<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений структурний підрозділ ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» <b> Тема розширена:</b> Застосовування процедури публічних закупівель при укладанні договору комісії, якщо Підприємство є комісіонером. <b>Суть питання:</b> Центр судової експертизи та експертних досліджень є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства «Інформаційні судові системи», який в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом ДП «Інформаційні судові системи» та Положенням «Про відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Для чіткого виконання своїх функцій в межах чинного законодавства виникла потреба у роз’ясненнях порядку застосування процедур публічних закупівель, зокрема: 1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на процедуру укладення договору комісії, в якому Відокремлений структурний підрозділ Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) є комісіонером? За виконання послуг Центр буде отримувати комісійну плату. 2. Чи потрібно Відокремленому структурному підрозділу Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) застосовувати процедури здійснення публічних закупівель при укладанні договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок іншої особи (комітента) на виконання укладеного договору комісії? <b> Номер відповіді:</b> 1581/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору на підставі біржових котирувань, які публікуються ТОВ "Українська енергетична біржа" <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку. «Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1). Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»? 2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами? <b> Номер відповіді:</b> 1577/2021 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»

<b>Запит від:</b> Запит від Тітарова Людмила Борисівна <b> Тема розширена:</b> Примірне положення про уповноважену особу <b>Суть питання:</b> У пункті 3.7 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, зазначено, що "Уповноваженій особі РЕКОМЕНДОВАНО дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель". Тобто, Уповноважена особа може нехтувати принципами доброчесності, оскільки НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНА їх дотримуватися? <b> Номер відповіді:</b> 1578/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер, у тому числі в частині дотримання принципів доброчесності та дій на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель. Водночас перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того зазначаємо, що уповноважена особа самостійно приймає рішення, за які несе відповідальність.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина <b> Тема розширена:</b> п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Замовником була проведена переговорна процедура закупівлі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено 06.12.21 договір про закупівлю дров паливних. Була здійснена одна поставка товару та постачальник звернувся з листом про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Суть питання полягає в тому, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? Як бути з тим, що учасник переговорної процедури на переговори надав тендерну пропозицію (від 17.11.21), яка є чинною протягом 90 днів ( тобто тендерна пропозиція чинна, а учасник через три дні після підписання договору хоче змінити суму за одиницю товару)? <b> Номер відповіді:</b> 1567/2021 <b> Відповідь:</b> Отже, строк дії тендерної пропозиції встановлюється замовником у тендерній документації у разі проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Чи повинен учасник визначений переможцем подавати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо вимоги щодо їх подання були встановлені в тендерній документації та були подані учасником у складі тендерної пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 1569/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати , зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Водночас слід розуміти, що такі документи можуть подаватися двічі. Спочатку учасники можуть надати у складі своїх тендерних пропозицій, тому що у тендерній документації замовником могла бути встановлена відповідна вимога (згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) і щоб забезпечити відповідність вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, оскільки згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. А вже вдруге копії ліцензії або документи дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності для виконання вимог Закону має надати саме переможець процедури закупівлі, інакше якщо такі документи не будуть надані,  замовник зобов'язаний відхилити  його тендерну пропозицію.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону». Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону. Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі. Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом. З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання? Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу? <b> Номер відповіді:</b> 1571/2021

<b>Запит від:</b> Запит від КЗО “Першотравенський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр “Берегиня” ДОР” <b> Тема розширена:</b> Визначення переможцем учасника відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Процедура відкриті торги. В оголощенні ТД у Додатку 1 ФОРМА "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" зазначено, що «Учасник не повинен відступати від даної форми». Абзац перший у Додатку 1 викладений наступним чином: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги. (Послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна: відповідний код 79713000-5)». У документі «Форма «Цінова пропозиція», що наданий Учасником, перший абзац викладений так: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження, охорони порядку і майна)», тобто відсутній текст «відповідний код 79713000-5)». Таким чином, Учасником наданий Додаток 1 з порушенням форми документу. Як повинен вчинити Замовник: 1) відхилити Учасника керуючись абзац 3 ч.1 п.1 Ст.31 (зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону); 2)відхилити Учасника керуючись абзац 1 ч.1 п.2 Ст.31 ( тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;) Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону: -У разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Замовником в оголошені ТД зазначено: -Тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки у тому числі зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати довідки в довільній формі учасник надав лист-пояснення). Замовник вважає це допущенняv учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, Як вчинити? Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-11-17-003780-a. <b> Номер відповіді:</b> 1572/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відповідно до пункту  32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021? <b> Номер відповіді:</b> 1573/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Потапенко Богдан Сергійович <b> Тема розширена:</b> Закінчення коштів до договору <b>Суть питання:</b> Був укладений договір про постачання електричної енергії, у зв'зку з закінченням обсягів споживач був поданий на постачальника останної надії (ПОН), при виставленні рахунків за період коли ми ще співпрацювали виявилося що коштів по договору не вистачає на повну оплату за розрахунковий період, нестача коштів у кількості близько 60 000 грн. Як вирішити це питання? Чи можливо підписати прямий договів до 200 000 грн? <b> Номер відповіді:</b> 1574/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  розміщено листи від 09.11.2017  № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ” та від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МОНО ІНВЕСТ ГРУПП" <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу № 2629 Форма гарантії забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, відповідно до п 3 повинна містити інформацію про срок сплати бенефіціару суми гарантії , а саме: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)." Питання: необхідно обирати робочі чи банківські дні, чи достатньо писати, як в формі "протягом 5 робочих/банківських днів" чи є це помилкою? <b> Номер відповіді:</b> 1575/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги). Виходячи з пунктів 1 і підпункту 10 пункту 4 вимог, гарантія може надаватися банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (гарантом), а строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях. При цьому пункт 3 форми передбачає, що за цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога). Отже, строк сплатити бенефіціару суми гарантії зазначається в робочих або банківських днях в залежності від гаранта, наприклад у робочих днях - якщо гарантом виступає страхова організація, у  банківських   днях - якщо гарантом виступає банк.

<b>Запит від:</b> Запит від Гаджала-Одуденко Євгеній Миколайович <b> Тема розширена:</b> Закупівлі в прозоро <b>Суть питання:</b> Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через прозоро при закупівлі від 50 000 грн. якщо грантодавець не резидент України і кошти не з бюджету України. <b> Номер відповіді:</b> 1576/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2  Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до  Закону. Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 2 Закону) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів ; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання , громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету . Отже, для громадських організацій застосування Закону є обов'язковим у разі, якщо така громадська  організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. У інших випадках дія Закону не застосовується.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг. До виконання предмета закупівлі наше Товариство як учасник хотіли долучити субпідрядника. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Проте, Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановив таку вимогу як: «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій». Тобто, дана вимога Замовника є дискримінаційною для учасників в тому числі для нашого Товариства, тому як обмежує нашу участь у такій спрощеній закупівлі. Більш того, вимога щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг є порушенням законодавства щодо ведення господарської діяльності в Україні. Таким чином, Замовник порушує головні засади та принципи передбаченні Законом України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення: - чи відповідає вимога Замовника «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій», що зазначена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі діючому Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1562/2021