Запит від: ЗАПИТ ВІД СТУПАК ТЕТЯНА Тема розширена: Визначення очікуваної вартості допорогової закупівлі (з/без ПДВ) Суть: Відповідно до оновленої норми п. 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1178, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. 1) Чи розповсюджується ця вимога на допорогові закупівлі згідно п. 11 Особливостей, за якими укладається договір без використання ЕСЗ ("прямий договір")? 2) Яку суму очікуваної вартості предмета закупівлі зазначати в річному плані закупівлі, якщо договір, укладений без використання ЕСЗ на допорогову суму (наприклад 92 тис. грн без ПДВ (з постачальником - не платником ПДВ)? 3) Якщо оновлена норма п. 14 Особливостей розповсюджується на допорогові закупівлі, тоді яким чином забезпечується дотримання принципу максимальної економії, ефективності та раціонального використання бюджетних коштів, якщо після врахування ПДВ (92 тис. грн + 20 % ПДВ = 110,4 тис. грн) очікувана вартість в річному плані буде вищою за пропозицію постачальника на підставі якої укладений договір, який не є платником ПДВ (92 тис. грн.)? 4) Чи означає те, що очікувана вартість в річному плані з урахуванням ПДВ становитиме 110,4 тис. грн (наприклад для товарів), що необхідно проводити відкриті торги, оскільки сума перевищує 100 тис. грн, замість укладення допорогового договору? Номер відповіді: 284/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ІНСТИТУТ ФІЗИКИ НАПІВПРОВІДНИКІВ ІМ.В.Є.ЛАШКАРЬОВА НАН УКРАЇНИ Тема розширена: Прямий договір, зовнішньоекономічна діяльність Суть: ІФН НАН України планує закупівлю обладнання безпосередньо у виробника (Німеччина). Виробник підтвердив відсутність офіційних представників та дилерів в Україні. ТПП України відмовила у видачі довідки про єдиного постачальника. Просимо надати роз'яснення щодо можливості здійснення закупівлі шляхом укладення прямого договору з іноземним виробником та документального підтвердження відсутності конкуренції. Додаткові матеріали: Комплект документів для ТПП Номер відповіді: 266/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 93/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

Запит від: ЗАПИТ ВІД - Тема розширена: Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі Суть: Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, визначених статтею 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Разом з тим на практиці виникають випадки, коли під час розгляду тендерної пропозиції у замовника виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, зокрема щодо фінансово-господарської діяльності, податкової звітності, реальності господарських операцій, формування фінансових показників тощо. При цьому: -така інформація не міститься у відкритих державних реєстрах або інших публічних джерелах; -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів чи проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання; -замовник не є органом, уповноваженим встановлювати факт підроблення документів, а також не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки достовірності документів поза межами інформації, що міститься у відкритих джерелах, державних реєстрах або може бути підтверджена компетентними органами; -строки надання відповідей компетентними органами (зокрема, органами державної влади, правоохоронними органами, контролюючими органами тощо) перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Яким чином повинен діяти замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, якщо підтвердити або спростувати такі відомості до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції неможливо? 2. Які належні та достатні докази можуть використовуватися замовником для встановлення факту подання учасником недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у розумінні частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи вправі замовник при прийнятті рішення враховувати результати аналізу фінансово-господарської діяльності учасника, наявні ризик-індикатори, інформацію щодо пов'язаності суб'єктів господарювання, а також інші встановлені обставини, які можуть свідчити про можливе подання недостовірної інформації, за умови відсутності офіційного підтвердження від компетентних органів? 4. Який механізм дій повинен застосовувати замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції підозри щодо підроблення документа поданих учасником, і перевірити це у відкритих даних неможливо якщо: -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів; -підтвердження або спростування достовірності документа потребує звернення до компетентних органів; -строки надання відповідей такими органами перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель? Зокрема, прошу роз'яснити, чи має право замовник у такому випадку відхилити тендерну пропозицію виключно на підставі наявних у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документа, чи замовник зобов'язаний приймати рішення виключно після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу. Номер відповіді: 264/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 146/2025,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

1. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 2. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей 3. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей 4. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок --- Документ: 893eb44c-f9d8-4bf1-8c97-2a374418c9c6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до закупівель лікарських засобів та медичних виробів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 З 02.06.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів” (далі – постанова № 680), головним розробником якої є Міністерство охорони здоров’я України. Постанова № 680 прийнята з метою розширення переліку обов’язкових до закупівлі через електронний каталог лікарських засобів, медичних виробів та дезінфекційних засобів закладами охорони здоров’я та структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської військових (державних) адміністрацій, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 680 закупівлі розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Згідно з пунктом 3 постанови № 680 постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім підпункту 2 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності через 20 днів з дня опублікування цієї постанови. Отже, зміни, що внесені до додатку 1 “ПЕРЕЛІК лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу” (далі - додаток 1) Особливостей наберуть чинності з 22.06.2026. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей Постановою № 680 пункт 11-1 Особливостей доповнено новим положенням, відповідно до якого, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу з використанням електронного каталогу за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється шляхом формування окремого запиту пропозицій постачальників. Так, відповідно до пункту 11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі - Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Отже, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу, що міститься в додатку 1 до Особливостей, за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється як окрема закупівля шляхом запиту пропозицій постачальників згідно з Порядком № 822. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей Виходячи з пункту 11-1 Особливостей, перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу є додатком 1 до Особливостей. Постановою № 680 розширено додаток 1 до Особливостей переліком нових позицій лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та медичних виробів. Так, постановою № 680 у додатку 1 до Особливостей підрозділи “Лікарські засоби, що впливають на травну систему”, “Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію”, “Лікарські засоби для парентерального застосування”, “Лікарські засоби для лікування захворювань серцево-судинної системи”, “Лікарські засоби для лікування сечостатевої системи та статеві гормони”, “Лікарські засоби гормонів для системного використання” , “Антибактеріальні лікарські засоби”, “Протигрибкові лікарські засоби”, “Анальгетики та протизапальні лікарські засоби”, “Міорелаксанти та інгібітори холіноестерази”, “Місцеві анестетики”, “Лікарські засоби, що застосовуються під час психічних та неврологічних захворювань”, “Лікарські засоби для лікування захворювань нервової системи”, “Лікарські засоби, що впливають на функцію органів дихання”, “Протиалергічні лікарські засоби” розділу “Лікарські засоби” доповнено п’ятдесятьма вісьмома новими позиціями лікарських засобів. Розділ “Медичні вироби” доповнено підрозділами “Медичні вироби, витратні матеріали та розчини для проведення гострої ниркової замісної терапії та плазмотерапії” і “Медичні вироби та витратні матеріали для офтальмологічних хірургічних втручань” з двадцятьма позиціями. Додаток 1 до Особливостей доповнено новим розділом “Дезінфекційні засоби”. Отже, замовники, які належать до закладів охорони здоров’я або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, мають здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів за переліком згідно з оновленим додатком 1 до Особливостей, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. При цьому у разі закупівлі лікарського засобу, яка за сукупною очікуваною вартістю за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, така закупівля здійснюється як окрема. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок Постановою № 680 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 “Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва” (далі - постанова № 782), якими рукавички медичні виключені з додаткового переліку товарів, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Згідно з абзацом третім підпункту 3 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, включених до цього переліку, виключно у разі, коли їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому в абзаці другому пункту 2 постанови № 782. Так, виходячи з абзацу сімнадцятого додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва, затвердженого постановою № 782, замовник здійснює закупівлю з вимогами щодо їх ступеня локалізації виробництва рукавичок (крім тактичних та медичних). З огляду на зазначене, положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону до медичних рукавичок замовниками не застосовуються. У свою чергу, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Одночасно інформуємо, що відповідно до статей 8 і 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта” аналіз впливу регуляторного акта та відстеження результативності регуляторного акта забезпечуються його розробником. У зв’язку з цим, з питань змін, внесених постановою № 680, у разі необхідності суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до МОЗ. Заступник директора департаменту – начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Ірина Ряба, 596-68-46

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТРЕТЯК ЮЛІЯ ЮРІЇВНА Тема розширена: Щодо встановлення ступеню локалізації Суть: Добрий день. Замовник планує здійснити закупівлю послуг з поточного ремонту, в ході якої набуде товар Кабель ВВГ нг-LS 3х1,5 мм2 вартістю 86360,4 грн та Кабель ВВГ нг-LS 3х2,5 мм2 - 118410,60 грн. Разом вартість 204771,00 грн. Чи застосовувати в данному випадку ступінь локалізації? Чи розглядати окремо вартість кожного товару. Чи є обов'язком Замовника публікувати разом зі звітом про виконання договору калькуляцію фактичної собівартості товару? Дякую Номер відповіді: 262/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 215/2024, 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ"РАДНИК" Тема розширена: Щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель при оплаті плати за подання тендерних пропозицій Суть: Якщо організація є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та одночасно бере участь у процедурах закупівель як учасник. У зв’язку зі змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», при поданні тендерних пропозицій через авторизовані електронні майданчики така організація сплачує встановлену плату. Орієнтовна річна потреба у здійсненні таких платежів становить близько 500 тис. грн. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи є плата за подання тендерної пропозиції через авторизований електронний майданчик предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи необхідно замовнику визначати очікувану річну вартість таких послуг, включати їх до річного плану закупівель та здійснювати закупівлю з урахуванням вимог Закону та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? 3. У разі якщо оплата плати за подання тендерної пропозиції є закупівлею послуг, чи може замовник здійснювати таку закупівлю шляхом укладення прямого договору відповідно до підпункту 5 пункту 13 Особливостей № 1178 у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? 4. Які документи можуть вважатися належним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин у випадку здійснення оплати послуг авторизованого електронного майданчика? Номер відповіді: 255/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування) та у запитах №115/2026, №506/2023, №48/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e28d87d-0d75-4e05-8adb-0cdda9b12668&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b6384b02-3637-405c-8488-6db012c43d6b?lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД БОНДАРЕНКО В`ЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ Суть: Чи зобов’язаний Замовник(в розумінні закону України Про публічні закупівлі - замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи в розмірі більше ніж 50 відсотків) застосовувати Постанову КМ України №1512 від 19 листопада 2025 р., у разі закупівлі нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, якщо замовником не здійснюється залучення: бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:? Номер відповіді: 253/2026

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТАРАН ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ Тема розширена: Роз’яснення щодо можливості надання забезпечення тендерної пропозиції лише одним учасником об’єднання Суть: Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання. У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину. З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.): - UA-2022-10-06-002764-a; - UA-2025-06-19-005949-a; - UA-2023-11-15-010431-a; - UA-2025-08-13-009838-a. Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено: «У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання». Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель. Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання. Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію», ПРОШУ: 1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання. 2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання. Номер відповіді: 254/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 716/2023,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики "Аналітика та методологія" розміщено "Огляд закупівельної практики на основі дослідження конкурентних процедур закупівель за участю нерезидентів", з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=e896839d-805d-4777-b579-0ea053972d08&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiNaOsnoviDoslidzhenniaKonkurentnikhProtsedurZakupivelZaUchastiuNerezidentiv Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів --- Документ: 67b4c8dc-f7ac-41b3-a53f-b1e3e42e432f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ___________ від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Поряд з цим оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону згідно статті 29 Закону. Так, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 29 Закону критеріями оцінки є ціна; або вартість життєвого циклу; або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. У свою чергу, Закон України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” (далі – Закон про органічне виробництво) визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у зазначених сферах. Відповідно до частин п’ятої та одинадцятої статті 34 Закону про органічне виробництво: забороняється маркування державним логотипом для органічної продукції сільськогосподарської продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва або є продукцією перехідного періоду, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” тощо будь-якими мовами; маркування державним логотипом для органічної продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” тощо будь-якими мовами є обманом покупця або замовника. Така продукція підлягає вилученню в порядку, визначеному законом. Відповідно до абзацу тридцять п’ятого частини першої статті 1 Закону про органічне виробництво сільськогосподарська продукція – продукція (товари) рослинного або тваринного походження, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД. Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” визначено, що маркування – слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього. Таким чином, при визначенні екологічних характеристик харчових продуктів у тендерній документації, у тому числі маркування, яке може підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, необхідно враховувати, що позначення і написи “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” (у тому числі у назвах торговельних марок) можуть використовуватись лише для продукції, яка є органічною. Вищезазначені вимоги відповідають європейським. Так, відповідно до статті 30 Регламенту Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 “терміни, перелік яких міститься в додатку IV, їхні похідні та зменшувальні форми, такі як “біо” та “еко”, вжиті окремо чи в комбінації, дозволено використовувати по всій території Союзу та будь-якою мовою із переліку, який міститься в зазначеному додатку, для маркування й рекламування продуктів, зазначених у статті 2(1), які відповідають вимогам цього Регламенту. Для продуктів, зазначених у статті 2(1), терміни, зазначені в параграфі 1 цієї статті, не повинні використовуватися ніде в Союзі, жодною мовою із переліку, який міститься в додатку IV, для маркування, рекламних матеріалів або комерційних документів продукту, який не відповідає вимогам цього Регламенту.” Звертаємо увагу, що на офіційному сайті Єврокомісії (https://cutt.ly/jUbV3an) зазначено, що Єврокомісія провела дослідження стосовно доцільності розробки критеріїв екомаркування для вищезазначених груп товарів і наразі не має наміру розробляти критерії екомаркування для них. Окрім цього, Єврокомісією на сайті (https://cutt.ly/lUbBr4z) також розміщено каталог товарів з екомаркуванням ЄС, який не містить категорій “харчові продукти”. Вимога щодо екомаркування харчових продуктів, які не є органічною продукцією, може, зокрема, дискримінувати учасників процедури закупівлі, у випадках коли харчові продукти вироблені та марковані відповідно до законодавства країн ЄС або інших країн, законодавством яких встановлено заборону щодо відповідного маркування харчових продуктів, крім органічної продукції. Врахування особливих вимог щодо маркування харчових продуктів, встановлених Законом про органічне виробництво під час проведення процедур закупівлі дозволить забезпечити дотримання законодавства, рівні умови для учасників та уникнути введення в оману споживачів щодо походження та методів виробництва продукції. Звертаємо увагу, що у разі закупівлі органічної продукції, виробленої на митній території України, обов’язковим елементом маркування такої продукції є державний логотип для органічної продукції, який наноситься виключно на органічну продукцію, вироблену відповідно до законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, та кодовий номер, що розміщується під логотипом. З метою єдиного підходу до організації публічних закупівель органічних харчових продуктів, верифікації їх відповідності та підвищення ефективності таких закупівель на сайті Prozorro Інфобокс, який адмініструє державне підприємство “Прозорро”, розміщено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів за посиланням https://surl.li/rlejur, які, зокрема, містять конкретизовані рекомендації щодо підтвердження відповідності як вироблених в Україні, так і імпортованих органічних харчових продуктів. Отже, у разі закупівлі харчових продуктів, у тому числі органічних, та встановлення до предмета закупівлі екологічних характеристик або нецінових критеріїв оцінки, зокрема, таких як застосування заходів охорони навколишнього середовища, які пов’язані із предметом закупівлі, замовникам необхідно враховувати вимоги законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, зокрема Законів України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” та “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ КАЛИНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Тема розширена: Особливості закупівлі відповідно до абзацу 3 пункту 15 постанови КМУ 1178 Суть: На початку року замовником було укладено договір на надання послуг перевезення пасажирів на соціальному маршруті на суму 99600,00 грн та відповідно було заплановано та здійснено закупівлю шляхом оприлюднення договору на майданчику. Наразі, у зв’язку із збільшення кількості рейсів зазначеного соціального маршруту (популяризації маршруту) та виділенням додаткових коштів, відповідно до рішення селищної ради, замовнику було виділено додаткові кошти в сумі 99 000,00 грн. Чи можна на ці додаткові кошти заключити прямий договір і використати абзац 3 пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі — Особливості): якщо замовник отримує додаткові кошти, які він не міг передбачити на початку року (або на момент формування річного плану), очікувана вартість такої закупівлі визначається як для нового предмета закупівлі та не додається до вартості раніше проведених закупівель за цим кодом ДК. Чи все ж таки необхідно проводити тендер? Номер відповіді: 247/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №434/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/825c7244-b177-4cc7-9181-8df8c1683bad?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕДУМ" Суть: ЗВЕРНЕННЯ Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення закупівель за процедурою запиту цінових пропозицій (ЗЦП) через електронний каталог Prozorro Market, а саме: 1. Чи мають право постачальники подавати пропозиції, а замовники — укладати договори за результатами ЗЦП щодо товарів, які відсутні в електронному каталозі Prozorro Market та/або не відповідають профілю товару, визначеному замовником під час оголошення закупівлі? 2. Чи має право постачальник під час виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами ЗЦП, змінити виробника товару, зазначеного у специфікації до договору, якщо на момент оголошення закупівлі та подання пропозицій аналогічний товар іншого виробника був відсутній в електронному каталозі відповідно до профілю закупівлі? 3. Чи може вважатися нікчемним договір про закупівлю, укладений за результатами ЗЦП, якщо в ньому або в документах, що є його невід’ємною частиною, зазначено недостовірну інформацію про виробника товару, або фактично поставлений товар не відповідає умовам договору та пропозиції постачальника? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, Генеральний директор НАТАЛІЯ КОВАЛЕНКО Додаткові матеріали: Звернення ТОВ ЛЕДУМ від 22.05.2026 #1173.pdf Номер відповіді: 241/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель" та запитах №№ 768/2023, 787/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842  https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/83eb3d3b-c024-4af6-8589-ac254ec73272?lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕДУМ" Суть: ТОВ «ЛЕДУМ» (юридична адреса: вул. Київська, буд. 1А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49035, Україна) є уповноваженим представником компанії Shandong Weigao Group Medical Polymer Co., Ltd. на території України та діє на підставі Угоди про призначення уповноваженого представника від 03.11.2025 року. ТОВ «ЛЕДУМ» взяло участь у процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2026-04-29-012369-a за предметом закупівлі: «ДК 021:2015 – 33140000-3 Медичні матеріали», а саме: пластикові контейнери для крові людини з ЦФД та САГМ 450 мл з аксесуарами. Профіль товару: QSL-450E0 — пластикові контейнери для крові людини та її компонентів із розчинами антикоагулянту ЦФД (CPD) та консерванту САГМ (SAGM), з фільтром, зчетверені, одноразового використання, стерильні, WEGO, 450 мл, з аксесуарами. За результатами проведення запиту пропозицій постачальників за предметом закупівлі «ДК 021:2015 – 33140000-3 Медичні матеріали (Контейнер зчетверений пластикатний з інтегрованим лейкофільтром)» (унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу — UA-2026-04-29-012369-a) було укладено договір про закупівлю № 09/41-05/2026 від 14 травня 2026 року (далі – Договір) між замовником - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 42574629, та постачальником - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41665931. Водночас, ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА» надали пропозицію на той самий товар, що і ТОВ «ЛЕДУМ», а саме: пластикові контейнери для крові людини з ЦФД та САГМ 450 мл з аксесуарами. Профіль товару: QSL-450E0 — пластикові контейнери для крові людини та її компонентів із розчинами антикоагулянту ЦФД (CPD) та консерванту САГМ (SAGM), з фільтром, зчетверені, одноразового використання, стерильні, WEGO, 450 мл, з аксесуарами. Звертаємо Вашу увагу, що ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА» надали пропозицію (з урахуванням профілю товару) на той самий товар що і ТОВ «ЛЕДУМ», виробником якого є Shandong Weigao Group Medical Polymer Co., Ltd КНР. Відповідно до Специфікації № 1 до Договору, ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА» зобов’язалося поставити цей товар, а також зазначило виробника, країну виробництва Weigao Medical International Co., Ltd. (WEGO Medical), КНР. Проте, ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА» не зверталося до ТОВ «ЛЕДУМ» щодо закупівлі або постачання медичних виробів: QSL-450E0 — пластикових контейнерів для крові людини та її компонентів із розчинами антикоагулянту ЦФД (CPD) та консерванту САГМ (SAGM), з фільтром, зчетверених, одноразового використання, стерильних, WEGO, 450 мл, з аксесуарами. 19.05.2026 року ТОВ «ЛЕДУМ» отримало Декларацію від Weigao Medical International Co., Ltd. що: Weigao Medical International Co., Ltd. є виключно торговим підприємством, експортером для зовнішнього ринку Китаю, а не виробничим заводом. Офіційно зареєстрованої компанії під назвою WEGO Medical немає. «WEGO» – це просто торгова марка, а термін «WEGO MEDICAL» використовується лише на певних веб-сайтах для презентаційних цілей. Компанії під назвою WEGO Medical немає. (Декларація додається). Таким чином, виходячи з вище викладеного та на підставі наданої Декларації Weigao Medical International Co., Ltd., ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА» зазначило у договорі про закупівлю контейнерів для крові, інформацію щодо виробника, яка не відповідає дійсності та є хибною, оскільки Weigao Medical International Co., Ltd. є виключно торговельною компанією, а не виробником продукції. Тому договір про закупівлю № 09/41-05/2026 від 14 травня 2026 року між ДП «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 42574629 та ТОВ «ФАРМСТОР-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41665931 є нікчемним і не може бути виконаний. Додатки: Декларація від Weigao Medical International Co., Ltd додається. З повагою Генеральний директор ТОВ «ЛЕДУМ» Н.Б. Коваленко Додаткові матеріали: Лист 1113 від 19.05.2026 ТОВ ЛЕДУМ щодо закупівлі UA-2026-04-29-012369-a.pdf Доповнення 1233 від 27.05.2026 до листа звернення 1113 від 19.05.2026.pdf Доповнення 1249 від 29.05.2026 до листа звернення 1113 від 19.05.2026.pdf Номер відповіді: 242/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями : https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842  https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 При цьому зазначаємо, що відповідно до статей 7 та 9 Закону України "Про публічні закупівлі" до повноважень Уповноваженого органу не належить здійснення контролю у сфері публічних закупівель.