<b>Запит від:</b> Запит від Медичний центр "Нові Санжари" Національної гвардії Украни <b> Тема розширена:</b> Закупівля товару по лоту, торги по якому не відбулися у зв"язку з відсутністю учасників <b>Суть питання:</b> Проведено відкриті торги на закупівлю м"яса по 4-м лотам на очікувану вартість 453873 грн. По одному з лотів на очікувану вартість на 27360 грн. закупівля не відбулась. Сума заключеного договору в результаті закупівлі планується на 401114,52 грн. Економія за результатами закупівлі складає 25398.48 грн. та наявні кошти в розмірі 27360 грн. Як правильно провести закупівлю? Чи можна в даній ситуації використати лист 3304-06/26774-06 від 02.08.2017 року в якому зазначено, що у разі якщо за лотом торги визнано такими, що не відбулись, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами визначеними в Законі "Про публічні закупівлі". Чи маємо ми право укласти прямий договір на 27360 грн.? Чи необхідно проводити відкриті торги на 27360 грн.? Або чи можливо укласти прямий договір на зекономлені кошти на 25398,48 грн.? Та у випадку закупівлі на зекономлені кошти, як бути з коштами в розмірі 27360 грн. на які торги не відбулись? Як далі їх рахувати при визначенні предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 155/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення понять викладених у п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" <b>Суть питання:</b> Звертаюсь з питанням роз'яснення понять викладених у п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ", а саме: 1) розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Що це саме? Які розхідні матеріали можуть входити чи входять? 2) яким чином визначати, що саме входить до розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19? Чи можна використовувати ПКМУ 225 від 20.03.2020 (яка втратила чинність) для роз'яснення поняття розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19? 2) в чому різниця між розхідними матеріалами для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 в абз. 1 п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" та закупівля товарівнеобхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ". 3)Чи існують граничні межі (сума закупівлі) для закупівель, які здійснюються в порядку абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" (Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель). <b> Номер відповіді:</b> 145/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне Підприємство при Підгайцівсьцій сільській раді <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування. На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»). Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни. Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань: 1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"? 2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу? 3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)? <b> Номер відповіді:</b> 146/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Сич Каріна Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Застосування ст. 631 ЦКУ у переговорній процедурі та закупівлях без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи правомірно застосовувати ст. 631 ЦКУ у договорі укладеному шляхом проведення переговорної процедури (двічі відмінені відкриті торги), адже відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедура не є конкурентною закупівлею? Чи правомірно застосовувати застосовувати ст. 631 ЦКУ у договорі укладеному без викоистання електронної системи ( закупівлі до 50 тисяч гривень)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 147/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Борзов Я.Е. <b> Тема розширена:</b> Міська рада не проводить тендеру <b>Суть питання:</b> Міська рада не проводить тендеру на Прибирання стихійних сміттєзвалищ на території ДК 021:2015: 90510000-5 — Утилізація сміття та поводження зі сміттям Виконавцем данних робіт визнано Комунальне підприємство, яке створене цією ж Міською радою. <b> Номер відповіді:</b> 148/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Обласна школа вищої спортивної майстерності" Рівненської обласної ради <b> Тема розширена:</b> закупівля лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Комунальний заклад «Обласна школа вищої спортивної майстерності» Рівненської обласної ради звертається та просить надати роз’яснення стосовно закупівлі лікарських засобів. На рік заплановано по КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» -103000,00 грн., в т.ч. на придбання лікарських засобів – 49000,00грн., масок медичних – 42000,00грн., антисептика для рук – 12000,00грн. Установа немає медичного кабінету та медичного персоналу тому ми закуповуємо лікарські засоби щомісяця шляхом укладання прямого договору з аптекою згідно наявного фінансування та потреби та публікуємо звіт про договір про закупівлю. Якщо наприкінці року виникне потреба здійснити додаткову закупівлю ліків, а заплановані кошти (49000,00грн.) вже використано, тому можливо зменшити придбання масок та антисептика. Але тоді річна сума по предмету закупівлі на придбання ліків перевищить 50 тис. грн., а це зобов’язує проведення спрощеної закупівлі. Як вчинити в даній ситуації правильно? <b> Номер відповіді:</b> 150/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Лівайн Торг», 41449359 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання наступного характеру. 18.01.2022 року відбулися торги з публікацією англійською мовою (закупівля пального) 31.01.2022 року було підписано договір з замовником. В період з 18.01. по 31.01. і в подальшому до теперішнього часу відбувається коливання ціни на ринку нафтопродуктів виникла потреба в підписанні додаткової угоди. Замовник не хоче брати до уваги подорожчання які відбувались з моменту самого аукціону і до підписання договору. Чи вправі ми брати до уваги даний проміжок часу коли робимо запит до уповноваженого органу на отримання довідки про коливання ціни на ринку? <b> Номер відповіді:</b> 141/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за покликанням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпожтехніка та ПТО" <b> Тема розширена:</b> Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію <b>Суть питання:</b> Ми були учасником в тендері №UA-2021-09-02-000292-c. Наштовариство не пройшло лише по причині незначної вищої ціни, але по якості товар закупки був в рази ліпший. Питання, чи можна в розділі критеріїв записати наступним чином: "Основним критерієм оцінки згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (питома вага критерію – 80%). " "До оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить 80% вартості тендерної пропозиції кожного окремого учасника та 20% урахування вимог щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, визначених цією документацією, в тому числі з урахуванням включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник є платником ПДВ, інших податків та зборів, що передбачені чинним законодавством, та мають бути включені таким учасником до вартості товарів, робіт або послуг." Чи вірно буде записано? <b> Номер відповіді:</b> 142/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021№ 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиції” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=нецін&fNum=3304-04%2F20327-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Войда Олександр Геннадійович <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни та обладнання в енергосервісному контракті <b>Суть питання:</b> Інвестор підписав з замовником енергосервісному договір. В яких випадках можлива зміна обладнання на інше, можливо з іншими параметрами? Якщо виробник закладеного в проект обладнання підвищив ціну, це є приводом для заміни обладнання на інше? Чи допустиме та чим обмежене підвищення ціни обладнання? Хто відповідальний за перевірку поставленого обладнання згідно контракту, що воно відповідає мінімальним технічним вимогам? Якщо можлива зміна обладнання, то хто відповідальний за коректний підбір нового обладнання, яке також повинно відповідати мінімальним вимогам? <b> Номер відповіді:</b> 143/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так,  правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності визначає Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”. Разом з тим відповідно до Положення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Держенергоефективність є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Тому, з питань, порушених у запиті пропонуємо звернутися до Держенергоефективності.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління ЖКГ та КБ Новомосковської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про невідповідність та протиріччя нормативно-правових актів <b>Суть питання:</b> 08.11.2021р. набрав чинності наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втратив чинність, як визначати предмет закупівлі робіт, якщо чинний порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708 містить посилання на ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 132/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Харківської обласної державної адмінімтрації <b>Суть питання:</b> Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору? <b> Номер відповіді:</b> 133/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Городнянський ліцей №1" <b>Суть питання:</b> В 2016 році було зроблено проект капітального ремонту харчоблоку. Деякі роботи по проекту були виконані. Зараз необхідно зробити корегування робочого проекту капітального ремонту харчоблоку на очікувану вартість проекту 120000грн. Чи потрібно проводити закупівлю згідно закону "Про публічні закупівлі", чи можна укласти прямий договір з проектаном, що робив перший проект. <b> Номер відповіді:</b> 127/2022