Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1555/2021
06.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1555/2021 (Джерело фінансування): Суть питання: Комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, запитує, яке джерело фінансування вказувати у звіті про договір про закупівлю, якщо оплата здійснюється з власних коштів, а не з місцевого бюджету. Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. * Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji * З технічних питань та питань розміщення інформації в ЕСЗ звертатися до оператора майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1555/2021Огляд:
Консультація № 1555/2021 (Джерело фінансування)
Суть питання:
Комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, запитує, яке джерело фінансування вказувати у звіті про договір про закупівлю, якщо оплата здійснюється з власних коштів, а не з місцевого бюджету.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Костик Анастасія Михайлівна
<b>
Тема розширена:</b> Джерело фінансування
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, але в той же час |отримуємо кошти за діялність. Якщо договір оплачено з власних коштів, то під час публікації звіту на електронному майданчику ми вказуємо джерело фінансування власні кошти чи місцевий бюджет?
<b>
Номер відповіді:</b> 1555/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Консультація
№ 1547/2021
03.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки (№ 1547/2021) щодо реєстрації договору в ДКСУ Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна". Висновки/Відповідь: Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1547/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1547/2021) щодо реєстрації договору в ДКСУ
Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна".
Висновки/Відповідь:
Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна".
Висновки/Відповідь:
Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> реєстрація Договору в ДКСУ
<b>Суть питання:</b> відмова ДКСУ в реєстрації договору
<b>
Номер відповіді:</b> 1547/2021
Консультація
№ 1548/2021
03.12.2021
Інше
Консультація Мінекономіки (№1548/2021) Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями. Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Інше
Консультація № 1548/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№1548/2021)
Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями.
Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями.
Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БусСистем"
<b>
Тема розширена:</b> Участь у програмі «єПідтримка»
<b>Суть питання:</b> ТОВ "БусСистем", користуючись новітньою, зручною, гнучкою, унікальною та потужною автоматизованою системою з оформлення пасажирських проїзних документів, хоче прийняти участь в Президентській ініціативі «єПідтримка».
ТОВ «БусСистем» за період діяльності набуло статусу надійного та фінансово стійкого партнера для багатьох перевізників та пасажирів. А в період діючих карантинних обмежень зазнало значних збитків, оскільки діяльність в певний період часу була припинена повністю.
Додаток - чинний витяг ЄДР.
<b>
Номер відповіді:</b> 1548/2021
Консультація
№ 1549/2021
03.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 1549/2021: Суть питання: Чи може одна уповноважена особа приймати рішення щодо проведення закупівлі, а інша – оприлюднювати інформацію про цю ж закупівлю в електронній системі? Чи не порушує такий розподіл функцій законодавство? Висновки/Відповідь: Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Замовник самостійно визначає та закріплює у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за різні закупівлі. Оприлюднення інформації, передбачене статтею 10 Закону, повинна здійснювати уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Таким чином, замовник самостійно визначає відповідальну УО.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1549/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1549/2021
Суть питання: Чи може одна уповноважена особа приймати рішення щодо проведення закупівлі, а інша – оприлюднювати інформацію про цю ж закупівлю в електронній системі? Чи не порушує такий розподіл функцій законодавство?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Замовник самостійно визначає та закріплює у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за різні закупівлі.
Оприлюднення інформації, передбачене статтею 10 Закону, повинна здійснювати уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Таким чином, замовник самостійно визначає відповідальну УО.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРТРАНСГАЗ" (АТ "УКРТРАНСГАЗ")
<b>
Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення інформації про закупівлю уповноваженою особою.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Звертаємось з проханням надати відповідь на питання викладені нижче.
З 1 січня 2022 року проводити закупівлі згідно ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) зможуть виключно уповноважені особи.
Відповідно до пункту 35) частини першої статті 1 уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Згідно частини третьої статті 11 Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Відповідно до пункту 6) частини дев’ять статті 11 уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Суть питання полягає в наступному, чи може уповноважена особа замовника приймати рішення стосовно проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, а інша уповноважена особа, на підставі розпорядчого документа замовника , розміщувати таку інформацію в електронній системі закупівель стосовно тих же процедур закупівель.
Якщо описана вище ситуація, щодо розподілу функціоналу, зокрема оприлюднення інформаціі в Системі, між різними уповноваженими особами при проведенні конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, порушує норму Закону чи іншого нормативно правового акту, то яку/-го саме?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1549/2021
<b>
Відповідь:</b>
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що
кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель
.
При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.
Оскільки вимоги статті 10 Закону передбачають оприлюднення відповідної інформації щодо проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, уповноважена особа, яка є
відповідальною
за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі оприлюднює інформацію щодо такої закупівлі.
Консультація
№ 1532/2021
02.12.2021
Планування закупівель
Суть питання: Визначення виду/процедури закупівлі послуг з ремонту комп'ютерної техніки структурним підрозділом, враховуючи попередню закупівлю аналогічних послуг головною організацією та наявність зекономлених коштів. Чи вважається закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною? Чи буде порушенням проведення спрощеної закупівлі структурним підрозділом в даному випадку? Чи є укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі? Висновки/Відповідь: У випадку здійснення закупівель відокремленими структурними підрозділами, які не є юридичними особами, замовником є юридична особа (головна організація). Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовником є, зокрема, юридична особа (підприємство, установа, організація чи їх об'єднання), яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, якщо така особа є розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів. Таким чином, саме головна організація визначає вид закупівлі/процедуру закупівлі, враховуючи консолідовану потребу по всіх структурних підрозділах. Питання щодо того, чи є додаткова закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною, вирішується замовником самостійно, виходячи з конкретних обставин. Питання щодо наявності порушення при визначенні виду закупівлі для структурного підрозділу як спрощеної закупівлі потребує аналізу загальної суми витрат на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки по всій юридичній особі протягом року. Укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи може кваліфікуватися як уникнення проведення процедури закупівлі (порушення законодавства про закупівлі) у випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені законом межі для проведення закупівель без використання електронної системи.
Планування закупівель
Консультація № 1532/2021Огляд:
Суть питання:
Визначення виду/процедури закупівлі послуг з ремонту комп'ютерної техніки структурним підрозділом, враховуючи попередню закупівлю аналогічних послуг головною організацією та наявність зекономлених коштів. Чи вважається закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною? Чи буде порушенням проведення спрощеної закупівлі структурним підрозділом в даному випадку? Чи є укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі?
Висновки/Відповідь:
У випадку здійснення закупівель відокремленими структурними підрозділами, які не є юридичними особами, замовником є юридична особа (головна організація). Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовником є, зокрема, юридична особа (підприємство, установа, організація чи їх об'єднання), яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, якщо така особа є розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів.
Таким чином, саме головна організація визначає вид закупівлі/процедуру закупівлі, враховуючи консолідовану потребу по всіх структурних підрозділах.
Питання щодо того, чи є додаткова закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною, вирішується замовником самостійно, виходячи з конкретних обставин.
Питання щодо наявності порушення при визначенні виду закупівлі для структурного підрозділу як спрощеної закупівлі потребує аналізу загальної суми витрат на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки по всій юридичній особі протягом року.
Укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи може кваліфікуватися як уникнення проведення процедури закупівлі (порушення законодавства про закупівлі) у випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені законом межі для проведення закупівель без використання електронної системи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення виду закупівлі/процедури закупівлі головною організацією для структурних підрозділів, які не є окремими юридичними особами
<b>Суть питання:</b> Установа має відокремлені структурні підрозділи, які не є окремою юридичною особою та здійснюють закупівлі від імені юридичної особи для забезпечення своїх потреб. На початку року головною організацією для забезпечення своїх потреб було укладено договір без використання електронної системи на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки на загальну суму 49 тис.грн. Відокремленим структурним підрозділом було закуплено послуги провайдерів на 133 тис. грн., а в кінці року, за рахунок економії, було знято 10 тис.грн. Ці кошти структурний підрозділ хоче направити на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки. Оскільки головною організацією консолідується потреба юридичної особи по всіх структурних підрозділах для визначення виду закупівлі, то загальна сума на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки уже буде складати 59 тис.грн. Чи вважаються 10 тис.грн, які були зекономлені, на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки як закупівля, яку замовник об'єктивно не міг передбачити? Чи буде порушенням визначити вид закупівлі для структурного підрозділу - спрощені закупівлі? В такому разі чи кваліфікується укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі (придбання послуги без проведення процедури)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1532/2021
Консультація
№ 1533/2021
02.12.2021
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1533/2021): Суть питання: Чи може замовник оголосити спрощену закупівлю на виконання частини робіт (150 тис. грн), якщо загальна вартість проектно-кошторисної документації становить 4 млн грн, а фінансування на цей рік обмежене 150 тис. грн? Висновки/Відповідь: 1. Визначення предмета закупівлі робіт: Мінекономіки рекомендує керуватися листами від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 2. Заборона ділення предмета закупівлі: Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Це передбачено частиною десятою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). 3. Вартісні межі та об'єкт будівництва: При здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з пунктом 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві”. 4. Очікувана вартість: При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. 5. Відсутність компетенції Мінекономіки: Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Інше
Консультація № 1533/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1533/2021)
Суть питання: Чи може замовник оголосити спрощену закупівлю на виконання частини робіт (150 тис. грн), якщо загальна вартість проектно-кошторисної документації становить 4 млн грн, а фінансування на цей рік обмежене 150 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення предмета закупівлі робіт: Мінекономіки рекомендує керуватися листами від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
2. Заборона ділення предмета закупівлі: Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Це передбачено частиною десятою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
3. Вартісні межі та об'єкт будівництва: При здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з пунктом 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві”.
4. Очікувана вартість: При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
5. Відсутність компетенції Мінекономіки: Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чуднівська міська рада
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, в нас є проектно-кошторисна документація на 4млн грн, але фінансування лише 150тисяч грн з обл.бюджету, чи можем ми оголосити спрощену закупівлю на виконання робіт на суму 150 тисяч гривень в цьому році?
<b>
Номер відповіді:</b> 1533/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
та від
29.11.2021 № 3304-04/56247-06
"Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України",
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з пунктом 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві”.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1534/2021
02.12.2021
Інше
Суть питання: Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність між іноземною компанією (переможцем тендеру міжнародного банку) та українською фірмою (субпідрядником), якщо іноземна компанія не є іноземним інвестором? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює відносини, пов'язані з придбанням замовником товарів, робіт і послуг та укладенням договору про закупівлю. 2. Питання реєстрації договору про спільну діяльність не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Рекомендовано звернутися з електронним зверненням відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через веб-портал Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для отримання відповіді від відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
Інше
Консультація № 1534/2021Огляд:
Суть питання: Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність між іноземною компанією (переможцем тендеру міжнародного банку) та українською фірмою (субпідрядником), якщо іноземна компанія не є іноземним інвестором?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює відносини, пов'язані з придбанням замовником товарів, робіт і послуг та укладенням договору про закупівлю.
2. Питання реєстрації договору про спільну діяльність не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Рекомендовано звернутися з електронним зверненням відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через веб-портал Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для отримання відповіді від відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олександра П.Ю.
<b>
Тема розширена:</b> Міжнародно економічні відносини
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Іноземна компанія виграла тендер міжнародного банку, це будуть роботи які проходитимуть на території України, оскільки дана компанія не має ліцензії, то вона хоче взяти на субпідряд українську фірму яка може виконувати ці роботи. Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність, якщо він не є іноземним інвестором, тобто не інвестує нічого лише виграв тендер?
<b>
Номер відповіді:</b> 1534/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) здійснюються закупівлі, що передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг та відповідно укладення договору про закупівлю (господарського договору, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару). При цьому правовідносини, що не передбачають придбання та укладення договору про закупівлю, не є предметом регулювання Закону.
Водночас оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
Консультація
№ 1535/2021
02.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки щодо округлення вартості договору без ПДВ Суть питання: Система Prozorro вимагає при публікації договору заокруглювати вартість без ПДВ в більшу сторону на одну копійку, навіть якщо математичні правила округлення цього не передбачають. Це призводить до розбіжностей між сумою в договорі та сумою у звітності, що унеможливлює реєстрацію договору Казначейством. Необхідно роз'яснення щодо дій в такій ситуації. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає конкретних роз'яснень щодо округлення сум у договорах в системі Prozorro у наданому тексті. Проте, загальні принципи: 1. Дотримання законодавства: Важливо дотримуватися вимог законодавства щодо відображення сум у договорах та фінансовій звітності. Спотворення даних є неприпустимим. 2. Узгодження з Казначейством: Необхідно узгодити питання розбіжностей з органами Казначейської служби, оскільки саме вони здійснюють реєстрацію договорів. 3. Технічна підтримка Prozorro: Звернутися до технічної підтримки майданчика Prozorro та ДП "Прозорро" для вирішення питання технічної валідації даних. 4. Документування розбіжностей: У разі неможливості узгодження сум, необхідно документувати причини розбіжностей та долучати пояснення до звітності.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1535/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо округлення вартості договору без ПДВ
Суть питання:
Система Prozorro вимагає при публікації договору заокруглювати вартість без ПДВ в більшу сторону на одну копійку, навіть якщо математичні правила округлення цього не передбачають. Це призводить до розбіжностей між сумою в договорі та сумою у звітності, що унеможливлює реєстрацію договору Казначейством. Необхідно роз'яснення щодо дій в такій ситуації.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретних роз'яснень щодо округлення сум у договорах в системі Prozorro у наданому тексті.
Проте, загальні принципи:
1. Дотримання законодавства: Важливо дотримуватися вимог законодавства щодо відображення сум у договорах та фінансовій звітності. Спотворення даних є неприпустимим.
2. Узгодження з Казначейством: Необхідно узгодити питання розбіжностей з органами Казначейської служби, оскільки саме вони здійснюють реєстрацію договорів.
3. Технічна підтримка Prozorro: Звернутися до технічної підтримки майданчика Prozorro та ДП "Прозорро" для вирішення питання технічної валідації даних.
4. Документування розбіжностей: У разі неможливості узгодження сум, необхідно документувати причини розбіжностей та долучати пояснення до звітності.
Суть питання:
Система Prozorro вимагає при публікації договору заокруглювати вартість без ПДВ в більшу сторону на одну копійку, навіть якщо математичні правила округлення цього не передбачають. Це призводить до розбіжностей між сумою в договорі та сумою у звітності, що унеможливлює реєстрацію договору Казначейством. Необхідно роз'яснення щодо дій в такій ситуації.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретних роз'яснень щодо округлення сум у договорах в системі Prozorro у наданому тексті.
Проте, загальні принципи:
1. Дотримання законодавства: Важливо дотримуватися вимог законодавства щодо відображення сум у договорах та фінансовій звітності. Спотворення даних є неприпустимим.
2. Узгодження з Казначейством: Необхідно узгодити питання розбіжностей з органами Казначейської служби, оскільки саме вони здійснюють реєстрацію договорів.
3. Технічна підтримка Prozorro: Звернутися до технічної підтримки майданчика Prozorro та ДП "Прозорро" для вирішення питання технічної валідації даних.
4. Документування розбіжностей: У разі неможливості узгодження сум, необхідно документувати причини розбіжностей та долучати пояснення до звітності.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про договір про закупівлю
<b>Суть питання:</b> При публікації договору про закупівлю, система не пропускає правильну вартість договору без ПДВ, а вимагає вказувати на одну копійку більше, оминаючи правила округлення з математики. В усній формі на майданчику Закупки.пром.юа та ДП "Прозорро" сказали, що система валідує таким чином, що якщо при визначені вартості ПДВ якщо після коми більше двох знаків, то в любому випадку система округлює в більшу сторону. Наразі надали їм письмовий запит. Але Казначейська служба відмовляється реєструвати наші договори, тому що сума без ПДВ в самому договорі і в звіті не співпадає на одну копійку. І ми не можемо завідомо спотворювати дані в договорі та вказувати невірну суму ПДВ. Надайте будь-ласка роз'яснення що нам робити в даному випадку. Для приклада одна із закупівель: UA-2021-11-11-003755-a
<b>
Номер відповіді:</b> 1535/2021
Консультація
№ 1537/2021
02.12.2021
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1537/2021): Суть питання: Чи існують вимоги до внутрішнього планування закупівель (збір заявок від відділів/осіб) в організації, та чи є порушенням відсутність таких заявок? Висновки/Відповідь: 1. Щодо внутрішнього планування: Порядок збору інформації про потреби від підрозділів/фахівців для планування закупівель визначається власним розпорядчим рішенням замовника. 2. Рекомендація Мінекономіки: Ознайомитись з листом Мінекономіки від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06. 3. Відмова у наданні оцінки правомірності: Мінекономіки, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не оцінює правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Планування закупівель
Консультація № 1537/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1537/2021)
Суть питання: Чи існують вимоги до внутрішнього планування закупівель (збір заявок від відділів/осіб) в організації, та чи є порушенням відсутність таких заявок?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо внутрішнього планування: Порядок збору інформації про потреби від підрозділів/фахівців для планування закупівель визначається власним розпорядчим рішенням замовника.
2. Рекомендація Мінекономіки: Ознайомитись з листом Мінекономіки від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06.
3. Відмова у наданні оцінки правомірності: Мінекономіки, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не оцінює правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олександр
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Надайте будь ласка відповідь, чи є яке "Розпорядження" органу, що до планування закупівлі внутрішніми групами, відділами, особами (де немає відділів), надання заявок про закупівлю предмету, послуг, на поточний місяць. У який формі це повинно відбуватися, чи буде це порушення без подання таких заявок в організації. Дякую. (Замовник- бюджет).
<b>
Номер відповіді:</b> 1537/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06
“Щодо передумов здійснення закупівель”,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
При цьому порядок збору інформації від відповідних структурних підрозділів (фахівців) замовника щодо потреб та обсягів видатків юридичної особи-замовника для здійснення у подальшому планування проведення закупівель відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” здійснюється на підставі та у спосіб, зазначений у власному розпорядчому рішенні замовника.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1538/2021
02.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1538/2021: Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (постачальник "останньої надії" - ПОН) для закупівлі газу за відсутності можливості проведення переговорів з ПОН та невідомої кількості необхідного газу. Висновки/Відповідь: 1. Застосування переговорної процедури: Можливе за умови дотримання вимог ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, укладення договору після проведення переговорів. Алгоритм проведення переговорної процедури - у додатку 2 до листа (посилання у тексті відповіді). 2. Закупівлі до 50 тис. грн: Якщо є нагальна потреба, зумовлена об'єктивними обставинами, закупівля товарів, робіт і послуг вартістю від 50 тис. грн до порогів, визначених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", може здійснюватися без спрощеної закупівлі. У такому випадку замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Діяльність ПОН: З питань діяльності постачальника "останньої надії" (ПОН) рекомендовано звертатися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону України "Про ринок природного газу" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. 4. Компетенція Мінекономіки: Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1538/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1538/2021
Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (постачальник "останньої надії" - ПОН) для закупівлі газу за відсутності можливості проведення переговорів з ПОН та невідомої кількості необхідного газу.
Висновки/Відповідь:
1. Застосування переговорної процедури: Можливе за умови дотримання вимог ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, укладення договору після проведення переговорів. Алгоритм проведення переговорної процедури - у додатку 2 до листа (посилання у тексті відповіді).
2. Закупівлі до 50 тис. грн: Якщо є нагальна потреба, зумовлена об'єктивними обставинами, закупівля товарів, робіт і послуг вартістю від 50 тис. грн до порогів, визначених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", може здійснюватися без спрощеної закупівлі. У такому випадку замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Діяльність ПОН: З питань діяльності постачальника "останньої надії" (ПОН) рекомендовано звертатися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону України "Про ринок природного газу" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
4. Компетенція Мінекономіки: Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП ООКЛ ООР
<b>Суть питання:</b> Для тих, хто розірвав договір про закупівлю газу з попереднім постачальником, але не встигає укласти договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до кінця жовтня, КМУ прийнято постанову від 25.10.2021 р. № 1102 та встановлено, що бюджетним установам та закладам охорони здоров’я (незалежно від організаційно-правової форми) з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року газ постачає постачальник «останньої надії» (ПОН), яким є ТОВ «ГК «Нафтогаз України», по ціні 16,8 грн з ПДВ за кубометр.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон про ринок газу) договір постачання між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Тож такий перехід відбуватиметься автоматично, аби забезпечити безперебійне постачання газу.
На підставі протоколу засідання Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС від 12.10.2021 р. № 15/09-21 ситуацію, що виникла у зв’язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня. Тож бюджетні установи в разі переходу на ПОН можуть застосувати:
для закупівлі понад 200 тис. грн — норми п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 (виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) та переговорну процедуру закупівлі;
В нашому випадку має бути переговорна процедура з ПОНом, проте як її провести згідно з Законодавством про публічні закупівлі, якщо ПОН не проводить переговори, надає підприємству газ, потім присилає договір разом з актом на оплату. Надайте роз'яснення,як діяти Замовнику і як провести переговори ,якщо наразі невідомо навіть яка кількість кубометрів?
<b>
Номер відповіді:</b> 1538/2021
<b>
Відповідь:</b>
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему : “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Отже, застосування замовником переговорної процедури закупівлі здійснюється за умов дотримання вимог, установлених статтею 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), зокрема, укладання договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Докладно про алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі у додатку 2 зазначеного вище листа.
Крім цього, зазначаємо, що вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, зокрема, виходячи з пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому повідомляємо, що
державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках
, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення,
на ринках природного газу
, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 1542/2021
02.12.2021
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 1542/2021 щодо рамкових угод: Суть питання: Чи має право установа, яка має чинну рамкову угоду на постачання картоплі (2021-2023 рр.), оголошувати нові відкриті торги або нову рамкову угоду (2022-2024 рр.) на закупівлю картоплі? Висновки/Відповідь: * Рамкова угода: Визначення рамкової угоди наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону. * Мета рамкової угоди: Рамкові угоди забезпечують оперативність закупівель, економію часу, коштів та адміністративних ресурсів, у порівнянні з відкритими торгами. * Прямої заборони на здійснення закупівлі шляхом проведення відкритих торгів або укладання нової рамкової угоди замовником, що має чинну рамкову угоду, чинним законодавством не встановлено. Рішення про спосіб здійснення закупівлі приймається замовником самостійно, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог чинного законодавства.
Відкриті торги
Консультація № 1542/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1542/2021 щодо рамкових угод
Суть питання: Чи має право установа, яка має чинну рамкову угоду на постачання картоплі (2021-2023 рр.), оголошувати нові відкриті торги або нову рамкову угоду (2022-2024 рр.) на закупівлю картоплі?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Бойко Василь Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> Рамкові угоди
<b>Суть питання:</b> Установа має підписану рамкову угоду на 2021-2023 роки на постачання картоплі (5 учасників). Угода чинна. Об"єм картоплі, передбачений рамковою угодою, дозволяє проводити постачання у 2022 і 2023 роках. Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - відкриті торги для закупівлі картоплі? Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - рамкову угода на 2022-2024 роки для закупівлі картоплі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1542/2021
<b>
Відповідь:</b>
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Застосування механізму рамкових угод надає можливість здійснювати закупівлю послуг оперативно, а також забезпечити економію часу, коштів та адміністративних ресурсів на відміну від проведення відкритих торгів.
Консультація
№ 1543/2021
02.12.2021
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки (№1543/2021) щодо оскарження результатів тендеру UA-2021-11-18-003348-c Суть питання: ФОП Цимбалюк П.М. оскаржує відхилення його тендерної пропозиції (технічний нагляд за будівництвом школи), вважаючи таке відхилення безпідставним та здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі". Підстава відхилення - ненадання проекту договору, заповненого згідно з ціновою пропозицією. Учасник стверджує, що надав необхідні документи. Вимога скаржника – перегляд тендерної пропозиції та скасування протоколу про відхилення. Висновки/Відповідь: Відповідь на звернення по суті порушених питань залежить від повноти наданої інформації та перевірки зазначених фактів. Учасник має право звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, згідно з п.14 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1543/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№1543/2021) щодо оскарження результатів тендеру UA-2021-11-18-003348-c
Суть питання:
ФОП Цимбалюк П.М. оскаржує відхилення його тендерної пропозиції (технічний нагляд за будівництвом школи), вважаючи таке відхилення безпідставним та здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі". Підстава відхилення - ненадання проекту договору, заповненого згідно з ціновою пропозицією. Учасник стверджує, що надав необхідні документи. Вимога скаржника – перегляд тендерної пропозиції та скасування протоколу про відхилення.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на звернення по суті порушених питань залежить від повноти наданої інформації та перевірки зазначених фактів. Учасник має право звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, згідно з п.14 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Суть питання:
ФОП Цимбалюк П.М. оскаржує відхилення його тендерної пропозиції (технічний нагляд за будівництвом школи), вважаючи таке відхилення безпідставним та здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі". Підстава відхилення - ненадання проекту договору, заповненого згідно з ціновою пропозицією. Учасник стверджує, що надав необхідні документи. Вимога скаржника – перегляд тендерної пропозиції та скасування протоколу про відхилення.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на звернення по суті порушених питань залежить від повноти наданої інформації та перевірки зазначених фактів. Учасник має право звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, згідно з п.14 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Цимбалюк Петро Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> Оскарження результатів тендеру ідентифікаційний номер UA-2021-11-18-003348-c
<b>Суть питання:</b> Протоколом №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Фізичної особи-підприємця Цимбалюка Петра Миколайовича – учасника спрощеної/допорогової закупівлі за предметом закупівлі: «Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво загальноосвітньої школи на 198 учнів в селі Садове Арцизького району Одеської області. Коригування» (код за ДК 021:2015: 71520000-9 – Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)» (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-18-003348-c) та вважаємо його безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до наступного.
Протоколом №1 від 02.12.2020 року пропозицію Учасника Фізична особа-підприємець Цимбалюк Петро Миколайович відхилено з наступної підстави, а саме:
«Так, відповідно до п.14 оголошення учасником ФОП Цимбалюк Петро Миколайович не надано проект договору який обов’язково повинен бути заповнений згідно цінової пропозиції Учасника, а лише на бланку учасника надано погодження з проектом договору».
Відповідно до вищезазначеного Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повідомляє наступне.
У складі тендерної пропозиції Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович надав:
- Лист-погодження з проектом договору (вих. №16/11/15 від 23.11.2021) (файл – «7. Проект договору.pdf);
- Проект Договору № про здійснення технічного нагляду (вих. №16/11/10 від 23.11.2021), який заповнений згідно цінової пропозиції Учасника та скріплений підписом та печаткою Учасника, а саме згідно «ФОРМА ПРОПОЗИЦІЇ» (вих. №16/11/11 від 23.11.2021) (файл – «4. Цінова_пропозиція.pdf»).
Відповідно до вищезазначеного ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повністю виконав вищезазначену вимогу Оголошення і надав усі необхідні документи.
Отже, пропозиція ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича повністю відповідає наведеним вище вимогам Оголошення.
Таким чином, не зрозуміло рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Учасника ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича та недотримання своїх же вимог Оголошення.
Враховуючи наведене вище, Скаржник зазначає, що рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича є необґрунтованим та з порушенням норм чинного законодавства України.
Відповідно до п.14 ст.14 ЗУ «Про публічні закупівлі»: Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, відповідно до наведеного вище вимагаємо переглянути тендерну пропозицію ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича на відповідність вимогам Оголошення та скасувати Протокол №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Учасника.
<b>
Номер відповіді:</b> 1543/2021