<b>Запит від:</b> Запит від Департамент патрульної поліції <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни за одиницю товару визначену в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році при укладенні додаткової угоди в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Підскажіть, будь ласка чи не є порушенням збільшення ціни за одиницю товару визначену в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році при укладенні додаткової угоди в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 47/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Карабінович Оксана Петрівна <b> Тема розширена:</b> Чи може бути уповноваженою особою по державних закупівлях місцевий депутат місцеаої ради <b>Суть питання:</b> У нашій громаді виконує обов'язки УО по закупівлях депутатка місцевої ради,яка ще й окрім цього очолює комісію по бюджету <b> Номер відповіді:</b> 44/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської , районної у місті, районної, обласної ради . Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої  статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Маневицьке виробниче управління житлово-комунального госпдарства <b> Тема розширена:</b> Номенклатурні позиції в закупівлях без використання електронної ситстеми <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи обов'язково при публікації звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель розписувати всі номенклатурні позиції і зазначати їх кількість? Наприклад при закупівлі різноманітних канцтоварів. <b> Номер відповіді:</b> 43/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, передбачено частиною третьою статті 3 Закону, зокрема назву предмета закупівлі. При цьому у звіті про договір про закупівлю, укладеному без використання електронної системи закупівель, може зазначатися інша інформація. Водночас відповідно до пункту 14 Порядку розміщення інформації  про публічні закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13  Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Моршинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Який предмет закупівлі застосувати <b>Суть питання:</b> Як правильно обрати предмет закупівлі у шкільній їдальні, яка перебуває у оренді підприємця. Кейтеринг - порушить права підприємця, який орендує, аутсорсинг- інших потенційних учасників. Чи можна процедуру харчування їдалень? Чи як буде правильно? <b> Номер відповіді:</b> 41/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Довідково інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 29.07.2021 № 3304-04/39136-06 "Щодо договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти" та від 23.09.2021 № 3304-04/46862-07 "Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти" за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39136-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F46862-07

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чугуїввода" <b> Тема розширена:</b> закупівля робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій <b>Суть питання:</b> Вдруге прошу надати роз’яснення щодо порядку підтвердження надзвичайної ситуації з метою застосування переговорної процедури закупівлі: чи можемо ми керуватися Кодексом цивільного захисту України в частині підтвердження факту надзвичайної ситуації шляхом складання протоколу міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій? Адже Порядком класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями саем на цей орган покладено повноваження по ухваленню рішення стосовно класифікації надзвичайної ситуації за рівнем (визначення рівня надзвичайної ситуації). <b> Номер відповіді:</b> 42/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання  була надана у запиті 31/2022 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a8a6c0fe-d570-4ee5-a593-836318b0dd0a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Цумарєва Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" звіт про виконання договору Замовник має опублікувати протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або розірвання. У п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено визначення договору про закупівлю. Основним моментом є те, що такий договір укладається за результатом проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Види процедур закупівлі встановлено ст. 13 Закону, та поділено їх на конкурентні процедури (відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог) та як виняток, переговорні процедури закупівлі. Поняття спрощеної закупівлі встановлено п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону. Також, згідно Закону необхідно оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю, що укладений відповідно до частини 7 ст. 3 Закону. Постає питання, чи необхідно оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю, що укладений відповідно до частини 3 ст. 3 Закону (у разі здійснення закупівлі без використання електронної системи з обов'язковим оприлюдненням звіту про укладнеий договір). Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 37/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ЗФПО "Київський фаховий медичний коледж № 3" <b> Тема розширена:</b> Якщо Наказ № 490 від 22.03.2016 втратив чинність, який діючий на теперешній час <b>Суть питання:</b> Який новий нака "Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель", що діє станом на 2022 рік <b> Номер відповіді:</b> 38/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 3 наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” передбачено визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 березня 2016 року № 477 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 447/28577 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (зі змінами). Разом з тим розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено. Проте Законом визначений обов'язковий перелік  інформації, яку замовнику необхідно оприлюднювати в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Якщо необхідно здійснити закупівлю інженерно-геологічні вишукування не під конкретний об'єкт, а на декілька об'єктів (відома лише орієнтовна кількість об'єктів). В такому разі це будуть роботи чи послуги? <b> Номер відповіді:</b> 39/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Добропіллявугілля-видобуток" <b> Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору у випадку, коли поставка за договором не відбулася у році на який його було заключено <b>Суть питання:</b> Стикнулися з питанням: договір наприклад укладено 21.06.2021 року зі строком дії до 31.12.2021 року, строком поставки до 25.10.2021 року. За таким договором на кінець року 2021 року поставку не було виконано. Від постачальника надходить лист, про продовження терміну дії договору та поставки до 30.04.2022 року. Але даний лист про необхідність продовження терміну дії поставки та договору від постачальника надходить вже у січні 2022 року. Отже, я не бачу проблеми у складанні дадаткової угоду від 05.01.2022 року із вказанням і зміною пункту договору про продовження терміну дії договору з моменту підписання (21.06.21 року) до 30.04.2022 року та терміну поставки також до 30.04.2022 року. Дане підкріплюється ХУ №922 ст. 41: продовження строку дії договорупро закупівлю та строку виконання зобовязань щодо передачі товарів у разі виникнення документально підтверджуючих обєективних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереробної сили, затримки фінансування витрат замовника, якщо такі зміни не призведуть до збільшення суми. Чи можна всеж-таки продовжувати строк дії договору у 2022 році, який закінчився у 2021 році, при не виконанні зобовязань зі сторони постачальника щодо поставки у данному році. <b> Номер відповіді:</b> 40/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Чернівецьке тролейбусне управління <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна проводити переговорну процедуру закупівлі у разі, якщо Відкриті торги проводились відповідно до річного плану різних років (Перші - річний план закупівель 2021 року, Другі - річний план закупівель 2022 року), <b> Номер відповіді:</b> 33/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Отже, виходячи з норм статей 4 і 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у одному бюджетному періоді. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного бюджетного року за відповідним предметом закупівлі була розпочата наприкінці поточного бюджетного року та не відбулася через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, то замовник може враховувати таку закупівлю для укладання договору про закупівлю в наступному бюджетному році на підставі переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 1 частини другої статті 40 Закону. Водночас  повідомляємо, що відповідь на питання висвітлено в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" ,  від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:

<b>Запит від:</b> Запит від ЛНТУ <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день підкажіть будь ласка якщо завершила спрощену процедуру зараз а договір був заключений на 3 роки до 2023 р. і послуги надаються далі як вийти із ситуації коли назад відновити процедуру неможливо? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 34/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> закупівля електроенергії <b>Суть питання:</b> Установа провела переговорну процедуру закупівлі електроенергії. Повідомлення про намір укласти договір закупівлі оприлюднено 30.12.2021 р. Який граничний термін укладання договору закупівлі? Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону № 922 замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Однак у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті (нагальна потреба), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовник має право укласти договір про закупівлю п’ять днів через з дня оприлюднення повідомлення про намір. Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, непідписання договору про закупівлю у строк 20 днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Питання № 1. Тобто у випадку закупівлі електричної енергії договір можна укладати не раніше ніж через 5 днів, та не пізніше ніж через 20 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю? Питання № 2. Чи можна провести закупівлю електроенергії не за скороченою процедурою, та укласти не раніш ніж через 10 днів і не пізніш ніж через 35 днів ? <b> Номер відповіді:</b> 35/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої  статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу є підставою для відміни замовником такої процедури закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli