<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> щодо локалізації <b>Суть питання:</b> Підпунктом 2 пункту 6¹ Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» визначений перелік товарів, які потребують підтвердження ступеня локалізації (далі – Перелік). Замовнику при оголошенні закупівлі необхідно вказати назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. На сайті https://infobox.prozorro.org/ розміщено посилання https://docs.google.com/spreadsheets/d/1u_uYraFFexueG69hoeTU1dUS-OGARtCuKoS4oew-73c/edit?usp=sharing з Переліком із зазначеними кодами CPV. Просимо надати роз’яснення чи можливо використовувати коди CPV, що розміщені на сайті https://infobox.prozorro.org/, при здійсненні закупівель товарів зазначених в Переліку або надати інформацію щодо кодів за Єдиним закупівельним словником (кодів CPV), що відповідають товарам зазначеним в Переліку. <b> Номер відповіді:</b> 951/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях” та від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 Отже, предмет закупівлі, у тому числі товарів, перелік яких міститься у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, до яких застосовується ступінь локалізації, має визначатися самостійно замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок ). Водночас зазначаємо, що ресурс Prozorro Інфобокс покликаний надавати корисну та актуальну інформацію , яку, зокрема, замовник може застосовувати під час проведення закупівель згідно з чинним законодавством. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо локалізації <b>Суть питання:</b> Абзацом другим пункту 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 №861, визначено, що перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» (далі – Перелік країн), публікується на офіційному веб-сайті Мінекономіки. В роз’ясненні Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 містяться посилання на офіційний веб-сайт Мінекономіки щодо Переліку країн (https://cutt.ly/bXOOz1H, https://cutt.ly/cXOQ4P1, https://cutt.ly/4XOWyAi). Однак з даними посиланнями розміщено переліки міжнародних угод. Просимо надати роз’яснення за яким посиланням розміщений перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 952/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation

<b>Запит від:</b> Запит від Нет <b> Тема розширена:</b> Виплати переселенця <b>Суть питання:</b> Мне не прийшли виплати переселенця. <b> Номер відповіді:</b> 953/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" <b> Тема розширена:</b> Підстава для внесення змін до ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Лікарня закупляє вироби медичного призначення для гемодіалізу іноземного виробництва. Постачальник пропонує підвищення ціни до 10% відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" , але не може надати підтвердження коливання ціни на ринку від Торгово - промислової палати чи органу статистики, оскільки товар, що поставляється, є вузькоспеціалізованим. В якості обгрунтування надає підтвердження про різке зростання курсу гривні по відношенню до іноземних валют, що викликало коливання ціни на ринку. Порядок зміни ціни у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти в договорі відсутній. Чи можемо внести зміни до договору за таких умов? <b> Номер відповіді:</b> 947/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Гарантований покупець" <b>Суть питання:</b> Абзац другий частини одинадцятої статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає, що у спрощеній закупівлі строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. Частиною десятою статті 29 «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій» встановлено, що «строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.». Пунктом 24 статті 1 Закону термін «пропозиція» застосовано як скорочення до поняття «пропозиція учасника спрощеної закупівлі». Таким чином, положення статті 29 Закону (зокрема частини десятої), не дивлячись на її розташування у розділі ІV «Відкриті торги», законодавцем поширено і на спрощені закупівлі. Проте, в електронній системі закупівель при проведенні спрощених закупівель відсутня технічна можливість продовжити строк розгляду пропозиції до 20 днів та публікації відповідного рішення замовника. ДП "Прозорро" у своїй відповіді щодо вищезазначеного питання послалось на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06, в якому йдеться про 5-денний строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції учасника спрощеної закупівлі. Враховуючи викладене, просимо пояснити, яким чином замовник може реалізувати в електронній системі закупівель своє право щодо продовження строку розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі до 20 днів відповідно до статті 29 Закону та оприлюднити в електронній системі закупівель повідомлення після прийняття відповідного рішення. <b> Номер відповіді:</b> 948/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> здійснення закупівель з 10.09.2022 <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи всі закупівлі, потреба в яких виникає в період дії воєнного стану, мають здійснюватися відповідно до Постанови Кабміну №169, з дати набрання чинності змін до Закону України «Про публічні закупівлі», тобто, з 10.09.2022? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 949/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.09.2022 № 3323-04/64632-06 "Щодо інформування про зміни в законодавстві", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СМАРТТЕНДЕР" <b>Суть питання:</b> 1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні. <b> Номер відповіді:</b> 946/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Вільнянська багатопрофільна лікарня " Вільнянської міської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Який документ на підтвердження ступеню локалізації потрібно вимагати замовнику у разі проведення спрощеної закупівлі робіт "Реконструкція системи електропостачання зі встановленням дизель-генератора" відповідно до проектно-кошторисної документації. Перелік робіт передбачає придбання дизель-генератора вартістю понад 400,0 тис.грн. тароботи по його встановленню та підключенню. <b> Номер відповіді:</b> 944/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Бориспільський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) <b> Тема розширена:</b> Чи можна провести закупівлю на суму 420000,00 грн "Реконструкція котельні відділення стаціонарного догляду для людей похилого віку" - добудова котлів для дровяного опалення відповідно до Постанови № 169 <b>Суть питання:</b> Чи можна провести закупівлю на суму 420000,00 грн "Реконструкція котельні відділення стаціонарного догляду для людей похилого віку" - добудова котлів для дровяного опалення відповідно до Постанови № 169 <b> Номер відповіді:</b> 945/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b> Тема розширена:</b> 500 грн.за бустерну дозу <b>Суть питання:</b> Виплата 500 грн.за бустерну дозу вакцинації призупинена. Чи планується та на коли поновлення такої виплати? <b> Номер відповіді:</b> 942/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький заклад дошкільної освіти №56 "Боровичок" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На початку року було оголошено ряд спрощених закупівель на придбання продуктів харчування. У зв'язку з воєнним станом та тимчасовим припиненням діяльності нашого закладу, договори були призупиненні, а у серпні, так як строк дії непереборної сили продовжувався більш як 90 днів, договори розірвані. До прикладу закупівля Риби свіжомороженої на суму 144000 грн. (спрощені закупівлі), договір розірвано, використано лише 24000 грн. з 1 вересня заклад працює, потреба на 4 місяці 48000 грн. 1. Чи можна керуватись листом Мінекономіки щодо планування закупівель № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, та на ці 48000 грн не проводити закупівлі. 2. Чи сумуються ці дві закупівлі в один предмет закупівлі? (24000+48000), чи 48000 це новий предмет закупівлі? дякую <b> Номер відповіді:</b> 943/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Петров Євген Володимирович <b> Тема розширена:</b> Щодо виключення цін при розрахунку очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін <b>Суть питання:</b> Добрий день! При визначенні очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін, Примірна методика визначення очікуваної вартості (наказ Мніекономіки від 18.02.2020 № 275) передбачає (пп. 2 п. 1 розділу ІІІ): "з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни". Проте на практиці часто виходить, що така різниця в 30% може мати місце всередині діапазону зібраних цін. Якщо викидаємо таку ціну із середини діапазону, далі це правило зобов'язує нас викинути наступні ціни обох боків від раніше викинутої ціни і т.д., аж допоки не залишиться дві крайні ціни (найбільша і найменша), які теж відрізняються між собою більше ніж на 30%. Таким чином, "правило 30%" (яке, як я розумію, покликано усунути аномально високі і аномально низькі ціни з цінового діапазону для більш об'єктивного розрахунку ОВ) цей ціновий діапазон розбиває та унеможливлює розрахунок ОВ. Прошу роз'яснити, яким чином слід застосовувати вищезазначене правило виключення з масиву цінових даних цін, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни, якщо такі ціни знаходяться в середині діапазону зібраних цін. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 938/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020  № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер. Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики, для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується, зокрема, з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни. В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель. Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих. При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни. Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.