<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Тальне - Сервіс" Тальнівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи обов’язково господарську операцію здійснювати через публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> 1. У разі здійснення закупівлі та продажу товарів комунальним підприємством за власні кошти, чи обов’язково зазначену господарську операцію здійснювати через публічні закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи має право комунальне підприємство оголошувати публічну закупівлю одного виду закупівлі, більше одного разу на рік, за умови виконання грошових зобов’язань за рахунок власних коштів отриманих від підприємницької діяльності? 3. Чи має право комунальне підприємство оголошувати повторну публічну закупівлю та збільшувати її вартість, щодо того ж виду товару/продукції, у разі неможливості поставки продукції/товару постачальником, через зростання вартості на товар/продукцію? <b> Номер відповіді:</b> 119/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Крім цього, зазначаємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу /надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи" адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питання продажу товарів,  пропонуємо додатково звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”. Щодо питання 2, 3 Відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державна інспекція енергетичного нагляду України <b>Суть питання:</b> Замовником проведено мультилотову закупівлю (відкриті торги) на 29 лотів, з яких не відбулося 27 лотів через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Оголошено повторно процедуру закупівлі на 27 лотів - не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Чи може Замовник провести одну переговорну процедуру на всі лоти, які було двічі відмінено? <b> Номер відповіді:</b> 120/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому Закон не містить обмежень щодо застосування на всі лоти, що були двічі відмінені  через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, переговорної процедури закупівлі. Водночас пропонуємо ознайомитися з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та запитом № 33/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за покликанням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Власівський пансіонат для ветеранів війни та праці з геріатричним відділенням <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель при нагальній потребі на час поведення відкритих торгів при річні сумі закупівель більше 200 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати консультацію стосовно закупівлі продуктів харчування для підопічних при нагальній потребі та неможливості дотримання строків , передбачених для відкритих торгів. В 2021 році постачальник відмовився укладати додаткову угоду про продовження строку дії договору на 2022 рік на 20 % та постачання борошна. Замовник оголосив процедуру відкритих торгів на 2022 рік на цей товар. Торги були відмінені за відсутністю пропозицій. Чи замовник має право на час проведення повторної процедури відкритих торгів укласти пряму угоду на 20 тисяч гривень по причині нагальної потреби закупівлі та неможливістю дотримання строків для проведення відкритих торгів на час проведення повторної процедури. Дякуємо за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 112/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЧЕРКАСЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору про постачання теплової енергії <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон) за результатами переговорної процедури укладено договір на 2022 рік про постачання теплової енергії. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених статтею 41 Закону. Однією з істотних умов договору є ціна. За даним договором ціна змінюється згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, а саме: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. З 7 липня 2021 року постановою НКРЕКП "Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води,. Тарифи на теплову енергію встановлені згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 жовтня 2021 року № 1094 на 2021 – 2022 роки. Постановою КМУ № 1209 від 10 листопада 2021 року «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу» (далі - постанова) визначено, підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифу на теплову енергію та відповідно тарифу на послугу з постачання теплової енергії, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів. Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення, чи можемо ми змінювати тариф на теплову енергію за пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі зміни розміру нарахувань за послугу постачання теплової енергії згідно з постановою. <b> Номер відповіді:</b> 113/2022 <b> Відповідь:</b> Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Житомирський професійний політехнічний ліцей <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.7 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Установа уклала договір на постачання теплової енергії з монополістом. Тариф на теплову енергію згідно чинного законодавства встановлює виконавчий комітет міської ради. Рішенням виконавчого комітету тариф збільшили більше, ніж на 10%. Чи відноситься тариф на теплову енергію до регульованих цін (тарифів)? Чи маємо ми право укласти додаткову угоду про збільшення ціни, застосувавши ч.7 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 114/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Новорайський ОЗПЗСО <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі по опорному закладу з філіями <b>Суть питання:</b> Опорний заклад, до складу якого входять 3 філії планує здійснити закупівлю послуг з розробки проектно- кошторисної документації по обробці деревяних конструкцій вогнезахисним розчином. Та самі послуги по обробці деревяних конструкцій вогнезахисним розчином. Усі філії знаходяться в різних селах , за різними адресами. Чи потрібно сумувати суму по усім філям по четвертому коду при плануванні закупівлі, або планувати по кожному обєкту окремо. (прямий договір до 50 тис.грн, спрощена від 50-до 200 тис.грн, тендер свише 200 тис.грн) <b> Номер відповіді:</b> 115/2022

1. Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей 2. Приклади щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей --- Документ: 79dc2631-3417-4f58-8478-db98ee221d73.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №____ від _______ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною шістнадцятою статті 29 Закону визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Слід відмітити, що зазначена вище норма Закону була введена в дію Законом України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про 2 публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” та розроблялася, ураховуючи практику застосування закупівельного законодавства. Так, надання учаснику права на усунення невідповідностей протягом 24 годин дозволяє замовнику не відхиляти за невідповідності умовам тендерної документації ті тендерні пропозиції, які є найбільш економічно вигідними за результатами електронного аукціону, але містять незначні помилки (неточності), які не впливають на ціну тендерної пропозиції та характеристики предмета закупівлі, а отже у такий спосіб може бути збережена найкраща ціна тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною. З огляду на зазначене, для застосування механізму 24 годин на усунення невідповідностей слід врахувати наступне: 1. Надання 24 годин на усунення невідповідностей в інформації та/або документах учасника, тендерна пропозиція якого визначена найбільш економічно вигідною, є обов’язковою вимогою для замовника за умови, що тендерна пропозиція містить невідповідності, які стосуються саме кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону, а також підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. 2. У разі якщо тендерна пропозиція учасника, крім невідповідностей в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, не відповідає іншим вимогам тендерної документації, така пропозиція має відхилятися відповідно до підстав, визначених у статті 31 Закону, із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, без застосування механізму 24 годин на усунення невідповідностей. 3. Визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної пропозиції учасника, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону, та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону. 4. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, може розміщуватися щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі один раз, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Своєю чергою, згідно з абзацом першим частини дев’ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. 3 Відповідно до абзацу другого частини дев'ятої статті 26 Закону замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей. У разі якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у відповідності до абзацу шостого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. Отже, замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням уточнених або нових документів, що були завантажені учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин, та самостійно приймає рішення щодо їх відповідності вимогам, встановленим в тендерній документації. Водночас зазначаємо, що виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі. При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Приклади для розуміння застосування 24 годин на усунення невідповідностей наведені у додатку. Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, а мають виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 2 арк., в 1 прим. Заступник директора департаменту – начальник відділу політики сфери публічних закупівель Міністерства економіки України Анна ЮЛДАШОВА Товкай А. М. 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пірог Юрій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Згода на обробку персональних даних <b>Суть питання:</b> Доброго дня, у складі оголошення Замовника було встановлена вимога надати лист згоду на обробку персональних даних, (без зазначення конктерних осіб) при підготовці тендерної пропозиції (ФОПом) надано у складі тендерної пропозиції лист-згода на обробку персональних даних (прикріплено у файлі) у свою чергу Замовник відхилив тендерну пропозицію ФОПа, аргументуючи це тим, що лист-згоду потрібно надавати на фізичну особу, а Учасник ФОП надав на фізичну особу-підприємця. <b> Номер відповіді:</b> 111/2022 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Особа, що підписала пропозицію <b>Суть питання:</b> Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України. Питання перше: У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність? <b> Номер відповіді:</b> 109/2022 <b> Відповідь:</b> Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17  Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Отже, замовник самостійно у своїй тендерній документації зазначає інформацію про спосіб підтвердження учасниками підстав, встановлених статтею 17 Закону. Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni

<b>Запит від:</b> Запит від Іванова Катерина Олександрівна <b>Суть питання:</b> Добрий день. При укладенні додаткових угод до договорів надаються консультації із посиланням на лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”. В додатку до зазначеного листа міститься роз'яснення "Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю", зокрема: "20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Ця норма застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку". Прошу надати відповідь, чому в роз'ясненні не правильно викладена норма частини 6 статті 41 Закону, а саме: "... який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році" якщо в Законі ця норма викладена: "...що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році". Тобто в Законі зазначено саме про "початковий договір", а роз'яснення дублює норму "старого" Закону, тобто в редакції до квітня 2020 року та відповідні роз'яснення МЕРТ 2016 року? <b> Номер відповіді:</b> 110/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області <b> Тема розширена:</b> Додаткова Угода на продовження дії договору на 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка, 30.12.2021 року по електроенергії ми уклали додаткову угоду на продовження дії договору на 20% в сумі 41 тис. Зараз нам прийшов рахунок по електроенергії за січень на 78 тис. Грошей нам не вистачає, щоб оплатить за січень місяць. З 1.02. ми уклали догові з іншою компанією . Як бути в даній ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 105/2022 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках, а також питання, що пов'язані з фінансуванням замовника. Принагідно інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами).

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення юридичної особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.37) п.1 Ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасником закупівлі може бути об’єднання учасників та до об’єднання учасників належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи; Питання: Чи може бути учасником закупівлі об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)? Яким документом повинно підтверджуватися існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)? Чи є документ під назвою Договір Консорціуму достатнім підтвердженням існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща) у якому визначено права та обов'язки таких учасників ? <b> Номер відповіді:</b> 106/2022