<b>Запит від:</b> Запит від ДПТНЗ "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва" <b>Суть питання:</b> На яку суму штрафуватимуть уповноважених осіб Замовника за дії, передбачені ч. 1 ст. 164(14) якщо Згідно п. 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: "Якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму {*примітка: використання назви "неоподаткований мінімум" - некоректне} встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року." <b> Номер відповіді:</b> 1444/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання  Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від Петрова Марина Юріївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може уповноважена особа відмінити протокол тендерного комітету (протокол про визначення переможця)? <b> Номер відповіді:</b> 1419/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Отже, у разі, якщо у замовника діють одночасно тендерний комітет і уповноважена особа, то між ними має бути розмежування повноважень, обов'язків і відповідальності. Натомість, якщо у замовника тендерний комітет припинив своє функціонування, а уповноважена особа приступила до виконання своїх обов’язків, то у такому разі будь-які рішення щодо процедури закупівлі приймається самостійно уповноваженою особою.

<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У замовника буде працювати 5 уповноважених осіб з 01.01.2022 року. Чи потрібно кожній уповноваженій особі затверджувати свій річний план?Чи це буде єдиний план,який затвердить одна УО на початку року та в який всі інші УО вносят зміни? Якщо план затверджує одна УО, то яка саме і яким чином інші УО вносять зміни до цього плану? <b> Номер відповіді:</b> 1420/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Отже, у кожного замовника є річний план до якого уповноважена особа (особи) включають заплановані закупівлі. При цьому замовник самостійно  зазначає в положенні про уповноважену особу, розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за планування закупівель та формування річного плану, а також його оприлюднення. При цьому внесення інформації до річного плану про заплановані закупівлі може здійснюватися або однією уповноваженою особою, визначеною замовником відповідальною за планування закупівель, або кожною уповноваженою особою, стосовно тих закупівель за які вони відповідальні.

<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується зазначення номенклатурної позиції під час планування закупівлі послуг. Чи потрібно зазаначати під час публікації річного плану номенклатурні позиції? Яким чином необхідно зазначати номенклатурну позицію закупівлі, якщо закуповуються послуги з озленення (1 послуга), але в технічному завданні міститься перелік послуг, зокрема, обрізка дерев, сівба газонів, садіння дерев,кущів,квітів, полив?Під кожну позицію немає більш конкретного коду ДК. Які дії Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1421/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1856/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa46252d-f682-44f6-b8a1-6c4ff9d3c56b&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020  № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Куп'янське територіальне медичне об'єднання"Куп'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> ч.5 ст2 Закону України "Про публічні закупівлі "- випадки дія Закону на яких не поширюється <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'ясненення чи підпадає під дію п.16ч.5 ст3. Закону України "Про публічні закупівлі " закупівля медичних бланків з елементами захисту,технічний опис яких затверджений Наказом МОЗ України від 8 липня 2013 року N 583(зі змінами та доповненнями) а саме: "Медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи" (ф.127/о)"Медична довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів"(ф122-2/о),"Медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом","Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду"(ф.140/о).Закупівлю планується провести на суму, що перевищує 50,0 тис. грн. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1422/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно зі статтею 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3  Закону. Водночас частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія Закону. Так, відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення. При цьому згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері. Тому, виключно у разі якщо замовником передбачена закупівля, зокрема бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування вимог Закону. У інших випадках закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з процедур, встановлених Законом, керуючись вартісними межами та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення документів до таких, які визначені пунктом 16 частини п’ятої статті 3 Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «РАДНИК ЮА» <b> Тема розширена:</b> Щодо функціонування ТК з 01.01.2022 <b>Суть питання:</b> Пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Тобто Законом передбачено, що замовник до 01.01.2022 може утворювати тендерний комітет (комітети) та має право визначити тендерний комітет (комітети) відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель, проте Законом не передбачено, що з 01.01.2022 тендерний комітет (комітети) не може організовувати та проводити процедури закупівлі. З чого можна зробити висновок, що тендерний комітет (комітети) може функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі. Враховуючи викладене вище просимо надати роз’яснення щодо наступних питань: 1. чи може тендерний комітет (комітети) функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? 2. якщо ні, якою нормою Закону це передбачено? 3. якщо так, то чи може змінюватися склад та функції тендерного комітету (комітетів) з 01.01.2022? <b> Номер відповіді:</b> 1423/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова <b> Тема розширена:</b> Призначення/визначення уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У відповідності з визначенням у ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа відповідає за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Звіт про договір, укладений без застосування ЕСЗ, процедурою в розумінні Закону не вважається. У зв’язку з ліквідацією тендерного комітету та призначенням уповноважених осіб виникають наступні запитання: 1. Чи може змовник визначити окрему уповноважену особу, відповідальну за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3? Чи все ж таки цією функцією можна додатково обтяжити тільки УО, яка відповідальна за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель? 2. Чи може замовник призначити відповідального за проведення та організацію закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3, не визначаючи/призначаючи дану особу уповноваженою особою у розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1426/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються  в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо. Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці з останніх торгів) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1427/2021 <b> Відповідь:</b> Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому  Закон не обмежує замовника  розпочинати  переговорну процедуру закупівлі одразу після двічі відмінених процедур відкритих торгів. Водночас звертаємо увагу, що замовник застосовує  переговорну процедуру закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Призначення в установі дві уповноважені особи <b>Суть питання:</b> Управлінням за 2020 рік проведено спрощених 17 закупівель та опубліковано 25 звітів про укладений договір ,закупівлі без електронної системи. В 2021 році проведено спрощених 11 закупівель та опубліковано26 звітів про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи . Як правильно Замовнику призначити декілька уповноважених осіб за конкретними процедурами закупівель ( предмет договору) чи по виду закупівлі (спрощена і відкриті торги) ? Яка відповідальність на Замовника при відсутності доплати бухгалтеру, який є уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1428/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?, Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення  однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1429/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Горлиця Діамант" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля. <b> Номер відповіді:</b> 1430/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Матвійчук Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> (не)врахування ПДВ у складі очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1412/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Разом з тим згідно з  примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі  здійснюється замовником самостійно. Отже,  замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі  самостійно зазначають про включення/невключення  податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.