Новини Мінекономіки
Консультація
№ 36/2022
12.01.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи може замовник декілька разів протягом строку дії договору збільшувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків (наприклад, 2 рази по 8 відсотків), враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Так, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю декілька разів протягом виконання договору за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому збільшення ціни має бути пропорційним збільшенню ціни такого товару на ринку і не призводити до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 36/2022Огляд:
Суть питання: Чи може замовник декілька разів протягом строку дії договору збільшувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків (наприклад, 2 рази по 8 відсотків), враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Так, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю декілька разів протягом виконання договору за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому збільшення ціни має бути пропорційним збільшенню ціни такого товару на ринку і не призводити до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "РЕНТОК ГРУП"
<b>
Тема розширена:</b> збільшення ціни до 10 відсотків
<b>Суть питання:</b> Законом установлено умову зміни істотних умов: «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.».
Просимо надати уточнення: чи може замовник проводити збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків декілька разів протягом строку дії договору, що в загальній кількості може становити збільшення ціни наприклад на 16 відсотків (2 рази на 8 відсотків (1 раз на 90 днів)).
<b>
Номер відповіді:</b> 36/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Поряд з цим зазначаємо, що сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю декілька разів протягом виконання договору про закупівлю за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Консультація
№ 20/2022
11.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 20/2022 (КП "Чернівецьке тролейбусне управління") * Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру закупівлі у 2022 році, якщо двічі (у 2021 та 2022 роках) не відбулися відкриті торги з публікацією англійською мовою? * Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі Додаток 1). З текстом листа можна ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 20/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 20/2022 (КП "Чернівецьке тролейбусне управління")
Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру закупівлі у 2022 році, якщо двічі (у 2021 та 2022 роках) не відбулися відкриті торги з публікацією англійською мовою?
Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі Додаток 1). З текстом листа можна ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління"
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі
<b>Суть питання:</b> Добрий день
Згідно до річного плану закупівель на 2021 рік в жовтні 2021 року проведено процедура закупівлі Відкриті торги з публікацією на англійській мові. Процедура не відбулась у звязку з відсутністю учасників. Згідно до річного плану на 2022 рік в грудну 2021 року розпочато процедуру Відкриті торги з публікацією на англійській мові, яка тривала до 04.01.2022 року та також не відбулась у звязку з відсутністю учасників. Чи можна провести Переговорну процедуру у 2022 році у звязку з тим, що двічі не відбулись Відкриті торги з публікацією на англійській мові. Дякую за відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 20/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
(Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі Додаток 1)
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Консультація
№ 21/2022
11.01.2022
Інше
# Консультація Мінекономіки № 21/2022: Суть питання: Чи правомірне відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо в оголошенні про закупівлю вказано кількість товарів як "1 послуга", але документація містить інформацію про 77 об'єктів, що потребують послуг. Висновки/Відповідь: * Згідно зі статтею 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), оголошення про спрощену закупівлю має містити обсяг і місце надання послуг (частина третя статті 14 Закону). * Пропозиція подається відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. * Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо інформації в оголошенні (частина сьома статті 14 Закону). * Замовник зобов'язаний відхилити пропозицію, яка не відповідає умовам оголошення та вимогам до предмета закупівлі (частина тринадцята статті 14 Закону). * Мінекономіки не уповноважене оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках, як зазначено у частині другій статті 19 Конституції України та Положенні про Міністерство економіки України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). * Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Інше
Консультація № 21/2022Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 21/2022
Суть питання: Чи правомірне відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо в оголошенні про закупівлю вказано кількість товарів як "1 послуга", але документація містить інформацію про 77 об'єктів, що потребують послуг.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОГРАД
<b>
Тема розширена:</b> Яка інформація вважається визначальною при визначеннні кількості товарів
<b>Суть питання:</b> Замовник розмістив інформацію шляхом заповнення електронних форм і вказав кількість товарів - 1 послуга. В свою чергу відхилив нашу пропозицію по причині того, що в документації було вказано 77 закладів і Замовник вважає, що необхідно було вказати 77 послуг у ціновій пропозиції
<b>
Номер відповіді:</b> 21/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі обов’язково зазначається
обсяг і місце
надання послуг.
Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Разом з тим пропозиція подається відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 23/2022
11.01.2022
Інше
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, згідно з твоїми вимогами: Суть питання: Чи може переможець торгів (лізингодавець) відступити право вимоги за договором фінансового лізингу третій особі, яка також брала участь у цих торгах, але запропонувала вищу ціну? Висновки/Відповідь: У відповідності до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, відступлення права вимоги. При цьому, за загальним правилом, для відступлення права вимоги згода боржника не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України). Враховуючи зазначене, Учасник може укласти договір про відступлення права вимоги, якщо це не суперечить умовам договору про закупівлю та вимогам чинного законодавства.
Інше
Консультація № 23/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, згідно з твоїми вимогами:
Суть питання: Чи може переможець торгів (лізингодавець) відступити право вимоги за договором фінансового лізингу третій особі, яка також брала участь у цих торгах, але запропонувала вищу ціну?
Висновки/Відповідь:
У відповідності до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, відступлення права вимоги. При цьому, за загальним правилом, для відступлення права вимоги згода боржника не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Враховуючи зазначене, Учасник може укласти договір про відступлення права вимоги, якщо це не суперечить умовам договору про закупівлю та вимогам чинного законодавства.
Суть питання: Чи може переможець торгів (лізингодавець) відступити право вимоги за договором фінансового лізингу третій особі, яка також брала участь у цих торгах, але запропонувала вищу ціну?
Висновки/Відповідь:
У відповідності до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, відступлення права вимоги. При цьому, за загальним правилом, для відступлення права вимоги згода боржника не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Враховуючи зазначене, Учасник може укласти договір про відступлення права вимоги, якщо це не суперечить умовам договору про закупівлю та вимогам чинного законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Горенко Надія Вікторівна
<b>
Тема розширена:</b> Відступлення права вимоги
<b>Суть питання:</b> Учасник та Замовник уклали договір фінансового лізингу у результаті проведених торгів. Обладнання було передано у володіння та користування Замовнику, сторони належним чином виконують умови укладеного договору. Чи може Учасник укласти договір про відступлення прав вимоги (ст. 512 ЦК України) та передати свої права за укладеним договором фінансового лізингу іншій особі (інша особа була учасником цих самих торгів, проте на стала переможцем оскільки запропонувала вищу ціну)?
<b>
Номер відповіді:</b> 23/2022
<b>
Відповідь:</b>
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA
Консультація
№ 24/2022
11.01.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
Аналіз консультації Мінекономіки № 24/2022 (КУП "ЕкоВін"): Суть питання: Чи правомірно покладання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель на заступника головного бухгалтера в комунальному госпрозрахунковому підприємстві з доплатою за суміщення (ст. 13, 97, 105 КЗпП)? Висновки/Відповідь: * Мінекономіки переадресовує до листа від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 * Остаточне рішення про визначення/призначення УО приймається замовником самостійно з урахуванням норм трудового законодавства.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 24/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 24/2022 (КУП "ЕкоВін")
Суть питання: Чи правомірно покладання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель на заступника головного бухгалтера в комунальному госпрозрахунковому підприємстві з доплатою за суміщення (ст. 13, 97, 105 КЗпП)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне унітарне підприємство "ЕкоВін"
<b>
Тема розширена:</b> Призначення заступника головного бухгалтера уповноваженою особою з доплатою за суміщення
<b>Суть питання:</b> В комунальному госпрозрахунковому підприємстві ввели нову штатну одиницю - фахівець з публічних закупівель. Заступника головного бухгалтера визначили уповноваженою особою з доплатою за суміщення вакантної посади фахівця, згідно з Колективним договором, враховуючи ст,13, 97 КЗпП та ст.105 КЗпП.
Суть питання: чи правомірно покладення обов"язків уповноваженої особи на заступника головного бухгалтера в комунальному госпрозрахунковому підприємстві?
<b>
Номер відповіді:</b> 24/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“
Щодо організації закупівельної діяльності замовника
”,
який містить інформацію щодо призначення уповноважених осіб.
Разом з тим зазначаємо, що визначення або призначення уповноважених осіб здійснюється замовником самостійно з урахуванням трудового законодавства.
Консультація
№ 25/2022
11.01.2022
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров'я: Суть питання: Роз'яснення правил проведення відкритих тендерів на закупівлю екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров’я, джерелом фінансування яких є кошти Програми медичних гарантій. Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA 2. У інших випадках, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). 3. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону. 4. Тендерна документація може містити іншу інформацію, передбачену законодавством та необхідну замовнику (частина третя статті 22 Закону). 5. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). 6. Вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності встановлюються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. 7. Фізична/юридична особа має право звернутися за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону). 8. Фізична чи юридична особа має право подати скаргу до органу оскарження (стаття 18 Закону), керуючись пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. 9. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Предмет закупівлі
Консультація № 25/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров'я
Суть питання: Роз'яснення правил проведення відкритих тендерів на закупівлю екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров’я, джерелом фінансування яких є кошти Програми медичних гарантій.
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
2. У інших випадках, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
3. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону.
4. Тендерна документація може містити іншу інформацію, передбачену законодавством та необхідну замовнику (частина третя статті 22 Закону).
5. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
6. Вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності встановлюються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
7. Фізична/юридична особа має право звернутися за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону).
8. Фізична чи юридична особа має право подати скаргу до органу оскарження (стаття 18 Закону), керуючись пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
9. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Європейська Бізнес Асоціація
<b>
Тема розширена:</b> Щодо публічних закупівель закладами охорони здоров’я екстемпоральних лікарських засобів
<b>Суть питання:</b> Шановна Юліє Анатоліївно!
Європейська Бізнес Асоціація висловлює Вам свою повагу та звертається до Вас щодо роз’яснення правил проведення відкритих тендерів на закупівлю фармацевтичної продукції, зокрема екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров’я, джерелом фінансування закупівлі яких є кошти Програми медичних гарантій.
Контактними особами щодо цього звернення від Європейська Бізнес Асоціації є Дмитро Лур’є, Менеджер Комітету з охорони здоров’я Асоціації, e-mail: ; тел.: +38 (067) 218 19 15; Наталія Ратушна, Виконавчий асистент Комітету Асоціації, e-mail:
[email protected]
, тел.: +38 (067) 218 27 16.
Заздалегідь вдячні Вам за розгляд нашого звернення та сподіваємось на отримання відповіді найближчим часом.
<b>
Номер відповіді:</b> 25/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Крім цього, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 26/2022
11.01.2022
Планування закупівель
Суть питання: Чи може комунальна установа відшкодовувати вартість продуктових наборів за триразове харчування дітей з інвалідністю з подальшим проведенням спрощеної закупівлі? Чи може предметом закупівлі бути "відшкодування вартості продуктового набору", якщо продукти вже придбані виконавцем? Висновки/Відповідь: * Придбання товарів, робіт і послуг замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) має відбуватися відповідно до вимог Закону. (пункт 25 частини першої статті 1 Закону, пункт 6 частини першої статті 1 Закону) * Питання визначення предмета закупівлі висвітлено в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06. * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Планування закупівель
Консультація № 26/2022Огляд:
Суть питання: Чи може комунальна установа відшкодовувати вартість продуктових наборів за триразове харчування дітей з інвалідністю з подальшим проведенням спрощеної закупівлі? Чи може предметом закупівлі бути "відшкодування вартості продуктового набору", якщо продукти вже придбані виконавцем?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Печерського району м. Києва
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступного.
В комунальній установі в окремому приміщенні функціонує відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Триразове харчування дітей проводиться на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (від 23.08.2012 № 460 (зі змінами) (далі – Розпорядження), зареєстрованого Печерським районним управлінням юстиції у м. Києві від 30.08.2012.
У кошторисі на 2022 рік на харчування дітей за КЕКВ 2230 за предметом закупівлі код ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (харчування дітей)» закладено 105 000,00 гривень. У попередніх роках закупівля/спрощена закупівля не проводилася, а предметом договору було – відшкодування вартості продуктового набору за триразове харчування (готові страви – сніданок, обід, підвечірок) дітей, які відвідують відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю.
Харчування Замовник отримував тричі на день на базі дитячого дошкільного закладу (визначеного Розпорядженням), який розташований поряд із Відділенням. Кількість одиниць продуктових наборів, які мають відшкодовуватися не є сталою, а залежить від відвідування дітей і може варіюватися від одного до вісьмох наборів кожного дня (8 дітей – максимальна кількість) за попереднім замовленням Відділення.
У 2022 році, з врахуванням очікуваної вартості харчування на весь рік, виникла необхідність для проведення спрощеної закупівлі.
Питання:
1. Чи може Замовник оголосити спрощену закупівлю триразового харчування з 01.03.2022 (час достатній для проведення спрощеної закупівлі з урахуванням того, що закупівля може не відбутися), а до того часу отримувати харчування на базі дитячого дошкільного закладу за рахунок відшкодування вартості продуктового набору (вартість прямого договору складе не більше 20000 гривень)?
2. Чи може бути предметом закупівлі ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (відшкодування вартості продуктового набору за харчування дітей)», оскільки продукти для харчування уже придбані Виконавцем за результатами закупівлі/спрощеної закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 26/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. А питання визначення предмета закупівлі висвітлено в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 27/2022
11.01.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки (27/2022): Суть питання: Чи можливо збільшити ціну за одиницю електричної енергії в договорі, укладеному в грудні 2021 року, з початком постачання з 01.01.2022, у зв'язку з набранням чинності Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 про встановлення нового тарифу на послуги з передачі електричної енергії? Висновки/Відповідь: Питання зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю, укладеному відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", має вирішуватися з урахуванням положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, який дозволяє зміну ціни за одиницю товару у випадках, передбачених цим пунктом. Чи є підстави для внесення змін до договору, необхідно визначати, виходячи з конкретних обставин.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 27/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (27/2022)
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну за одиницю електричної енергії в договорі, укладеному в грудні 2021 року, з початком постачання з 01.01.2022, у зв'язку з набранням чинності Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 про встановлення нового тарифу на послуги з передачі електричної енергії?
Висновки/Відповідь:
Питання зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю, укладеному відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", має вирішуватися з урахуванням положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, який дозволяє зміну ціни за одиницю товару у випадках, передбачених цим пунктом. Чи є підстави для внесення змін до договору, необхідно визначати, виходячи з конкретних обставин.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницьке комунальне підприємство "Міськсвітло"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару (електрична енергія) після набрання чинності Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454 про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 р.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка в листопаді 2021 року були оголошені міжнародні торги на закупівлю електричної енергії для потреб на 2022 рік, в тариф ел. енергії включли активну+передачу, Очікувана вартість закупівлі визначалася керуючись ціною на активну ел. енергію та діючим тарифом на передачу ел. енергії.
31.12.2021 року було укладено договір за результатами процедури закупівлі, початок постачання з 01.01.2022 р. В формування ціни за одиницю товару при підписанні договру був включений тариф на активну ел. енергію та діючий тариф на передачу (тариф на передачу грудня 2021 р.) З 01.01.2022 р. вступила в дію Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454 про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 р. Чи маємо ми право після реєстрації договору укласти додаткову угоду про збільшення ціни керуючись цією постановою і підняти ціну на розмір нового регульованого тарифу на передачу посилаючись при цьому на Постанову НКРЕКП яка вступила в дію з 01.01.2022 р.?
<b>
Номер відповіді:</b> 27/2022
Консультація
№ 28/2022
11.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 28/2022: Суть питання: Чи можна збільшити вартість закупівлі газу при застосуванні переговорної процедури, якщо двічі не відбулися відкриті торги, а ціна газу зросла, при цьому не змінюючи обсяг та технічні характеристики? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та запиті № 33/2022, які розміщені за посиланнями: * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 * Запит № 33/2022 Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема: "Переговорна процедура закупівлі по-новому" за посиланням: * Відео курс
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 28/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 28/2022
Суть питання:
Чи можна збільшити вартість закупівлі газу при застосуванні переговорної процедури, якщо двічі не відбулися відкриті торги, а ціна газу зросла, при цьому не змінюючи обсяг та технічні характеристики?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та запиті № 33/2022, які розміщені за посиланнями:
Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема: "Переговорна процедура закупівлі по-новому" за посиланням:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", код ЄДРПОУ 04013583
<b>Суть питання:</b> Двічі проведена процедура відкритих торгів по закупівлі газу на забезпечення квартир, що перебувають на балансі Державного підприємства (не бюджетне, а госпрозрахункове). Торги не відбулись. За цей час змінилася вартість газу. Торги були об'явлені по 38 грн/м3, наразі-пропонують по 48 грн/м3. Чи можна збільшити вартість закупівлі по переговорній процедурі, при цьому не змінювати ніяких кількісних і технічнихі характеристик закупівлі?.
<b>
Номер відповіді:</b> 28/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
, запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему: “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 29/2022
11.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №29/2022 щодо затвердження річного плану закупівель Суть питання: Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії: 1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами. 2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Планування закупівель
Консультація № 29/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №29/2022 щодо затвердження річного плану закупівель
Суть питання:
Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії:
1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами.
2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Суть питання:
Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії:
1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами.
2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А0215
<b>
Тема розширена:</b> Затвердження Річного плану
<b>Суть питання:</b> Військова частина здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Рішенням замовника визначено уповноважених осіб, які є відповідальними за закупівлю за конкретними (визначеними) напрямками. При цьому визначені уповноважені особи здійснюють закупівлю кожен за своїм (визначеним) напрямком.
Відповідно до Закону заплановані закупівлі включаються до Річного плану закупівель. Таким чином у кожного замовника (розпорядника бюджетних коштів) має бути Річний план закупівель, відповідно до якого мають здійснюватися закупівлі товарів, робіт і послуг.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення в частині хто і як має затверджувати Річний план закупівель (за яким із зазначеними нижче сценаріями):
1. Визначені уповноважені особи вносять заплановані заходи до Річного плану кожен за своїм напрямком окремо. При цьому у замовника буде декілька окремих Річних планів (за визначеними напрямками).
2. Замовником визначається одна уповноважена особа, яка вносить всі заплановані заходи до Річного плану (в цілому за військову частину). При цьому у замовника буде один (узагальнений) Річний план. Після затвердження Річного плану визначені уповноважені особи здійснюють закупівлі кожен за своїм (визначеним) напрямком.
<b>
Номер відповіді:</b> 29/2022
Консультація
№ 31/2022
11.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)? Висновки/Відповідь: Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 31/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Суть питання:
Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чугуїввода"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
<b>Суть питання:</b> Виникла аварія на міському водопроводі. Потрібно здійснити негайні роботи з ліквіідації наслідків аварії.
Чи можна провести переговорну процедуру?
<b>
Номер відповіді:</b> 31/2022
Консультація
№ 32/2022
11.01.2022
Оскарження процедур закупівель
# Консультація Мінекономіки №32/2022: Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який в специфікації до проєкту договору вказав невірні кількісні характеристики предмета закупівлі, незважаючи на те, що кінцева сума специфікації співпадає з проєктом договору та тендерною пропозицією? Висновки/Відповідь: 1. Тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону). 2. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону, частина друга статті 22 Закону). 3. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно (стаття 29 Закону), а підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону. 4. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно. 5. Фізична чи юридична особа має право звернутись до органу оскарження з метою захисту своїх прав (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). 6. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках. Це не входить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 32/2022Огляд:
# Консультація Мінекономіки №32/2022
Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який в специфікації до проєкту договору вказав невірні кількісні характеристики предмета закупівлі, незважаючи на те, що кінцева сума специфікації співпадає з проєктом договору та тендерною пропозицією?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
2. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону, частина друга статті 22 Закону).
3. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно (стаття 29 Закону), а підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
4. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
5. Фізична чи юридична особа має право звернутись до органу оскарження з метою захисту своїх прав (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
6. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках. Це не входить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шестак С.С.
<b>
Тема розширена:</b> Визначення переможця торгів
<b>Суть питання:</b> Добрий день.Чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію Учасника,який у Специфікації до Проекту Договору вказав невірні дані,які не співпадають з кількісними характеристиками предмету закупівлі..,але кінцева сума Специфіквції співпадає з Проектом Договору та Тендерною пропозицією.Тобто Замовник вказав що по даному лоту треба надати послугу щодо 15 учнів (харчування) протягом 175 днів у році,а Учасник у Специфікації до Проекту Договору вказав 2 робочі дні на 175 дітей.Замовник на це не звернув увагу у акцептував пропозицію.Дякую на перед.
<b>
Номер відповіді:</b> 32/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція -
пропозиція
щодо предмета закупівлі або його частини (лота),
яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим
розгляд тендерних пропозицій
на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється
замовником самостійно
у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.