Новини Мінекономіки
Консультація
№ 63/2022
19.01.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 63/2022: Суть питання: Чи правомірне продовження договору про закупівлю, укладеного у 2021 році, у січні 2022 року на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631 ЦКУ та ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, якщо кошторис затверджується після 01.01.2022? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 2. Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, продовження дії договору можливе лише у разі, якщо строк його дії не закінчився. Тобто, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, якщо сам договір ще чинний.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 63/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 63/2022
Суть питання: Чи правомірне продовження договору про закупівлю, укладеного у 2021 році, у січні 2022 року на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631 ЦКУ та ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, якщо кошторис затверджується після 01.01.2022?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, продовження дії договору можливе лише у разі, якщо строк його дії не закінчився. Тобто, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, якщо сам договір ще чинний.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДНУ «Інститут освітньої аналітики»
<b>
Тема розширена:</b> Застосування частини 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України
<b>Суть питання:</b> За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!.
Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!.
<b>
Номер відповіді:</b> 63/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору,
продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився
у встановленому чинним законодавством порядку.
Консультація
№ 64/2022
19.01.2022
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 64/2022: Суть питання: Чи можливо змінити кількість та суму предмета закупівлі при укладанні договору без використання електронної системи, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля, а кошторисні призначення змінились? Технічні та якісні характеристики залишаються незмінними. Висновки/Відповідь: * Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, замовник може придбати товари, роботи, послуги без застосування спрощеної закупівлі. * При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю (пункт 1 частини сьомої статті 3 Закону). * Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, окрім тих, що зазначені в пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону. Таким чином, *можлива зміна кількості та суми предмета закупівлі* при укладанні договору без використання електронної системи.
Предмет закупівлі
Консультація № 64/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 64/2022
Суть питання: Чи можливо змінити кількість та суму предмета закупівлі при укладанні договору без використання електронної системи, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля, а кошторисні призначення змінились? Технічні та якісні характеристики залишаються незмінними.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Коломийський ліцей № 9 Коломийської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля на овочі. Обидві закупівлі оголошувались на очікувану вартість, оскільки нам не було доведено кошторисних призначень. На даний момент кошторисні призначення доведені і сума значно менша від тої, на яку ми оголошували закупівлю. Чи можливо при укладенні договору без використання електронної системи закупівель змінити кількість предмета закупівлі і суму? При цьому технічні та якісні характеристики залишаться тими самими, що й при оголошенні двох спрощених закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 64/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому
предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника
не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
Консультація
№ 48/2022
18.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
# Консультація Мінекономіки №48/2022: Суть питання: Який строк укладання договору про закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури? Висновки/Відповідь: * Мінімальний строк для укладання договору: Не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір в електронній системі закупівель (ч. 7 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Максимальний строк для укладання договору: Не пізніше 20 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір в електронній системі закупівель (п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Наслідки недотримання строків: Непідписання договору у строк 20 днів є підставою для відміни переговорної процедури (п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі").
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 48/2022Огляд:
# Консультація Мінекономіки №48/2022
Суть питання: Який строк укладання договору про закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Білецька Тамара Павлівна
<b>
Тема розширена:</b> Строк укладання договору за результатами переговорної процедури з придбання електричної енергії
<b>Суть питання:</b> За результатами проведення переговорної процедури з придбання електричної енергії, який потрібно обрати строк для укладання договору згідно ч.7 ст.40 та п.5.ч.8.чт.40 Закону про публічні закупівлі.?
<b>
Номер відповіді:</b> 48/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі
замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю
. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу призводить до відміни замовником такої процедури закупівлі.
Консультація
№ 49/2022
18.01.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки №49/2022 (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"): Суть питання: Пролонгація договорів (вартістю до 50 000 грн), укладених без Prozorro, умовами яких передбачено автоматичну пролонгацію на наступний рік без зміни умов та вартості. Який порядок дій для пролонгації таких договорів у поточному році? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю (згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону) укладається за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі. * Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Виконання договору
Консультація № 49/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №49/2022 (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз")
Суть питання:
Пролонгація договорів (вартістю до 50 000 грн), укладених без Prozorro, умовами яких передбачено автоматичну пролонгацію на наступний рік без зміни умов та вартості. Який порядок дій для пролонгації таких договорів у поточному році?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»»
<b>
Тема розширена:</b> Виконання договорів, застосування чинного ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> За умовами договорів передбачено порядок їх пролонгації у наступному році без зміни технічних параметрів продукції або умов надання послуг та їх вартості договору, які були укладені без застосування електронної системи закупівель «Prozorro», за вартістю, що не перевищує 50 000,00 грн., то який порядок необхідно виконати до таких договорів у поточному році, застосовуючи до них пролонгацію
<b>
Номер відповіді:</b> 49/2022
<b>
Відповідь:</b>
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Консультація
№ 50/2022
18.01.2022
Інше
Суть питання: Роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках: 1. Закупівля послуг у афілійованого підприємства замовником, що належить до окремої сфери господарювання (видобуток газу), коли предмет закупівлі не належить до функціонування цієї сфери (охоронна діяльність та кібербезпека). 2. Закупівля послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу, тарифи на які затверджуються держорганами. Чи можливо застосування пункту 5 частини 6 статті 3 Закону? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки посилається на лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0). 2. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпним. В інших випадках закупівлі здійснюються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись вартісними межами, визначеними в Законі. 3. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Інше
Консультація № 50/2022Огляд:
Суть питання:
Роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках:
1. Закупівля послуг у афілійованого підприємства замовником, що належить до окремої сфери господарювання (видобуток газу), коли предмет закупівлі не належить до функціонування цієї сфери (охоронна діяльність та кібербезпека).
2. Закупівля послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу, тарифи на які затверджуються держорганами. Чи можливо застосування пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки посилається на лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0).
2. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпним. В інших випадках закупівлі здійснюються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись вартісними межами, визначеними в Законі.
3. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»»
<b>
Тема розширена:</b> Сфера застосування ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах
- якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших?
- у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 50/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” ,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі здійснються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в Законі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 51/2022
18.01.2022
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 51/2022): Суть питання: Чи враховувати суму асигнувань на 2022 рік по "перехідному" договору закупівлі природного газу з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (укладеного у 2021 році) при визначенні типу процедури закупівлі у 2022 році (очікувана вартість 150 000,00 грн)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання не надано, тому неможливо конкретизувати відповідь без його аналізу).
Планування закупівель
Консультація № 51/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 51/2022)
Суть питання: Чи враховувати суму асигнувань на 2022 рік по "перехідному" договору закупівлі природного газу з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (укладеного у 2021 році) при визначенні типу процедури закупівлі у 2022 році (очікувана вартість 150 000,00 грн)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання не надано, тому неможливо конкретизувати відповідь без його аналізу).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> Обрання типу процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У 2021 році ми підписали Договір із ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" щодо придбання природного газу в тому числі і на 2022 рік. Тобто, договір є "перехідним".
У 2022 році за цим ж кодом Єдиного закупівельного словника мені потрібно здійснити закупівлю на 150 000,00 грн.
Питання: чи враховується сума асигнувань, передбачених на 2022 рік по придбанню природного газу при визначенні типу наступної процедури закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 51/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 52/2022
18.01.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 52/2022 щодо відшкодування компенсаційних виплат: Суть питання: Чи є предметом закупівлі відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському транспорті (електричному та автобусах), якщо договори на закупівлю послуг перевезення укладені за результатами переговорної процедури (тролейбуси) або конкурсу (автобуси)? Висновки/Відповідь: Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) не розповсюджуються. Підстава: * Визначення публічної закупівлі: пункт 25 частини першої статті 1 Закону. * Визначення договору про закупівлю: пункт 6 частини першої статті 1 Закону.
Інше
Консультація № 52/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 52/2022 щодо відшкодування компенсаційних виплат
Суть питання: Чи є предметом закупівлі відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському транспорті (електричному та автобусах), якщо договори на закупівлю послуг перевезення укладені за результатами переговорної процедури (тролейбуси) або конкурсу (автобуси)?
Висновки/Відповідь:
Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) не розповсюджуються.
Підстава:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Відшкодування компенсаційних виплат
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському електричному транспорті (тролейбусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами переговорної процедури.
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському наземному транспорті (автобусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами конкурсу (без застосування процедур публічних закупівель).
<b>
Номер відповіді:</b> 52/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля -
придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Консультація
№ 53/2022
18.01.2022
Конкурентний діалог
Аналіз консультації Мінекономіки № 53/2022: Суть питання: Чи є дискримінацією дискваліфікація державних підприємств (що належать до сфери управління Мінрегіону) замовником під час прекваліфікації у відкритих торгах. Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно визначає відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, включаючи підстави, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". 2. Питання пов'язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021 (посилання не наведено). 3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). 4. Учасник, чиї права порушено рішенням/діями/бездіяльністю замовника, має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). 5. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі". 6. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").
Конкурентний діалог
Консультація № 53/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 53/2022
Суть питання: Чи є дискримінацією дискваліфікація державних підприємств (що належать до сфери управління Мінрегіону) замовником під час прекваліфікації у відкритих торгах.
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно визначає відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, включаючи підстави, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Питання пов'язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021 (посилання не наведено).
3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
4. Учасник, чиї права порушено рішенням/діями/бездіяльністю замовника, має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").
5. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі".
6. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ"
<b>
Тема розширена:</b> Дискримінація державних підприємств
<b>Суть питання:</b> Замовник закупівлі при проведенні прекваліфікації дискваліфікував двух учасників - два державних підприємства які відносяться до сфери управління Мінрегіону. Це пряма дискримінація державних підприємств.
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-22-004767-a - посилання на відкриті торги
<b>
Номер відповіді:</b> 53/2022
<b>
Відповідь:</b>
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим питання пов`язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Разом з тим виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Консультація
№ 54/2022
18.01.2022
Інше
Суть питання: Чи правомірно змінити кошторис договору підряду (укладеного у 2021 році на спрощеній системі оподаткування) в 2022 році (перехід на загальну систему з ПДВ) шляхом включення ПДВ у межах залишку суми договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 54/2022Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно змінити кошторис договору підряду (укладеного у 2021 році на спрощеній системі оподаткування) в 2022 році (перехід на загальну систему з ПДВ) шляхом включення ПДВ у межах залишку суми договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Цибульський Сергій Григорович
<b>
Тема розширена:</b> зміна системи оподаткування
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! В 2021 р. ми уклали з замовником договір підряду на будівельні роботи, обєкт перехідний, тобто частину робіт виконали у 2021 році згідно плану фінансування (на 400 тис грн), частина (600 тис грн)перенеслась на 2022 рік, ми перебували на спрощеній системі оподаткування (платник ЄП 3 група), а з 1 січня 2022 року стали платником ПДВ на загальній системі (у звязку з перевищенням ліміту доходу). для того щоб зробити акти виконаних робіт правомірно буде змінити кошторис (договірну ціну), включивши вартість ПДВ, звичайно ж в межах залишку 600 тис.грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 54/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №
3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 55/2022
18.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 55/2022: Застосування п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»: Суть питання: Чи вважається відсутністю конкуренції з технічних причин, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в межах України лише один суб'єкт може надати товар/послугу/роботу (документально підтверджено), але аналогічні пропозиції є від іноземних компаній? Висновки/Відповідь: Застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» можливе лише у випадку, якщо *об'єктивно* відсутня конкуренція, тобто *жоден* інший суб'єкт господарювання (незалежно від місця реєстрації) не може виконати/поставити/надати відповідні товари/роботи/послуги з технічних причин, що має бути *документально підтверджено замовником*. Якщо існує можливість отримати аналогічні пропозиції від іноземних компаній, підстави для застосування п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 55/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 55/2022: Застосування п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Суть питання: Чи вважається відсутністю конкуренції з технічних причин, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в межах України лише один суб'єкт може надати товар/послугу/роботу (документально підтверджено), але аналогічні пропозиції є від іноземних компаній?
Висновки/Відповідь:
Застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» можливе лише у випадку, якщо *об'єктивно* відсутня конкуренція, тобто *жоден* інший суб'єкт господарювання (незалежно від місця реєстрації) не може виконати/поставити/надати відповідні товари/роботи/послуги з технічних причин, що має бути *документально підтверджено замовником*. Якщо існує можливість отримати аналогічні пропозиції від іноземних компаній, підстави для застосування п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович
<b>
Тема розширена:</b> Застосування п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності такого випадку, як відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Однак, відкритим лишається питання щодо масштабів, які беруться для оцінки під час визначення наявності чи відсутності конкуренції.
Наприклад, якщо з числа розташованих в України постачальників відповідні товари, роботи чи послуги можуть бути надані чи поставлені лише одним суб’єктом, і це документально підтверджено, але разом з тим, відповідні товари, роботи чи послуги можуть бути надані чи поставлені розташованими за межами України суб’єктами, то чи вважається такий випадок відсутністю конкуренції з технічних причин?
<b>
Номер відповіді:</b> 55/2022
Консультація
№ 45/2022
17.01.2022
Зміна істотних умов договору
Ок, ось стислий опис консультації: Консультація Мінекономіки №45/2022 щодо договору на закупівлю електричної енергії * Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю електроенергії (укладеного на рік) у разі зменшення фактичного обсягу споживання та ціни? * Висновки/Відповідь: Замовник та постачальник можуть внести зміни до договору про закупівлю у разі зменшення обсягів закупівлі, оскільки законодавство не містить заборони на внесення таких змін. Це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зміна істотних умов договору
Консультація № 45/2022Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації:
Консультація Мінекономіки №45/2022 щодо договору на закупівлю електричної енергії
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю електроенергії (укладеного на рік) у разі зменшення фактичного обсягу споживання та ціни?
Висновки/Відповідь:
Замовник та постачальник можуть внести зміни до договору про закупівлю у разі зменшення обсягів закупівлі, оскільки законодавство не містить заборони на внесення таких змін. Це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Консультація Мінекономіки №45/2022 щодо договору на закупівлю електричної енергії
Замовник та постачальник можуть внести зміни до договору про закупівлю у разі зменшення обсягів закупівлі, оскільки законодавство не містить заборони на внесення таких змін. Це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Криворізький міськрайонний центр зайнятості
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! За результатами відкритих торгів було укладено на рік договір на закупівлю електричної енергії. Фактично споживання електричної енергії замовником за період дії договору зменшився. Чи потрібно вносити зміни в договір про закупівлю у разі зменшення (фактичне споживання) обсягу предмету закупівлі та зменшення ціни відповідно до фактичного споживання?
<b>
Номер відповіді:</b> 45/2022
Консультація
№ 46/2022
17.01.2022
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 46/2022: Підпис допорогової закупівлі: Суть питання: Чи можливо проводити допорогову закупівлю без підпису оголошення замовником та чи є це порушенням? Висновки/Відповідь: Відбір постачальника для допорогової закупівлі регулюється Інструкцією, затвердженою наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (зі змінами). Варто звернутись до тексту "Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”" для визначення вимог до підписання оголошення про проведення закупівлі.
Допорогові закупівлі
Консультація № 46/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 46/2022: Підпис допорогової закупівлі
Суть питання: Чи можливо проводити допорогову закупівлю без підпису оголошення замовником та чи є це порушенням?
Висновки/Відповідь:
Відбір постачальника для допорогової закупівлі регулюється Інструкцією, затвердженою наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (зі змінами). Варто звернутись до тексту "Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”" для визначення вимог до підписання оголошення про проведення закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр спортивної медицини міста Києва"
<b>
Тема розширена:</b> Підпис допорогової закупівлі замовником
<b>Суть питання:</b> Оприлюднено допорогову закупівлю, яка, виявилося вже в період подання пропозиції, виявилося що не підписана. Чи можливо проведення процедури без підпису та чи є це порушенням?
<b>
Номер відповіді:</b> 46/2022
<b>
Відповідь:</b>
Відбір постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону, здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (зі змінами, далі - наказ).