<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Оператор ринку" <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями." Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова), У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 161/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій  статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження. Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору можуть змінюватись, зокрема, у випадку передбаченому пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону. Пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено обов’язкові умови внесення змін до істотних умов договору у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10%. Пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено можливість формульного розрахунку ціни товару в залежності від зміни визначених Законом показників. Таким чином, встановлення в договорі формульного розрахунку ціни Товару призводить до зміни істотних умов договору та, як наслідок, суперечить вимогам пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону, оскільки зростання показників може бути більше більше 10 відсотків і у такому випадку ціна збільшить на відсоток , що більший від визначеного пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону максимального відсотку зростання (10 %). Прошу роз’яснити: чи повинні випадки передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону узгоджуватись між собою? Якщо ні, з огляду на які норми чинного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 162/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Суть питання полягає в тому: 1) при спощеній процедурі, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? 2) Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10%, якщо це підтверджено довідкою з ТПП. <b> Номер відповіді:</b> 163/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 При цьому замовник може внести зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону з моменту його підписання. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті № 36/2022 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Байда Лілія Валеріївна <b> Тема розширена:</b> Прямий укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будьласка, замовником було оголошено відкриті тоги на закупівлю послуг з утилізації сміття на чотири лоти (різне місце надання послуг), за трьома лотами закупівля не відбулася, сума закупівлі разом за трьома лотами не перевищує 50 тисяч, чи може замовник укласти по цим трьом лотам прямі договори <b> Номер відповіді:</b> 164/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Зміна умов договору <b>Суть питання:</b> У відповіді на запит № 1288/2021: Вами наведена порада переглянути відеокурс про публічні закупівлі. Що порадити написати ДАСУ на такий моніторинг (висносовок про пушення):https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-11-003545-a (застосування п.7 ч.5 призведе до порушення п.2 ч.5, оскільки ціна збільшиться більше, ніж на 10%). Та чому такі висновки можливі???? <b> Номер відповіді:</b> 165/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону. Так, відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. При цьому узагальнена відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з питань, зокрема, які стосуються змін до договору про закупівлю відповідно до статті 41 Закону надана в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району <b> Тема розширена:</b> Публікація звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Після закінчення строку договору про закупівлю протягом 20ти робочих днів опубліковано звіт на електронному майданчику Держзакупівлі.онлайн шляхом заповнення всієї необхідної інформації згідно Закону "Про публічні закупівлі" в електронних полях, потім накладено КЕП уповноваженої особи. Після накладення КЕП майданчиком автоматично формується звіт про виконання договору у форматі .pdf, який підтведжений КЕП і який можна роздрукувати. Питання: чи потрібно додатково готувати звіт про виконання договору у форматі Word, підписувати його у паперовому варіанті, потім сканувати і приєднувати в електронну систему? <b> Номер відповіді:</b> 166/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Зміст звіту про виконання договору про закупівлю визначено статтею 42 Закону. Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок) затверджено наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082. Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. При цьому Порядок не містить вимог щодо додаткового розміщення замовником в електронній системі закупівель інформації у іншому форматі, крім договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю, що мають розміщуватися замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. (пункт 15 Положення). Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від управління культури <b>Суть питання:</b> Добрий день. Наше управління протягом року запрошують на різні туристичні заходи, участь в яких оплачується управлінням. Один такий захід може коштувати 30-40 тис грн, а якщо їх буде декілька за рік, то сума точно перевищить 50 тис грн (заходи під одним кодом ДК). Підкажіть, будь ласка, чи є управління замовником послуг в такому разі і як бути з укладенням договорів? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 156/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Огенсян Тетяна Василівна <b>Суть питання:</b> Добрий день! Цікавить питання щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками коштів нижчого рівня. Чи може орган місцевого самоврядування не проводити закупівлю послуг в сфері утримання в належному стані об'єктів благоустрою (санітарне очищення території, її озеленення тощо), а натомість, надавати субсидії та поточні трансферти підприємству комунальної форми власності для утримання вулично-дорожньої мережі. Рішення про делегування комунальному підприємству повноважень на виконання заходів бюджетної програми не прийнято. Та як бути у ситуації, коли сума коштів, які виділяються з міського бюджету комунальному підприємтву на виконання певного виду робіт значно більша, а ніж сума, за яку можна було закупити ці ж послуги через систему закупівлень. <b> Номер відповіді:</b> 158/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.09.2020  № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Старобільське лісомисливське господарство" <b>Суть питання:</b> ДП "Старобільське ЛМГ" не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" Одночасно, абзацом 3 п,1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що Державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Згідно нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі " ці межи встановлено чавтиною першою ст.3 Закону, а не частиною першою ст.2 Закону, як це зазначено в ст75 Господарського кодексу України. Згідно ч.1 ст 3 Закону "Про публічні закупівлі" ці межи дорівнюють 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті. Просимо надати роз'яснення щодо вартістних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України щодо конкретних цифр, якими слід керуватися при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України у випадку якщо підприємство не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі". Дякую. С повагою, Попов Ігор. <b> Номер відповіді:</b> 151/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення <b> Тема розширена:</b> Чи підпадаює Договір про відшкодування вартості реабілітаційний послуг для дитини з інвалідністю під дію ЗУ "Про Публічні закупівлі"?! <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)... Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю. Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати. Дякуємо... <b> Номер відповіді:</b> 152/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Сумській області <b> Тема розширена:</b> п.7 ч.5 ст.41 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. За результатами відкритих торгів нами було укладено договір з переможцем аукціону на постачання електричної енергії з 01 січня 2022 року на 2022 рік. Договором передбачено, що «Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: - Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електроенергії. Враховуючи, що складовою ціни 1 кВт∙год є вартість послуг з передачі електричної енергії, щодо якої проводиться державне регулювання, ціна 1 кВт∙год та ціна Договору, підлягають перегляду у випадку зміни встановленого тарифу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору. При цьому зміна ціни Договору може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, без зміни обсягу закупівлі. - Нову (змінену) ціну за 1 кВт∙год обчислюють за формулою: Цнова = Ц - Т + Тз + ПДВ , де: Цнова – нова (переглянута) ціна електричної енергії за 1 кВт∙год (з ПДВ), грн., Ц – ціна за одиницю електричної енергії на день укладання Договору яка зазначена в п. 3.1 комерційної пропозиції або останньої Додаткової угоди про зміну ціни, що включає вартість послуг Постачальника, пов’язаних з постачанням електричної енергії, з урахуванням Т, (без ПДВ), грн/кВт, год; Т – регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП до набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії (без ПДВ), грн., Тз – змінений регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП (без ПДВ), грн; ПДВ – податок на додану вартість. Нову (змінену) ціну, визначену відповідно до п. 1.6.7. цього Додатка, застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП)». Посилаючись на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку із введенням в дію з 01.01.2022 року Постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік» від 01.12.2021 р. № 2454, та збільшенням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, постачальник запропонував збільшити ціну за 1 кВт за годину з 01.01.2022 року, при цьому не змінюючи кількість кВт/год. В результаті було укладено додаткову угоду, якою було збільшено суму договору. Однак казначейство не погоджується з правомірністю даних дій, а саме: збільшенням суми договору, аргументуючи тим, що дана норма закону (п. 7 ч. 5 ст. 41 ) не стосується процедури відкритих торгів. Постачальник, в свою чергу, наполягає про правомірність своїх дій. Просимо роз’яснити, чи правомірним, в даному випадку, буде збільшення ціни без зміни кількості і, як результат, збільшення суми укладеного за результатами конкурентної процедури договору. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 153/2022 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Фінансове управління Кам'янець-Подільської міської ради <b> Тема розширена:</b> ДК 021:2015 — 72260000-5 <b>Суть питання:</b> Код ДК 021:2015 — 72260000-5 "Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням" Після моніторингу ринку виявлено, що необхідний для роботи установи програмний продукт перевищує межу 50 тис.грн. Свідоцтво про реєстрацію авторського права відсутнє. Але розробник повідомляє, що воно не обов"язкове. відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" статті 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства пункта 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. То чи підпадатиме ця закупівля під частину 2 пункту 7 статті 7 Закону: здійснюється без застосування спрощеної закупівлі в зв’язку із необхідністю захисту прав інтелектуальної власності? <b> Номер відповіді:</b> 154/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено п ерелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель , зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3  Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України  (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності. Тому, з питань захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за покликанням: