<b>Запит від:</b> Запит від ГО ГВАРА МЕДІА <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни закупівлі додатком до договору, якщо початково замовник завантажив договір з помилковою ціно <b>Суть питання:</b> Вітаю Виражаємо вам нашу повагу, змушені звернутись, так як із-за незначної помилки сторін нас змушують розірвати договір. Проводили закупівлю, яка була сумою 380 тис, подали пропозицію 378, виграли на 376 тисяч гривень. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-20-001659-c. Замовник помилково заключив договір на 378тисяч і надав його нам або якось там виявилась така ціна і завантажив у систему. В момент реєстрації договору казначейством, вони відмовляються реєструвати із-за порушення істотних умов договору. В той же час юристи заявляють, що договір і його додатки єдиний юридичний конструкт і мають реєструватись одним цілим. Ми хотіли би реалізувати договір, так як виграли тендер, замовник його підписав і готовий додати додаток, але Казначейство не приймає цей договір. Також замовник дав нам догану, що це ми мали перевірити цю ситуацію і завантажити оновлену комерційну пропозицію під оновлену ціну (чи так це?). Що робити нам і чи можливо вирішити цю ситуацію без розриву договору. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 1544/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до  статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону. Разом з тим на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено  лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Павлоградський пологовий будинок" Павлоградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі згідно ст 3 п. 18 Закону про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградський пологовий будинок» Павлоградської міської ради ( далі – Підприємство) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. Між Підприємством та Національною службою здоров’я України укладено договір про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій. Відповідно до спеціальних умов надання медичної допомоги , підприємство зобов’язане забезпечити можливість проведення лабораторних досліджень у закладі або на умовах договору підряду. Чи підпадають під дію статті 3 пункту 18 Закону «Про публічні закупівлі» договори, предметом закупівлі якого є лабораторні дослідження, які укладаються між підприємством та підрядною організацією для можливості виконання вимог за договором про медичне обслуговування населення. <b> Номер відповіді:</b> 1527/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура закупівлі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> За результатом проведення відкритих торгів підписано договір на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща". Сума ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ 28 220 000, 00 грн. Термін дії основного договору до 20 грудня 2022 року. Станом на сьогодні основний договір виконано на 11 000 000, 00 грн. (підписано відповідні акти та оплачено роботи замовником). Для можливості продовження виконанння робіт по основному договору, виникла необхідність у додаткових роботах, що не заперечується замовником (наявні відповідні протоколи, акти обстежень об'єкту будівництва). Замовником замовлено коригування проекту, з метою включення до нього додаткових робіт. Після проведення коригування роекту, вартість додаткових робіт, без яких неможливо продовдити виконанння робіт по основному договору, СТАНОВИТЬ 13 700 000, 00 грн. (48% вартості суми основного договору). Отже є підстави та необхідність проведення переговорної процедури на підставі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера). ЗАМОВНИК трактуючи п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" стверджує, що може провести переговорну процедуру по закупівлі додаткових робітна на суму ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % ВІД СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ, тобто 5 500 000, 00 грн. (від суми 11000 000, 00 грн.). Мотиви замовника - так робили завжди. Запитання. 1. Чи законним є твердження Замовника про можливість проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на суму додаткових робіт, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % СУМИ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ? 2. Чи правильно розуміє Учасник, що проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" можливе на суму додаткових робіт, що не перевищує 50 % суми основоного договору, тобто 14 110 000,00 грн (від суми 28 220 000, 00 грн.)? <b> Номер відповіді:</b> 1528/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент». <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до пункту 2 частини 2 розділу III «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 року №333, ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт. Згідно пунктом 4.2.4. технічних умов на капітальний ремонт – екранів гладкотрубних прямоточних стаціонарних котлів ТУ У 28.3-00130044-069:2011, які розроблені 14.03.2011 року державним підприємством «Львівське конструкторське бюро» та погоджені заступником Міністра палива та енергетики України 26.11.2010 року, трубні елементи, що використовуються при ремонті, повинні постачатись або виготовлятись з холодно- та теплодеформованих труб згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207. Враховуючи беззаперечну вимогу щодо використання при ремонті трубних елементів виготовлених лише згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207 виникає питання, чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент». <b> Номер відповіді:</b> 1529/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо , технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами , визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Визначення коду ДК <b>Суть питання:</b> Добрий день. Виникла потреба у закупівлі настінного годинника. Даний вид товару визначений у коді ДК 39254120-4 "Настінні годинники" , який по четвертому знаку не розшифровується (39254000-7- Пристрої для вимірювання часу). Питання полягає в наступному: як вірно визначити код ДК на даний вид товару, не порушивши при цьому Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1530/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Ирина Евграфова <b>Суть питання:</b> Доброго дня, в договорі про закупівлю, який замовник опублікував на майданчику, допущено помилки, не вірно вказано ціни на продукти харчування. Поставки протягом пів року відбувались за іншими цінами, які відповідають тендерній пропозиції учасника. Як виправити дану ситуацію? <b> Номер відповіді:</b> 1531/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до  статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону. Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби <b> Тема розширена:</b> Розірвання оговору з вини Учасника-переможця <b>Суть питання:</b> Проведена закупівля товару за процедурою відкритих торгів. Укладено договір. Учасник торгів пісьмово повідомляє Замовника про неможливість поставки протягом терміну дії Договору (до 31 грудня 2021 року) товару з непередбачуваних обставин (товар не надійшов з іншої держави). Які наші дії? Чи треба нам укладати додаткову угоду для розірвання існуючого договору? Як коректно вказати причину розірвання, щоб було зрозуміло що це вина Учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1524/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Забіяка Оксана Вікторівна <b>Суть питання:</b> Чи може уповноважена особа, яка здала тести, працювати в трьох організацій одночасно. Якщо можно, то я правильно оформити співпрацю? <b> Номер відповіді:</b> 1525/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.

<b>Запит від:</b> Запит від Литвиненко Жанна Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Пов'язаність осіб <b>Суть питання:</b> Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Як слідує із зазначених норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника. - з керівником замовника. ПРОСИМО надати роз’яснення чи є ФОП, якиє є депутатом ради пов’язаною особою з керівником ради, в якиї цей ФОП є депутатом, тобто чи може замовник - відповідна рада, укладати договори про закупівлю, де переможець ФОП є депутатом цієї відповідної ради, та чи може ФОП який є депутатом відповідної ради брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб? <b> Номер відповіді:</b> 1526/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.

Щодо примірної тендерної документації Кейтерингові послуги --- Документ: 62e851d8-966b-4d5e-b7ea-bd8a697dda60.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_____________від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо примірної тендерної документації Міністерство економіки України, як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель спільно з Антимонопольним комітетом України з метою надання рекомендацій щодо підготовки тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти підготувало примірну тендерну документацію відповідно до ДК 021:2015: 55520000-1 – Кейтерингові послуги (далі – примірна тендерна документація), яку замовники можуть використовувати під час підготовки тендерних документацій для здійснення закупівель. З метою надання допомоги замовникам було проаналізовано в електронній системі закупівель тендерні документації у сфері організації харчування та підготовлено примірну тендерну документацію, яка містить рекомендації для замовників та приклади щодо зазначення інформації, яку вона повинна/може містити. Пропонуємо ознайомитись з примірною тендерною документацією (додається) та рекомендуємо замовникам враховувати її під час проведення процедур закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, зокрема виважено та з дотриманням законодавства формувати вимоги до предмета закупівлі та потенційних учасників, уникати встановлення надмірних вимог, що ускладнюють участь у закупівлях та штучно обмежують коло потенційних учасників, передбачати у проекті договору про закупівлю оперативно- господарські санкції та порядок їх застосування. Додатки: на 60 арк. в 1 прим. Заступник Міністра Ірина НОВІКОВА Кичма Христина(044) 200-47-35*3573#

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МЕТРОЛОГІСТІКС" <b> Тема розширена:</b> Заборона субпідряду замовником <b>Суть питання:</b> Чи може замовник в тендерній документації (ТД) заборонити субпідряд в технічних вимогах (технічній специфікації), посилаючись на відсутність кваліфікаційних критеріїв щодо наявності матеріально-технічної бази та персоналу? Чи може замовник в цьому випадку зазначати в ТД "Інформація про субпідрядника/співвиконавця - не передбачено"? <b> Номер відповіді:</b> 1522/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг  становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України --- Документ: e0229c04-3451-4e2b-9700-1a3434711de0.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На _______ від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України Міністерство економіки України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із втратою чинності ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - наказ № 708), визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Водночас зазначаємо, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” (далі - наказ № 281) визнано такими, що втратили чинність державні стандарти України, зокрема ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості 2 будівництва”, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - ДСТУ). Крім того, наказом № 281 затверджено кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва”; “Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво”, що набрали чинності з 08.11.2021. Відповідно до пункту 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва” об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. У зв’язку із втратою чинності ДСТУ, а також прийняттям та затвердженням кошторисних норм України, наказ № 708 буде приведено у відповідність до вимог законодавства. До приведення у відповідність наказу № 708 при визначенні предмета закупівлі робіт згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва рекомендуємо замовникам враховувати кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджені наказом № 281, в яких наведено визначення об'єкта будівництва. При цьому пропонуємо ознайомитися з листом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 в якому надано роз’яснення в частині перегляду та використання кошторисної частини проектної документації, розробленої та затвердженої до 08.11.2021, розрахунку договірної ціни, укладення договору про закупівлю та внесення змін до нього (у разі закупівлі робіт) у зв’язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України. Додаток: лист Міністерства розвитку громад та територій України від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 на 3 арк. Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Анна ЮЛДАШОВА Інна Новгородська 596-68-46 --- Документ: 455d9f43-bd3d-4786-b692-b91d2a522da1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ вул. Велика Житомирська, 9, м. Київ, 01601, тел./факс: (044) 278-83-90, тел. (044) 284-05-54, 278-82-90; e-mail: minregion@minregion.gov.ua, сайт: www.minregion.gov.ua; код згідно з ЄДРПОУ 37471928 _________________ № _______________ на № _______________ від_______________ Обласні, Київська міська державні адміністрації, центральні органи виконавчої влади (за списком) Про введення в дію кошторисних норм України Міністерство розвитку громад та територій України на численні звернення учасників будівництва щодо застосування кошторисної частини проектної документації, складеної до введення в дію кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві, в межах компетенції повідомляє. З метою приведення нормативної бази України з ціноутворення у будівництві у відповідність до вимог законів України «Про ціни та ціноутворення» та «Про інвестиційну діяльність» наказом Мінрегіону від 25.06.2021 № 162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за № 1225/36847 та 1226/36848, затверджено: Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва; Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво. Вказані Порядки набрали чинності 01.10.2021. На розвиток зазначених Порядків наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» затверджено кошторисні норми України (далі – КНУ): КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва»; КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – Настанови). Вказані кошторисні норми України набрали чинності 08.11.2021. СЕД Мінрегіон IT-Enterprise вн. №1939203 Ì0001939203;Î Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 5FBB77F7B650371D040000007C870000FB2A0100 Дійсний з 06.04.2021 17:46:10 по 06.04.2023 17:46:10 №7/15.2/17444-21 від 16.11.2021 2 Зазначені нормативно-правові акти та кошторисні норми розміщено на офіційному веб сайті Мінрегіону за посиланням: Головна > Напрямки діяльності > Будівництво та архітектура > Ціноутворення та розвиток будівельної діяльності > Кошторисні норми України > та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: Головна/ Реєстри/ Законодавчі та нормативні акти/ Нормативні документи технічного характеру. Враховуючи вищевикладене, зазначені кошторисні норми мають застосовуватися для визначення вартості будівництва та вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво з 08.11.2021, тобто з дати набрання ними чинності. Кошторисна частина проектної документації, розроблена та затверджена у встановленому порядку до 08.11.2021, у зв’язку з набранням чинності Настановами не потребує перегляду та може використовуватися для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. У разі якщо на дату введення в дію Настанов розпочато процедури закупівель/спрощені закупівлі, умовами яких передбачений порядок розрахунку договірної ціни учасника відповідно до національних стандартів з ціноутворення у будівництві (далі – ДСТУ), замовникам може бути прийнято рішення щодо внесення відповідних змін до тендерної документації. У разі якщо зміни не вносяться і за умовами закупівель/спрощених закупівель, розпочатих до 08.11.2021, тендерна пропозиція (договірна ціна) учасника мала бути розрахована відповідно ДСТУ, то вона має бути обчислена відповідно до ДСТУ. Враховуючи, що договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, і що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при укладенні договору про закупівлю після 08.11.2021 договірна ціна переможця має бути розрахована відповідно до умов, встановлених замовником під час проведення закупівлі. В подальшому, за необхідності, здійснюється внесення змін до умов укладеного договору в частині порядку формування договірної ціни згідно з Настановами. Перерахування договірної ціни відповідно до Настанов здійснюється за згодою сторін, коли таке перерахування передбачено умовами укладеного договору. Звертаємо увагу, що в КНУ аналогічно з ДСТУ передбачено, що підрядник при складанні ціни пропозиції (договірної ціни) обчислює загальновиробничі та адміністративні витрати виходячи із структури цих витрат, яка склалась в підрядній організації за попередній звітний період, а прибуток враховується у розмірі, який підрядник планує отримати від виконання робіт на об'єкті будівництва. Отже, немає підстав для збільшення СЕД Мінрегіон IT-Enterprise вн. №1939203 Ì0001939203;Î Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 5FBB77F7B650371D040000007C870000FB2A0100 Дійсний з 06.04.2021 17:46:10 по 06.04.2023 17:46:10 №7/15.2/17444-21 від 16.11.2021 3 цих показників у складі договірної ціни у зв'язку із збільшенням відповідних показників в КНУ порівняно з ДСТУ. Договірна ціна на виконання будівельних робіт, незалежно від її виду, складена до 08.11.2021, у зв’язку з набранням чинності зазначеними Настановами не перераховується, окрім випадків, коли таке перерахування передбачено умовами договору. У разі прийняття сторонами (замовник, підрядник) рішення щодо уточнення договірної ціни відповідно до умов договору, незалежно від її виду, залишки робіт мають бути уточнені з використанням згаданих Настанов. Доводимо до відома, що прийняття Настанов не є підставою для внесення змін у договори підряду, укладені до 08.11.2021, в частині застосування укрупнених показників вартості робіт. Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються: за твердої договірної ціни – на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної у раніше узгодженій або уточненій відповідно до умов договору договірній ціні; за динамічної договірної ціни – на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, уточненої відповідно до умов договору. Якщо під час будівництва об’єкта змінюються проектні рішення, передбачені затвердженою проектною документацією на будівництво об’єкта, вартість залишку робіт, у тому числі додаткових робіт, визначається в кошторисній частині проектної документації, скоригованої після 08.11.2021, з використанням Настанов, кошторисних норм України та ДСТУ ресурсні елементні кошторисні норми (далі – РЕКН) на відповідні види будівельних робіт, чинних на час її складання. Крім того, Мінрегіоном здійснюється робота з переведення ДСТУ РЕКН в кошторисні норми України (КНУ РЕКН). Так, наказом Мінрегіону від 15.06.2021 № 156 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» затверджено кошторисні норми України ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів та готуються до затвердження інші кошторисні норми України. Одночасно повідомляємо, що рішенням секції ціноутворення, економіки та організації будівництва від 15.06.2021, схваленим Президією Науково- технічної ради Мінрегіону, рекомендовано за відсутності окремих КНУ на певні види будівельних робіт до їх затвердження при визначенні вартості будівництва використовувати відповідні ДСТУ РЕКН. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА Олена Сєргєєнко 284-06-85 СЕД Мінрегіон IT-Enterprise вн. №1939203 Ì0001939203;Î Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 5FBB77F7B650371D040000007C870000FB2A0100 Дійсний з 06.04.2021 17:46:10 по 06.04.2023 17:46:10 №7/15.2/17444-21 від 16.11.2021