Новини Мінекономіки
Консультація
№ 839/2023
14.01.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит № 19/2026): Суть питання: Чи правомірно замовник відхилив пропозицію постачальника, який надав банківську гарантію, що не відповідала вимогам замовника, та не підписав договір у встановлений строк, при закупівлі через електронний каталог, враховуючи принцип максимальної економії? Висновки/Відповідь: * Замовник проводить закупівлі, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – постанова № 1178, Особливості). * Відповідно до пункту 3 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. * Закупівлі через електронний каталог регулюються Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок). * Згідно з пунктом 64 Порядку, замовник має право відхилити пропозицію переможця, якщо учасник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. * Відповідно до абзацу третього пункту 57 Порядку, запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. * Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. * Остаточне рішення щодо закупівель приймається замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників. * Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. * Відповідь на питання міститься в запиті №839/2023.
Інше
Консультація № 839/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит № 19/2026)
Суть питання: Чи правомірно замовник відхилив пропозицію постачальника, який надав банківську гарантію, що не відповідала вимогам замовника, та не підписав договір у встановлений строк, при закупівлі через електронний каталог, враховуючи принцип максимальної економії?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Врадіївської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення).
<b>Суть питання:</b> Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні.
Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення).
Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії.
З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо.
Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору.
Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо.
До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник:
- надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо;
- не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон?
<b>
Номер відповіді:</b> 19/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті
№839/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f4aca0e-2380-47a8-b805-34d6291470e6&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж.
Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Виходячи з положень пункту 64 Порядку, замовник відхиляє пропозицію переможця відбору, у тому числі, якщо учасник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник обов’язково зазначає причину такого відхилення.
Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників.
Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері публічних закупівель, визначені у статті 7 Закону.
Консультація
№ 20/2026
14.01.2026
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 20/2026: Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі (роботи чи послуги) для технічної інвентаризації нового багатоквартирного будинку, якщо вартість інвентаризації включена до кошторисної вартості робіт з будівництва та не перевищує їх вартість? Висновки/Відповідь: З огляду на зміст пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922, у випадку, коли кошти на технічну інвентаризацію включено до кошторисної вартості робіт та їх вартість не перевищує вартість самих робіт, то такий предмет закупівлі слід розглядати як роботи.
Предмет закупівлі
Консультація № 20/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки № 20/2026
Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі (роботи чи послуги) для технічної інвентаризації нового багатоквартирного будинку, якщо вартість інвентаризації включена до кошторисної вартості робіт з будівництва та не перевищує їх вартість?
Висновки/Відповідь:
З огляду на зміст пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922, у випадку, коли кошти на технічну інвентаризацію включено до кошторисної вартості робіт та їх вартість не перевищує вартість самих робіт, то такий предмет закупівлі слід розглядати як роботи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> визначення предмету закупівлі для укладення договору
<b>Суть питання:</b> В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі.
Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922.
Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”.
<b>
Номер відповіді:</b> 20/2026
Консультація
№ 21/2026
14.01.2026
Відкриті торги
Консультація щодо локалізації при закупівлі роторного (компресорного) блоку: Суть питання: Чи є обов'язковою локалізація при закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 42120000-6 (42124330-6 Частини повітряних компресорів) при ціні, що перевищує 200 000 грн, якщо дане найменування відсутнє у переліку товарів, до яких застосовується локалізація? Висновки/Відповідь: Відповідь на дане питання міститься в запиті № 325/2025, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA. Рекомендовано користуватись пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Відкриті торги
Консультація № 21/2026Огляд:
Консультація щодо локалізації при закупівлі роторного (компресорного) блоку
Суть питання: Чи є обов'язковою локалізація при закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 42120000-6 (42124330-6 Частини повітряних компресорів) при ціні, що перевищує 200 000 грн, якщо дане найменування відсутнє у переліку товарів, до яких застосовується локалізація?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на дане питання міститься в запиті № 325/2025, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA. Рекомендовано користуватись пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля роторного (компресорного) блоку
<b>Суть питання:</b> Якщо планується закупівля товару за кодом за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:
42120000-6 Насоси та компресори (42124330-6 Частини повітряних компресорів), локалізація має бути обов'язковою? Ціна перевищує 200 000 грн. В переліку товарів до, яких потрібно застосовувати локалізацію, це найменування відсутнє.
<b>
Номер відповіді:</b> 21/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
325/2025
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 17/2026
13.01.2026
Інше
Суть питання: Чи можливо застосувати пп. 8 п. 13 ПКМУ №1178 для закупівлі додаткових обсягів послуг з прибирання снігу у того ж постачальника, з яким вже укладено договір за результатами відкритих торгів, якщо виникла непередбачувана додаткова потреба через погіршення погодних умов? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022 та № 817/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * № 1156/2022 - посилання не вказано, потрібно шукати самостійно * № 817/2023 - посилання не вказано, потрібно шукати самостійно Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 17/2026Огляд:
Суть питання:
Чи можливо застосувати пп. 8 п. 13 ПКМУ №1178 для закупівлі додаткових обсягів послуг з прибирання снігу у того ж постачальника, з яким вже укладено договір за результатами відкритих торгів, якщо виникла непередбачувана додаткова потреба через погіршення погодних умов?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022 та № 817/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фіцик Тарас Богданович
<b>
Тема розширена:</b> Застосування пп8 п13 ПКМУ 1178
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Ситуація полягає в наступному.
Замовником за результатами проведення відкритих торгів укладено договір про закупівлю послуг з прибирання снігу. Станом на поточну дату обсяги послуг, передбачені зазначеним договором, майже вичерпані.
Водночас у процесі виконання договору виникла додаткова потреба у послугах з прибирання снігу, обумовлена погіршенням погодних умов, інтенсивність та тривалість яких об’єктивно не могли бути достовірно передбачені на етапі планування та проведення процедури закупівлі.
З огляду на сезонний характер зазначених послуг, існує ризик, що у разі ініціювання та проведення повторної процедури відкритих торгів потреба у таких послугах може втратити актуальність до моменту укладення нового договору.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови КМУ № 1178 у випадку виникнення додаткової потреби в аналогічних послугах у того самого надавача послуг, з яким укладено основний договір за результатами відкритих торгів, за умови дотримання вимог щодо граничного розміру вартості таких додаткових послуг.
На різноманітних інформаційних ресурсах висвітлена різна інформація щодо даного питання але нажаль жодної вичерпної інформації з подібних питань від Уповноваженого органу не має.
Тому прошу надати вичерпну інформацію щодо порушеного питанні. Багато замовників і учасників закупівель Вам будуть вдячні. Бо складається враження що у нас не Уповновадений орган надає розяснення, а Радник у сфері публічних закупівель.
Роз’яснення необхідне для правильного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття виваженого управлінського рішення.
PS: Буду безмежно вдячний за швидку і конкретну відповідь.
З повагою
<b>
Номер відповіді:</b> 17/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022 та № 817/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 11/2026
12.01.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо спрощених закупівель: Суть питання: Чи може бути визнано переможцем спрощеної закупівлі учасника, пропозиція якого містить наступні недоліки (за умови, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні): * Арифметичні помилки при визначенні ціни товару. * Відсутність інформації про транспортні засоби (марка, модель, номер) та копії свідоцтва про реєстрацію. * Відсутність конкретних технічних характеристик запропонованого товару. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запитах №№ 874/2021, 827/2021, 1589/2020, 507/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/75ac54f7-3c73-4a06-9445-a3f6609ac5e0?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4970a417-0dac-482b-904c-182befa7200d?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ebca69b8-7645-4029-ac14-c1bafe6ea682?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653?lang=uk-UA&showMenuTree=true Згідно з частиною тринадцятою статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов'язаний відхилити пропозицію учасника, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Інше
Консультація № 11/2026Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо спрощених закупівель
Суть питання:
Чи може бути визнано переможцем спрощеної закупівлі учасника, пропозиція якого містить наступні недоліки (за умови, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні):
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запитах №№ 874/2021, 827/2021, 1589/2020, 507/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Згідно з частиною тринадцятою статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов'язаний відхилити пропозицію учасника, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В.
<b>
Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі
<b>Суть питання:</b> Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, інформація про який зазначена учасником у довідці.
У наданій учасником Довідці про наявність транспортних засобів Учасником не зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо надані документи учасника не містять інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, якщо такі вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
При проведенні перевірки пропозицій наданих учасниками публічних закупівель, уповноваженою особою було виявлено невідповідність пропозиції, вимогам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
А саме, у таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо останнім не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, а такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
Також при наданні Пропозиції учасником допущено арифметичну помилку при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих?
Нормами діючого законодавства, а саме п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону регламентовано, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у сфері публічних закупівель (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення:
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих, не містить інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, який не надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; та який не зазначив конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, при умові, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 11/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
та у запитах №№
874/2021, 827/2021, 1589/2020
,
507/2021,
що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/75ac54f7-3c73-4a06-9445-a3f6609ac5e0?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4970a417-0dac-482b-904c-182befa7200d?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ebca69b8-7645-4029-ac14-c1bafe6ea682?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653?lang=uk-UA&showMenuTree=true
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас зазначаємо, що з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами У країни.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 13/2026
12.01.2026
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки № 13/2026: Суть питання: Чи є достатньою підставою для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі, якщо учасник надав удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого, як було зазначено у вимогах замовника? Чи може бути визнаний переможцем учасник з удосконаленим електронним підписом за таких умов? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки: * від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729) * запит № 159/2022 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafe0e91-1c6b-4e02-b260-9aa1b1389df7?lang=uk-UA) Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 13/2026Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки № 13/2026
Суть питання: Чи є достатньою підставою для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі, якщо учасник надав удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого, як було зазначено у вимогах замовника? Чи може бути визнаний переможцем учасник з удосконаленим електронним підписом за таких умов?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В.
<b>
Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі
<b>Суть питання:</b> Суть питання: оголошенням про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося, що пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника процедури закупівлі.
При перевірці підпису учасника на сайті ЦЗО, уповноваженою особою було встановлено, що тип підпису є удосконалений, тобто учасник не виконав вимоги Замовника, що містилися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Листом від 16.02.2021 №1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило: якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатися кваліфікованим.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства в редакції станом на 10.09.2022 (на дату проведення такої закупівлі), прошу надати відповідь з наступних питань:
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така не підписана кваліфікованим електронним підписом при умові, що така вимагалася Замовником в оголошенні про проведення закупівлі?
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого підписана удосконаленим електронним підписом при умові, що Замовником в оголошенні про проведення закупівлі міститься вимога про накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен документ?
<b>
Номер відповіді:</b> 13/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
та у запиті №
159/2022
, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafe0e91-1c6b-4e02-b260-9aa1b1389df7?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 14/2026
12.01.2026
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 14/2026: Суть питання: Чи можливо збільшити суму прямого договору, укладеного після неуспішних відкритих торгів, в межах початкової очікуваної вартості закупівлі при додатковому виділенні бюджетних коштів протягом року? Висновки/Відповідь: Так, можливо збільшити суму договору в межах початкової очікуваної вартості закупівлі, на яку було проведено відкриті торги. Оскільки зобов'язання за договором виникають у 2026 році (відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України) та в межах асигнувань, встановлених кошторисом, коригування суми договору додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування є правомірним. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється відповідно до абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України". Проведення нових відкритих торгів при кожному виділенні асигнувань недоцільне, оскільки початкова закупівля здійснювалась на всю потребу 2026 року.
Планування закупівель
Консультація № 14/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки № 14/2026
Суть питання: Чи можливо збільшити суму прямого договору, укладеного після неуспішних відкритих торгів, в межах початкової очікуваної вартості закупівлі при додатковому виділенні бюджетних коштів протягом року?
Висновки/Відповідь:
Так, можливо збільшити суму договору в межах початкової очікуваної вартості закупівлі, на яку було проведено відкриті торги.
Оскільки зобов'язання за договором виникають у 2026 році (відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України) та в межах асигнувань, встановлених кошторисом, коригування суми договору додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування є правомірним. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється відповідно до абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".
Проведення нових відкритих торгів при кожному виділенні асигнувань недоцільне, оскільки початкова закупівля здійснювалась на всю потребу 2026 року.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ВСП «Політехнічний фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського»
<b>
Тема розширена:</b> Заключення договору на початку року, за результатами торгів проведених в кінці минулого року
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти.
<b>
Номер відповіді:</b> 14/2026
Консультація
№ 15/2026
12.01.2026
Планування закупівель
Стислий опис консультації Мінекономіки:: Суть питання: Чи зобов'язане комунальне підприємство (КНП) проводити відкриті торги на закупівлю послуг лабораторії для реалізації програми скринінгу 40+ (вартість 800 000 грн), якщо оплата послуг лабораторії здійснюється виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів за ці послуги? Чи має право КНП укласти прямий договір субпідряду з лабораторією без застосування процедур, визначених Особливостями? Який порядок дій у разі непередбачуваних надходжень коштів від пацієнтів? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. З 19.10.2022 закупівлі проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). Закупівлі здійснюються відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). З питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонується звернутися до Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Планування закупівель
Консультація № 15/2026Огляд:
Стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання:
Чи зобов'язане комунальне підприємство (КНП) проводити відкриті торги на закупівлю послуг лабораторії для реалізації програми скринінгу 40+ (вартість 800 000 грн), якщо оплата послуг лабораторії здійснюється виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів за ці послуги? Чи має право КНП укласти прямий договір субпідряду з лабораторією без застосування процедур, визначених Особливостями? Який порядок дій у разі непередбачуваних надходжень коштів від пацієнтів?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
З 19.10.2022 закупівлі проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
Закупівлі здійснюються відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
З питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонується звернутися до Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №2 ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"
<b>
Тема розширена:</b> Застосування законодавства у сфері публічних закупівель для реалізації національної програми Скрінінгу 40+
<b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі).
Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду).
У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання:
1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн?
2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)?
3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року?
<b>
Номер відповіді:</b> 15/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій). Тому з питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади.
Консультація
№ 16/2026
12.01.2026
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 16/2026): Суть питання: Чи можна, маючи річну потребу в електроенергії 20 млн грн, закуповувати її поквартально через запит ціни замість відкритих торгів? Висновки/Відповідь: 1. Роз'яснення щодо аналогічного питання міститься у запиті № 307/2023: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/27b68452-37c6-47ab-9c61-e66665ff44e5?lang=uk-UA 2. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. 3. На період дії воєнного стану та 90 днів після нього, закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 4. Згідно з пунктом 10 Особливостей, закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень здійснюються шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. 5. Використання електронного каталогу (Prozorro Market) є альтернативою відкритим торгам, без обмеження граничних меж.
Інше
Консультація № 16/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 16/2026)
Суть питання: Чи можна, маючи річну потребу в електроенергії 20 млн грн, закуповувати її поквартально через запит ціни замість відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
1. Роз'яснення щодо аналогічного питання міститься у запиті № 307/2023: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/27b68452-37c6-47ab-9c61-e66665ff44e5?lang=uk-UA
2. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
3. На період дії воєнного стану та 90 днів після нього, закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
4. Згідно з пунктом 10 Особливостей, закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень здійснюються шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
5. Використання електронного каталогу (Prozorro Market) є альтернативою відкритим торгам, без обмеження граничних меж.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНЕУ ім. В.Гетьмана
<b>Суть питання:</b> Річна потреба на закупівлю електроенергії складає 20 мільйонів , закупляємо поквартально . Чи можу не проводити Відкриті торги , а проводити Запит ціни кожен квартал?
<b>
Номер відповіді:</b> 16/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 307/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/27b68452-37c6-47ab-9c61-e66665ff44e5?lang=uk-UA
Поряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно пункту 10 Особливостей
замовники
, у тому числі централізовані закупівельні організації,
здійснюють закупівлі товарів і послуг
(крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту),
вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень
, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
шляхом застосування відкритих торгів
у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей,
та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару
відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Таким чином, виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних меж.
Консультація
№ 437/2021
08.01.2026
Інше
Консультація Мінекономіки (7/2026): Суть питання: Роз'яснення щодо необхідності проведення процедур закупівель ДП "Український державний центр радіочастот" для придбання матеріалів та комплектуючих для виробництва продукції, можливості застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, визначення нагальності та поширення дії Закону на закупівлі оборонного призначення. Висновки/Відповідь: 1. Закупівля товарів для виробництва: * Для виконання договору (пряма процедура): Необхідно здійснювати закупівлі згідно із Законом з урахуванням Особливостей, за винятком випадків, коли вартість закупівлі є меншою за вартість, встановлену в пунктах Особливостей. * Для подальшого перепродажу (без попереднього договору): Потрібно здійснювати закупівлі згідно із Законом з урахуванням Особливостей, оскільки підприємство є замовником, визначеним у п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону. 2. Застосування пп. 4 п. 13 Особливостей: * Можливе застосування пп. 4 п. 13 Особливостей, якщо наявна об'єктивна неможливість дотримання строків для проведення відкритих торгів та/або електронного каталогу, що документально підтверджено замовником. Необхідно обґрунтувати та документально підтвердити нагальність такої закупівлі. 3. Укладений договір як документальне підтвердження нагальності: * Сам факт укладеного договору (контракту) на виготовлення продукції (товару) не є безумовним документальним підтвердженням нагальності. Необхідно додатково обґрунтувати та документально підтвердити, чому неможливо провести закупівлю в звичайні строки. 4. Закупівлі оборонного призначення та державна таємниця: * Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю», або які згідно з законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Якщо інформація про закупівлі для виробництва продукції оборонного призначення становить державну таємницю або потребує спеціальних заходів безпеки згідно з законами України, дія Закону не поширюється на такі закупівлі. Питання віднесення інформації до державної таємниці вирішується згідно із законодавством про державну таємницю.
Інше
Консультація № 437/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (7/2026)
Суть питання: Роз'яснення щодо необхідності проведення процедур закупівель ДП "Український державний центр радіочастот" для придбання матеріалів та комплектуючих для виробництва продукції, можливості застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, визначення нагальності та поширення дії Закону на закупівлі оборонного призначення.
Висновки/Відповідь:
1. Закупівля товарів для виробництва:
* Для виконання договору (пряма процедура): Необхідно здійснювати закупівлі згідно із Законом з урахуванням Особливостей, за винятком випадків, коли вартість закупівлі є меншою за вартість, встановлену в пунктах Особливостей.
* Для подальшого перепродажу (без попереднього договору): Потрібно здійснювати закупівлі згідно із Законом з урахуванням Особливостей, оскільки підприємство є замовником, визначеним у п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону.
2. Застосування пп. 4 п. 13 Особливостей:
* Можливе застосування пп. 4 п. 13 Особливостей, якщо наявна об'єктивна неможливість дотримання строків для проведення відкритих торгів та/або електронного каталогу, що документально підтверджено замовником. Необхідно обґрунтувати та документально підтвердити нагальність такої закупівлі.
3. Укладений договір як документальне підтвердження нагальності:
* Сам факт укладеного договору (контракту) на виготовлення продукції (товару) не є безумовним документальним підтвердженням нагальності. Необхідно додатково обґрунтувати та документально підтвердити, чому неможливо провести закупівлю в звичайні строки.
4. Закупівлі оборонного призначення та державна таємниця:
* Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю», або які згідно з законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Якщо інформація про закупівлі для виробництва продукції оборонного призначення становить державну таємницю або потребує спеціальних заходів безпеки згідно з законами України, дія Закону не поширюється на такі закупівлі. Питання віднесення інформації до державної таємниці вирішується згідно із законодавством про державну таємницю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Український державний центр радіочастот"
<b>
Тема розширена:</b> щодо визначення нагальної потреби та проведення процедур закупівель при придбанні комплектуючих
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство є державним унітарним, комерційним підприємством, заснованим на державній власності.
Підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Наше підприємство планує виготовляти певну продукцію (обладнання) і реалізовувати її на комерційній основі.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. Чи потрібно нашому підприємству проводити процедури закупівлі згідно з Законом з урахуванням Особливостей для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання), яка в подальшому буде реалізована?
Звертаємо увагу, що відповідь на це питання лише частково надана в
роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 1101/2020 (https://me.gov.ua/inforez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f⟨=uk-UA). Зокрема, в ньому йдеться тільки про випадки закупівлі (залучення субпідрядників та співвиконавців) для виконання договору, стосовно якого Замовник був учасником торгів та став переможцем за їх результатами. Також в роз’ясненні йде мова лише про можливість закупівлі робіт та послуг (про закупівлю товарів не згадується). Враховуючи зазначене, просимо уточнити можливість не застосовувати процедури закупівлі для придбання підприємством не лише робіт та послуг, але й товарів:
- для забезпечення виробництва продукції з метою її постачання в рамках виконання договору, який укладався з нашим підприємством за прямою процедурою (без оголошення торгів).
- для виробництва продукції з метою її подальшого перепродажу, але без попередньо укладеного договору на поставку цієї продукції.
Просимо, також, взяти до уваги при наданні відповіді, що в роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 437/2021(https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4⟨=uk-UA) висвітлено питання можливості закупівлі для подальшого перепродажу, але для Замовників, визначених у п 4 ч 1 ст 2 Закону, а наше підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону.
2. Підпункт 4 п 13 Особливостей передбачає нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником. З огляду на зазначене, та з урахуванням того, що строк виконання замовлення за договором (контрактом) має стислий термін і це унеможливлює дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів, які тривають не менше ніж 21 день, просимо надати роз’яснення:
Чи можливо застосувати підпункт 4 п 13 Особливостей при проведенні закупівлі матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (товарів), в тому числі оборонного призначення, яке здійснюється на виконання умов укладеного договору (контракту), де підприємство виступає як Виконавець?
3. Чи можливо укладений договір (контракт) на виготовлення продукції (товару) вважати як документально підтверджена нагальність?
Відповідно до пункту 1 ч 5 ст 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю», або які згідно з законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
У зв’язку цим, виникає наступне питання:
4. Чи буде поширюватися дія Закону на закупівлі для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання) оборонного призначення, якщо розголошення інформації про таку діяльність в умовах воєнного стану може загрожувати життю та здоров’ю працівників підприємства?
<b>
Номер відповіді:</b> 7/2026
Консультація
№ 8/2026
08.01.2026
Інше
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб у закупівлях електроенергії між комунальними підприємствами: Суть питання: Чи є порушенням вимог щодо пов'язаних осіб участь у тендері комунального підприємства (власника сонячної електростанції), кінцевим бенефіціаром якого є ОМС, у закупівлі електроенергії, що проводиться іншими комунальними підприємствами (школами, лікарнями), кінцевим бенефіціаром яких також є ОМС? Висновки/Відповідь: Визначення пов'язаних осіб та випадки, коли пов'язаність є підставою для відхилення пропозиції учасника, регулюються Законом України "Про публічні закупівлі". Необхідно проаналізувати, чи підпадають комунальні підприємства під критерії пов'язаності, визначені цим Законом, зокрема, чи здійснюють посадові особи одного підприємства контроль над іншим, чи є спільні посадові особи, чи є фінансова залежність, тощо. Якщо за результатами аналізу буде встановлено наявність ознак пов'язаності, визначених законодавством, це може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції. Рекомендація: Рекомендується звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) для отримання роз'яснень щодо конкретної ситуації, оскільки саме АМКУ здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі в сфері публічних закупівель.
Інше
Консультація № 8/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб у закупівлях електроенергії між комунальними підприємствами
Суть питання: Чи є порушенням вимог щодо пов'язаних осіб участь у тендері комунального підприємства (власника сонячної електростанції), кінцевим бенефіціаром якого є ОМС, у закупівлі електроенергії, що проводиться іншими комунальними підприємствами (школами, лікарнями), кінцевим бенефіціаром яких також є ОМС?
Висновки/Відповідь:
Визначення пов'язаних осіб та випадки, коли пов'язаність є підставою для відхилення пропозиції учасника, регулюються Законом України "Про публічні закупівлі". Необхідно проаналізувати, чи підпадають комунальні підприємства під критерії пов'язаності, визначені цим Законом, зокрема, чи здійснюють посадові особи одного підприємства контроль над іншим, чи є спільні посадові особи, чи є фінансова залежність, тощо.
Якщо за результатами аналізу буде встановлено наявність ознак пов'язаності, визначених законодавством, це може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Рекомендація: Рекомендується звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) для отримання роз'яснень щодо конкретної ситуації, оскільки саме АМКУ здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі в сфері публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ковальчук Олена Леонідівна
<b>
Тема розширена:</b> Пов'язані особи в сфері енергетики
<b>Суть питання:</b> Орган місцевого самоврядування (ОМС) отримав міжнародний грант на будівництво сонячної електростанції. Вказана електростанція отримала відповідні дозвільні земельні документи та буде будуватись на одному з підприємств, що належать ОМС. В майбутньому планується, що підприємство буде продавати згенеровану електроенергію іншим комунальним підприємствам регіону, які теж належать ОМС (школи, лікарні тощо). Для цього підприємство буде проходити процедуру тендеру, як цього вимагає законодавство. Тобто фактично замовником закупівлі електроенергії буде школа, лікарня тощо (кінцевим бенефіціаром якого є ОМС), а учасником тендеру буде інше комунальне підприємство (власник електростанції), кінцевим бенефіціаром якого теж є ОМС.
Враховуючи, що даний проект вже знаходиться на етапі імплементації і важливо розуміти практичне застосування законодавства, то цікавить питання чи підпадатиме така схема продажу електроенергії під заборону продажу та відхилення тендерних пропозицій через "пов'язаність осіб в публічних закупівлях" ?
<b>
Номер відповіді:</b> 8/2026
Консультація
№ 5/2026
07.01.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 5/2026: Суть питання: Чи має право замовник перевіряти ціни на матеріальні ресурси в пропозиції учасника відкритих торгів (будівництво укриття) на відповідність середнім цінам по регіону, враховуючи постанову КМУ №1512, яка діяла до початку функціонування бази даних цін? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки посилається на Закон України "Про публічні закупівлі". 2. На період воєнного стану закупівлі проводяться згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. 3. З питань, що стосуються постанови КМУ № 1512, рекомендовано звертатися до Мінрозвитку, як органу, що формує державну політику у сфері ціноутворення у будівництві. 4. Зазначено про наявність Методичних рекомендацій Мінекономіки (наказ від 22.11.2024 № 26335) щодо особливостей закупівель робіт з будівництва на період воєнного стану (мають рекомендаційний характер). Посилання: https://griml.com/sAl1q
Відкриті торги
Консультація № 5/2026Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 5/2026
Суть питання: Чи має право замовник перевіряти ціни на матеріальні ресурси в пропозиції учасника відкритих торгів (будівництво укриття) на відповідність середнім цінам по регіону, враховуючи постанову КМУ №1512, яка діяла до початку функціонування бази даних цін?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки посилається на Закон України "Про публічні закупівлі".
2. На період воєнного стану закупівлі проводяться згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. З питань, що стосуються постанови КМУ № 1512, рекомендовано звертатися до Мінрозвитку, як органу, що формує державну політику у сфері ціноутворення у будівництві.
4. Зазначено про наявність Методичних рекомендацій Мінекономіки (наказ від 22.11.2024 № 26335) щодо особливостей закупівель робіт з будівництва на період воєнного стану (мають рекомендаційний характер). Посилання: https://griml.com/sAl1q
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області
<b>
Тема розширена:</b> Розгляд пропозиції учасника
<b>Суть питання:</b> Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує).
Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни.
Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін.
Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин.
<b>
Номер відповіді:</b> 5/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням:
https://griml.com/sAl1q