<b>Запит від:</b> Запит від Моршинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Документальне підтвердження закупівлі додаткових робіт відповідно до ч.8 п.13 Постанови 1178 <b>Суть питання:</b> Якими документами для Держаної казначейської служби необхідно підтверджувати необхідність виконання додаткових робіт, пов'язаних з основним договором на будівництво згідно ч.8 п.13 Постанови 1178? Відповідно до кошторисної документації на об'єкт будівництва на суму 11230,693 згідно завдання на проектування проведено двічі відкриті торги, які не відбулися і за результатами переговорної процедури у 2021 році укладено договір з підрядником на суму 11680,0 тис.грн. Виконано робіт на суму 6430,371 тис.грн., у зв'язку з появою додаткових робіт виникла необхідність в коригуванні проєктно-кошторисної документації. Загальна кошторисна вартість по коригованому об'єкту склала 10833,422 тис.грн., з них 6430,371 - виконані роботи за попереднім проєктом та 2493,6468 тис.грн - додаткові роботи, які пов'язані з основним договором та мають виконуватися тим же підрядником, Яким документом можна підтвердити наявність додаткових робіт в коригованому проєкті? <b> Номер відповіді:</b> 287/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами),  Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.

<b>Запит від:</b> Запит від Прус Богдан Степанович <b>Суть питання:</b> чи можна укладати додаткову угоду до вже проведено тендеру, якщо сума додаткової угоди становить більше 50 відсотків основного договору <b> Номер відповіді:</b> 288/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Про проведення відкритих торгів та зпиту ціни пропозиції <b>Суть питання:</b> Пунктом 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено, що Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених особливостями. Чии може замовник за одним кодом ДК провести на частину очікуваної вартості відкриті торги на іншу часнину скористатися запитом цінових пропозицій? Чи це може вважатися порушенням <b> Номер відповіді:</b> 282/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах в ід 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” ,  від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Згідно з пунктом 12 Особливостей у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Звертаємо увагу, що виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних вартісних меж. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, у спосіб, передбачений  Особливостями, з дотримання вимог пункту 6 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОПРОМТЕХНІКА» <b> Тема розширена:</b> Щодо наявності товару в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка, замовник Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» проводить тендер - предмет закупівлі - 42120000-6 Насоси та компресори (Мотопомпа), планує придбати Мотопомпу для брудної води. В тендерній документації вимагається вказати ступінь локалізації товару, а також містить інформацію про включення такого товару до Переліку та відповідний пункт Переліку, за яким відображається інформація про товар. Посилаючись на Закон України "Про публічні закупівлі" переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” ми не знайшли у переліку товарів «Мотопомпи» або «насос з двигуном внутрішнього згорання». Прошу надати пояснення чи відносяться мотопомпи до таких товарів як: насоси та компресори; насоси; насоси для рідин; відцентрові насоси та підіймачі рідин; підіймачі рідин; відцентрові насоси? Мотопомпи на 100% імпортні, що вказується в декларації відповідності та паспорті на товар. Якщо цього товару немає в переліку чи потрібно нам надавати інформацію Замовнику про ступінь локалізації товару та калькуляцію його ціни ? <b> Номер відповіді:</b> 283/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1020/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA . Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, у тому числі вимогу щодо ступеню локалізації виробництва товару згідно Закону. Для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. У свою чергу, відповідно до Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кадирова Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Придбання основних засобів за кошти депутатьського фонду <b>Суть питання:</b> Нашій бюджетній установі виділено кошти з депутатьського фонду. Далі ми плануємо закупити нові вікна та зробити їх установку в нашій будівлі. Питання: як цю операцію правильно відобразит в системі Прозорро? Або взагалі не проводити закупівлю з орпилюдненням на електронному майданчику? Очікувана вартість приблизно до 100 тисяч грн. <b> Номер відповіді:</b> 279/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або благодійні кошти кошти). Про це докладніше в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (порогові межі, стор.2.)  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (5.Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Білоцерківська виправна колонія (№35)" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. Перелік продуктів харчування, одягу, взуття, білизни і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. На небюджетний депозитний рахунок (рахунок за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів), відкритий виправною колонією в казначейській службі, надходять особисті кошти засуджених (заробітна плата). Чи регулюється ЗУ «Про публічні закупівлі» та постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», придбання продуктів харчування та предметів першої потреби виправною колонією, для подальшого задоволення потреб засуджених в товарах, за безготівковим розрахунком особистими коштами засуджених (отоварювання в крамниці для засуджених)? Чи є виправна колонія в даних правовідносинах Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», враховуючи, що придбання товарів здійснюється в інтересах третіх осіб за їх кошт? <b> Номер відповіді:</b> 280/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Центр з обслуговування закладів та установ освіти Красноградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, потрібна Ваша допомога. Підскажіть будь ласка, договір на виготовлення проектно-кошторисної документації повинні буди викладений як роботи чи послуги, якщо код за ДК:71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги ? <b> Номер відповіді:</b> 281/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Нестуля Віктор Олексійович <b> Тема розширена:</b> Щодо статті 6 Заокну та правил МФО <b>Суть питання:</b> Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання. 1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ. Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО. Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо. Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за: - надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону; - опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку. 2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи. Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України. У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України. <b> Номер відповіді:</b> 268/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог стор. 3) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms . При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 (із змінами), МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій; веде реєстр міжнародних договорів України, зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, документів міжнародних організацій, їх завірені копії та офіційні переклади, а також інші матеріали з питань зовнішньої політики; здійснює обмін ратифікаційними грамотами і передачу грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям, з порушеного у запиті питання про внесення змін до Закону України " Про міжнародні договори України " стосовно пропозиції скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України, слід звертатись до МЗС.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> закупівля по лотам <b>Суть питання:</b> Якщо були проведені відкриті торги по лотам за Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) та один лот було відхилено -згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Але потреба у закупівлі цього лота залишилась. Як тепер проводити закупівлю по цьому лоту (чи вважати новим предметом закупівлі і заключити прямий договір, оскільки очікувана вартість лота не перевищує 100 тис. грн. чи проводити знову відкриті торги за одним лотом)? <b> Номер відповіді:</b> 269/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пунктів 47 і 48 Особливостей замовник відміняє відкриті торги або відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у випадках, передбачених цими пунктами. При цьому згідно з пунктом 49 Особливостей відкриті торги можуть бути відмінені частково (за лотом). Таким чином, якщо за лотом (лотами) торги відмінено частково та у разі необхідності зійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями, як нового предмету закупівлі. Інформація про порогові межі для проведення відкритих торгів згідно з Особливостями міститься в листі  від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997

<b>Запит від:</b> Запит від Гладищук Аліна Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Як провести кап. ремонт коли сума проектно-кошторисної документації більша ніж сума виділених коштів? <b>Суть питання:</b> Для здійснення кап. ремонту було виготовлено проектно-кошторисну документацію, вартість робіт становить 2 млн. грн. На виконання робіт було виділено 1 млн. грн. Закупівлю необхідно провести згідно проектно-кошторисної документації на 2 млн. і після укладання договору зменшити суму відповідно до наявного фінансування чи проводи закупівлю згідно наявних коштів? <b> Номер відповіді:</b> 270/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо вартісних меж закупівлі робіт по об’єкту будівництва <b>Суть питання:</b> В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року. У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн. Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання: Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно: 1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)? 2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)? 3. Проводити відкриті торги за Особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 271/2023

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртелеком" <b> Тема розширена:</b> Щодо вимоги тендерної документації про надання Атестату відповідності та експертного висновку у повному об'ємі при закупівлі послуг доступу до Інтернет <b>Суть питання:</b> Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього. Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами. Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу. Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню. Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації. Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації. Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи. Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом. Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам. Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік. <b> Номер відповіді:</b> 272/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.