<b>Запит від:</b> Запит від Управління каналу Дніпро-Донбас <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної Процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> З метою забезпечення комунальних потреб та, зокрема, водопостачання населення м. Харків та Харківської області до кінця бюджетного 2021 року заплановано здійснення наповнення Краснопавлівського водосховища дніпровською водою в об’ємі 16 млн.м3. Для організації забезпечення даного заходу необхідно здійснити закупівлі, а саме: електроенергію на суму-33,24 млн. грн (КЕКВ 2273), оливу ТП-30 на суму-1,0 млн. грн (КЕКВ 2210) та закупівлі послуг… з розпломбування, опломбування силових трансформаторів на суму-85 тис. грн (КЕКВ 2240). Згідно з п.3 частини 2 розділу 7 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII «Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 (якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) частини другої цієї статті . Прошу надати роз’яснення: особливими економічними та соціальними обставинами є тільки обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, чи цей перелік не є вичерпним. Чи можливо віднести до особливих економічних чи соціальних обставин - обставини із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, які дають змогу застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно розділу 7 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII. <b> Номер відповіді:</b> 1518/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2399 <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі за загальним кодом ДК <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи можна визначити предмет закупівлі за кодом ДК 30000000-9. У Ваших розясненнях зазначено. якщо четвертий знак 0, то ми визначаємо предмет закупівлі за першими трьома знаками. Чи обовязково щоб була четверта цифра, а у разі визначення за першими трьома, щоб не було нулів? <b> Номер відповіді:</b> 1512/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа «Кодимський міський ЦФГО установ та закладів освіти» Кодимської міської ради Одеської області <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> В нашій установі на фінансовому обслуговуванні (укладені договора на фінансово-господарське обслуговування) знаходяться 17 закладів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника... З Нового бюджетного року (2022 рік) кожен заклад буде мати власний кошторис і буде виступати замовником в закупівлях. Але всі фінансові послуги надає наша установа, в штаті закладів не має власної бухгалтерії та відповідних спеціалістів. Яким чином нам діяти: ввести в штат нашої установи посади фахіфців з публічних закупівель, чи в штат безпосередньо закладів? <b> Номер відповіді:</b> 1514/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить два питання: 1) Підрядник, переможець відкритих торгів, продав підприємство іншому власнику, виконавши роботи лише на половину. Новий власник відмовляється від завершення робіт. Які дії може застосувати замовник, враховуючи вимоги Закону, про недопущення внесення змін до договору до повного виконання зобов'язань сторонами? 2) Відповідно до Закону, повноваження тендерного комітету завершуються 01.01.2022 року. Яким чином Замовник повинен завершити виконання багаторічного тендерного договору, якщо секретар тендерного комітету не стає уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1506/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання 1 міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ,  від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Відповідь на питання 2 міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації щодо виконання договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 12 ч. 1. ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю, або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. В той же час, відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати інформацію щодо наступних питань. 1. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони не приступили до його виконання. 2. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договору (виникнення зобов'язань), проте відповідні зобов'язання ще не виконано станом на дату закінчення дії договору. 3. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договору, відповідні зобов'язання виконано, але їх виконання не прийнято замовником станом на дату закінчення дії договору. 4. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони виконали договір частково, тобто не в повному обсязі, що передбачений умовами такого договору. <b> Номер відповіді:</b> 1507/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1233/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f176550-c7ca-42a4-9ed9-45e029f82529&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура з ПОН на постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Наша установа звернулася до ПОН на постачання природного газу з пропозицією провести переговорну процедуру, так як сума закупівлі перевищує 200 тис. грн. Але отримали від ГК "Нафтогаз України" лист щодо необхідності укладення договору без використання електронної системи закупівлі. Як в такому випадку діяти Замовнику <b> Номер відповіді:</b> 1509/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону. Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Підстава для застосування <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДСНС входить до переліку замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 11 Закону за наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених цим Законом, замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно проводять закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Зокрема, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 40 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: у разі, якщо закупівля через централізовану закупівельну організацію двічі не відбулася через відсутність достатньої кількості пропозицій, чи може замовник в інтересах якого проводилась така закупівля, самостійно здійснити закупівлю шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статі 40Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1511/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі. Додатукові угоди <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Внесення змін до договору регулюється с. 41 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених ч. 5 ст. 41 Закону. п.2 ч.5 ст. 41 Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; Це все зрозуміло. Але якщо ми заключили договір (спрощена закупівля) на газ для заправки автомобіля, а тепер ціна виросла, можемо ми заключити додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару раніше ніж 90 днів. Тому що тепер в законі чітко прописано "природного газу". відсотиться закупівля газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу? Чи застосовується це обмеження до даного предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1492/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації щодо суми та валюти договору, укладеного з учасником нерезидентом <b>Суть питання:</b> При здійсненні публічних закупівель АТ «Укргазвидобування» притримується принципу недискримінації учасників та рівного ставлення для них. У процедурах закупівель АТ «Укргазвидобування» активно приймають участь Учасники-нерезиденти. При оприлюдненні плану закупівель та, відповідно, процедури закупівлі, в основному використовується валюта – гривня. Учасники торгуються у гривнях, нерезиденти приводять свою ціну до гривні. У разі, коли очікуються основні учасники-нерезиденти, закупівля планується та оголошується в іншій валюті. У випадку коли у закупівлі, оголошеній у гривні, беруть участь нерезиденти, виникає проблема із відображенням інформації у Системі електронних закупівель. А саме, при оприлюдненні договору з переможцем-нерезидентом у Системі електронних закупівель відсутня технічна можливість обрати іншу валюту, ніж була зазначена при оприлюдненні оголошення закупівлі. Таким чином, ми маємо можливість зазначити лише суму у гривнях, хоча насправді договір укладається в іншій валюті. Таким чином, спотворюється інформація про укладений договір. Крім того, при звітуванні про виконання договору дублюється спотворення інформації – звітувати можна лише у валюті закупівлі (грн.) АТ «Укргазвидобування» неодноразово зверталося за роз’ясненнями та з вимогами усунути цю технічну невідповідність до електронного майданчика (Zakupki.Prom.ua), та до Адміністратора Системи ДП «Прозорро», але так і не отримали вирішення проблеми. Просимо надати роз’яснення щодо необхідних дій Замовника при оприлюдненні інформації про договір та звіт про укладений договір, укладений з нерезидентом, в частині зазначення суми та валюти договору за умови технічних обмежень, зазначених вище <b> Номер відповіді:</b> 1493/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне Ваше питання надавалася відповідь у запиті 2529/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5eea114-c59b-4021-a45e-69885cf63f79&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, Міністерством разом з ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратором електронної системи закупівель ведеться постійна робота щодо приведення у відповідність до законодавства, що зазнає тих чи інших змін, та удосконалення електронної системи закупівель. Так, під час робочих зустрічей обговорено порушене Вами питання щодо технічної реалізації можливості зазначення суми та валюти договору, укладеного з учасником-нерезидентом. Міністерство вдячне Вам за пропозицію, що направлена на оптимізацію роботи замовників, та буде вживати заходи на вирішення даної проблеми.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі Замовником послуг, ціни (тарифи) на які затверджені державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень <b>Суть питання:</b> Підприємству, в межах договору про обслуговування населення за програмою медичних гарантій, необхідно здійснити закупівлію медичних послуг (лаболаторних досліджень). Тарифи Виконавця на такі послуги, в якого планується проведення закупівлі, встановлені Черкаською обласною державною адміністрацією відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Просимо роз'яснити чи поширюєтся на даний випадок (застосовується) дія Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1494/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Скороходівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Замовник процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка: Заклади овіти, які належать до комунальної власності селищної ради не передані до Відділу освіти (юр.особи), який створено в цій селищній раді. 1.Хто повинен проводити процедуру закупівлі на електроенергію, опалення для закладів освіти? Відділ освіти є уповноваженим органом. Засновником - селищною радою приміщення не передані на баланс Відділу освіти. 2.Чи може селищна рада проводити закупівлі для закладів освіти? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1496/2021 <b> Відповідь:</b> Так, у разі якщо замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Дніпровський електротранспорт" <b>Суть питання:</b> Було двічі відмінено відкриті торги, через відсутність конкуренції, а саме був в обох лише один учасник. На підставі того, що було відмінено 2 відкритих торгів, була оголошена переговорна процедура, про те в ній протокол визначення переможця був завантажений з порушенням строків чере 8 днів, внаслідок чого вона і була скасована. Питання, чи можливо провести ще одну переговорну процедуру на підставі того, що було двічі відмінено відкриті торги та не був укладений договір після проведення переговорної процедури, або робити знову відкриті торги, так як немає підстави для проведення переговорної процедури? Також, чи була використана підстава для проведення переговорної процедури через двічі відмінені відкриті, в відміненій переговорній процедурі? <b> Номер відповіді:</b> 1497/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону  переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема,  якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель. Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником один раз, з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) будуть проведені у поточному році. При цьому переговорна процедура закупівлі має завершитися укладанням договору про закупівлю, тобто має відбутися. Процедура, яка проводилася замовником, але була відмінена з підстав, передбачених частиною восьмою  статті 40 Закону, а тому не закінчилася укладанням договору, не вважається використаною та не позбавляє замовника права провести переговорну процедуру закупівлі знову. Закон не містить заборони або обмежень щодо проведення повторної переговорної процедури закупівлі у разі її відміни з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону.