<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель, пов'язаних з виконанням мобілізаційного завдання (замовлення) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємось до Вас з питання здійснення закупівель та укладення договорів на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на потреби національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення, а саме. Нормативними актами, якими керуємось при організації порушеного питання, є: - Постанова КМУ від 27.04.2006 № 586 (зі змінами Постанова КМУ від 10.09.2008 № 801); - Наказ Міністерства економіки України від 12.01.2009 № 5-ДСК; - Наказ Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК. Зазначені нормативні акти містять рекомендації щодо укладення договорів на виконання мобілізаційних завдань, згідно яких договори мають укладатись з конкретним підприємством (установою), які вже визначені розпорядженням керівника органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виходячи з потужностей підприємств, розташованих на адміністративній території населеного пункту: -в мирний час: протягом 3 місяців після підписання мобзавдання, яке в свою чергу є безстроковим і не містить обов’язку перепідписання щороку; - в особливий період: протягом 1 місяця після підписання мобзавдання. Крім того, пунктом 19 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК, визначено порядок відбору виконавців мобзавдань з числа лише тих, що належать до сфери управління замовника та перебувають у його власності, або в державній чи комунальній власності. При цьому, конкретні умови договору мають бути визначені з урахуванням інших нормативно-правових актів, в тому числі у сфері закупівель за державні кошти. Зазначені укладені договори будуть мати гриф «ДСК» Літер «М». В свою чергу, виникає велика кількість питань: - Чи потрібно публікувати план закупівель; - Як провести закупівлю, якщо: • заздалегідь відомий виконавець; • відсутні кошторисні призначення; • невідома дата виконання, бо необхідність виконання буде безпосередньо залежати від необхідності виконання мобілізаційних завдань в особливий період; - Як правильно зазначити період дії договору; - Чи потрібно укладати та розривати такі договори щороку? - Чи потрібно керуватися при проведенні закупівель та укладенні договорів на виконання мобілізаційних завдань Законом України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ від 12.10.2022 № 1078 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»? Чи можливо існує інших нормативно-правовий акт, який регламентує зазначені закупівлі? Заздалегідь вдячні за відповідь та роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 198/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 8. Щодо строку дії договору про закупівлюта, 10. Щодо переліку виключень) та у запиті № 220/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc586e77-9ad7-4bec-a41a-cb16776055de&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДСНС України у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> Законність дій розпорядника коштів <b>Суть питання:</b> Чи має право розпорядник коштів перерозприділити асигнування по загальному фонду на кінець бюджетного року Замовнику під час час скарги в АМК <b> Номер відповіді:</b> 199/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо заборони вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі, висвітлено в запиті № 173/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення  перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл. Тому, з питання щодо перерозподілу бюджетних асигнувань пропонуємо звернутись до Мінфіну.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 3 затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 року «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до ЗаконуУкраїнни «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до цього Закону з урахуванням Осбливостей. Згідно зі ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції у тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику (абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону). Підстави для повернення/неповернення забезпечення тендерної пропозиції визначені також Законом. Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений ч. 6 ст. 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону. Разом з тим Особливості (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 157 від 17.02.2023) не передбачають надання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону. Чи повинен буде замовник за умови встановлення в тендерній документації вимоги про надання забезпечення тендерної пропозиції стягнути з переможця процедури забезпечення тендерної пропозиції у разі надання ним у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 193/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, що відповідь на питання міститься у запиті № 149/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Гребенюк Олена Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни предмету закупівлі у звязку з коливанням ціни в регіоні <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення яким чином Учасник може змінити ціни ,якщо відбувається коливання такої ціни в регіоні,проте ТПП не надає довідки на певні категорії продукції (наприклад м'ясо заморожене куряче -всі види, м'ясо в напів тушах,деякі види овочів та фруктів як свіжі так і оброблені і даний список не є вичерпним ) і ТПП має фактично монополію на дані види довідок,що є дуже дороговартісними .До того ж підтвердити коливання навіть на ті види продукції ,які є у переліку досліджень буває нереально з ряду причин :1.ТПП здійснює моніторинг цін по роздрібних магазинах і враховує навіть акційні товари,що вже спотворює реальні ціни до того ж роздрібні магазини продають продукцію вже з націнкою до 35-60 % від закупівельної ціни,але ж постачальники закуповують в основному товар у виробників і офіційних дистриб'юторів і ставлять в цінових пропозиціях мінімальну націнку. Таким чином коливання на ринку відбувається проте у ТПП вже викривлена інформація щодо цього коливання і учасник змушений розривати діючі договори. 2.ЗУ "Про публічні закупівлі" вимагає надання ціни станом на дату укладання договору а ТТП не завжди може надати таку довідку ,оскільки наявність інформації у даної служби залежить від того чи брали інші учасники довідки на дану дату.Брати довідку наперед для учасника знову ж таки у зв'язку з високою вартістю довідок ТПП є абсолютно нерентабельно. Таким чином незважаючи на зміни до ЗУ "Про публічні закупівлі" в питанні регулювання цін учасники залишаються абсолютно не захищені в своїх економічних інтересах саме через монополію ТПП та абсолютно нелогічну процедуру моніторингу цін. В той же час управління статистики яке є в кожному регіоні і могло би надавати таку інформацію значно дешевше не може надати актуальні ціни на момент підняття,оскільки надає інформацію з запізненням в місяць-півтора ! Як учасникам виходити з цієї ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 194/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Так, на сторінці 3-4 вказаного листа наведено інформацію щодо алгоритму дій замовника та учасників під час проведення тендеру, який передує укладенню договору про закупівлю на визначених умовах. Крім того, у додатку до цього листа у відповідному випадку зазначено, що  інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації і вказано, що перелік таких організацій не є вичерпним. Отже, для можливості підтвердження наявності підстави для внесення змін до істотних умов при виконанні договору про закупівлю у наведеному випадку, учасник може надавати пропозиції замовнику щодо порядку їх зміни та організації (установи, органу тощо), яка може надавати відповідну інформацію, саме на етапі проведення тендеру та у спосіб передбачений законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" <b> Тема розширена:</b> Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертаємось до вас, як до уповноваженого органу з питань публічних закупівель та просимо надати роз’яснення щодо поширення дії Постанови КМУ 1178 від 12.10.2022 року на рішення тендерного комітету Замовника по відхиленню пропозиції/визнання переможцем Учасника, одним з кінцевих бенефіціарних власників якого є резидент рф, враховуючи, що: 1. Частка акцій цього бенефіціара (25 відсотків) передана в управління АРМА, що позбавляє його здійснення будь-якого впливу на господарську діяльність Учасника; 2. Учаснику надана можливість здійснювати видаткові операції за рахунками в обслуговуючих банках на підставі рішення Національного банку України, що знімає введений Постановою КМУ № 187 від 03.03.22р. мораторій (заборону), зокрема з юридичних осіб, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф. Звертаємо увагу, що лист-роз’яснення Мінекономіки №3323-04/8463-06 від 28.02.23 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», не охоплює всі винятки, щодо застосування мораторію/заборони, передбачених Постановою № 187 від 03.03.22р. <b> Номер відповіді:</b> 195/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у: громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 41 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Кобзаренка" <b> Тема розширена:</b> Зміна ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> Якщо змінився ступінь локалізації товару , вже внесеного в Перелік, але все рівно перевищує 15% , чи потрібно вносити повторно заявку з калькуляцією на сайті Прозорро? Адже фактична калькуляція ,яка буде надана замовнику при укладанні договору, буде відрізнятися від поданої для включення товару в Перелік. <b> Номер відповіді:</b> 188/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ДП УДЦР <b> Тема розширена:</b> щодо залучення субпідрядників <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Надаємо послуги фізичним та юридичним особам на підставі тарифів так і згідно з окремими внутрішніми калькуляціями. Плануємо розширити перелік послуг, які будемо надавати. Надання нових видів послуг передбачає залучення субпідрядників (послуги субпідрядників будуть включені до калькуляції наших послуг). Вартість послуг, які будуть виконувати субпідрядники, перевищує 200 тисяч гривень. Чи маємо ми закуповувати послуги субпідрядників з проведенням процедур закупівель? Чи є послуги субпідрядників для нашого підприємства послугами в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 189/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 101/2023 за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповдальністю "Радник" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення до постанови № 1275 <b>Суть питання:</b> 15.11.2022 набула чинності постанова№ 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275). Постановою № 1275 затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). При цьому абзацом 2 пункту 8 Особливостей оборонних закупівель передбачено, що Державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” ( далі – Постанова № 335). ТОВ «Тендерне Агенство Радник» яке є зокрема надавачем консультаційних на численні вимоги клієнтів- замовників у оборонній сфері , звертається до Вас за роз’ясненням: 1.Відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 постанови № 335) на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Виходячи з того,що в абзаці 1 підпункту 1 Постанови № 335 чітко написано «на підставі калькуляції ВИТРАТ» чи вірним буде твердження що в період воєнного стану постачальники державного оборонного замовлення мають працювати за собівартість без прибутку, тобто не включати у калькуляцію показник прибутку? 2. Якщо калькуляція витрат не повинна включати прибуток, чи стосується це не тільки товарів, робіт, прслуг прямого оборонного призначення (зброя, комплектуючі, боєприпаси, ремонт військової техніки і т.д), а і товарів, робіт, послуг для забезпечення адміністративно-службової діяльності (папір, запчастини до авто, комп‘ютери, ноутбуки, канцтовари тощо)? 3. Чи може ціна державного контракту (договору) відрізнятися від калькуляції витрат? 4. Чи стосується відсутність прибутку в калькуляціїї витрат, товарів іноземного виробництва. Просимо надати відповідь або повідимити до кого можна звернутися за роз’ясненням по цим питанням. Контактний телефон 80932076175 Плашенко Катерина <b> Номер відповіді:</b> 190/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Миргородська управляюча компанія" Миргородської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування норми З.У. "Про публічні закупівлі ", а саме: розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" пункт "6-1 ступінь локалізації виробництва та п.п. 6 п. 13 Особливостей (Постанова 1178) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нашому підприємству виділили кошти для придбання автомобіля «ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ» він входить в перелік визначений підпункт 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про публічні закупівлі», відповідно ми повинні ставити вимогу перед замовниками, що ступінь локалізації товару має бути не менше 15% і товар (автомобіль) повинен бути в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації котрий оприлюднений на веб-порталі та офіційному вебсайті Мінекономіки. Але автомобіль котрий ми планували придбати за процедурою відкритих торгів з особливостями (так як і будь-який малотоннажний фургон) відсутній в перелік, відповідно торги не відбудуться. Питання: 1. Чи зможемо ми придбати автомобіль по прямому договору згідно п.п. 6 п. 13 (неподання жодної тендерної пропозиції) Особливостей (Постанова 1178) і не вимагати при цьому у (вже) постачальника підтвердження ступеня локалізації автомобіля? 2. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль «малотоннажний фургон» за процедурою відкриті торги з особливостями без вимоги підтвердження локалізації? 3. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль у фізичної особи за процедурою відкриті торги з особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 191/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. Отже, при укладенні договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, з урахуванням прийнятного відсотку перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. При цьому в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 зазначено, що вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Питання щодо застосування ступеня локалізації виробництва до предмета закупівлі бувшого у використанні розглянуто у запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Вовк Наталія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення щодо пп. 1 п. 1 Постанови КМУ від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", а саме, на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Чи вірно вважати, що у випадку здійснення закупівель державними замовниками, що керуються керуються Постановою КМУ від 11.11.2022 №1275, товарів, робіт, послуг не прямого оборонного призначення (наприклад, товарів для забезпечення адміністративної діяльності, зокрема канцтоварів, запчастин до службових автомобілей, миючих засобів, послуги із заправки картриджів і т.д.) постачальник не має права включати прибуток до ціни товару? <b> Номер відповіді:</b> 184/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого Звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" <b> Тема розширена:</b> Проведення аналогічної закупівлі, коли не було завершено попередню аналогічну закупвлю <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. 1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі? 2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК? Зокрема: - перша закупівля оголошена 06 лютого 2023 - відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023 - друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023 - рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023 - після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК. <b> Номер відповіді:</b> 185/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДСП "ЧАЕС" <b> Тема розширена:</b> Вимоги замовника щодо локалізації при закупівлі товарів, робіт та послуг <b>Суть питання:</b> Щодо визначення замовником вартісних мереж для встановлення вимог щодо локалізації товарів: На початку року замовником за кодом ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори здійснена закупівля з очікуваною вартістю 120 000 грн. – вимоги щодо локалізації товару у тендерній документації замовником не встановлювалися. Через деякий час у замовника, виходячи з потреб підприємства, виникла необхідність за тім же кодом 42120000-6 Насоси та компресори здійснити закупівлю з очікуваною вартістю 90 000,00 грн. Чи встановлювати вимоги щодо локалізації товару при закупівлі з очікуваною вартістю 90 000,00 грн., керуючись Порядком визначення предмету закупівлі та пунктом 61 розділу Х Закону «Про публічні закупівлі», а саме –у річному плані закупівель замовника очікувана вартість за всіма закупівлями за кодом 42120000-6 Насоси та компресори перевищує 200 000,00 грн.? Чи закупівля з очікуваною вартістю 90 000,00 грн. та всі подальші закупівлі за тім самим кодом (з очікуваними вартостями менш 200 000,00 грн.) підпадають під дію пункту 15 ПКМУ від 12.10.2022 № 1178 «Особливостей…», а саме – є додатковими потребами наступних періодів, які замовник не міг передбачити на момент здійснення планової закупівлі на початку року та, отже, до цих закупівель вимоги щодо локалізації у тендерній документації не встановлюються.? З приводу того, що на підставі вимог пункту 2 ПКМУ від 17.02.2023 № 157 пункт 15 «Особливостей…» набирає чинності з 03.07.2023 чи встановлювати наразі замовнику вимоги щодо локалізації у тендерній документації при закупівлі товарів з очікуваною вартістю менш 200 000,00 грн., якщо за тим самим кодом 42120000-6 Насоси та компресори очікувана вартість всіх закупівель перевищує 200 000,00 грн.? <b> Номер відповіді:</b> 186/2023