<b>Запит від:</b> Запит від КПВМР "Дирекція парків та дозвілля територіальної громади" <b> Тема розширена:</b> Запит ціни пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Цікавить питання: загальна сума по коду на рік становить більше 100 000 грн. Обрали запит ціни пропозиції. До товарів входять мітли,вінники,совки,відра. Питання: чи потрібно робити один запит ціни пропозиції на весь список товару чи можна по кожному товару окремий запит? <b> Номер відповіді:</b> 88/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Водночас, відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, можуть здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених особливостями (далі - Порядок). Враховуючи положення пункту 12 Особливостей, у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку. Отже, у разі здійснення закупівлі товару через електронний каталог, очікувана вартість якого становить або перевищує 100 тисяч гривень за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, замовник може сформувати як кілька окремих запитів ціни пропозицій на кожний товар, так і один запит ціни пропозиції на всі товари в межах одного коду. При цьому звертаємо увагу, що відповідно до положень пункту 6 Особливостей Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Принагідно повідомляємо, що в лютому 2023 року планується проведення базового тренінгу щодо використання електронних каталогів (Prozorro Market), на який пропонуємо завчасно зареєструватися за формою за посиланням: https://bit.ly/ProzorroMarketWorkshopRegister та вказати запитання, які на вашу думку потребують додаткового висвітлення або роз'яснень.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація учасників <b>Суть питання:</b> Тендерною документацією була передбачена вимога документального підтвердження учасником наявності працівників відповідної кваліфікації. При цьому, замовником не висувалася вимога щодо кількісного складу вказаних працівників. Учасник у складі тендерної пропозиції зазначив наявність 36 працівників, при цьому документальне підтвердження надано учасником тільки на 20 з зазначених 36 працівників. Чи вважати замовнику що вимога щодо документального підтвердження учасником наявності працівників відповідної кваліфікації виконана ? Заздалегідь дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 89/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням цих особливостей. Відповідно до  статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно положень пункту 36 Особливостей електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій). Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття тендерних пропозицій. Протокол розкриття тендерних пропозицій повинен містити зокрема, інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам до предмета закупівлі, а також інформацію та документи, що містять технічний опис предмета закупівлі. Відповідно до пункту 38 Особливостей замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно Особливостей, щодо її відповідності вимогам тендерної документації. Отже, виходячи з пунктів 28 і 38 Особливостей, замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам тендерної документації, у тому числі на відповідність встановленим замовником у тендерній документації кваліфікаційним критеріям та тим документам, що вимагалися у якості їх підтвердження. Згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції) . Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.Визначення невідповідностей здійснюється замовником самостійно. При цьому Особливостями встановлено обов'язок замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції. Крім цього, згідно з пунктом 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: - учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностейколи; - тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Водночас будь-які рішення щодо закупівель, у тому числі щодо визначення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> На початку 2021 року Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) за результатом проведених тендерних закупівель було укладено договори на виконання робіт з капітального ремонту і реконструкції як автомобільних доріг місцевого значення так і обʼєктів соціальної інфраструктури. Водночас, повномасштабна військова агресія російської федерації та введення воєнного стану зумовило непередбачений на момент визначення вартості будівництва та укладення згаданих договорів рівень інфляції (більш ніж 26,6% станом на 2022 рік), що відповідно стало причиною суттєвого зростання вартості робіт, будівельних матеріалів, тощо. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Таким чином, Законом не передбачається збільшення ціни договору у звʼязку з настанням вищезгаданих обставин, підрядники позбавлені можливості виконати роботи у обсязі передбаченому технічним завданням, а замовник – здійснити оплату даних робіт відповідно до погодженої проектної документації. На підставі вищевикладеного, просимо надати розʼяснення щодо наявності правових підстав збільшення ціни діючих договорів підряду у звʼязку з виниклими інфляційними процесами. У випадку ж відсутності таких підстав, просимо ініціювати внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою створення правового механізму регулювання порядку збільшення ціни договорів з вищезазначеної підстави. Окремо наголошуємо на необхідності отримання саме чіткої і обгрунтованої відповіді, без застосування посилань на узагальнені листи із зазначенням базових норм Цивільного, Господарського кодексів України та Закону України «Про публічні закупівлі» про договірні відносини. <b> Номер відповіді:</b> 84/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 106/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АВТОМОБЫЛЬНИЙ ДОМ "СОЛЛІ-ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів <b>Суть питання:</b> ТОВ "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ "СОЛЛІ-ПЛЮС" є офіційним дилером автомобілів марки Skoda в Україні та планує брати участь у публічних закупівлях. Однак, у нас виникло питання щодо підвердження ступення локалізації товарів іноземного походження. Адже, країна походження товару, який ми можемо поставляти є Чехія, він коштує більше 200 тис. грн. та є в переліку товарів до якого застосовується локалізація. Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. №861 (далі – Порядок), дія Порядку не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», що підтверджується сертифікатом про походження товару. Пункт 61 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Законом України від 16 березня 2016 року №1029-VIII «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» Україна приєдналася до багатосторонньої Угоди про державні закупівлі в рамках Світової організації торгівлі (далі – Угода). З вищевикладеного зрозуміло, що дія Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, не застосовується до закупівель товарів, вартість яких ДОРІВНЮЄ АБО ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначені в: • Угоді про державні закупівлі, укладеній 15.04.1994 в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30.03.2012 в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», що підтверджується сертифікатом про походження товару Однак, просимо пояснити як діяти, ЯКЩО ТОВАР КОШТУЄ БІЛЬШЕ 200 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, ОДНАК МЕНШЕ ПОРОГІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ У МІЖНАРОДНИХ УГОДАХ, ПРО ЯКІ ЙДЕТЬСЯ. <b> Номер відповіді:</b> 85/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Київської міської ради "Телекомпанія "Київ" <b> Тема розширена:</b> Прями договори до 50тис.грн <b>Суть питання:</b> Відповідно п.11. Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника." В статті PROZORRO ІНФОБОКС від 08.12.2022 ІРИНИ ЛИТВИНЧУК "ЗАКУПІВЛІ ДО 50 ТА ДО 100 ТИСЯЧ НА ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ" чітко зазначено наступне: "В п.3.8 Розділі Х Прикінцевих перехідних положень закону «Про публічні закупівлі», мова йде про закупівлі вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. Тобто якщо закупівлі ми здійснюємо на суму 50+ тис. грн – в такому разі ми звітуємо у 10-денний термін, а якщо наші закупівлі є меншими, ніж 50 тисяч грн – в такому разі звітувати не потрібно. В постанові 1178 п.11 говорить про те, що якщо ви здійснюєте закупівлі на суму менше 100 тис.грн без використання системи – звітуєте, однак це не стосується порогу до 50 тис.грн! Це стосується обмежень, встановлених законом, тобто, якщо ви здійснюєте таку закупівлю, без використання системи, в проміжку від 50 тис до порогових значень (100, 200, 1,5 млн грн). Якщо ми говоримо про суми до 50 тис грн, то на сьогодні ми про такі суми не звітуємо." Щоб поставити всі крапки над і, чи дійсно так, що за договорами ДО 50тис.грн ми НЕ ЗВІТУЄМО? Посилання на інфобокс: https://infobox.prozorro.org/articles/zakupivli-do-50-ta-do-100-tisyach-na-chas-diji-voyennogo-stanu#:~:text=%D0%9E%D1%82%D0%B6%D0%B5%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%92%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96,%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3 <b> Номер відповіді:</b> 87/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Шепетівське лісове господарство" ДП "Ліси України" <b> Тема розширена:</b> Покладення функцій уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Дайте будь ласка роз'яснення з наступного питання. Чи може бути покладено функції уповноваженої особи із закупівель на уповноваженого з антикорупційної діяльності філії Державного підприємства? Тим більше, якщо у Положенні про уповноваженого з антикорупційної діяльності вказано, що Втручання у діяльність уповноваженої особи під час здійснення нею своїх повноважень, а також покладення на уповноважену особу обов'язків, що не належать або виходять за межі її повноважень чи обмежують виконання покладених на неї завдань, забороняються? <b> Номер відповіді:</b> 81/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” та у запиті № 24/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=733d0747-630d-444d-be93-118baff5393b&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажить будь ласка плануємо проводити закупівлю послуг з поточного ремонту автомобілів на суму 150 921,00 грн. за ДК 50110000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. Наразі виникло питання, як проводити зазначену Закупівлю шляхом застосування відкритих торгів або прямим договором без використання електронної системи закупівель ? Чи відносяться послуги з поточного ремонту автомобілів до виключень п.10.Особливостей "крім послуг з поточного ремонту"? <b> Номер відповіді:</b> 82/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповдальністю "Радник" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення до постанови № 1275 <b>Суть питання:</b> 15.11.2022 набула чинності постанова№ 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275). Постановою № 1275 затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У додатку до особливостей здійснення оборонних закупівель наведений перелік товарів, які закуповуються шляхом укладення рамкових угод для потреб оборони ( далі –Додаток до Особливостей оборонних закупівель) У замовників у оборонній сфері виникають питання та ТОВ «Тендерне Агенство Радник» звертаєтся до вас за роз’ясненням по таким питанням: 1. Чи обов’язкова замовнику у оборонній сфері робити річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою? 2. Чи потрібно замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою? 3. Яким чином замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою? 4. Оприлюднювати річний при проведенні закупівлі за рамковою угодою оборонним замовникам потрібно таким самим чином як і оголошення про проведення рамкової угоди ? Тобто надіслати оголошення та всю необхідну, на думку Замовника, інформацію на електронну пошту ДП “Прозорро” [email protected] ? 5. Замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою потрібно через майданчики, як зазвичай? 6. Як проводити закупівлі товарів згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю? 7. Закупівлі товарів, згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю проводити як закупівлі за рамковою угодою? 8. Закупівлі товарів, згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю проводити шляхом переговорної процедури, що є закритою, у віжпвідності до норм Закону України « Про оборонні закупівлі»? 9. Чи має оборонний замовник на час дії воєнного стану дотримуватись порядку планування, затвердженого постановою КМУ №363? А саме здійснювати відбір пропозиції шляхом розсилання запитів? 10. Чи обов'язково оборонний замовник має проводити маркетингові дослідження шляхом запитів ціни (постанова КМУ №363)? 11. Чи має оборонний замовник дотримуватись порядку проведення переговорів (постанова КМУ №363)? <b> Номер відповіді:</b> 83/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 " Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 " Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" , розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz .

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2 постанови № 1178, закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання нею чинності завершуються в порядку, що діяв до набрання нею чинності. Але водночас визначено, що договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, відповідно до постанови № 169, а також договір про закупівлю, всі додатки та змін до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану, якщо замовником не оприлюднено їх до набрання чинності постановою № 1178 від 12.10.2022 р. Однак за постановою № 169, починаючи з редакції постанови № 723, договори та звітність за договорами до 50 тис. грн. не підлягала оприлюднюненню взагалі. В звязку з цим прошу розяснити, чи необхідно після припинення воєнного стану оприлюднювати договори, укладені ща постановою № 169, вартістю менше 50 тис. грн? <b> Номер відповіді:</b> 80/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" ( "Щодо граничних обмежень", стор. 5; " Щодо звітування" стор. 6), від 20.10.2022  № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та в запиті № 54/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b81d8aaf-cfc6-446b-8d9d-450e90e975e5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ВП Атоменергомаш <b>Суть питання:</b> Замовником укладено договір про закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На даний час, враховуючи тривалість виконуємих робіт виникла необхідність продовжити строк виконання робіт та дії договору. Враховуючи, що Замовники та Учасники публічних закупівель здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вимог встановлених Особливостями, прошу надати роз'яснення на який нормативний документ (Закон України "Про публічні закупівлі" чи постанову КМУ № 1178 від 12.10.2022) необхідно посилатись у додатковій угоді, як на підставу для внесення змін? <b> Номер відповіді:</b> 75/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: Окремо зазначаємо, що згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної згідно Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюється сторонами у тих випадках і порядку, які були передбачені у договорі відповідно до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від філія АТ "НСТУ" "Вінницька РД "ВІНТЕРА" <b> Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України <b>Суть питання:</b> Чи можна застосовувати у Договорі про закупівлю ч.3 ст. 631 ЦК України, якщо закупівля проводилась на підставі п. 11 Особливостей затверджених Постановою 1178 Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про Публічні закупівлі»( а саме без використання електронної системи закупівель) <b> Номер відповіді:</b> 77/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому умови договору визначаються сторонами самостійно та з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ЦК України, ГК України). Відповідно до статті 631 ЦК України  строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому у разі необхідності внесення змін до договору, такі зміни вносяться сторонами, керуючись ЦК України та ГК України. Так, статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено у статті 188 ГК України. Принагідно інформуємо, що листом від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://surl.li/fdsds поінформовано  суб'єктів сфери публічних закупівель щодо чергових  змін, які відбулися в законодавстві.

<b>Запит від:</b> Запит від ЗДО (я\с) 5 <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Як прозвітувати за Договором про постачання природного газу, якщо заклад деякі платіжки завішані в казні і є кредиторками , в зв'язку з ти , що знаходиться на окупованій территорії і є захвачений окупаційною владою. Звітувати по факту, що було сплочено чи те що в казні завішено також додавати до звіту загальною суою. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 78/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 11/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Крім цього, зазначаємо, що особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України визначає Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (із змінами) (далі – Закон ). Відповідно до частини 2 статті 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.