<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> щодо звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Чи обов`язково оприлюднення звіту про виконання договору, для договорів без використання електронної системи ? Якщо так, то який самє нормативний документ це регламентує? (стаття, поправка до ЗУ чи щось іншк?) <b> Номер відповіді:</b> 16/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та  Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір , що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Перелік інформації, що має міститися у  звіті про виконання договору про закупівлю передбачений статтею 42 Закону зокрема унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі , присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) . Ураховуючи викладене,  звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський фаховий коледж транспортного будівництва <b> Тема розширена:</b> відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно редакції ст 40 "відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником". Які документи мають бути підтвердженням проведення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 17/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Іваницька Вероніка Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Порядок визначення однієї й тієї ж процедури відкритих торгів (п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону) <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік). Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021. Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році». Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться? Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий. <b> Номер відповіді:</b> 19/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Гуменюк Мар'яна Михайлівна <b>Суть питання:</b> Згідно ч.6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Сума (ціна додаткової угоди), на яку замовник продовжує договір про закупівлю, перевищує вартісні межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Чи повинен на таку суму замовник проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 11/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b> Тема розширена:</b> прийняття рішень УО <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі» рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Відповідно до типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» у протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, колегіями, дорадчими органами, робочими групами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою: СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ. Отже, протокол – це документ, який фіксує прийняття саме колегіального рішення, а не одноосібного. Просимо надати відповідь, яким чином уповноважена особа має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 12/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Поряд з цим  оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі. Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у Вашому запиті, буде обов’язково розглянуте  під час напрацювання змін до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь-ласка, роз'яснення стосовно питання, а саме: якщо провели спрощену закупівлю в грудні 2021 року на суму 70000,00грн і підписали договір з постачальником,який діє до травня 2022 року ( постачання товару буде партіями на протязі всього періоду дії договору і оплата доставленого товару теж буде відповідно по часу) чи буде враховуватись ця суму по цьому договори при плануванні закупівлі в січні 2022 року? чи 3 січня 2022 року по цьому коду товару -нове планування і відповідна процедура закупівель? Дякую заздалегідь! <b> Номер відповіді:</b> 13/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька митниця <b> Тема розширена:</b> Необхідність виключення із сфери застосування Закону "Про публічні закупівлі" послуг зберігання (відповідального зберігання - лише для митних органів <b>Суть питання:</b> відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу." Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку. У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!! на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо! на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!! Термін даної процедури вам відомий. Але це не все. термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!! передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо! Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель. Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи. На нашу думку перший варіант є оптимальним. В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу. Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора. <b> Номер відповіді:</b> 14/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Ігнатов Ігор Валерійович <b> Тема розширена:</b> Орієнтовний початок проведення закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану». Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення. Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року. Прошу надати роз’яснення щодо таких питань: 1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць? 2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал? 3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці? <b> Номер відповіді:</b> 15/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ «ДЖЕРЕЛО» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди на 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка від якої суми рахувати 20%, якщо під час дії договору було внесено зміни, та вартість договору зменшувалась. В Законі зазначено, що сума додаткової угоди не повинна бути більше ніж 20% від початкового договору укладеного в попередньому році. <b> Номер відповіді:</b> 6/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор. 5),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від КНП СВАТІВСЬКИЙЦ ЦПМСД <b>Суть питання:</b> Чи можемо змінювати істотні умови договору, а саме збільшити ціну на 10 % якщо це послуга, а не товар? <b> Номер відповіді:</b> 7/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор.1) ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприєство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди при зміні істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт: «Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.». Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив. В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору. Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 8/2022

<b>Запит від:</b> Запит від НУФВСУ <b> Тема розширена:</b> Переговорна на підставі двох відмін <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів? <b> Номер відповіді:</b> 9/2022