<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ветеринарні лікарські засоби <b>Суть питання:</b> Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708); крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН), у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082). При цьому, відповідно до ст 1 Закону України « про ветиринарну медицину» субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин називаються – ветеринарні лікарські засоби. Чи зобов’язаний замовник під час закупівлі ветеринарних лікарських засобів визначати предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та зазначати міжнародну непатентовану назву (МНН) кожного такого засобу з урахуванням вимог Порядку № 708 і Порядку № 1082? <b> Номер відповіді:</b> 39/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 377/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=ccb3e20d-73d1-49ea-922f-0f3ef105e23b&showMenuTree=true Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: -заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; -виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, -не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; -замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; -у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; -товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1.Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2.Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3.Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4.Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5.Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 40/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до частини першої статті 13 Закону вітчизняні та іноземні учасники закупівель усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 11 Закону, та якщо до них не застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Відповідно до положення частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зауважити, що пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що  Особливості № 1275 встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Слід зауважити, що відповідно абзацу першого підпункту 1 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей № 1178. В свою чергу відповідно до вимог підпункту 4 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Згідно з підпунктом 11 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. Крім того, відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. При здійсненні оборонної закупівлі через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до підпункту третього  пункту 8 Особливостей № 1275, державний замовник зобов’язаний відхилити пропозицію, визначену за результатами оцінки економічно вигідною, якщо постачальник пропонує товар походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь або Ісламської Республіки Іран, або у разі подання ним двох чи більше пропозицій на один запит, а також має право відхилити її за умови невиконання постачальником зобов’язань за раніше укладеним договором із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання та застосування санкцій протягом останніх трьох років. Крім цього, відповідно до підпунктів 6 та 7 пункту 40 Порядку № 822 адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” та суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Слід також враховувати, що відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА, а також здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року. Таким чином, відповідно до вимог законодавства, пропозиція/тендерна пропозиція учасника закупівлі підлягає відхиленню, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” або коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. При цьому, відхилення пропозиції/тендерної пропозиції з підстав пропонування у складі пропозиції/тендерної пропозиції товарів суб’єкта господарювання, який протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, чинним законодавством не регламентовано. Варто звернути увагу, що відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі з підстав, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, застосовується саме щодо учасника процедури закупівлі, який притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Згідно з пунктом 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, з урахуванням висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності товарів, робіт і послуг оборонного призначення, щодо яких здійснюється закупівля. Закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю та призначені для виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку ракетного озброєння, створення системи протиракетної оборони, зокрема щодо освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування (модернізації, ремонту, реконструкції, розширення та переобладнання) наявних виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення, здійснюються з урахуванням вимог цього пункту, пунктів 44, 45, 47-49  Особливостей № 1275. Відповідно до пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до  Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Отже, при здійсненні оборонних закупівель державними замовниками відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275, порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 41/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже питання міститься у відповіді на запит № 40/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9999e3b3-6f83-4d35-b1b5-f1e2bc324778?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 42/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже питання міститься у відповіді на запит № 4 0/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9999e3b3-6f83-4d35-b1b5-f1e2bc324778?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонеррне товариство "Полтаваобленерго" <b> Тема розширена:</b> неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень <b>Суть питання:</b> Після визначення переможця на стадії укладання договору виявилось, предмет договору не містить всіх складових, зазначених в Технічному завданні, що має наслідком надання не повного обсягу послуг, зокрема умови договору не містяь проведення та надання висновку психофізіологічної експертизи для працівників зайнятих на роботах, що потребують професійного добору (у разі необхідності). Чи буде вірною відміна торгів на підставі п.п. 2 п. 50 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178? <b> Номер відповіді:</b> 35/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 288/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ddb4b15c-c013-455a-8b98-b11b72a1aa19?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Яковлєва Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Вчинення Замовником дій та прийняття рішень на виконання рішення органу оскарження <b>Суть питання:</b> 09 липня 2025 року Комісією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято Рішення №10804-р/пк-пз за результатами розгляду скарги ТОВ «Регіон» щодо порушення Замовником, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ – 30019775), порядку проведення процедури публічної закупівлі за №UA-2025-05-08-002290-a (лот №3). У прийнятому Рішенні Комісією було зроблено ряд висновків щодо дій та рішень Замовника у даній процедурі закупівлі. В свою чергу, Замовником було виконано дане рішення органу оскарження шляхом прийняття нових рішень, які стали підставою для звернення за роз’ясненням. Зокрема, щодо правомірності та відповідності положенням Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель: 1. дій, вчинених Замовником після скасування свого рішення про відхилення пропозиції учасника; 2. врахування Замовником висновків Комісії під час повторного розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників, у тому числі, пропозиції ТОВ «РЕГІОН»; 3. підстав та обґрунтування визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «РЕГІОН» з урахуванням висновків Комісії. <b> Номер відповіді:</b> 34/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 118/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06111b18-4fb0-476b-88af-9ac201fccb21&lang=uk-UA Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство " Валківський центр первинної медико - санітарної допомоги" Валківської міської ради <b> Тема розширена:</b> закупівля по постанові 1303 відшкодування коштів <b>Суть питання:</b> ми розуміємо що договір про відшкодування коштів не є договором про закупівлю. питання в тому як обрати аптеку для здійснення відшкодування вартості лікарських засобів призначених хворим на орфанні хвороби. якщо на територіїї громади велика кількість аптек які надають цю послугу, одна з них державна. Відшкодування витрат проводитиметься за кошти місцевого буджету (через лікарню)тобто договір буде між сімейною медециною та аптекою. <b> Номер відповіді:</b> 30/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UA Водночас, оскільки відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо порушеного питання, пропонується додатково звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від Макаренко Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Щодо перевірки державним замовником фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки <b>Суть питання:</b> Постановою КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» затверджено Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі. П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), не застосовуються. ПИТАННЯ: 1. Чи може державний замовник здійснювати перевірку фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки? Якщо так, просимо повідомити, якими нормативно-правовими актами передбачений порядок такої перевірки та які документи на підтвердження фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, має право вимагати державний замовник. 2. Чи зобов’язаний виконавець державного контракту (договору) з поставки товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин складати розрахунково-калькуляційні матеріали щодо формування ціни таких товарів (робіт, послуг) оборонного призначення та надавати їх на вимогу державного замовника з метою перевірки державним замовником фактичних витрат виконавця державного контракту (договору)? <b> Номер відповіді:</b> 31/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових  інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 встановлено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Абзацом другим пункту 45 Особливостей № 1275 зазначено, що при цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно: повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності); тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності); дані щодо технічного стану; повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності); умови постачання (строк, графік тощо); загальна вартість (ціна) та умови оплати. Абзац перший пункту 47 Особливостей № 1275 встановлює, що вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни). Згідно з абзацом другим пункту 47 Особливостей № 1275, державний замовник (його посадові (службові) особи) не має (не мають) права вимагати інші документи щодо визначення вартості (ціни), крім тих, що передбачені цими особливостями, і не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених у ній даних. Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовується положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 (далі - Постанова № 363). Отже, при здійсненні оборонних закупівель відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 не застосовуються норми Постанови № 363 щодо договірної ціни за фактичними витратами виконавця та здійснення остаточних розрахунків за договірною ціною з можливістю перерозподілу фактичних витрат за статтями калькуляції в межах договірної ціни. Державний замовник має право вимагати виключно відомості, що входять до складу комерційної пропозиції вітчизняного або іноземного суб’єкту господарювання який, відповідно до положень пункту 47 Особливостей № 1275 несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни). Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Макаренко Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки. 1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів? 2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано? <b> Номер відповіді:</b> 32/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Одеській області <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації в річному плані закупівель <b>Суть питання:</b> У Замовника під час планування та проведення публічних закупівель виникло питання щодо правильного застосування вимог частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині достовірності інформації, що відображається у річному плані закупівель у випадку, коли виконання та оплата договору здійснюється у наступних бюджетних періодах. Зокрема, Замовником планується здійснення закупівель за результатами яких планується укладання довгострокових договорів на два і більше бюджетні періоди, із поетапним виконанням та оплатою в межах бюджетних призначень відповідних років. Також, під час моніторингу закупівлі Замовника № UA-2023-12-11-002126-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області (висновок від 12.03.2024) було встановлено, що закупівля оголошена та запланована Замовником у 2023 році зі строком постачання до 29.02.2024 не відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. У якому саме річному плані (планах) закупівель повинна бути відображена така закупівля: • лише у річному плані того року, в якому оголошується процедура закупівлі із зазначенням загальної очікуваної вартості; • чи у річних планах кожного бюджетного року, в якому передбачається виконання та/або оплата за договором із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? 2. Чи вважатиметься дотриманою вимога щодо достовірності інформації у річному плані закупівель (частина перша статті 4 Закону «Про публічні закупівлі») у разі, якщо закупівля відображена в річному плані одного року, а строк надання послуг та оплата за договором передбачені в наступних бюджетних періодах? 3. Чи є правомірним відображення однієї закупівлі, що здійснюється за результатами однієї процедури та укладання одного договору, у двох і більше річних планах закупівель (по роках виконання) із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? <b> Номер відповіді:</b> 33/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Електронний каталог <b>Суть питання:</b> Просимо розглянути лист у додатку. Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає. Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран». <b> Номер відповіді:</b> 26/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842 Водночас з питань технічної реалізації пропонується ознайомитись з інформацією на Prozorro Інфобокс, що адмініструє  ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/instrukciya-vstanovlennya-vimogi-pro-krajinu-pohodzhennya-tovaru-za-novimi-zminami-do-postanovi-822

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Почаївська районна комунальна лікарня" Почаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про добавлення в електронний каталог профілю товару Рукавички медичні <b>Суть питання:</b> КНП «Почаївська РКЛ» просить додати в електронний каталог профіль товару рукавички медичні оглядові нітрилові стерильні та нестерильні в розмірах для закупівлі та потреб лікувального закладу на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та відповідно до пункту 11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», який зобов’язує заклади охорони здоров’я здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. №822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Річна потреба закупівлі КНП «Почаївська РКЛ» становить більше 500 тис. грн. на рік по даному товару. <b> Номер відповіді:</b> 27/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась листом Мінекономіки від 27.10.2025 № 3811-06/72813-07 (додається) на запити №№ 07/3365-08/2025 від 26.08.2025, 07/3885-10/2025 від  01.10.2025 ДП “Медичні закупівлі України” (додаються). Так, оскільки адміністрування електронних каталогів для медичних товарів та лікарських засобів здійснює державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державного підприємства “Медичні закупівлі України”. Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного у зверненні питання пропонується додатково звернутися до МОЗ.