<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Молочна слобода” <b> Тема розширена:</b> Зміна умов закупівлі <b>Суть питання:</b> Відділ освіти Куп’янської міської ради Харківської області (далі – Замовник) 09 грудня 2021 року розмістив оголошення UA-2021-12-09-004479-c про проведення закупівлі молока. Замовником 17.12.2021 були внесені зміни до тендерної документації. Зокрема в п. 3. «Технічні характеристики» змінено характеристику «Термообробка» з Пастеризоване на Ультрапастеризоване. Замовник фактично змінив предмет закупівлі, але в оголошенні на титульній сторінці тендерної документації та в предметі проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) залишив назву предмета закупiвлi Молоко (Код ДК 021:2015:15510000-6 Молоко та вершки), Фактично ж вимагається поставка за Кодом ДК 021:2015:15511210-8 Ультрапастеризоване молоко. Тобто, предмет закупівлі після внесення змін не відповідає оголошенню та змісту тендерної документації. Чи є порушенням такі дії Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1607/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"  (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Поряд з цим ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8  Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" <b> Тема розширена:</b> Як встановлювати доплату працівникові на якого покладено виконання функцій уповноваженої особи як додаткової роботи <b>Суть питання:</b> В НІАМ "Київська Фортеця" я займаю посаду заступника генерального директора з адміністративно-господарської роботи. У штатно-посадовому розкладі Музею посада, на яку покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи відсутня. 1. Чи можливо покласти на мене виконання функцій уповноваженої особи як додаткової роботи? 2. Як встановити мені доплату за виконання функцій уповноваженої особи? Адже, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 та Наказу Міністерства культури Ураїни № 745 від 18.10.2005р надбавка за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам. <b> Номер відповіді:</b> 1608/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Комбінат комунальних підприємств" <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно проводити закупівлі товару,який перепродуєш населенню <b>Суть питання:</b> До складу підприємства входить підрозділ ритуальної служби, через магазин якої реалізуються ритуальні товари такі як труни, вінки, хрести тощо. Закупівлю даних товарів у постачальників підприємство здійснювало шляхом проведення відкритих торгів через те, що їхня собівартість перевищувала 200,0 тис. грн. Чи потрібно взагалі проводити торги на дані товари , чи можна скористатися ст.3 п. 6 пп. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" "товари,що закуповуються для перепродажу третім особам,за умови,що замовник не займає монопольне становище на ринку таких товарів". Підприємство не займає монопольного становища на ринку ритуальних послуг. <b> Номер відповіді:</b> 1606/2021

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Нікопольська дитяча міська ліканя" НМР" <b> Тема розширена:</b> Закупівля кейтерингових послуг на 2022 рік <b>Суть питання:</b> Я не встигаю провести процедуру закупівлі по кейтеринговим послугам. Очікувана вартість перевищує 200 тис.грн. Чи можу я заключити прямий договір до 49999,00 грн. на час проведення торгів. (20% від суми минулого року договору заключити немає можливості т.к., немає відповідного пункту у договорі) <b> Номер відповіді:</b> 1603/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 Поряд з цим зазначаємо, що зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Нікопольська дитяча міська ліканя" НМР" <b> Тема розширена:</b> Чи можна збільшити суму договору, прицьому збільшити кількість послуг <b>Суть питання:</b> Закупівля відбулась згідно ст3 п7 без застосування ЕС у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності. Вартість договору 155000,00 грн. Чи можна доп угодою збільшити суму договору і кількіст послуг, що закуповуються <b> Номер відповіді:</b> 1604/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Поряд з цим звертаємо вагу, що планування здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ященко Інна Віталіївна <b>Суть питання:</b> Після пролонгації Договору чи є можливість підвищити ціну за одиницю товару до 10%? <b> Номер відповіді:</b> 1605/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ЦСПРД ССД КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Закрився договір, в який треба внести зміни, точніше подовження строку дії <b>Суть питання:</b> Будь ласка допоможіть вирішити питання, відкриття договору, його строк до 31.12.21, технічна помилка закрився, а треба внести зміни, подовження строку дії договору <b> Номер відповіді:</b> 1597/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної можливості відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli При цьому згідно з пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (в редакції Закону № 1530-IX від 03.06.2021) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме:   звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" <b> Тема розширена:</b> Закупівля природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, вас турбує ДП "ЛУГАНСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ". Наше підприємство знаходиться в скрутному становищи, у зв'язку із стрімким ростом цін на природний газ. Ми є державним підприємством, що є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", але не є бюджетниками (використовуємо кошти від своєї господарської діяльності). У листопаді 2021 року розпочали процедуру відкритих торгів на придбання природного газу на 2022 рік. Було подано 4 пропозиції. На сьогодні, у зв'язку зі стрімким зростанням ціни на природний газ 3 учасники відмовилися від підписання договору, а 1 учасника дискваліфіковано за невідповідність тендерної пропозиції тендерній документації. 21.12.2021 оголошено нові відкриті торги. Кінцевий строк подання 00:00 06.01.2021. Продовжити дію минулого договору на 20 % не має сенсу, тому, що по спрощеній процедурі у нас була закупівля тільки на грудень 2021 р. В зв'язку з вищенаведеним, на січень 2022 року ми залишаємося без постачальника природного газу. Також, ми розуміємо, що в зв'язку з тим, що ми не є бюджетною організацією, на ПОН природного газу ми не потрапляємо. Просимо дати пораду по вирішенню даного питання. <b> Номер відповіді:</b> 1598/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА БЛАГОУСТРОЮ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера <b>Суть питання:</b> Замовником за процедурою відкритих торгів укладено договір на Послуги з утримання вулично-шляхової мережі на території Чернівецької міської територіальної громади. Дані послуги надавались впродовж 2021 року. Чи може замовник у 2022 році укласти за переговорною процедурою закупівлі договір на аналогічні послуги в обсязі не більше 50 відсотків від вартості основного договору, який укладений за результатами проведеного тендеру, виконувався і діяв у 2021 році. <b> Номер відповіді:</b> 1599/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська рада <b>Суть питання:</b> Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації? 2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю? 3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель? 4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)? <b> Номер відповіді:</b> 1600/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної  Законом. Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році. За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.

<b>Запит від:</b> Запит від Яцун Сергій Вікторович <b> Тема розширена:</b> підстава для проведення переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Планується проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ст.40 ЗУ «Про публічні закуплі» на підставі ч.2.п.3 абз.4 якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: «оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Відповідно до ст.18 Закону Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель. Укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється. Прошу надати роз’яснення застосування законодавства про публічні закупівлі Чи поширюється заборона укладання договору про закупівлю під час оскарження рішення органу оскарження в судовому порядку? Як розуміти положення закону «про публічні Закупівлі» «після розгляду\оцінки тендерних пропозицій учасників» після розгляду і оцінки тендерних пропозицій учасників? Після розгляду або оцінки тендерних пропозицій учасника? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1601/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі. Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється. Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду. Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України. Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону. Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя <b> Тема розширена:</b> Чи є лише калькулятор природного газу підставою для змін умов договору і висновку про порушення замовником ч.5 ст.41 при укладенні додаткової угоди про зміну ціни на одиницю товару <b>Суть питання:</b> Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 12.10.2021 № 622, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-11-09-002583-a, яка оголошена Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя. За результатами моніторингу було встановлено, що Замовником, в порушення вимог пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону укладено додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару. При цьому підставою для такого твердження слугувала лише інформація з сайту калькулятора вартості газу. При укладенні додаткових угод Замовник керувався інформацією про ціни, яка зазначалася у довідках торгово-промислової палати. Проте інформація по ціну природного газу, яка була зазначена у довідці торгово-промислової палати і перевірялася замовником станом на 18.05.2021 та ціна станом на 30.10.2021 при однакових вихідних даних різниться. На даний час висновок моніторингу оскаржується в суді. З огляду на це, у зв"язку з обмеженими строками розгляду справи просимо надати роз"яснення. Чи є інформація з сайту калькулятора вартості газу документальним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку? Чи спростовує інформація з сайту калькулятора вартості газу довідки, видані компетентними органами щодо коливання ціни на ринку? <b> Номер відповіді:</b> 1594/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим  інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.