<b>Запит від:</b> Запит від Полько Мар'ян Ігнатович <b> Тема розширена:</b> Укладення договору та дод. угоди, що відрізняється від проекту договору в ТД <b>Суть питання:</b> На підприємстві сталися два випадки: 1. Керівником підприємства було підписано договір, що відрізняється від проекту договору, а УО опублікувала договір згідно Закону. Про зміни УО не знала. Яка відповідальність за це передбачена і кому УО чи керівнику? 2. Керівник підприємства підписав дод. угоду до тендерного договору, яка змінює істотні умови договору. Що в такому випадку робити УО? Чи потрібно публікувати дод. угоду? Якщо це зробити, чи буде УО нести якусь відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 920/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додатково пропонуємо ознайомитись із матеріалами, розміщеними на ресурсі ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/shtrafi-v-prozorro-vidpovidno-do-novoji-redakciji-zakonu Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві <b> Тема розширена:</b> застосування постанови КМУ № 169 <b>Суть питання:</b> Центр здійснює оплату послуг адвокатів ДК 021:2015 - 79110000-"Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва" з оприлюдненням звіту про укладений договір. Чи правомірне застосування постанови КМУ № 169 для оплати послуг адвокатів у період воєнного стану? <b> Номер відповіді:</b> 923/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янська міська рада <b>Суть питання:</b> По постанові № 169 укладений договір 27.06.2022, термін надання послуг та термін дії договору до 22.08.2022, питання: чи має право замовник додатковою угодою продовжити термін надання послуг та термін дії договору до 21.11.2022 року (до кінця продовження воєнного стану)? <b> Номер відповіді:</b> 916/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області <b> Тема розширена:</b> Закупівля енергоносіїв <b>Суть питання:</b> Чи входить до поняття "підготовка до опалювального сезону" укладення договору на придбання товару "газ" та придбання інших енергоносіїв? <b> Номер відповіді:</b> 917/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг водопостачання, послуг водовідведення за формою Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (в багатоквартирних будинках) <b>Суть питання:</b> З метою недопущення порушення чинного законодавства України, КП «САНСЕРВІС» КМР, просить Вас надати роз’яснення з наступних питань, а саме: 1. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення двох окремих договорів на основі Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для закупівлі : -договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:65110000-7) та договору про надання централізованого водовідведення (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:90430000-0) з різними кодами відповідно до послуг, які зазначені у предметі договору. 2. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення одного договору про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за типовим зразком, якщо при цьому буде вказаний єдиний код ДК за третьою цифрою показників Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, наприклад код 65100000-4: Послуги з розподілу води та супутні послуги, який не відповідає четвертому знаку для закупівлі водопостачання та водовідведення 3. Які можуть бути рекомендації для врегулювання в правовому полі можливості укладання двох окремих договорів за різними предметами закупівлі враховуючи, те що є єдина форма Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. <b> Номер відповіді:</b> 918/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 1448/2020 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87&fNum=53972 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74677a6b-00ee-4ee5-9d44-265e9b4b2b26&lang=uk-UA Разом з тим, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні щодо укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Лубнин Александр Владимирович <b>Суть питання:</b> Я сделал бустерну дозу вакцины как и когда можно будет получить выплату за бустерну дозу <b> Номер відповіді:</b> 915/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b> Тема розширена:</b> Розторгнення трудового договору <b>Суть питання:</b> Я ВПО, хотіла звільнитися з роботи,в центрі зайнятості відмова,т.я.13.07.виповнилося 60 років.Як це зробити,працювала ДП Артемсвль м.Соледар.Зараз мешкаю у м.Дніпро. <b> Номер відповіді:</b> 913/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Тальне - Сервіс" Тальнівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Збільшення очікуваної вартості закупівлі при застосуванні переговорної процидури при відмінні 2 процидур відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Ми комунальне підприємство, просимо Вас розяснити як правильно вчинити при застосуванні переговорної процидури. Нами було проведено процидуру відкритих торгів стосовно закупівлі 2 одиниць техніки UA-2022-07-14-003262-a та UA-2022-08-01-000896-a які невідбулися, у звязку з тим що не було подано пропоцицій учасника, внаслідок зростанням ціни на ринку тому при проведенні переговорної процидури сума очікуваної вартості повинна змінитися в більшу сторону ніж при проведенні відкритих торгів. Запитання : "Чи провомірно збільшувати суму очікуваної вартості при проведенні переговорної процидури ". <b> Номер відповіді:</b> 914/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (додатку 1 на стор. 1), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради <b> Тема розширена:</b> Забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Замовник провів процедуру закупівлі та уклав договір про виконання робіт з переможцем. Переможець вніс забезпечення виконання договору. До моменту початку виконання договору у замовника відпала потреба у закупівлі та зупинено фінансування. Питання: Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні з причин відсутності потреби у закупівлі або відсутності фінансування за згодою сторін чи за ініціативою замовника як до початку виконання договору переможцем, так і в процесі його виконання? Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору? <b> Номер відповіді:</b> 903/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 204/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4793c8b-2c32-4aa0-a066-7cf2aa7e7525&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровська обласна рада <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення додаткової угоди (закупівля за 169 постановою) <b>Суть питання:</b> Договір укладено за Постановою 169. Зараз вже є роз'яснення, що договори проведені за 169 Постановою не є договорами про закупівлю в розумінні Закону, і стаття 41 Закону на такі договори не розповсюджується. Але в нашому договорі є пункт: /3.1 Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»./ Ми плануємо укласти додаткову угоду за таким договором та продовжити строк його дії. Надайте будь ласка роз'яснення чи необхідно нам опубліковувати додаткову угоду на майданчик Прозорро (адже там необхідно зазаначати причину внесення змін у відповідності до статті 41 Закону) і чи необхідно звітувати про виконання таких договорів. <b> Номер відповіді:</b> 905/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Голєв Олег Євгенійович <b> Тема розширена:</b> публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи є обмеження щодо того, хто не може бути субпідрядником в публічних закупівлях? Чи може субпідрядником бути Товариство, засновником якого є та ж сама особа, що є засновником підрядника? <b> Номер відповіді:</b> 906/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті. Отже, учасник може залучити суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, які у випадку, передбаченому статтею 17 Закону перевірятимуться на наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті. Докладніше про це міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Водночас відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Куц Тетяна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про закупівлю товарів, придбаних за власний кошт працівників бюджетної установи <b>Суть питання:</b> Працівники бюджетної установи, яка є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, для виконання покладених на них функцій зголосилися за власний кошт придбати необхідні матеріали та предмети (наприклад - марки, конверти, або керамічний обігрівач , для забезпечення нормальних умов праці в опалювальний сезон ), з умовою щодо здійснення подальшого відшкодування установою витрачених власних коштів відповідно до Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі –Звіт). Вище згадані предмети та матеріали, при затверджені керівником установи таких Звітів повинні бути взятими на облік установи. Питання: 1)Чи вважається таке придбання матеріалів та предметів за власний кошт працівників закупівлею, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII? 2) Чи підлягають плануванню, публікації в електронній системі закупівлі такі товарні чеки, накладні на отримання товару, та в який строк? <b> Номер відповіді:</b> 907/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Однак, якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.