<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях для підтвердження своєї відповідності критерію встановленому у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». <b>Суть питання:</b> Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг. Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: - наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій». Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення: - чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 1563/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону  спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. При цьому  відповідно до частини третьої статті 14 Закону  в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно  з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів. Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний університет імені Тараса Шевченка <b> Тема розширена:</b> Новий предмет закупівель <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо. Опис ситуації: У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів. Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року. У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту. Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р? <b> Номер відповіді:</b> 1564/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> ковідні закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 4 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Украхни "Про публічні закупівлі" на період дії карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель. В листі від 30.09.2021 р. 3304-04/47893-07 Мінекономіки зазначено, що ця норма стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. І визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно. і немає обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. Йдеться про гранично високу вартість для застосування спрощених закупівель? А що з тоді закупівлями до 50 тис. грн? Їх також необхідно проводити як спрощені? Чи в загальному порядку - прямий договір, допорогова чи прозорромаркет. <b> Номер відповіді:</b> 1566/2021 <b> Відповідь:</b> Так, абзацом четвертим пункту 3-1 розділу X Закону установлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому  Законом для спрощених закупівель. Отже, незалежно від вартості предмета закупівлі товару, роботи, послуги, у тому числі, якщо вартість є меншою 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг, що зазначені в абзаці четвертому пункту 3-1 розділу X Закону, із застосуванням встановленого статтею 14 Закону порядку проведення спрощених закупівель

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю <b> Тема розширена:</b> Електронна довідка з МВС <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу підказати чи вважається саме електронна довідка з МВС, яку учасник завантажує у систему державних закупівель https://prozorro.gov.ua/ дійсною, у разі якщо завантажується лише pdf файл, без електронного підпису уповноваженої особи, що видала такий документ. Адже відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що Стаття 7. Оригінал електронного документа "Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"". Отже у разі якщо у систему закупівлі не завантажено електронний підпис уповноваженої особи - такий документ є не дійсним, та таким, що не може вважатись докуметом виданим відповідним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України(адже справжність такої довідки не підтверджується електронним підписом уповноваженої особи), та замовник не може підписувати договір з таким учасником. Чи можливо інформації, що зазначено у такй довідці,яка поається учасником без електронного підпису уповноваженої особи на видачу такої довідки - достатньо для того, щоб вважати виконаним частуну 3 та частину 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1556/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону. Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго"" <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 1 ч. 7 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо дати роз’яснення з наступного питання. Двічі не відбулась спрощена закупівля по послугах з первинного навчання водія автонавантажувача у зв’язку з відсутністю учасників. У Вимогах до предмету закупівлі Замовником було визначено, що строк надання цих послуг не повинен перевищувати 14 календарних днів; по завершенні Виконавець надає Замовнику посвідчення встановленого зразка. Питання у наступному. Під час узгодження істотних умов прямого договору стало зрозуміло, що строк первинного навчання водія автонавантажувача складає не 14 днів, а три місяці. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника, окрім строку надання послуг, залишаються незмінними. Чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1557/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону,  у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель  на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору на наступний рік <b>Суть питання:</b> Укладено договір за результатами відкритих торгів на закупівлі ліків у 2021 році на суму 1 000 000,00 грн. (власні кошти від господарської діяльності) . Протягом року використано 500 000,00 грн. Чи можливо керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" ст.41, п.5, п.п.4 продовжити термін дії договору на 2022рік. з метою використання залику коштів по договору? <b> Номер відповіді:</b> 1558/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 7" Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо встановлення в тендерній документації вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні . <b>Суть питання:</b> Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного : - Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ». <b> Номер відповіді:</b> 1559/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації  (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження  потенційного кола учасників. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Міррад" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Пршу надати консультацію з наступних питань: 1. Чи може підприємство, єдиний учасник двічі відміненої процедури відкритих торгів за лотом через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, укласти договір з замовником закупівлі в разі наявності податкового боргу? У відповідності до Статті 40. (Умови застосування переговорної процедури закупівлі) в частині 3. зазначено: "Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. Підприємство єдиний виробник і постачальник предмету закупівлі в Україні чи стосується до нього абзац 4 пункту 2) частини 2. ст.40 а саме: " ... - відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. " ? 2. Що саме підтверджує замовник? <b> Номер відповіді:</b> 1560/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у  листах  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1), від  03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення переговорної процедури з урахуванням регламенту ЦЗО <b>Суть питання:</b> Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) здійснило передачу документів до Централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі ноутбуків та персональних комп’ютерів (Код ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) ноутбуки та комп’ютери). Процедура відкритих торгів успішно відбулась та була завершена відповідно до вимог чинного законодавства, таким чином, з переможцем ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ" було укладено договір № ________ від________ 2021 р на загальну суму 674 700,00 грн. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», наявної економії коштів за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» та у зв’язку з відсутністю достатньої кількості робочої комп’ютерної техніки для забезпечення належних умов роботи працівників, Мінреінтеграції планує провести в грудні 2021 року, переговорну процедуру у зв’язку з необхідністю у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника (ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ"), загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення такої процедури закупівлі Замовником особисто, у звязку з регламентом ЦЗО ДП "УСС" (тобто після 20 жовтня поточного року), або механізму взаємодії Замовника з ЦЗО ДП "УСС" для проведення переговорної процедури з метою закупівлі додаткового обсягу товару. <b> Номер відповіді:</b> 1561/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від УБМР "Укргазспецбудмонтаж" <b> Тема розширена:</b> До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння? <b>Суть питання:</b> При підключенні свердловин виникає необхідність проведення робіт з горизонтально-спрямованого буріння, що пов’язано зі складністю передбачення ситуації по відведенню земельних ділянок та ін. причин (коридори комунікацій, заболочені ділянки земель, додавання резервних ниток, природні умови викликані зміною сезону). До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння в даному випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1550/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".

<b>Запит від:</b> Запит від Сєверцев Вячеслав Валерійович <b> Тема розширена:</b> ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ВИМОГИ <b>Суть питання:</b> Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права вимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України. Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь. Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника. Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника. Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів. Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики. Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору. <b> Номер відповіді:</b> 1551/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16  Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження  потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Миколаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості застосування переговорної процедури у зв'язку з оскарженням предмета щзакупівлі <b>Суть питання:</b> На прикінці жовтня 2021 року замовнику було повідомлено про збільшення кількості закладів дошкільної освіти у кількості 3 об'єктів, що підлягають фінансуванню за надані послуги з харчування, починаючи з 01.01.2022 року . Таким чином загальна сума видатків по всім закладам освіти Замовника на 2022 рік складе більше 153 млн гривень. 29 жовтня 2021 року Замовником оголошено про проведення процедури відкритих торгів у відповідності до ч 3 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі". Проте, системою було визначено початок проведення аукціону 04.01.2022 року. Таким чином, фактично забезпечити харчуванням дітей додаткових 3 дошкільних закладів освіти з 01.01.2022 року є неможливим. Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз'яснення замовнику щодо його подальших дій у даному випадку. <b> Номер відповіді:</b> 1554/2021