<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> відхилення учасника закупівлі <b>Суть питання:</b> 29.03.2023 року відбулася закупівля товару. Даною процедурою закупівлі передбачалося придбання філією «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укразізниця» запасних частин до зварювального обладнання, встановленого на виробничих потужностях філії, торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробництва Заводу автогенного обладнання «Донмет». Учасник запропонував до постачання весь асортимент товару, визначений технічною специфікацією, виробником якого зазначено ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (КНР). При цьому, даним учасником використано маркування і найменування товару, які використовуються при реалізації продукції торговими марками «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробником - Заводом «Донмет». Відповідно до абзацу 2 пункту 39 Постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. З метою реалізації даного права, філія «Стрийський вагоноремонтний завод» звернулася до ТОВ «Фроніус», ПІІ ТОВ «Бінцель Україна ГмбХ», Завод автогенного обладнання «Донмет» з проханням надати відповідь на наступні запитання: чи надавалися ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД повноваження бути офіційним представником вищезазначених виробників зварювального обладнання, чи зберігатиметься гарантія виробників на обладнання при використанні неоригінальних запасних частин, чи вправі ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД виготовляти згадані види продукції з використанням найменування та маркування торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробника - Заводом «Донмет». Із змісту отриманих отриманих відповідей вбачається, що ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД не отримувала дозволів, ліцензій або інших передбачених законодавством документів щодо виготовлення комплектуючих торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробника - Заводу «Донмет», внаслідок постачання та використання в роботі неоригінальних комплектуючих існує ризик виходу з ладу обладнання, а обслуговування такого обладнання вказаними суб’єктами буде проводитись на основі пост гарантійних випадків. Прошу надати відповідь чи являються наведені факти достатньою підставою для відхилення пропозиції учасника з приведеною найнижчою ціною відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 41 Особливостей, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно абзацом 2 пункту 39 Постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». <b> Номер відповіді:</b> 258/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Так, відповідно до пункту 41 Особливостей  замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей. Згідно з пунктом 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі,  у тому числі щодо підстав для відхилення через недостовірну інформацію, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Чеботаєв Є.О. <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Якщо у замовника загальна річна потреба на товар за одним кодом ДК 021:2015 – 570 тис. грн., в січні 2023 року підписано прямий договір на 500 тис. грн. згідно пп.2 п. 13 Постанови 1178. Станом на сьогодні, Замовник відноситься до зони можливих бойових дій, а не активних, відповідно до Наказу 309. Чи може Замовник з нами, як постачальником товару, укласти прямий договір в квітні на залишок 70 тис. грн. чи Замовник повинен запускати Відкриті торги з особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 253/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Болградська районна державна адміністрація Одеської області <b>Суть питання:</b> Добрий день. Замовник проводить закупівлю послуги за кодом 90510000-5 "Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям", яка має бути надана протягом 2023 року. Учасник, на підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази надає Договір оренди приміщення, строк дії якого до 30.06.2023 року (продовження не передбачене). Чи має право Замовник відхилити таку пропозицію з підстав невідповідності кваліфікаційним критеріям? <b> Номер відповіді:</b> 254/2023 <b> Відповідь:</b> Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Також інформація щодо кваліфікаційних критеріїв зазначається в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Виходячи з норм Закону та Особливостей тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. При цьому відповідно до пункту 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі,  у тому числі щодо наявності/відсутності  підстав для відхилення у конкретному випадку  приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Сума багаторічного тендерного договору у бік збільшення договірної ціни <b>Суть питання:</b> За результатами проведених торгів у 2021 році, було укладено трирічний договір на реконструкцію дороги, роботи були призупинені в результаті обставин непереборної сили, спричинених військовою агресією російської федерації та змінами законодавства, які обмежили оплату виконаних робіт Державною казначейською службою. У 2023 році обмеження на проведенні оплати капітального будівництва було скасоване та з’явилася можливість оплачувати виконані роботи, а підрядник підтвердив свої наміри виконувати договірні зобов’язання за договором. Але, враховуючі те, що ціни на матеріально-технічні ресурси зросли в декілька разів та виникла необхідність у заміні деяких технічних рішень, замовником було проведено додаткову експертизу. Тому підрядник просить переглянути суму багаторічного тендерного договору у бік збільшення договірної ціни. Питання, яким чином це можливо провести в межах законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 255/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Іржова Марина Андріївна <b> Тема розширена:</b> Роз'яснессня стосовно предмету закупівлі послуг, а саме 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання <b>Суть питання:</b> Цікавить питання, чи входить до предмету закупівлі послуг, а саме 50110000-9 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання) вартість запасних частин та розхідних матеріалів які будуть використані виконавцем договору, якщо вартість запасних частин та розхідних матеріалів буде вищою за вартість самих послуг. Вартість послуг складає 26 000грн (20 000 грн - запасні частини та витратні матеріали, 6 000 грн - вартість послуг). Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615, послуга — результат безпосередньої взаємодії між виконавцем та замовником і внутрішньої діяльності виконавця для задоволення потреб замовника. Потреба замовника — справні колісні транспортні засоби. Сподіваюсь на повну, конкретизовану та достовірну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 256/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів . Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником у встановленому законодавством Порядку. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від помічник ректора НУ "Чернігівська політехніка" <b> Тема розширена:</b> порядок уточнення тендерної пропозиції учасника в частині інформації про якісні характеристики <b>Суть питання:</b> Враховуючи зміни внесені до п.40 Постановою КМУ №157 від 17.02.2023, чи може замовник при відсутності у складі тендерної пропозиції учасника документа який посвідчує якість предмета закупівлі (сертифікат якості) та був передбачений тендерною документацією, розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою подати учаснику такий документ який посвідчує якість предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 249/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТО-ГУММ" <b> Тема розширена:</b> Щодо обкладання продукції ПДВ за нульовою ставкою <b>Суть питання:</b> Підприємство платник ПДВ розглядає можливість участі в тендері на закупівлю для Національної поліції України килимків в салони та багажники для автомобілів. Чи підпадає ця продукція під дію Постанови від 02.03.2022р. №178 як така, що обкладається податком на додану вартість за ставкою 0%? <b> Номер відповіді:</b> 250/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільська міська рада <b>Суть питання:</b> 22.12.2021 Тернопільська міська рада, як замовник робіт,за результатами процедури закупівель "Відкриті торги" уклала Договір підряду на виконання будівельних робіт відпочинково-рекреаційної зони. Строк виконання робіт до 01.12.2022 року (далі – Договір). Умовами Договору було визначено, що договірна ціна є твердою, фіксованою, яка не може змінюватись протягом усього строку дії Договору. У зв’язку з суттєвим зменшенням обсягів бюджетного фінансування виконання робіт за Договором на 2022 рік, на підставі умов Договору, сторонами було продовжено строк виконання Договору до 31.12.2023 року. Пунктом 3.7. Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, одним з яких є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Враховуючи, те, що протягом дії Договору мало місце продовження строку виконання робіт за Договором на 2023 рік, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування робіт за Договором, просимо надати консультацію з наступних питань: - чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» внесення в укладений договір про закупівлю робіт змін в частині заміни договірної ціни з твердої на динамічну, після продовження строку дії договору внаслідок зменшення обсягів бюджетного фінансування виконання робіт та за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі? - чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» прийняття замовником за договором про виконання будівельних робіт, виконані виконавцем роботи з іншими розцінками, ніж встановлені в укладеному договорі про закупівлю, за умови що це не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі? <b> Номер відповіді:</b> 251/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. При цьому відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "КВАДРО.ЮА" <b>Суть питання:</b> Підпунктом 1 пункту 1 Постанови КМ України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20 березня 2022 р. № 335 установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Таким чином, розрахунку не зазначено інформації чи потрібно включати прибуток підприємства під час формування калькуляції витрат. Крім того, Постановою КМ України "Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва" від 24 березня 2023 р. № 256 встановлено, що на період реалізації експериментального проекту: положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів та щодо порядку здійснення платежів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419), постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 2, ст. 64), а також заборона, визначена пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029, № 99, ст. 3224), не застосовуються. Таким чином, прошу надати відповідь на наступні питання: 1. Чи може підприємство при продажу Товару включати прибуток до ціни товарів, які постачаються? 2. Чи має підприємство у калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) вказувати інформацію про прибуток? 3. У випадку, якщо включення прибутку є можливим, який відсоток від ціни продажу, може складати прибуток, та яким нормативно правовим актом регулюється це обмеження? <b> Номер відповіді:</b> 252/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сєвєродонецькводоканал" <b> Тема розширена:</b> Придбання товару, конструктивна частина якого виробництва Республіки Білорусь <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Плануємо придбати спеціальну техніку Екскаватор – навантажувач. Після вивчення ринкових пропозицій найбільш економічно вигідною була визначена: Екскаватор – навантажувач ELEX 81. Ступінь локалізації зазначеного товару: Екскаватор – навантажувач ELEX 81 – 44,58 %. Згідно технічного опису в даному Екскаваторі – навантажувачі встановлено двигун виробництва Республіки Білорусь. Як зазначено в Постанові № 1178 (п. 2), установити, що замовникам забороняється здійснювати … публічні закупівлі в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. З огляду на викладене виникає питання, чи розповсюджується заборона на придбання товару в цілому, якщо його конструктивна частина (елемент) виготовлено в Республіці Білорусь. <b> Номер відповіді:</b> 244/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Так, згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону  товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Відповідно до  пункту 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. При цьому Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” запроваджено положення, згідно якого тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: - замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків; - у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. У свою чергу, пунктом 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у: громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 41 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиціі таких учасників. З огляду на викладене, у разі якщо предметом закупівлі є товар, таку закупівлю забороняється здійснювати у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Девелопмент" <b> Тема розширена:</b> Замовник процедури закупівлі не визнає договору <b>Суть питання:</b> ТОВ "Аванті-Девелопмент" є теплопостачальною організацією, уклало з бюджетною організацією (замовником закупівлі) договір за спрощеною процедурою про постачання теплової енергії. Договір є підписаний обома сторонами. ТОВ виконує всі свої обов'язки відповідно до договору. Однак, бюджетна організація споживає послуги та водночас відмовляється оплачувати послуги, аргументуючи це тим, що вони не встигли зареєструвати договір на Прозоро і визнають його недійсним через це. Питання: чи відсутність реєстрації договору на Прозоро робить договір недійсним? <b> Номер відповіді:</b> 245/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з  інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (ознайомитися з якою  можна за посиланням: http://https://bit.ly/prozorro_nakaz25) (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3 -8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Слід зазначити, що наразі саме закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону. Таким чином, у разі укладення договору за спрощеною закупівлею згідно Інструкції, в електронній системі закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Виходячи з статті 44 Закону та статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі встановлена адміністративна відповідальність у вигляді  накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас слід зазначити, що реєстрація договорів про закупівлю здійснюється замовниками згідно з порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012  № 309. При цьому, оскільки згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, з питання щодо реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань в органах Казначейства, у тому числі щодо погашення простроченої заборгованості, пропонуємо звернутися до Казначейства. Крім цього, зазначаємо, що питання визнання договорів недійсними регулюється статтями 202–236 ЦК України і статтею 208 ГК України. Виходячи з статті 215 ЦК України, розрізняють два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому випадки, у разі яких договір про закупівлю є нікчемним, встановлені                  статтею 43 Закону, та не містять випадку, зазначеного Вами у запиті. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Бугаєнко Людмила Вікторівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Комунальне підприємство (органи місцевого самоврядування володіє більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи) уклало договір підряду на виконання робіт з розпорядником бюджетних коштів на суму 600 000,00 грн. Для виконання робіт, передбачених договором підряду, комунальному підприємству необхідно закупити матеріал (товар), вартість якого перевищує 100 000,00 грн. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Враховуючи вартісні межі предмета закупівлі (вартість одного найменування товару за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника), вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявність договору підряду на виконання робіт за бюджетні кошти прошу надати роз’яснення чи необхідно у даному випадку комунальному підприємству проводити тендерні торги на придбання товару. <b> Номер відповіді:</b> 246/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робот чи послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.