<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" <b> Тема розширена:</b> Зменешення ціни товару <b>Суть питання:</b> Відбулась закупівля електричної енергії за наслідками проведення відкритих торгів з особливостями наприкінці 2022 року. В січні 2023 року була укладена додаткова угода про збільшення тарифу, та відповідно був зменшений обсяг закупівлі. Наразі постачальник пропонує зменшити вартість тарифу. Чи можливо при зменшенні ціни за одиницю товару, збільшити обсяг закупівлі до того обсягу, який був при укладанні основного договору? <b> Номер відповіді:</b> 170/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. В листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 , міститься відповідь щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), які прийняті Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених підпунктами 1-8 цього пункту.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина К 1410 <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 (зі змінами) <b>Суть питання:</b> Доброго здоров’я! Просимо надати роз’яснення, в яких випадках Замовник може застосовувати підпункт 1 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 (зі змінами). Заздалегідь дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 171/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування. У свою чергу, за потреби, підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо). При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Вовк Наталія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, яким чином державний замовник сфери оборони визначений в Постанові КМУ від 03.03.2021 №363 уповноважує підконтрольні йому органи на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, чи повинен бути це наказ або розпорядження, чи є вимоги до виду документу? <b> Номер відповіді:</b> 172/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Малолюбашанська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Послуги чи роботи? <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У 2021 році було проведено спрощену закупівлю послуг "Виготовлення ПКД на поточний середній ремонт дороги", але самі роботи не виконувались і постало питання щодо коригування ПКД , а саме чи можна при коригуванні зазначити що це буде капітальний ремонт дороги, а не середній поточний ремонт (ДСТУ 8747:2017 діє з 01.01.2022) ? <b> Номер відповіді:</b> 163/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 При цьому, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках та з огляду на те, що відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства,  з питання змін при коригуванні ПКД слід звертатись до вказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> 24 години <b>Суть питання:</b> Питання щодо 24 годин по технічним характеристикам Яким чином на практиці реалізовується норма п. 40 Особливостей: «Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо»?. Питання 1: Наведіть, будь-ласка, приклади її застосування – які помилки виправляються в технічній специфікації. Питання 2: Замовник закуповує висоторіз. Вимоги технічної специфікації ТД наступні: ширина не менше 100 мм (вкажіть конкретний показник). В пропозиції Учасник зазначив: Висоторіз АКРЕ МОЛ, арт. 3222, ширина не менше 100 мм. Тобто показник вказали, але з виразом «не менше». Чи правомірно надати Учаснику право виправити цю невідповідність (прибрати цей вираз «не менше»), тобто стане так: висоторіз АКРЕ МОЛ, арт. 3222, ширина - 100 мм. <b> Номер відповіді:</b> 164/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на подібне питання міститься в запиті № 89/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b322ed6a-e5d0-4be8-b688-f15f821140e9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Гніванська міська лікарня" <b> Тема розширена:</b> Як завершити закупівлю (відкриті торги з особливостями), яка розпочата до набрання чинності постанови КМУ №157 від 17.02.2023р. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу Вас надати роз’яснення як завершити закупівлю (відкриті торги з особливостями), яка розпочата до набрання чинності постанови КМУ №157 від 17.02.2023р. Відміняти закупівлю у зв’язку з неможливістю внесення змін до тендерної документації чи завершувати закупівлю відповідно до редакції постанови №1178 чинної на момент оголошення закупівлі (згідно ст.58 Конституції України)? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 166/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочато до набрання чинності постанови № 157, завершуються у порядку, визначеному постановою № 1178, в редакції, чинній на момент оголошення процедури закупівлі. Водночас у разі здійсненні відкритих торгів згідно Особливостей після 25.02.2023, замовникам необхідно викласти умови тендерної документації з урахуванням змін.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ капітального будівництва Верхньодніпровської міської ради <b>Суть питання:</b> Відділ капітального будівництва ВМР прохає надати роз’яснення з наступного питання: 1. Чи містила в період своєї дії Постанова №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» обмеження, щодо заборони здійснення публічних закупівель за кошти місцевого бюджету, які не відносяться до оборонних закупівель, а саме послуги з поточного ремонту об’єктів благоустрою в період воєнного стану починаючи з 24.02.2022 року. 2. Чи є замовлення послуг із благоустрою населених пунктів в період воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 року, що в свою чергу не відноситься до оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану, порушенням Постанови №169 в період її дії. <b> Номер відповіді:</b> 167/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану ”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06, від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06, від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" , від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" (Щодо застосування закупівельного законодавства), та від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020, врегульоване питання визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. 1) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 100 доріг міста, які мають власні інвентарні номери та знаходяться на балансі комунального підприємства міста) без розробки проектної документації. На момент оголошення закупівлі нам відомий лише орієнтовний обсяг надання послуг, адже на момент здійснення самого ремонту після проведення торгів обсяг надання послуг може змінитися (наприклад, через погодні умови в зимово-весняний період). Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 100 доріг міста (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 100 доріг міста, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)? Приклад таких закупівель: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-27-005353-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-31-016601-a Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області за кожною дорогою окремо (відповідно буде 100 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад: - «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Вишнева в м. Покров Дніпропетровської області» - «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області» і так всі 100 доріг міста? 2) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які є комунальною власністю територіальної громади, але по ним не визначений балансоутримувач та вони не мають інвентарних номерів) без розробки проектної документації. Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які потребують ремонту (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку внутрішньоквартальних доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)? Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області за кожною внутрішньоквартальною дорогою окремо (відповідно буде 20 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад: - «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 35 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» - «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 59 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» і так всі 20 внутрішньоквартальних доріг міста? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 168/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “ Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Так,  визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Отже, при  закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 1489 <b> Тема розширена:</b> чи включається прибуток до калькуляції витрат у період дії правового режиму воєнного стану <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оборонні закупівлі» (надалі – Закон) рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником. Пунктом 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021, (надалі – Порядок) визначені розміри прибутку у складі ціни. Статтею 30 Закону встановлено, що Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз. Відповідно до ч. 2 п. 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, (надалі – Особливості) державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (надалі – Постанова №335). Згідно з пп. 1 п. 1 Постанови №335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення щодо наступних питань: 1. Чи повинні державні замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до Особливостей застосовувати норми Порядку. 2. Чи може включатися в калькуляцію витрат прибуток підприємства-виконавця державного контракту. <b> Номер відповіді:</b> 169/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.

<b>Запит від:</b> Запит від Білоус Олександр Миколайович <b> Тема розширена:</b> щодо локалізації <b>Суть питання:</b> Пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує 15% у 2023 році та якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до наступного товару - мототранспортні вантажні засоби. Прошу надати роз'яснення, чи транспортний засіб пікап, підпадає під визначення "мототранспортні вантажні засоби". При тому, що вантажопідйомність пікапа становить 900 кг, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу даний автомобіль визначено як вантажний - загальний пікап <b> Номер відповіді:</b> 159/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Закупівля за кодом ДК 021:2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та 33600000-6 Фармацевтична продукція. Питання полягає в тому чи можливе розділення цих предметів закупівлі, чи це один предмет? <b> Номер відповіді:</b> 160/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “ Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог  Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затверженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент внутрішньої безпеки НП України <b> Тема розширена:</b> законність проведення <b>Суть питання:</b> Доброго дня, питання щодо проведення відкритих торгів у період 2021 року. Замовником оголошено тендерну закупівлю товару очікуваною вартістю 4 000 000,00грн. Учасником № 1 надано пакет документів, у тому числі і тендерна пропозиція на загальну суму 3 150 000,00 грн. У ході проведення електронного аукціону, учасник № 1 здійснив крок та понизив свою пропозицію до 3 104 513,00 грн (оновлену пропозицію учасник не завантажив). При цьому при укладанні договору надав замовнику оновлену тендерну пропозицію, в якій без зміни переліку постачаємого товару, суттєво змінив ціни за одиницю товару як в бік збільшення на деякі товари, так і в бік зменшення. При цьому ціна тендерної пропозиції залишилась на рівні запропонованої за результатами електронного аукціону - 3 104 513,00 грн. Також ціни за одиницю товару, вказані у тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону, відповідають цінам за одиницю товару в укладеному договорі. Проте аналіз виконання договору показав, що замовнику за договором поставляється виключно товари, на які в оновленій тендерній пропозиції були змінені ціни в бік збільшення, а товари, на які вказано аномально низькі ціни, - не поставляються . Питання: -Чи мав право учасник після проведення аукціону (здійснивши крок на пониження вартості товару) вносити зміни та збільшувати вартість на постачаємий товар, а на товар який заздалегідь не постачатимуся, навпаки вказувати аномально низькі ціни? Якщо ні, то ким та які законодавчі акти при цьому порушено? -У разі наявності в тендерній пропозицій аномально низьких цін, які дії повинен був здійснити замовник? Чи повинен був замовник відхилити вказану тендерну пропозицію учасника № 1. - Чи має право учасник суттєво змінювати ціни за одиницю товару в первінній та оновлених тендерних пропозиціях? <b> Номер відповіді:</b> 161/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах № 1161/2021 і № 1230/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UA Одночасно повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Разом з тим зазначаємо, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба). Так, відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.