<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобус Авто" <b> Тема розширена:</b> Стосовно локалізації імпортного товару з країн ЄС <b>Суть питання:</b> Предметом закупівлі є: ДК 021:2015:34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів..» до підмітально-прибиральних машин. Підприємство постачає зап.частини, що ПОВНІСТЮ є походженням з КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ, в тому числі є позиції зап.частин, які за назвою(чи призначенням) збігаються з тими, що передбачені підпунктом 2 ПКМУ №168, а саме: "насоси для рідин" (а в нас: водяні насоси, гідромотори). Тобто предмет закупівлі запчастини різні, а серед них, між іншими, вже є декілька одиниць насосів, та гідромоторів. Чи потрібно підтвердженя локалізації в цьому випадку і яким чином? Або ж як підтвердити, що локалізація не потрібна? <b> Номер відповіді:</b> 187/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ваданюк Надія Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення по Потанові КМУ 1275 (№335 від 20.03.2022р) калькуляція від ФОП 2 група готова продукція <b>Суть питання:</b> Укладаючи договір на готовий товар (канцтовари/офісну техніку до 120 тисяч гривень договір) між військовою частиною та ФОПом 2 групи по Постанові КМУ 1275 (Постанова КМУ №335 від 20.03.2022) чи є обов'язкове надання до договору Калькуляції, в якій потрібно окремо показати свою закупочну ціну на товар, окремо по вартості в гривнях розписати кожну витрату ФОП, які він зазнає у зв'язку звиконанням цього договору? <b> Номер відповіді:</b> 181/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Керівник замовника в НБУ та БМД НБУ <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: 1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); 2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19); 3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15). 4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22). Банкнотно-монетний двір Національного банку України: – є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України; – підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками; – очолює генеральний директор; – генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань. З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання: 1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України? 2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України? <b> Номер відповіді:</b> 182/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Питання щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) висвітлено в листі  від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності, у тому числі стосовно керівника замовника, слід звертатися до Державної аудиторської служби України. Водночас, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, з порушених питань пропонуємо додатково звертатися безпосередньо до Національного банку України.

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Функції, обов'язки, права та повноваження керівника замовника <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу Міністерство економіки України надати обґрунтовані відповіді на такі питання в контексті Закону України "Про публічні закупівлі": 1. У чому полягають функції та обов'язки керівника замовника? 2. Які права та повноваження має керівник замовника? <b> Номер відповіді:</b> 183/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. При цьому зазначаємо, що відповідь на Ваш запит здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону, як надання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель. З огляду на вказане та в межах компетенції зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 2 Закону, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону, є різними за типом і категорією організаціями (зокрема, є підприємствами, установами, господарськими товариствами, органами влади тощо) та здійснюють свою діяльність на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про яку володіють самі суб’єкти. Згідно з статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Своєю чергою, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5 Міністерства юстиції України, передбачає загальні вимоги до створення управлінських документів, а саме: створювані управлінські документи повинні відповідати правовому статусу установи; право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги " Херсонської Обласної Ради <b> Тема розширена:</b> проведення прямої закупівлі згідно п13 пп2 Постанови 1178 <b>Суть питання:</b> Надайте, будь ласка, пояснення. Як проводити закупівлю замовнику який находиться на деокупованій теріторії Херсонської області, на території якої бойові дії ще не припинені, але не вважаються активними згідно НАКАЗУ 22.12.2022 № 309. Чи підпадає дана теріторія під п13 пп2 Постанови 1178. <b> Номер відповіді:</b> 175/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 2 пункту 13  Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Водночас рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі" <b>Суть питання:</b> Прошу надати пояснення на наступне питання. Статтею 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені умови застосування переговорної процедури. Так абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 вказано, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі … якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: … відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;». Прошу пояснити чи поширюються слова «відсутність конкуренції з технічних причин» на замовника та учасника, чи лише на ці слова стосуються учасника переговорної процедури. Прошу повідомити письмово на адресу: 41500, Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. Кролевецька, буд.70 <b> Номер відповіді:</b> 176/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та від 20.10.2022           № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06

<b>Запит від:</b> Запит від Фоп Усубов Ібрагім Джаббар Огли <b> Тема розширена:</b> Пітвердження <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У зв‘язку з перебоями світла хотів запропонувати змінити умови на пітвердження 17 статті. В деяких тендерах присутня вимога щодо надання довідки з Мін'юст про те що Фоп не банкрут. Людина яка займається цим питанням в держ.органі каже що 2 день навіть не зареєстрували на надання довідки у зв’язку з перебоями світла.иДовідка повина бути актуальна на дату результатів переможця. Чи є змога змінити порядок з 4 днів на 6? В данному випадку це не сутєво повпливає на тендерні закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 177/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. При цьому Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення  сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть розглянуті пропозиції, зазначені в запиті, щодо доцільності таких змін.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ваданюк Надія Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Наявність калькуляції. Постанова КМУ №335 від 20.03.2022 р. <b>Суть питання:</b> Чи є обов'язковим наданням калькуляції під заключення договору з військовою частиною на суму меньше 50 тисяч на готовий товар (шредер, канцтовари і т.д) по постанові 1275 для ФОПа 2 групи (який законодавчо не має права надавати послуги та займатись виробництвом товару). <b> Номер відповіді:</b> 178/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.

<b>Запит від:</b> Запит від Південно-Східне управління замовника робіт <b>Суть питання:</b> На даний час оборонні закупівлі здійснюютсья відповідно вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі" з урахуванням особливостей, викладених у Особливостях здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (затверджених ПКМУ від 11.11.2023 №1275). Мінекономіки у своєму листі від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 надало роз'яснення щодо особливостей здійснення публічних закупівель під час воєнного стану та, зокрема, строку, на який договір про закупівлю може укладатись. У згаданому листі зазначено, що строк дії такого договору встановлюється замовником самостійно без будь-яких обмежень періодом дії правового режиму воєнного стану. Прошу також повідомити позицію Мінекономіки з наданням відповідних роз'яснень щодо наявності чи відсутності обмежень стосовно строку договору на здійснення саме оборонних закупівель, який укладається під час воєнного стану. <b> Номер відповіді:</b> 179/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар Рісайклінг» <b> Тема розширена:</b> Загальна вартість договору прямо залежить від обсягів замовлень замовника. <b>Суть питання:</b> Відповідно до тендерної документації закупівлі UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1) обумовлено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. При визначенні істотних умов, що обов’язково включаються до Договору про закупівлю, сторони дотримуються вимог, встановлених статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України обумовлено, що зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускаються та можливе за взаємною згодою сторін , якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України обумовлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до Технічної специфікації (Додаток 4) тендерної документації закупівлі UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1) та Додатку 1 до неї визначено, що очікуваний обсяг відходів становить 525 м3, орієнтовне вивезення за адресами проводиться 3 рази на місяць за заявкою. Відповідно до Договору № 543/KTM-2-21 від 01.06.2021 року (Договір) укладеного між Учасником та КП Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (закупівля UA-2021-04-20-008924-a) та додатками до нього обумовлене наступне: - п. 1.3. «Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені Замовником залежно від реального фінансування видатків або потреб Замовника.» - п. 3.4. «Обсяг відходів для приймання і захоронення Виконавцем у 2021 році є орієнтовним та складає: 525 куб. м.» - п. 4.1. «Розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником вартості фактично та якісно наданих послуг, протягом 30 календарних днів з моменту складання Виконавцем та підписання обома Сторонами відповідних Актів приймання – передачі наданих послуг. - п. 5.1. Строк (термін) надання послуг: Виконавець протягом дії Договору повинен надати послугу особисто за заявкою підрозділів СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», не пізніше 3 (трьох) робочих днів після направлення такої заявки. Заявка направляється телефоном та/або на електронну адресу (E-Mail) Виконавця, вказаними у Договорі. - п. 5.5.1. «Підтвердженням надання послуг за цим договором є підписання Сторонами один раз на місяць відповідного Акта приймання – передачі наданих послуг, у якому зазначається фактичний обсяг прийнятих у Замовника відходів за місяць.» - п. 5.5.3. «Датою виконання зобов'язань Виконавця за цим Договором у відповідному обсязі є дата підписання Замовником відповідних Актів приймання-передачі наданих послуг.» - Замовник має право п. 6.2.3. «зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну ціну цього Договору залежно від реального фінансування видатків або потреб Замовника без погодження з Виконавцем.» - Додатком № 1 до даного Договору обумовлено, що «орієнтовна періодичність вивезення» становить «3 рази на місяць за заявкою» Замовника. Таким чином при укладанні Договору сторони прийшли до згоди що обсяг послуг та загальна ціна за Договором є динамічними та можуть змінюватись в бік зменшення без укладання будь яких додаткових угод між сторонами. Сторони погодили, що загальний обсяг та загальна ціна наданих Учасником послуг прямо залежить від фактичної потреби у послугах Замовника які викладені у письмових заявках та виконання яких підтверджуються Актами приймання – передачі наданих послуг за Договором. Враховуючи, що істотними умовами Договору передбачено порядок зміни обсягу послуг та загальної ціни за Договором в бік зменшення без укладання додаткових угод між сторонами, чи потребує розміщення у системі публічних закупівль ProZorro за закупівлею UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1), Замовником інформації про зменшення обсягів закупівлі, на підставі п. 1 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 180/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом . Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому частиною п"ятою статті 41 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону, водночас згідно з частиною сьомою статті 41 Закону у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Водночас згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, виконання договору здійснюється в порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю укладеним за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи не буде порушенням відміна процедури торгів Замовником, на якого було подано оскарження до АМКУ, резолютивна частина рішення якого зобов'язала задовольнити скаргугу <b>Суть питання:</b> На оголошення процедури відкритих торгів з особливостями UA-2023-02-20-001710-a в період уточнень скаржник подав скаргу до АМКУ, закупівлю заблоковано. Орган оскарження виніс рішення, згідно я яким Замовник зобов'язаний внести зміни да тендерної документації з метою усунення порушень. За цей час у Замовника змінилась потреба в закупівлі товарів в бік зменшення. Яким чином Замовник може скасувати дану закупівлю? Чи не буде порушення спочатку виконати рішення АМКУ-внести зміни до ТД, а наступного дня скасувати закупівлю, враховуючи реальну потребу Замовника в придбанні товарів на даний момент? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 173/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Згідно з абзацом другим пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 47 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за яких замовник відміняє відкриті торги. При цьому зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відміни процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту). <b> Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від від 17 лютого 2023 р. № 157 було відкориговано, зокрема, підстави для відмови в участі учаснику/переможцю. Так, положення ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" були замінені вимогами пункту 44 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Одночасно, у формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства економіки від 14.12.2020 № 2628 досі містяться посилання на статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у перелік підстав для звернення з вимогою до принципила. Враховуючі вищевикладене, просимо роз'яснити які саме вимоги до забезпечення тендерної пропозиції має встановити Замовник? Чи має він право самостійно внести зміни до форми забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації для приведення у відповідність до вимог Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 174/2023