<b>Запит від:</b> Запит від Галущенко Маргарита Костянтинівна <b>Суть питання:</b> Дані: Галущенко Маргарита Костянтинівна e-mail: [email protected] 380679152016 Адреса: м. Запоріжжя, 69071, Цитрусова 8/73 Своє звернення висилаю до Міністерства економіки України Доброго дня, підкажіть, будь ласка, чи Директива (ЄС) 2019/771 Европейського Парламенту та Ради буде впроваджена в Україні? Буду дуже вдячна за допомогу! З найкращими побажаннями, Галущенко Маргарита Костянтинівна <b> Номер відповіді:</b> 1485/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропрт Запоріжжя" <b> Тема розширена:</b> Зкупівля газу для замовників визначених у пункті 4 частини першої ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> КП "Міжнародний аеропрт Запоріжжя"відноситься до замовників визначених у пункті 4 частини першої ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі". Аеропорт має котельню, яка виробляє теплову енергію для забезпечення теплом об'єкти аеропорту, але не має лицензії . Чи можливо закуповувати газ без застосування закону - п.2 ч.6ст.3 закуну, а саме : цей закон незастосовується, у випадку, якщо замовники, визначені у пункті4 частини першої ст.2 Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: 3) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії..... <b> Номер відповіді:</b> 1477/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1325/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0769f2e6-c5e1-4dcd-b664-3bdf83a0163a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Прошу надати письмову відповідь на наступні питання: 1.Згідно з рішенням Постійно діючої комісії адміністративної колегії Антимонопольного комітету нам, як замовнику, чи належить відмінити відхилення пропозиції ТОВ «ЛАЙТ КАМЕРА ГО» та продовжити процедуру відкритих торгів у термін 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року в рахуванням наступного. 18 листопада 2021р. управлінням подано позов немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України до Окружного адміністративного суду міста Києва. У разі, якщо ця справа не буде розглянута, як належить поступити: виконати рішення АМКУ на яке подано скаргу, або не вчиняти ніяких дій до прийняття рішення Окружним судом м. Києва? 2.Чи має право Антимонопольний комітет України накласти штрафні санкції за невиконання рішення? <b> Номер відповіді:</b> 1478/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії . Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема,  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД №6" КМР <b> Тема розширена:</b> закупівля товарів проти COVID-19 <b>Суть питання:</b> Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів; Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи). Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель. Питання: 1)Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження до 50 тисяч грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1479/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 № 3304-04/47893-07 "Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=47893

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ДСНС України у Донецькій області <b> Тема розширена:</b> правильність відображення предмету закупівлі робіт при наявності скасованого ДСТУ <b>Суть питання:</b> Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. 08.11.2021 року ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 скасовано наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281. На теперішній час зміни до наказу від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" не внесені. Питання: найбличжим часом нам необхідно розпочати закупівлю робіт по розробці проектно-кошторисної документації, предмет закупівлі прописувати з посиланням на недіючий стандарт, без нього або з посиланням на прийняті замість скасованого стандарту Настанови? <b> Номер відповіді:</b> 1480/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Золотарьов Віталій <b> Тема розширена:</b> Щодо тарифу на електроенергію на РДН і ВДР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 на період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені граничні ціни на РДН і ВДР на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює: - для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 2000 грн/МВт∙год (2,00 грн/кВт∙год ); - для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 4000 грн/МВт∙год (4,00 грн/кВт∙год). Відповідно до пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»: У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців. Граничні ціни встановлюються Регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України. Чи можна вважати вказані встановлені Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 ціни на електричну енергію на РДН і ВДР - регульованими, в т.ч. у розумінні підпункту 5) частини 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Буду дуже вдячний за надання відповіді по суті цього питання без відсилання на раніше надані роз'яснення зі схожих питань. <b> Номер відповіді:</b> 1481/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону, яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках. Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснень <b>Суть питання:</b> Відповідно до Переліку природоохоронних заходів та об’єктів, фінансування яких здійснюється у 2021 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради 23 грудня 2020 року № 16 (із змінами), передбачено реалізацію природоохоронного заходу «Створення захисних лісових насаджень на еродованих землях на території Кіровоградської області» з видатками на загальну суму 2 126 000,00 грн. Головним розпорядником коштів визначено департамент екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі-департамент). Наказом департаменту одержувачами бюджетних коштів по зазначеному природоохоронному заходу визначено державні лісогосподарські підприємства, а саме: ДП Компаніївське лісове господарство з видатками в сумі 416 000,00 грн., ДП Долинське лісове господарство з видатками в сумі 780 000,00 грн., ДП Онуфрієвське лісове господарство з видатками в сумі 930 000,00 грн. (КЕКВ 2610). Зазначені підприємства вказані кошти використовували безпосередньо для створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, укладаючи прямі договори. На підставі викладеного просимо надати роз’яснення чи є зазначені підприємства замовниками в розумінні ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1482/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Василівська міська рада Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмету закупівлі "Робіт" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прийнято Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до якого ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 втратили чинність. Надайте роз'яснення, яким чином визначати предмет закупівлі робіт відповідно до Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 р. , в якому зазначається - "Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293". Дякю! <b> Номер відповіді:</b> 1484/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України <b> Тема розширена:</b> Порядок підписання прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати консультацію з наступного питання. Двічі проведено спрощену закупівлю, яка не відбулась за відсутності учасників, за предметом «50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» Станом на сьогодні є необхідність в ремонті автомобілів, однак не можемо знайти виконавця так, як в оголошені прописані умови ремонту службових автомобілів, два з яких знаходяться в м. Києві та один в м. Краматорську. Чи можливо підписання двох договорів: перший з виконавцем в Києві на ремонт двох автомобілів та другий договір на ремон одного автомобіля в м. Краматорську при цьому предмет договору не змінний в обох випадках. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1472/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Хакімова Хеда <b>Суть питання:</b> Договора(вони допорогові (до 50 тис.грн), та з автопролангацією), які були укладені до 19.04.2020р. Чи маю я право не відображати їх в "Прозорро" ? <b> Номер відповіді:</b> 1473/2021 <b> Відповідь:</b> Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад «Вознесенська спеціальна школа» Миколаївської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Роз'ясніть будь ласка, казначейство відхиляє договори (ID: UA-2021-11-12-013349-a), укладений без використання електронної системи закупівель по причині відсутності скану договору в звіті про закупівлю, Моя крапка зору"" Керуватись ч. 3 ст.3 Закону Законом України «Про публічні закупівлі», у якій відсутня обов'язкова вимога щодо завантаження договору про закупівлю в електронній системі закупівель, тому відсутність скану договору про закупівлю у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель є виконання умов Закону ", і п.1 ст. 10 Законом України 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель — протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Казначейства наголошує: " ч. 3 ст.3 Закону Законом України «Про публічні закупівлі» У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. - 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього — протягом трьох робочих днів з дня його укладення; <b> Номер відповіді:</b> 1474/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні?, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 та запиті 627/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA Поряд з цим зазначаємо, що договір про закупівлю та всі додатки до нього  оприлюднюються відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі  застосування замовником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1471 <b>Суть питання:</b> Прошу Вас, надати роз`яснення, щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), в ситуації, яка склалася під час закупівлі, а саме: Для потреб Державної прикордонної служби України, в грудні місяці 2020 року Військовою частиною 1471 (далі – Замовник) було проведено процедуру закупівлі та укладено договір на постачання товару для потреб 2021 року. В зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань постачальником, вказаний договір було розірвано в березні 2021 року. Оскільки потреба на вказаний товар – не відпала, в квітні 2021 року, Замовником було розпочато повторну процедуру закупівлі, яка в свою чергу не відбулась у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. В подальшому, було оголошено повторну процедуру закупівлі, яка триває на даний момент. Питання: Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пп.3 п.3 ч.2 ст.40 Закону у зв’язку з розірванням договору з вини постачальника та нагальною потребою, яка виникла у Замовника під час проведення вищевказаної процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1475/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.