що в разі зміни тарифів вони застосовуються зразу і без додаткових угод? Провести переговорку після того як цей договір буде виконано (але сума менше 200 тис.грн)? Укласти прямий договір на додаткові кошти здається теж не вірним, так як сума більше 50тис. <b> Номер відповіді:</b> 1388/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МТП ЮЖНИЙ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В технічних характеристиках товару зазначено ДСТУ або ТУ У. Що повинен прописати учасник закупівлі якщо пропонує товар імпортного походження? Чи являється законим вимагати від учасника закупівлі декларації виробника, протоколи досліджень, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 1389/2021 <b> Відповідь:</b> Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хоролсьької міської ради Лубенського району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи в ОМС <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення щодо порядку та умов призначення уповноваженої особи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2022 року. Чи може бути уповноваженою особою в міській раді посадіа особа - головний спеціаліст у відділі? Чи варто створити окремий відділ? Призначатися уповноважена особа в органах місцевого самоврядування доцільно шляхом покладення на працівника додаткової роботи з доплатою чт шляхов введення до штатного розпису окремої посади? Заздалегідь дякуюмо за вичерпну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1390/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" <b> Тема розширена:</b> Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару застосовується або не застосовується до "Газ нафтовий скраплений"? <b>Суть питання:</b> Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару застосовується або не застосовується до "Газ нафтовий скраплений"? (пп 2 п5 стаття 41 "... Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії") <b> Номер відповіді:</b> 1391/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 17.06.2020  № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття  газу нафтового скрапленого.