<b>Запит від:</b> Запит від Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства <b> Тема розширена:</b> Застосування вимог щодо ступеня локалізації. Чи розраховується ступінь локалізації окремо конкретно по товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набуватиметься право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг? <b>Суть питання:</b> Згідно Локального кошторису на будівельні роботи № 02-04-03, який у складі затвердженої проектно-кошторисної документації, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме товар «кабелі» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 44320000-9 Кабелі та супутня продукція), становила 99 801,00грн., тобто є меншою 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації, визначений пунктом 6-1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» та додатковим переліком товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 782 під час придбання кабелів не застосовувався. Водночас, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме - «Насос занурений» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 - 42120000-6 «Насоси та компресори»), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, становила більше 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації був застосований. Поясніть будь ласка чи правильно зробив Замовник порахувавши ступінь локалізації під час закупівлі Робіт окремо по кожному товару, який набуватиметься Замовником у власність під час закупівлі робіт? Чи треба було Замовнику складати вартість кабелю та вартість насосу і застосовувати ступінь локалізації і по кабелю і по насосу? <b> Номер відповіді:</b> 559/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 403/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/aee19404-7ccf-470d-b327-00c8750b3757?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамет міської інфраструктури <b>Суть питання:</b> Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі- Департамент) здійснює реалізацію проекту № HUSKROUA/23/L/1.1/003 «Ми збираємо та зберігаємо: збір дощової води, протипаводкові заходи та заходи з озеленення в прикордонних громадах регіону Угорщина-Словаччина-Україна» (We Catch and Retain: rainwater collection, anti-flood and greening measures in border municipalities of HU-SK-UA region), Програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна, ратифікованою Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024р. У межах проєкту передбачено реалізацію інфраструктурних заходів у трьох освітніх закладах міста Ужгорода, а саме: початковій школі «Ялинка» (вул. Нахімова, 3), початковій школі «Веселка» (вул. Володимирська, 38) та закладі дошкільної освіти №42 «Джерельце» (вул. Легоцького, 19-А). Пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 (Далі – Порядок) встановлено, зокрема, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Разом з тим, Пунктом 5 розділу І Зазначеного вище Порядку, визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто, згідно зазначеної норми є можливість поділу на лоти предмету закупівлі, яким у нашому випадку є кожен об’єкт капітального ремонту окремо. Об’єднання ж у один предмет закупівлі декількох предметів закупівлі як окремих лотів не передбачено. Вимогами підпункту 1 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ про Публічні закупівлі Угоди про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина -Словаччина-Румунія-Україна, визначено (далі-Угода про фінансування програми), що усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації. Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ визначено, що усі договори повинні виставлятись на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосованих правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції. У зв’язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи зобов’язує Додаток ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, за наявності одного грантового проєкту з реалізацією інфраструктурних заходів на трьох різних об’єктах, здійснювати єдину процедуру закупівлі робіт з поділом на окремі лоти за кожним об’єктом? 2. Чи допускається в такому випадку проведення окремих процедур закупівель по кожному з об’єктів без порушення умов Угоди про фінансування Програми? <b> Номер відповіді:</b> 562/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України , згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України , з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 3 Особливостей закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України. Пряд з цим Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна ратифікована Законом України № 3717- IХ від  09.05.2024. Статтею 16 Угоди встановлено, якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II до цієї Угоди. Для отримання детальних роз'яснень щодо практичного застосування правил Програми, викладених у зазначених документах, пропонується звертатися до відповідних органів управління Програми.

<b>Запит від:</b> Запит від Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства <b> Тема розширена:</b> ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ <b>Суть питання:</b> ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі? <b> Номер відповіді:</b> 557/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" та запиті № 502/2024 , що  розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2e95bc4e-4f3b-4ad2-b69d-9ef42331973f?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас  згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань вимог під час казначейського обслуговування пропонується додатково звернутися до  Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради <b>Суть питання:</b> Відділом освіти було оголошено відкриті торги на послуги доступу до інтернету. В тендерній документації (а саме в додатку № 1 - перелік документів, який учасник надає в складі тендерної пропозиції ) вимагалося від учасника надання копії атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної службиспец. зв'язку. Учасник надав копію цюго документа, але на іншого підприємця та договір про співпрацю. Яке рішення має прийняти замовник : прийняти пропозицію чи відхилити? <b> Номер відповіді:</b> 556/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 208/2025, 824/2023, 1383/2020,  76/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d3533546-af4f-4a0c-8bef-7604cfa77259?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/23927a18-5763-4349-bd3c-5439cb24f1f2?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0c221ba-ea0d-422c-ad82-26b4eb80e146?lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details/b322ed6a-e5d0-4be8-b688-f15f821140e9?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8b666bd9-6794-4599-ba09-7c94bbdf1863&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коневич Володимир Петрович <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, чи не суперечить чинному законодавству проведення закупівлі ПОСЛУГ з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, включно із супутніми ТОВАРАМИ (учасника/виконавця) пов'язаними із наданням таких послуг, якщо вартість таких товарів перевищує вартість самих послуг (код ДК 50110000-9). Разом з тим, прошу надати відповідь по суті запитання без надсилання посилань на узагальнені відповіді Мінекономіки, оскільки в них не міститься належної відповіді. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 555/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та запиті № 256/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок), встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Таким чином, враховуючи положення пункту 21 частини першої статті 1 Закону, послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Водночас, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів у розумінні Закону також можуть належати послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. При цьому Законом не передбачено можливість відносити до предмета закупівлі послуг товари, вартість яких перевищує вартість послуг. Принагідно зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788 . Так, законопроєктом № 11520 пропонується врегулювати питання здійснення закупівлі змішаного предмета закупівлі, якщо він включає в себе товари, роботи та послуги.

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Олександр Леонідович <b>Суть питання:</b> Запит до Міністерства економіки України щодо правомірності встановлення ОГТСУ вимоги внесення матеріалів до власного Реєстру. Міністерству економіки України, як уповноваженому органу у сфері публічних закупівель. Щодо правової оцінки вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» про обов’язкове внесення продукції до внутрішнього «Реєстру ізоляційних матеріалів та захисних покривів на їх основі», як умови участі у закупівлях Шановні колеги, звертаюся з проханням надати офіційне роз’яснення щодо відповідності вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» (далі — ОГТСУ) нормам Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавству у сфері технічного регулювання. У тендерній документації ОГТСУ встановлено вимогу, відповідно до якої постачальник може бути допущений до участі в процедурі закупівлі лише за умови, що його продукція включена до внутрішнього Реєстру матеріалів ОГТСУ, який ведеться самим замовником за власними правилами, затвердженими внутрішнім Положенням. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення щодо такого. 1. Правова природа внутрішнього Реєстру ОГТСУ Просимо повідомити: Чи може державна компанія встановлювати в тендерній документації вимогу про обов’язкове внесення продукції до власного, не передбаченого нормативно-правовими актами України Реєстру, який складається та адмініструється самим замовником? Чи відповідає така вимога принципам недискримінації, рівної конкуренції та пропорційності, визначеним у ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі»? 2. Співвідношення із законодавством про технічне регулювання Просимо надати роз’яснення: Чи має право ОГТСУ встановлювати власну процедуру «перевірки відповідності» матеріалів, якщо в Україні існує державна система оцінки відповідності, а відповідні лабораторії та органи сертифікації мають акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ)? Чи може результат випробувань, проведених неакредитованою структурою ОГТСУ, вважатися юридично значимим для допуску до участі в закупівлі порівняно з сертифікатами акредитованих органів? 3. Пропорційність і технічна необхідність вимоги Просимо уточнити: Які нормативні документи надають ОГТСУ право вимагати включення матеріалів у власний Реєстр саме як умову участі у закупівлі, а не як внутрішню рекомендацію або орієнтир? Чи може замовник вимагати додаткову процедуру перевірки матеріалів, яка дублює державну оцінку відповідності, без посилання на конкретний НПА, що вимагає такої перевірки? 4. Вплив вимоги на конкуренцію Прошу надати правову позицію: Чи може встановлення такої вимоги розглядатися як обмеження конкуренції, оскільки фактично допускає до торгів лише виробників, які пройшли процедуру в ОГТСУ, незалежно від наявності чинних сертифікатів відповідності? 5. Статус Реєстру порівняно з технічними регламентами та стандартами Просимо повідомити: Чи може внутрішній Реєстр підприємства, який не є технічним регламентом, стандартом, нормою чи правилом, затвердженим у встановленому порядку, бути підставою для обмеження доступу учасників до участі у закупівлях? Просимо Міністерство надати офіційну позицію …щодо відповідності вимоги ОГТСУ: Закону України «Про публічні закупівлі»; законодавству про технічне регулювання та оцінку відповідності; принципам здійснення закупівель, визначеним ст. 5 Закону; загальним засадам конкуренції. Метою звернення є отримання об’єктивного та фахового роз’яснення уповноваженого органу <b> Номер відповіді:</b> 554/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1559/2021, №341/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f1a5161c-89da-4cb0-b5ca-98e76a2e6269?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП БМР БР КО "БМЦПМСД" <b>Суть питання:</b> Вітаю! Який рік плану зазначати в електронному полі, коли зобов'язання постачальника з постачання товару чи надання послуг буде відбуватися в 2026 році, а зобов'язання замовника з оплати в 100% здійснено в 2025 році? <b> Номер відповіді:</b> 553/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 " Щодо передумов здійснення закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 " Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля , незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, оскільки закупівля товарів, робіт чи послуг замовником має здійснюватися відповідно до вимог Закону та Особливостей, річний план повинен містити інформацію про всі закупівлі, початок яких заплановано у відповідному календарному році. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> пункт 11-2 Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР із відповідними змінами (далі — Закон № 771), відповідальність за забезпечення обов’язкового впровадження НАССР покладається на самих операторів ринку харчових продуктів. Операторами ринку відповідно до Закону № 771 є будь-які суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, переробку та обіг харчових продуктів, тобто і фермерське господарство, і ресторан, і продуктові мережі магазинів, і харчоблоки шкільних або лікарняних закладів — усі вони підпадають під визначення оператора ринку харчових продуктів, а значить, уже повинні впровадити систему НАССР. При цьому, законодавством визначено перелік відповідальних органів, що здійснюють перевірку на предмет дотримання зазначених вимог, зокрема, до таких органів відноситься Держпродспоживслужба. Пунктом 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), зокрема, передбачається, що в разі, коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. грн, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі — Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Пункт 11-2 носить імперативний характер, тому замовник зобов’язаний здійснювати закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. грн, через каталоги. Чи здійснює адміністратор електронного каталогу Prozorro Market контроль (перевірку) наявності та дотримання постачальниками продуктів харчування, розміщених в електронному каталозі, вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» № 771, зокрема щодо обов’язкового впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР? <b> Номер відповіді:</b> 546/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно до пункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р; для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент БМАЖКГЕ Полтавської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Підпунктом 4 пункту 19 Постанови №1178 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Договір підряду на виконання робіт Замовником за результатами процедури закупівлі було укладено у 2025 році зі строком виконання робіт та дії договору до 31.12.2025. Між Замовником та Підрядником протягом 2025 року підписані додаткові угоди та плани фінансування об’єкта будівництва у 2025 році, з яких вбачається, що у Замовника в 2025 році наявне часткове фінансування предмета закупівлі. Чи вважаються документальним підтвердженням об’єктивних обставин, а саме затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми: 1) підписані додаткові угоди та плани фінансування об’єкта будівництва між сторонами, 2) титул об’єкта будівництва, 3) розпорядження про внесення змін до показників обласного бюджету, 4)відомості бухгалтерського обліку по об’єкту для зміни істотних умов договору в частині продовження строку виконання робіт та дії договору на 2026 рік? <b> Номер відповіді:</b> 547/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №679/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59dcbb21-b18b-4126-a9d2-eff9c2565252&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Анохіна Оксана Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Не здійснення доплати уповноваженій особі <b>Суть питання:</b> Чи має право і на якій підставі особа відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи з публічних закупівель (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)? <b> Номер відповіді:</b> 548/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 міститься інформація щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи, у тому числі як додаткової роботи, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що трудові правовідносини не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників.

<b>Запит від:</b> Запит від Анохіна Оксана Олексіївна <b>Суть питання:</b> З березня 2023 року виконую функції уповноваженої особи (орган місцевого самоврядування). Будь-яка доплата згідно із законодавством за виконання цієї додаткової роботи не встановлювалася і не здійснювалася. Чи є можливість і яким чином отримати доплату за весь період виконання обов’язків уповноваженої особи, тобто з березня 2023 року? <b> Номер відповіді:</b> 549/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 , міститься інформація щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи, у тому числі як додаткової роботи, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що трудові правовідносини не є предметом регулювання цього Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників.

<b>Запит від:</b> Запит від Наталія Сахненко <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! 1. Чи має право юридична особа брати участь у публічних закупівлях, якщо Антимонопольний комітет України провів щодо неї дослідження та надав витяг із подання, але рішення про накладення штрафних санкцій ще не прийнято і в ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР... не внесено?» 2. Якщо юридична особа наразі має право брати участь у закупівлях, то чи може вона продовжувати виконувати укладені договори у 2026 році в разі подальшого внесення до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ... чи буде зобов’язана розірвати такі договори? З повагою, Наталія . Р.S.Державним реєстром суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, <b> Номер відповіді:</b> 550/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 371/2023 та листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/c6e54086-fbab-44fb-91a6-0f9260513e9b?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=69987 При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06