<b>Запит від:</b> Запит від Маслов Роман Сергійович <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> 01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293; ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно- вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374; ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва. Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України. <b> Номер відповіді:</b> 1461/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Мисяковська Ірина Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Необхідність проведення ОСББ процедури закупівлі при залученні бюджетних коштів <b>Суть питання:</b> ОСББ отримує на умовах співфінансування кошти місцевого бюджету для проведення ремонтних робіт. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 вказаного закону "до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, відносяться в тому числі об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за умови, що така особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів". ОСББ матиме статус одержувача бюджетних коштів, однак воно не забезпечує потреби держави або територіальної громади. Враховуючи це, прошу повідомити, чи поширюється на ОСБББ вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо необхідності проведення закупівлі робіт з ремонту на розмір залучених бюджетних коштів? <b> Номер відповіді:</b> 1462/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство аграрної політики та продовольства України <b> Тема розширена:</b> Про здійснення закупівель через центральну закупівельну організацію (ЦЗО) <b>Суть питання:</b> Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233 «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою. Слід зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України та заплановані закупівлі товарів (додаткова потреба, яку неможливо було передбачити) за кодами єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 підпадають під дію Розпорядження та мають закуповуватись через ЦЗО. Поряд з цим зазначаємо, що листом від 13.10.2021 № 19-59-ЦЗО державне підприємства «Українські спеціальні системи» посилаючись на пункт 3 розділу V Регламенту взаємодії замовників з Державним підприємством «Українські спеціальні системи» з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією (для замовників, в інтересах яких проведення тендерів і закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим) (який, до речі не пройшов державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731), повідомлено замовників, що подання замовником заявки та інформації для проведення тендеру необхідно створити рядок річного плану не пізніше 20 жовтня поточного року, в іншому випадку буде втрачена можливість включення закупівлі до річного плану ЦЗО. Станом на 11.11.2021 за результатами проведених процедур закупівель в тому числі через ЦЗО виникла економія коштів, за які планується придбати комп’ютерну техніку для забезпечення автоматичним робочим місцями працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проте, як зазначалось вище, ЦЗО не включить зазначену процедуру до свого річного плану, та як наслідок не буде проведена закупівля для потреб Мінагрополітики. Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Мінагрополітики просить надати роз’яснення, як діяти в даній ситуації та чи може замовник самостійно провести закупівлі для забезпечення своїх потреб після 20 жовтня. <b> Номер відповіді:</b> 1447/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р “Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією” (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державне підприємство “Українські спеціальні системи” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом. При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Отже, закупівлі товарів, визначених у додатку 1 Розпорядження, централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження. Ураховуючи викладене, предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі,  обов’язково передаються замовниками централізованій закупівельній організації, яка в свою чергу зобов`язана здійснити закупівлі таких товарів в інтересах замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» <b> Тема розширена:</b> Чи є Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником в розумінні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування); 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті. Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що знаходиться за адресою: 03115, м. Київ-115, вул. Серпова, 3, код ЄДРПОУ 00699773 (далі – Підприємство), провадить свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 14.03.2019 р. №78 (далі – Статут). Відповідно до Статуту Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Підприємство) є самостійним суб'єктом господарювання, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який є Уповноваженим органом управління Підприємства. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та Статуту, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки, є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі Статуту і несе відповідальність за наслідками своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно із законодавством. Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, визначених законодавством, а Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Уповноваженого органу управління. Підприємство має право вчиняти правочини, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства. Зважаючи на вищевикладене просимо надати роз’яснення чи є Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при придбанні канцтоварів, палива, послуг, тощо та чи повинно забезпечувати виконання вимог зазначеного Закону в частині здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. <b> Номер відповіді:</b> 1448/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> зміни в ДСТУ та назва предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Наказом 01.11.2021 №281 затверджені нові кошторисні норми у будівництві та визнані такими, що втратили чинність: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013. Відповідно до п.3 Наказу №281 «кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва». 08.11.2021 в реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфер будівництва створено запис за даними Настановами: BN01:9602-8057-4368-3519 та BN01:2456-9677-1614-4485. Відповідно до п. 4 Порядку визначення предмета закупівлі (затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2021 №708) Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293. Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення щодо здійснення поточних та подальших процедур закупівель, в яких містяться посилання на скасовані Наказом №281 ДСТУ (публікації з посиланнями на ДСТУ в темі предмета закупівлі та у річних планах закупівель, укладення договорів на виконання будівельних та проєктних робіт тощо). <b> Номер відповіді:</b> 1449/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України <b> Тема розширена:</b> Порядок підписання прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаюсь до Вашого відомства, як Уповноваженого органу з питань закупівель. Мною УО Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Мінреінтеграції), проведено два рази спрощену процедуру закупівель, за предметом Код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» «50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання»: 1. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-22-007045-a; 2. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-02-007270-a. Торги не відбулися та були автоматично відмінені системою, за відсутністю пропозицій. На даний час, є нагальна потреба Мінреінтеграції в технічному обслуговуанні службових автомобілів, однак згідно оголошення проведення спрощеної закупівлі на техобслуговування (далі - ТО), два автомобілі знаходяться територіально в м. Києві та один автомобіль в м. Краматорську. В зв'язку з чим, для підписання прямого договору станом на 15.11.2021 не знайдено жодного суб'єкта підприємницької діяльності, який погодився на такі умови. Питання: Чи можна підписати два договори на технічне обслуговування з різними суб'єктами підприємницької діяльності, тобто перший на ТО двох автомобілів в м. Києві з одним із субєктом підприємницької діяльності та дргугий на ТО автомобіля в м. Краматорську з іншим суб'єктом підприємницької діяльності. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1450/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого  Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо можливості укладення одного чи кількох  договорів у випадку застосування пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Закупкі.пром <b> Тема розширена:</b> Країна виробника <b>Суть питання:</b> Добрий день. Як правильно сформувати звіт про виконання договору у разі, якщо одну й ту саму номенклатурну позицію за результатами укладеного договору замовнику поставляють від виробників з декількох різних країн ? Технічно наявна можливість вказати лише одну країну виробника до кожної окремої позиції. <b> Номер відповіді:</b> 1451/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 42 Закону звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) <b> Тема розширена:</b> країна походження товару <b>Суть питання:</b> Яким чином Замовник може визначити країну походження? <b> Номер відповіді:</b> 1452/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 13 частини першої статті 42 Закону передбачено, що звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару. При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом не встановлено та не обмежено. Отже, замовник має право самостійно обирати інформацію щодо країни походження товару для зазначення її у звіті про виконання договору про закупівлю з наявних у нього джерел інформації, перелік яких не є вичерпним, наприклад, з тих чи інших документів, пов’язаних з виконанням договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №44" Кам'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна найменування Замовника <b>Суть питання:</b> Замовником було розпочато процедуру закупівлі відкриті торги. Заклад змінив своє найменування. Як повинен діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель: завершити процедуру, або внести зміни до тендерної документації, або скасувати та розпочати нову процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1453/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Цумарєва Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1454/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі. Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі. Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ПОЛТАВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ" МАЛИНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> двічі відмінені відкриті торги <b>Суть питання:</b> : ми оголошували тендер на закупівлю енергоносіїв(соломи) для опалення приміщення школи. Перші відкриті торги не відбулися, другі відбулися, але на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області через помилку в тендерній документації ми змушені відмінити торги. Зараз ми проводимо треті відкриті торги і поки що жодного учасника. То чи зможемо ми провести переговорну процедуру закупівлі, якщо треті торги не відбудуться на підставі двічі відмінених відкритих торгів? Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Оскільки, Закон не містить вимог щодо обов’язкової послідовності проведення процедур відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель. Дайте будь ласка відповідь: правильно вважати «було двічі відмінено процедуру відкритих торгів» чи «було двічі підряд відмінено процедуру відкритих торгів» <b> Номер відповіді:</b> 1455/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Разом з тим ураховуючи мету Закону якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Юридичний департамент Полтавської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21.11.2018 р. № 975 регламентовано, що об’єкти, де розміщуються органи державної влади (за пропозиціями/зверненнями керівництва), підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Чи має право замовник (орган державної влади) провести переговорну процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання послуг з охорони приміщень, у яких розміщені органи державної влади, з Управлінням поліції охорони в Полтавській області відповідно до пункту 2 Категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. № 975? <b> Номер відповіді:</b> 1456/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури. Крім того, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli