<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування статті 631 при укладанні прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1413/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення коду ДК при закупівлі послуг з теплопостачання <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити наступне: З 1 жовтня 2021 року вступили нові правила постачання теплової енергії споживачам та затверджено нові типові договори про надання послуг (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії"). Теплопостачання в розрізі предмету закупівлі тепер визначено послугою, раніше теплова енергія закуповувалася як товар. Просимо пояснити який код ДК правильно використовувати для закупівлі ПОСЛУГИ з теплопостачання, оскільки наявний код ДК за 4 знаком 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція відноситься до закупівлі ТОВАРІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1414/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба морського та річкового транспорту України <b> Тема розширена:</b> Закупівля через ЦЗО <b>Суть питання:</b> Керуючись пунктами 12), 13), 15) частини першої, частини другої статті 9 Закону, Морська адміністрація просить надати роз'яснення щодо: - заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми; - заходів, яких необхідно вжити замовнику для ефективного і своєчасного використання державних коштів у зв’язку з відмовою ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» від виконання вимог Постанови КМУ № 1216; - оцінки правомірності дій ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» щодо відмови виконання вимог Постанови КМУ № 1216 та не включення в річний план закупівель проведення тендерів в інтересах замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1415/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені  Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках. Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику,  з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Бондаренко Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Визначення коду закупівлі за ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> В рамках виконання заходів із технічного нагляду за роботами з реконструкції залізниці та підготовки закупівлі прокату самохідної дрезини виникло питання визначення коду закупівлі за ДК 021:2015. Найбільш прийнятним кодом, виходячи із змісту послуги, що буде закуповуватись, являється: 45500000-2 «Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва». Проте, відповідно до п. 3 Загальних положень «Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг повинен визначатись за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, отже використання коду 45500000-2 унеможливлено. Найближчим за змістом закупівлі кодом являється: 45510000-5 «Прокат підіймальних кранів з оператором». Чи буде вірним використання коду 45510000-5 з огляду на відмінність предмета прокату (мотодрезини і крану)? <b> Номер відповіді:</b> 1417/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Допоможіть будь- ласка у вирішені такого питання: протягом 2021 року було розміщено 6 процедур відкритих торгів на проведення поточного ремонту та 1 відкриті торги на монтаж пожежної сигналізації. За результатами процедур було зекономлено 40 тис. грн, частину цих коштів було використано на інші потреби, залишок 25 тис.грн. Також за результатами спрощених закупівель ,залишилось 20 тис. грн. Також було укладено прямий договір на медичні послуги, але додатковою угодою зменшено суму договору на 27 тис. грн. Внаслідок чого залишилися вільні кошти в загальній сумі 72 тис. грн. . Керівництво пропонує провести додатковий ремонт сходової клітини в адмін приміщенні, кошторисна вартість якого складає 191 тис. грн. Різницю суми вирішено попросити у центрального органу управління та провести спрощену закупівлю на поточний ремонт по ДК 021:2015-45000000-7. Підкажіть будь-ласка чи не буде це порушенням ЗУ “Про публічні закупівлі”, в частині поділу предмета закупівлі? Дуже дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1418/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Український державний університет науки і технологій <b>Суть питання:</b> Добрий день. Питання стосується планування закупівель Замовникм, який утворений шляхом реорганізації двох юридичних осіб. В результаті реорганізації утворена юридична особа з новою назвою та окремим кодом ЄДРПОУ. Суть питання: чи повинен Замовник вхаховувати закупівлі, які вже провели організації, які діяли до реорганізації. Якщо одна організація по конкретному коду ДК уже провела спрощену закупівлю, а інша ще не використовувала цей же код ДК, то який вид закупівлі повинна обрати юридична особа, яка утворена в результеті реорганізації? <b> Номер відповіді:</b> 1406/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ" <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності дій Замовника торгів по дискваліфікації тендерної пропозиції на підставі відсутності органу з оцінки відповідності в реєстрі призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, який формує та веде Мінекономіки України <b>Суть питання:</b> 1. Надати роз’яснення, чи є обов’язковим у складі тендерної документації, документ про якість – сертифікат відповідності встановленого зразка, виданий уповноваженим органом оцінки відповідності перевірянням виробів певного типу з застосуванням відповідних процедур, за умови що предмет закупівлі – товар не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. 2. Чи є сертифікат відповідності, виданий в порядку добровільної сертифікації, уповноваженим органом оцінки відповідності – належним документом про якість відповідного товару, за умови відсутності такого органу з оцінки в реєстрі призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, який формує та веде Мінекономіки України. 3. Чи є орган оцінки відповідності ТОВ «СВІТОВІ СТАНДАРТИ» - уповноваженим органом з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів <b> Номер відповіді:</b> 1407/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1,2 Відповідно до пункту 31 статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону). При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від громадянин України <b> Тема розширена:</b> повноваження <b>Суть питання:</b> Чи може тендерний комітет у 2021 році затвердити річний план закупівель на 2022 рік? Чи може тендерний комітет у 2021 році провести тендерні закупівлі товарів та послуг на 2022 рік? <b> Номер відповіді:</b> 1408/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" ( Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році?, Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022?, Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? ),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806 При цьому повідомляємо, що тендерний комітет може проводити процедури закупівлі у 2021 році  для забезпечення потреб наступного року.

<b>Запит від:</b> Запит від Галицький територіальний центр надання соціальних послуг <b>Суть питання:</b> Добрий день! Скажіть будь ласка, чи потрібно звітувати в прозоро договір про закупівлю за спецфонд (пенсійні кошти)? <b> Номер відповіді:</b> 1409/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надана у запиті № 1383/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f32e1c9e-7ca7-4cf9-9f58-6ee32db5515b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо порядку здійснення закупівель товарів необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19), зазначених абз.1 п.3-1 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» та не включених до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №1012 «Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів. <b> Номер відповіді:</b> 1410/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07

<b>Запит від:</b> Запит від Костянтин Анатолійович КОСЮГА <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення договору про закупівлю, який визнано судом укладеним <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь щодо дій Замовника у наступній ситуації: 1. Замовником визначено переможця закупівлі і оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. 2. Однак договір не укладено, так як за час його укладення відпала потреба у закупівлі і тендерним комітетом скасовано торги. 3. учасником оскаржено рішення Замовника стосовно скасування торгів до АМКУ, АМКУ визнав зобов'язав скасувати рішення про скасування торгів. 4. Замовник оскаржив рішення АМКУ до суду. 5. учасник звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним, суд визнав договір укладеним 6. Замовник оскаржив рішення суду щодо визнання договору укладеним в апеляційній інстанції, однак апеляційна інстанція залишила рішення суду першої інстанції без змін. 7. Враховуючи рішення суду щодо визнання договору укладеним, Замовник відкликав позов щодо оскарження рішення АМКУ 8. Уповноважена особа протоколом скасувала рішення тендерного комітету щодо скасування торгів Враховуючи зазначене, чи має оприлюднюватись договір про закупівлю, який визнано судом укладеним (хоча він не підписувався сторонами)? І в які строки має оприлюднюватись такий договір, враховуючи те, що Законом не регламентовані описані ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 1411/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Місто" <b> Тема розширена:</b> Відмова Учасника від своєчасної поставки товару <b>Суть питання:</b> Між КП "Місто", як Замовником та ТОВ "ТД Міжрегіональна трейдингова компанія", як Учасником, підписано договір на поставку газового палива. Згідно умов Договору (п.4.3), замовлення на поставку Товару здійснюється шляхом повідомлення на електронну пошту, що і було виконано нами 04.11.2021р. Відповідно до п.4.4 Договору поставка після замовлення здійснюється впродовж 2-х робочих днів. Станом на 08.11.21р. поставка не здійснена у зв"язку із збільшенням ціни, про що повідомлено усно. Крім того, усно також, повідомлено, що Довідка для підтвердження збільшення ціни коштує 4600,00грн. і заради нас вони не хочуть платити такі кошти. Пропонують розірвати Договір. Але на проведення нової процедури закупівлі потрібен час, щонайменше, 2-3 неділі і то, у разі, якщо хтось вийде на спрощену процедуру ( на таку незначну суму і на такий короткий час, адже ми фінансуємось з місцевого бюджету і можемо закуповувати тільки в межах фінансування, а це - до 50,0 тис.грн на листопад - грудень). Відповідно до діючого законодавства це означає зупинку роботи нашого підприємства, адже, для нашого підприємства, без газового палива неможливе вивезення сміття, вирізка фаутних дерев, обслуговування мереж зовнішнього освітлення (заміна ламп та світильників без вишки неможлива) та ін. Крім того, з липня місяця Учасник не реєструє податкові накладні, що уже завдало нам збитків на 10600,00 грн. Будь-ласка поясніть, в чому переваги тендерного законодавства (якщо без нього ми могли би зараз спокійно і без обмежень закуповувати газ, ще й по нижчій ціні?) І як бути нашому підприємству в ситуації, що склалася? <b> Номер відповіді:</b> 1405/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Крім цього, зазначаємо, що у разі настання випадку щодо розірвання договору про закупівлю з вини учасника та існуванням нагальної потреби у замовника є можливість здійснити закупівлю  в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, та в залежності від цієї суми або застосувати переговорну процедуру закупівлі або ж укласти договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Про це зазначено в листі від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини сьомої статті 3 Закону, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ " та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства " , розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 А також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” ,  “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli