<b>Запит від:</b> Запит від Великодальницька ОТГ Одеського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Запит ціни пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь-ласка як правильно здійснити закупівлю без порушення законодавстава. Наша установа закуповує електричну енергію до кінця року. За сумою закупівлі вирішено здійснити закупівлю через електронний каталог по запиту ціни пропозицій з фіксованим тарифом на 3 місяці. Учасник підтвердив намір укласти договір за певною ціною, але на дату укладання договору в усній формі повідомили, що згодні підписати договір, але одразу за договором укласти додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Питання: чи правомірно учасник за таких умов закупівлі (фіксований тариф) хоче підняти ціну за одиницю товару? <b> Номер відповіді:</b> 879/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.10.2021 № 3304-04/49219-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2021&fMonth=10&fDate=8 Водночас, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні в частині тарифу, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від товариство з обмеженою відповідальністю "Ювітек" <b> Тема розширена:</b> підтвердження досвіду учасників об'єднання <b>Суть питання:</b> Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А). Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів. Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»? Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать: - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку. Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. <b> Номер відповіді:</b> 877/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

<b>Запит від:</b> Запит від Собчук Віктор Васильович <b> Тема розширена:</b> Застосування локалізації <b>Суть питання:</b> Чи повинні замовники визначені в абзацах першому та другому підпункту першого пункту 1 ПКМУ 169 від 28.02.2022 під час здійснення закупівель в умовах воєнного стану за прямими договорами застосовувати вимоги пукту 6-1 Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про публічні закупівлі" якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а предмет закупівлі входить до переліку визначеному пунктом 6-1? <b> Номер відповіді:</b> 878/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Осадчук Єгор Сергійович <b> Тема розширена:</b> Підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Участь у публічних закупівлях дистриб'юторів та інжінирингових компаній. <b>Суть питання:</b> ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861: 1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування? 2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням? 3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок? 4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою? 5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД /наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до 50 моделей компресора? 6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином? 7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку? 8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва? Кейс для прикладу: Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях? Дякую за відповідь. З повагою, Єгор Сергійович Осадчук <b> Номер відповіді:</b> 876/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022  № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315

<b>Запит від:</b> Запит від Гусятинська селищна рада <b> Тема розширена:</b> роз'яснення щодо Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості <b>Суть питання:</b> Добрий день. Комунальне підприємство планує закупити трактор. Підкажіть, будь ласка, чи має прово замовник прийняти пропозицію, якщо країна походження товару учасника Республіка Білорусь з огляду на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості"? Також дайте роз'яснення який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі трактора. <b> Номер відповіді:</b> 875/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Смизький ліцей <b> Тема розширена:</b> Доброго дня. В мене запитання по закупівлі електроенергіїї. В січні 2022 року відбулися відкриті торги по закупівлі електроенергії. Станом на 01.08 2022 року договір укладений по процедурі закупівлі (відкриті торги) закунчився. Є необхідність додаткової закупвлі електроенергіїї. Чи можна провести переговорну процедуру і укласти прямий договір на закупівлі електроенергіїї на суму 30% від основного договору. Дікую. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В мене запитання по закупівлі електроенергіїї. В січні 2022 року відбулися відкриті торги по закупівлі електроенергії. Станом на 01.08 2022 року договір укладений по процедурі закупівлі (відкриті торги) закунчився. Є необхідність додаткової закупвлі електроенергіїї. Чи можна провести переговорну процедуру і укласти прямий договір на закупівлі електроенергіїї на суму 30% від основного договору. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 873/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Національний авіаційний університет <b> Тема розширена:</b> Чи може юридична особа одночасно підпадати і не підпадати під дію Закону України «Про публічні закупівлі» в залежності від мети, з якою здійснюється конкретна закупівля. <b>Суть питання:</b> Заклад, що підпадає під визначення «Замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) взяв участь в публічній закупівлі (далі – Закупівля 1), що проводилася іншим замовником, тобто на конкурентному ринку Оскільки виконання умов Закупівлі 1 передбачає здійснення видатків на закупівлю послуг, пов’язаних виключно з виконанням обов’язків за Закупівлею-1, чи є підстави вважати, що така конкретна закупівля здійснена за результатом діяльності, здійсненої на комерційній основі? З інформацією, наведеною в роз’ясненнях від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 та від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 ознайомлений, але там відповідь базується від виконання завдань юридичної особи «загалом», а не з позиції окремої закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 874/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , та у запиті № 1695/2020 розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41c3b672-6a75-4caf-ae13-c1a22fef5b68&lang=uk-UA При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі віднесення до певної категорії, здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Отже, якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, крім випадків, на які його дія не поширюється.

Запит від: ТОВ "СУЧАСНІ ВАНТАЖІВКИ" Тема розширена: Щодо порядку врахування імпортного давальницького шасі при визначенні ступеня локалізації виробництва завершеного транспортного засобу Суть: ТОВ «Сучасні вантажівки» просить надати роз’яснення щодо практичного застосування пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у частині визначення показників МВ (митна вартість сировини), ІВ (вартість імпортної сировини) та ВС (виробнича собівартість товару) під час використання виробником імпортного транспортного шасі на давальницьких умовах. Маємо таку виробничу модель: 1. Українське підприємство А, яке є резидентом України, є власником автомобільного шасі іноземного виробництва. Шасі було раніше імпортоване в Україну підприємством А, пройшло митне оформлення та обліковується у нього на балансі. 2. Підприємство А не продає шасі виробнику, а передає його українському підприємству Б на підставі договору як давальницьке майно для виробництва завершеного транспортного засобу. 3. Право власності на шасі протягом виробничого процесу залишається за підприємством А. 4. Українське підприємство Б здійснює на території України необхідні технологічні операції, використовує власні та/або придбані матеріали, вузли, агрегати і комплектуючі та за результатами виробничого процесу виготовляє новий завершений транспортний засіб. 5. Відповідно до виробничої, сертифікаційної та іншої документації саме підприємство Б є виробником завершеного транспортного засобу, який надалі може бути предметом публічної закупівлі та щодо якого виробником визначається ступінь локалізації. Таким чином, імпортне шасі є невід’ємною складовою готового транспортного засобу, проте воно: - не було імпортоване безпосередньо виробником Б; - не було придбане виробником Б у постачальника-резидента; - передано виробнику Б виключно як давальницьке майно без переходу права власності. При цьому чинне нормативне визначення показників МВ та ІВ прямо не описує випадок, коли імпортна складова передається виробнику іншою українською юридичною особою на давальницьких умовах без продажу та без переходу права власності. У зв’язку з цим просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи повинна вартість імпортного автомобільного шасі, переданого виробнику на давальницьких умовах, враховуватися при визначенні ступеня локалізації нового завершеного транспортного засобу, виробленого з використанням такого шасі? 2. Якщо така вартість повинна враховуватися, до якого саме показника формули вона має бути включена: - до МВ; - до ІВ; - лише до показника ВС; - або в іншому порядку? 3. Яка саме вартість такого давальницького імпортного шасі повинна використовуватися для цілей калькуляції локалізації: - митна вартість шасі, визначена під час його первісного імпорту підприємством А; - первісна бухгалтерська вартість у підприємства А; - балансова вартість шасі на дату передачі виробнику; - договірна/оціночна вартість, зазначена в акті передачі давальницького майна; - або інша вартість, визначена законодавством? 4. Чи повинна вартість давальницького шасі включатися до показника ВС – виробничої собівартості завершеного товару – для цілей розрахунку ступеня локалізації, якщо відповідно до правил бухгалтерського обліку таке шасі не переходить у власність виробника та обліковується ним як давальницьке майно? 6. Чи допускається для цілей розрахунку ступеня локалізації ситуація, за якої вартість імпортного давальницького шасі не включається до показників МВ та ІВ і одночасно не включається до ВС, незважаючи на те, що це шасі фізично та функціонально є основною складовою завершеного транспортного засобу? 7. Чи правильно ми розуміємо, що сам факт використання давальницької схеми не є перешкодою для включення завершеного транспортного засобу до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації за умови, що заявником є безпосередньо виробник завершеного транспортного засобу, який виконує передбачені законодавством технологічні операції та має належні підтверджуючі документи? Відповідь на запит 420/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Номер відповіді: 420/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИРОДООХОРОННА РЕКРЕАЦІЙНА УСТАНОВА ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ "СТРИЙСЬКИЙ ПАРК" <b> Тема розширена:</b> Постачальник не надає здійснює поставки товару <b>Суть питання:</b> 07 лютого 2022 року Замовник уклав договір на придбання товару за «ДК 021:2015 – 09130000-9 «Нафта і дистиляти (бензин та дизельне паливо)». Відпуск Товару здійснюється по відпускним талонам (скетч-картах), які є документом обов’язкової звітності та надають право Покупцеві (представникам Покупця) на отримання Товару через АЗС. Ціна за товар становила 30,00 грн./літр за бензин А-95 та 29,00 грн./літр за дизпаливо. 20.06.2022 року Замовник звернувся до Покупця із заявкою на продаж талонів на пальне. 25.07.2022 року Замовник звернувся до Покупця із заявкою на продаж талонів на пальне. 27.07.2022 року Покупець електронною поштою (відповідь на першу заявку) те, що у зв'язку із воєнним станом та тяжкою логістичною ситуацією неможливо здійснити відпуск талонів на пальне. 27.07.2022 року Другим листом Покупець (відповідь на другу заявку) проінформував про те, що готовий здійснити постачання товару за поточною ринковою ціною, а саме: 52,00 грн./літр за бензин А-95; 57,00 грн./літр за дизпаливо та запропонував укласти 6 додаткових угод на збільшення ціни за одиницю товару, для поступового підняття ціни товару щоразу на 10% відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Довідку від Торгово-промислової палати України про коливання ціни Покупець надавати відмовився у зв’язку із воєнним станом. У зв’язку із вищенаведеним, просимо надати роз’яснення чи може Замовник укласти шість додаткових угод (протягом шести робочих днів, щодня по додатковій угоді) без доданих зі сторони Покупця підтверджуючих документів щодо коливання ціни, керуючись лише п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. <b> Номер відповіді:</b> 872/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Пахалюк Юлія <b> Тема розширена:</b> Додаткова відпустка <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може фахівець з публічних закупівель взяти додаткову відпустку тривалістю 7-ми днів? Якщо згідно додатку №1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, посада "фахівець з публічних закупівель" не передбачена в орієнтовному переліку працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватися додаткова відпустка. Якщо ні, то чи можна посаду фахівець прирівняти до спеціаліста? <b> Номер відповіді:</b> 869/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки, та стосується трудових правовідносин,  пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b>Суть питання:</b> Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону. Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг. Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг? <b> Номер відповіді:</b> 870/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Проведення спрощеної закупівлі відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 <b>Суть питання:</b> Заготівля дров, це довготривалий процес, Для того щоб забезпечити заклади освіти паливом, паливну деревину слід заготовити заздалегідь, щоб до початку опалювального сезону встигнути нарубати і висушити дрова. В зв"язку з нагальною потребою у придбанні паливної деревини Замовником було прийняте рішення провести спрощену закупівлю відповідно до абз.3, п.п.1, п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 ( зі змінами) на придбання паливної деревини для опалення приміщень закладів освіти на опалювальний період 2022-2023 рр. на очікувану вартість 1233680 грн. Пропозицію подав один учасник з яким було укладено договір. Відділення держказначейства відмовило в реєстрації договору мотивуючи тим, що Закон "Про публічні закупівлі" чинний і закупівлю паливної деревини необхідно проводити з застосуванням процедури відкриті торги так, як вартість закупівлі більше 200 тис. грн. Чи правильно замовником застосовано спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 871/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.