<b>Запит від:</b> Запит від Яковлєва Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Вчинення Замовником дій та прийняття рішень на виконання рішення органу оскарження <b>Суть питання:</b> 09 липня 2025 року Комісією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято Рішення №10804-р/пк-пз за результатами розгляду скарги ТОВ «Регіон» щодо порушення Замовником, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ – 30019775), порядку проведення процедури публічної закупівлі за №UA-2025-05-08-002290-a (лот №3). У прийнятому Рішенні Комісією було зроблено ряд висновків щодо дій та рішень Замовника у даній процедурі закупівлі. В свою чергу, Замовником було виконано дане рішення органу оскарження шляхом прийняття нових рішень, які стали підставою для звернення за роз’ясненням. Зокрема, щодо правомірності та відповідності положенням Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель: 1. дій, вчинених Замовником після скасування свого рішення про відхилення пропозиції учасника; 2. врахування Замовником висновків Комісії під час повторного розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників, у тому числі, пропозиції ТОВ «РЕГІОН»; 3. підстав та обґрунтування визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «РЕГІОН» з урахуванням висновків Комісії. <b> Номер відповіді:</b> 34/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 118/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06111b18-4fb0-476b-88af-9ac201fccb21&lang=uk-UA Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство " Валківський центр первинної медико - санітарної допомоги" Валківської міської ради <b> Тема розширена:</b> закупівля по постанові 1303 відшкодування коштів <b>Суть питання:</b> ми розуміємо що договір про відшкодування коштів не є договором про закупівлю. питання в тому як обрати аптеку для здійснення відшкодування вартості лікарських засобів призначених хворим на орфанні хвороби. якщо на територіїї громади велика кількість аптек які надають цю послугу, одна з них державна. Відшкодування витрат проводитиметься за кошти місцевого буджету (через лікарню)тобто договір буде між сімейною медециною та аптекою. <b> Номер відповіді:</b> 30/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UA Водночас, оскільки відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо порушеного питання, пропонується додатково звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від Макаренко Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Щодо перевірки державним замовником фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки <b>Суть питання:</b> Постановою КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» затверджено Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі. П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), не застосовуються. ПИТАННЯ: 1. Чи може державний замовник здійснювати перевірку фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки? Якщо так, просимо повідомити, якими нормативно-правовими актами передбачений порядок такої перевірки та які документи на підтвердження фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, має право вимагати державний замовник. 2. Чи зобов’язаний виконавець державного контракту (договору) з поставки товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин складати розрахунково-калькуляційні матеріали щодо формування ціни таких товарів (робіт, послуг) оборонного призначення та надавати їх на вимогу державного замовника з метою перевірки державним замовником фактичних витрат виконавця державного контракту (договору)? <b> Номер відповіді:</b> 31/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових  інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 встановлено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Абзацом другим пункту 45 Особливостей № 1275 зазначено, що при цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно: повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності); тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності); дані щодо технічного стану; повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності); умови постачання (строк, графік тощо); загальна вартість (ціна) та умови оплати. Абзац перший пункту 47 Особливостей № 1275 встановлює, що вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни). Згідно з абзацом другим пункту 47 Особливостей № 1275, державний замовник (його посадові (службові) особи) не має (не мають) права вимагати інші документи щодо визначення вартості (ціни), крім тих, що передбачені цими особливостями, і не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених у ній даних. Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовується положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 (далі - Постанова № 363). Отже, при здійсненні оборонних закупівель відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 не застосовуються норми Постанови № 363 щодо договірної ціни за фактичними витратами виконавця та здійснення остаточних розрахунків за договірною ціною з можливістю перерозподілу фактичних витрат за статтями калькуляції в межах договірної ціни. Державний замовник має право вимагати виключно відомості, що входять до складу комерційної пропозиції вітчизняного або іноземного суб’єкту господарювання який, відповідно до положень пункту 47 Особливостей № 1275 несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни). Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Макаренко Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки. 1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів? 2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано? <b> Номер відповіді:</b> 32/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Одеській області <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації в річному плані закупівель <b>Суть питання:</b> У Замовника під час планування та проведення публічних закупівель виникло питання щодо правильного застосування вимог частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині достовірності інформації, що відображається у річному плані закупівель у випадку, коли виконання та оплата договору здійснюється у наступних бюджетних періодах. Зокрема, Замовником планується здійснення закупівель за результатами яких планується укладання довгострокових договорів на два і більше бюджетні періоди, із поетапним виконанням та оплатою в межах бюджетних призначень відповідних років. Також, під час моніторингу закупівлі Замовника № UA-2023-12-11-002126-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області (висновок від 12.03.2024) було встановлено, що закупівля оголошена та запланована Замовником у 2023 році зі строком постачання до 29.02.2024 не відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. У якому саме річному плані (планах) закупівель повинна бути відображена така закупівля: • лише у річному плані того року, в якому оголошується процедура закупівлі із зазначенням загальної очікуваної вартості; • чи у річних планах кожного бюджетного року, в якому передбачається виконання та/або оплата за договором із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? 2. Чи вважатиметься дотриманою вимога щодо достовірності інформації у річному плані закупівель (частина перша статті 4 Закону «Про публічні закупівлі») у разі, якщо закупівля відображена в річному плані одного року, а строк надання послуг та оплата за договором передбачені в наступних бюджетних періодах? 3. Чи є правомірним відображення однієї закупівлі, що здійснюється за результатами однієї процедури та укладання одного договору, у двох і більше річних планах закупівель (по роках виконання) із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? <b> Номер відповіді:</b> 33/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Електронний каталог <b>Суть питання:</b> Просимо розглянути лист у додатку. Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає. Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран». <b> Номер відповіді:</b> 26/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842 Водночас з питань технічної реалізації пропонується ознайомитись з інформацією на Prozorro Інфобокс, що адмініструє  ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/instrukciya-vstanovlennya-vimogi-pro-krajinu-pohodzhennya-tovaru-za-novimi-zminami-do-postanovi-822

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Почаївська районна комунальна лікарня" Почаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про добавлення в електронний каталог профілю товару Рукавички медичні <b>Суть питання:</b> КНП «Почаївська РКЛ» просить додати в електронний каталог профіль товару рукавички медичні оглядові нітрилові стерильні та нестерильні в розмірах для закупівлі та потреб лікувального закладу на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та відповідно до пункту 11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», який зобов’язує заклади охорони здоров’я здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. №822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Річна потреба закупівлі КНП «Почаївська РКЛ» становить більше 500 тис. грн. на рік по даному товару. <b> Номер відповіді:</b> 27/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась листом Мінекономіки від 27.10.2025 № 3811-06/72813-07 (додається) на запити №№ 07/3365-08/2025 від 26.08.2025, 07/3885-10/2025 від  01.10.2025 ДП “Медичні закупівлі України” (додаються). Так, оскільки адміністрування електронних каталогів для медичних товарів та лікарських засобів здійснює державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державного підприємства “Медичні закупівлі України”. Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного у зверненні питання пропонується додатково звернутися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртрансгаз" <b>Суть питання:</b> Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю. Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України). Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема: - інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель, - оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками; - оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 28/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року; здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу. Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами. У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного  кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Разом з тим, відповідно до пункту 3-8  розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону  у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити  звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> фінансові послуги <b>Суть питання:</b> Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином: 5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є: … 3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження; При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема: 1. Видами фінансових послуг є: 1) страхування; 2) надання коштів та банківських металів у кредит; 3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; 4) фінансовий лізинг; 5) факторинг; 6) надання гарантій; 7) торгівля валютними цінностями; 8) фінансові платіжні послуги. Просимо роз’яснити 1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів? 3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги? 4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них? 5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 29/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Відповідно до статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів . Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону, є вичерпним. У свою чергу, згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда) , лізинг , а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень , послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. При цьому будь-яку рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до назви предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з наступного питання: 18.12.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі Установа, було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю "Послуги з особистої охорони приміщень та будівель Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Дніпропетровській області" на 2026 рік. 31 грудня 2025 року Установою було отримано Виписку з ЄДР про зміну назви Установи на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, тому договір за результатом проведення процедури укладено між Учасником та Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі – Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план та оголошення технічно неможливо. Просимо пояснити, чи може замовник змінити зазначене в предметі договору: «Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» на «Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України» та надати до органу казначейства відповідний протокол та /або додаткову угоду на зміну назви предмету закупівлі? На дату оголошення процедури закупівлі, не було інформації про строки перейменування Установи. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 25/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 835/2023 , 1016/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/be5e6d09-8800-4258-afe7-09cfb3c86049?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a1ace259-6448-48ee-a904-4f83cd2a04c8?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А7384 <b> Тема розширена:</b> Яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану? <b>Суть питання:</b> Казначейство наполягає на тому, що так, як військова частина здійснює оборонні закупівлі згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022р., то і термін дії договорів має бути не до кінця бюджетного року (31.12.2026), а до кінця воєнного стану на момент укладання такого договору (тобто, в даний момент, до 03.02.2026). Якщо ж постачальник є виробником, і виробництво товару потребує більше часу, аніж 90 днів, то термін дії договору ми маємо продовжувати додатковими угодами. Надайте, будь ласка, роз'яснення, яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану в момент укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 23/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону, державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору). Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено можливість укладати державні контракти (договори) на строк, що перевищує один рік, а саме - не більш як на три бюджетні періоди на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника. Таким чином, положення Закону встановлюють, що державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін та може укладатися на строк до трьох років для закупівлі складних зразків озброєння з урахуванням часу його виготовлення. При цьому термін дії такого контракту визначається тривалістю виконання всіх господарських зобов’язань між державним замовником та виконавцем. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 6 Особливостей № 1275 встановлено, що з метою укладення довгострокових державних контрактів (договорів) до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, зазначених в абзаці третьому і четвертому пункту 6 Особливостей № 1275, з урахуванням орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період можуть включатися прогнозні показники закупівель на наступні за плановим два бюджетних періоди. Пунктом 8 Особливостей № 1275 зазначено, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Таким чином, державний замовник має виключне право самостійно визначати істотні умови договору, включаючи термін його дії, виходячи з нагальних потреб безпеки та оборони. Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 визначено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Відповідно до положень статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Крім того, зміна істотних умов державного контракту (договору), зазначена пунктами 8, 9, 62 та 94 Особливостей № 1275 здійснюється у випадках визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Натомість пункт 48 Особливостей № 1275 містить перелік підстав для змін істотних умов державного контракту (договору), при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Таким чином, на підставі вищезазначеного, Закон та Особливості № 1275 не міститять норм щодо обмеження строку дії державного контракту (договору) виключно періодом дії правового режиму воєнного стану, оскільки такий строк визначається державним замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та тривалості господарських зобов’язань сторін. Водночас зміна істотних умов такого державного контракту (договору) після його укладення до виконання зобов’язань у повному обсязі допускається лише у випадках, передбачених вичерпним переліком підстав, визначених пунктом 19 Особливостей № 1178 та пунктом 48 Особливостей № 1275, при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери оборонних закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" ДП "АМПУ" <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день. За результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю з компанією-нерезидентом. Після підписання актів здачі-приймання наданих послуг за договором Замовником не було здійснено остаточного розрахунку, з огляду на що компанія-нерезидент звернулася до суду. Наразі рішення суду набуло законної сили та зобов'язано стягнути з Замовника суму основного боргу за договором, 3% річних, пеню та витрати по сплаті судового збору. Крім того, через невиконання рішення суду в добровільному порядку компанія-нерезидент звернулася до відповідних інстанція для примусового виконання рішення, що зумовило стягнення з Замовника на користь держави виконавчого збору. Для належного виконання законодавства у сфері публічних закупівель та оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю прошу надати роз'яснення, чи включати до суми оплати за договором про закупівлю сплачені Замовником 3%річних, пеню та витрати по сплаті судового збору, а також стягнуту суму виконавчого збору. <b> Номер відповіді:</b> 24/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, встановлених під час її проведення. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. При цьому правовідносини та видатки, які не передбачають придбання в розумінні Закону, не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю міститься у запитах №№ 81/2024 , 450/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0a03364-625d-4828-bac4-321bd7e16cdd?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/48e3df1b-a6e9-4050-b579-2a1fcca4f800?lang=uk-UA