Новини Мінекономіки
Консультація
№ 272/2023
11.04.2023
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 272/2023: Суть питання: Чи достатньо для підтвердження вимог тендерної документації щодо наявності Атестату відповідності системи захисту інформації та експертного висновку при закупівлі послуг доступу до Інтернет, надати лише копію Атестату та посилання на Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД (https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet), враховуючи ризики розголошення чутливої інформації про розташування вузлів зв'язку. Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації згідно зі статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022, та дотриманням принципів, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. 2. Для отримання роз'яснень щодо конкретних вимог тендерної документації, потрібно звертатися безпосередньо до замовника (згідно з пунктом 51 Особливостей). Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. 3. У разі порушення прав та законних інтересів учасник може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника в органі оскарження (відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону). Порядок оскарження встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. 4. Мінекономіки, як Уповноважений орган (Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)), не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України.
Тендерна документація
Консультація № 272/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 272/2023
Суть питання: Чи достатньо для підтвердження вимог тендерної документації щодо наявності Атестату відповідності системи захисту інформації та експертного висновку при закупівлі послуг доступу до Інтернет, надати лише копію Атестату та посилання на Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД (https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet), враховуючи ризики розголошення чутливої інформації про розташування вузлів зв'язку.
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації згідно зі статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022, та дотриманням принципів, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
2. Для отримання роз'яснень щодо конкретних вимог тендерної документації, потрібно звертатися безпосередньо до замовника (згідно з пунктом 51 Особливостей). Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
3. У разі порушення прав та законних інтересів учасник може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника в органі оскарження (відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону). Порядок оскарження встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
4. Мінекономіки, як Уповноважений орган (Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)), не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртелеком"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо вимоги тендерної документації про надання Атестату відповідності та експертного висновку у повному об'ємі при закупівлі послуг доступу до Інтернет
<b>Суть питання:</b> Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього.
Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами.
Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу.
Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню.
Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації.
Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації.
Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи.
Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом.
Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам.
Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік.
<b>
Номер відповіді:</b> 272/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 273/2023
11.04.2023
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 273/2023: Суть питання: Чи потрібно повторно проходити процедуру локалізації товару, якщо він вже був локалізований під одним кодом ДК 021:2015, а в іншій закупівлі використовується інший код для того ж товару? Висновки/Відповідь: Замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює або перевищує встановлений відсоток (у 2023 році – 15%). Код Єдиного закупівельного словника визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки щодо локалізації: * від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972) * від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06) * від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315) * від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199) * від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06).
Предмет закупівлі
Консультація № 273/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 273/2023
Суть питання: Чи потрібно повторно проходити процедуру локалізації товару, якщо він вже був локалізований під одним кодом ДК 021:2015, а в іншій закупівлі використовується інший код для того ж товару?
Висновки/Відповідь:
Замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює або перевищує встановлений відсоток (у 2023 році – 15%). Код Єдиного закупівельного словника визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.
Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки щодо локалізації:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо проходження локалізації одного і того ж Товару, якщо код Товару у тендерній документації різний
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Якщо у тендерній документації одного Замовника предмет закупівлі був за кодом "31121100-1: Дизель-генераторні установки" та локалізацію запропонованого Товару пройшли під цим кодом 03.11.22 р,, а в іншій закупівлі (інший Замовник) саме цей Товар хочемо запропонувати Покупцю знову, але предмет закупівлі у тендерній документації вже під кодом ДК 021:2015 31120000-3 Генератори.
Питання: чи потрібно проходити для цього самого Товару локалізацію знову, якщо код при проходженні локалізації було вказано іншим? Чи достатньо, що цей товар вже проходив локалізацію, хоч і під іншим кодом?
<b>
Номер відповіді:</b> 273/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що замовник здійснює закупівлю
товарів, визначених підпунктом 2
цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік.
Разом з тим, Законом встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому, відповідно до Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом,
із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).Так, відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за
показником четвертої цифри
Єдиного закупівельного словника.
З огляду на викладене, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків. При цьому код Єдиного закупівельного словника відповідно до Порядку визначається замовником для цілей здійснення закупівлі згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.
Також інформація щодо локалізації міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
“Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”,
від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06
“Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”,
від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06
“Щодо локалізації”
, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06
“Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””,
від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06
“Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06
Консультація
№ 274/2023
11.04.2023
Відкриті торги
Суть питання: Чи потрібно комунальному підприємству (замовнику у розумінні Закону), якому селищна рада делегувала повноваження на покос трави (200 тис. грн), проводити відкриті торги, якщо роботи планується виконувати за цивільно-правовим договором з фізичною особою? Висновки/Відповідь: Якщо комунальне підприємство є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", то закупівля послуг з покосу трави, у тому числі за цивільно-правовим договором, має здійснюватися відповідно до вимог цього Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Спосіб закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеної згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Відкриті торги
Консультація № 274/2023Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно комунальному підприємству (замовнику у розумінні Закону), якому селищна рада делегувала повноваження на покос трави (200 тис. грн), проводити відкриті торги, якщо роботи планується виконувати за цивільно-правовим договором з фізичною особою?
Висновки/Відповідь:
Якщо комунальне підприємство є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", то закупівля послуг з покосу трави, у тому числі за цивільно-правовим договором, має здійснюватися відповідно до вимог цього Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Спосіб закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеної згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне піприємство "Госпоар" Славгородської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Чи маємо проводити відкриті торги
<b>Суть питання:</b> Ми Комунальна установа створена від селищної ради і їй підпорядковані. Рішенням селищної ради нам делеговані повноваження на покос трави (у сумі 200,00 тис.грн)
Так як у Комунальній установі немає робітників, плануємо заключати Цивільно-правовий договір з фізичною особою. ПИТАННЯ: чи потрібно проводити відкриті торги?
<b>
Номер відповіді:</b> 274/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься в запиті №238/2023 та в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо способів здійснення закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля, у тому числі закупівля за договорами цивільно-правового характеру, здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Консультація
№ 275/2023
11.04.2023
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 275/2023 щодо пов'язаних осіб: Суть питання: Чи є належність двох учасників закупівлі (ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" та ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА") до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global підтвердженням їх пов'язаності та підставою для відхилення їх пропозицій згідно з п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель? Висновки/Відповідь: Мінекономіки ухилилось від надання конкретної відповіді по суті питання. У відповіді зазначено, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, Законом України "Про публічні закупівлі" та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Таким чином, замовник має самостійно, виходячи з наданої інформації та норм законодавства, приймати рішення щодо наявності підстав для відхилення пропозицій учасників на основі п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Інше
Консультація № 275/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 275/2023 щодо пов'язаних осіб
Суть питання: Чи є належність двох учасників закупівлі (ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" та ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА") до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global підтвердженням їх пов'язаності та підставою для відхилення їх пропозицій згідно з п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки ухилилось від надання конкретної відповіді по суті питання. У відповіді зазначено, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, Законом України "Про публічні закупівлі" та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Таким чином, замовник має самостійно, виходячи з наданої інформації та норм законодавства, приймати рішення щодо наявності підстав для відхилення пропозицій учасників на основі п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ"
<b>
Тема розширена:</b> Пов’язані особи
<b>Суть питання:</b> На даний час ДП «МТП «Чорноморськ» проводиться закупівля послуг за кодом ДК 021:2015 – 79210000-9 «Бухгалтерські та аудиторські послуги» (Обов‘язковий аудит фінансової звітності ДП «МТП «Чорноморськ» за 2021 і 2022 роки, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)) (UA-2023-03-20-004931-a).
Для участі у процедурі закупівлі подано пропозиції 4 учасників, в т.ч. Учасник 1 - ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 36694398) та Учасник 3 - ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 33833362). Відповідно до підпункту 7 пункту 44 Особливостей з замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. В свою чергу обидва Учасника належать до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global, що підтверджується інформацією з сайту Crowe Global. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторська мережа - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, інші юридичні особи, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь чи є зазначене підтвердженням пов’язаності учасників, як підстави для відхилення пропозицій учасників, керуючись вимогами п. 44 Особливостей.
<b>
Номер відповіді:</b> 275/2023
<b>
Відповідь:</b>
При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 276/2023
11.04.2023
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки № 276/2023: Суть питання: Які дії замовника в ЕСЗ, якщо рішення Колегії АМКУ (що зобов'язувало скасувати відхилення пропозиції Учасника 1 та визначення переможцем Учасника 2) визнано судом неправомірним та скасовано? Процедура закупівлі перебуває в статусі "Пропозиції розглянуті", повідомлення про намір укласти договір скасовано, а строк дії тендерної пропозиції переможця закінчився. Висновки/Відповідь: 1. Публічні закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами). 2. Судове рішення є обов’язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України). 3. З технічних питань зміни статусу закупівлі в ЕСЗ "PROZORRO" необхідно звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”, оскільки веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційною системою “PROZORRO” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). У зверненні необхідно вказати ідентифікатор закупівлі, рішення суду тощо.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 276/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 276/2023
Суть питання: Які дії замовника в ЕСЗ, якщо рішення Колегії АМКУ (що зобов'язувало скасувати відхилення пропозиції Учасника 1 та визначення переможцем Учасника 2) визнано судом неправомірним та скасовано? Процедура закупівлі перебуває в статусі "Пропозиції розглянуті", повідомлення про намір укласти договір скасовано, а строк дії тендерної пропозиції переможця закінчився.
Висновки/Відповідь:
1. Публічні закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами).
2. Судове рішення є обов’язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).
3. З технічних питань зміни статусу закупівлі в ЕСЗ "PROZORRO" необхідно звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”, оскільки веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційною системою “PROZORRO” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). У зверненні необхідно вказати ідентифікатор закупівлі, рішення суду тощо.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”
<b>
Тема розширена:</b> дії замовника в ЕСЗ після визнання рішення Колегії АМКУ неправомірним
<b>Суть питання:</b> Згідно рішенням по скарзі Колегією АМКУ зобов`язано Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника 1 та рішення про визначення переможцем Учасника 2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом Замовника до АМКУ визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ по скарзі.
З урахуванням вказаних обставин, рішення Колегії АМКУ не підлягає виконанню Замовником.
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено рішення про скасування повідомлення про намір укласти договір з переможцем (Учасник 2) та рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця, оскільки на дату прийняття зазначеного рішення тендерна пропозиція переможця є такою, строк дії якої закінчився.
Разом з цим, зазначена процедура закупівлі до цього часу не перейшла в статус «Торги не відбулися» і перебуває в статусі «Пропозиції розглянуті».
Враховуючи викладене вище, просимо дати роз`яснення щодо подальшої зміни статусу процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та дій замовника по завершенню процедури.
<b>
Номер відповіді:</b> 276/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з технічних питань та питань реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. При цьому для вирішення питання по суті у зверненні необхідно вказувати інформацію, яка стосується порушеного питання, зокрема ідентифікатор закупівелі, рішення суду тощо.
Консультація
№ 277/2023
11.04.2023
Інше
Суть питання: Чи є порушенням бюджетного законодавства включення до договору про закупівлю умови, що його дія поширюється на період до його укладення (з 01.01.2023), якщо попередній договір закінчився 31.01.2022, а додаткова угода про продовження не укладалася? Висновки/Відповідь: * Переговорна процедура: З 19.10.2022 на період воєнного стану та 90 днів після нього, закупівлі здійснюються згідно з Особливостями (постанова КМУ № 1178). Застосування переговорної процедури Особливостями не передбачено. * Прямі договори: Особливості дозволяють укладати прямі договори без ЕСЗ у випадках, передбачених Законом для переговорної процедури. * Поширення дії договору на минулий час: Якщо закупівля здійснюється на підставі підпунктів 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей, що передбачають відсутність альтернативи постачальнику, то сторони можуть встановити в договорі, що його умови застосовуються до відносин, які виникли до його укладення, згідно з ч.3 ст. 631 ЦКУ. * Відповідальність: За порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та відповідних нормативно-правових актів передбачена відповідальність згідно із законами України (ст. 44 Закону). Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника (ст. 164-14 КУпАП). * Самостійність рішення: Замовник приймає рішення самостійно з дотриманням законодавства. Мінекономіки не визначає правомірність дій в конкретних випадках. Посилання: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (із змінами) (Особливості, постанова № 1178) * Підпункти 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей * ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України * ч. 2 ст. 19 Конституції України * Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) * ст. 44 Закону України “Про публічні закупівлі” * ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Інше
Консультація № 277/2023Огляд:
Суть питання: Чи є порушенням бюджетного законодавства включення до договору про закупівлю умови, що його дія поширюється на період до його укладення (з 01.01.2023), якщо попередній договір закінчився 31.01.2022, а додаткова угода про продовження не укладалася?
Висновки/Відповідь:
Посилання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Задобррюк Владислав Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> Укладання договору бюджетною організацією
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникло питання наступного змісту.
У 2022 році було укладено договір про надання послуг (наприклад зберігання) строком до 31.01.2022 року. Станом на 01.01.2023 нового договору не укладено, додаткової угоди на продовження договору на 20% від ціни договору не укладалося.
Під час підписання нового договору по переговорній процедурі бюджетною організацією у квітні 2023 року, замовник передбачив, що "Сторони дійшли спільної згоди відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ, що умови даної Угоди поширюються на наданні послуги та правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 року."
Чи не буде така умова договору порушенням бюджетного законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 277/2023
<b>
Відповідь:</b>
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено,
При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже,
якщо
замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей
, які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі
сторони можуть встановити
в договорі про закупівлю,
що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення
у зазначених випадках
згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України
.
Водночас замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Консультація
№ 278/2023
11.04.2023
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки №278/2023: Суть питання: Як надати лист-роз'яснення про відсутність аналогічних договорів у зв'язку з початком підприємницької діяльності. Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 157/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a74828b-6b3d-4ef8-8e6a-a0892b8f0878&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 278/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №278/2023
Суть питання: Як надати лист-роз'яснення про відсутність аналогічних договорів у зв'язку з початком підприємницької діяльності.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 157/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a74828b-6b3d-4ef8-8e6a-a0892b8f0878&lang=uk-UA.
Рекомендується використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Костинюк Віктор Вікторович
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, як згідно закону надати лист роз'яснення що я тільки розпочала підприємницьку діяльності тому і немаю аналогічних договорів
<b>
Номер відповіді:</b> 278/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
157/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a74828b-6b3d-4ef8-8e6a-a0892b8f0878&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 262/2023
10.04.2023
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 262/2023 щодо визначення статусу замовника згідно із Законом України "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи є ДП «Комбінат «Салют» (Державне агентство резерву України), яке є державним комерційним підприємством, платником податку на прибуток на загальних підставах, не фінансується з бюджету та надає послуги зберігання комерційним організаціям з метою отримання прибутку, замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки (Уповноважений орган) наголошує, що визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється суб’єктами самостійно. 2. При визначенні необхідно керуватися відповідними документами, нормативно-правовими актами тощо, інформацією про які володіє сам суб'єкт та/або його орган управління. 3. Мінекономіки як Уповноважений орган не здійснює визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами). 4. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки: * від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
Інше
Консультація № 262/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 262/2023 щодо визначення статусу замовника згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи є ДП «Комбінат «Салют» (Державне агентство резерву України), яке є державним комерційним підприємством, платником податку на прибуток на загальних підставах, не фінансується з бюджету та надає послуги зберігання комерційним організаціям з метою отримання прибутку, замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки (Уповноважений орган) наголошує, що визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється суб’єктами самостійно.
2. При визначенні необхідно керуватися відповідними документами, нормативно-правовими актами тощо, інформацією про які володіє сам суб'єкт та/або його орган управління.
3. Мінекономіки як Уповноважений орган не здійснює визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами).
4. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки:
* від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06)
* від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України"
<b>
Тема розширена:</b> Чи є підприємство Замовником у розумінні Закону
<b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, відповідно до положень Статуту входить до системи державного резерву, засновано на державній власності (100%) і діє як державне комерційне підприємство. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не фінансується з бюджету.
Метою діяльності підприємства, згідно Статуту, є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності та задоволення державних потреб у державному матеріальному резерві.
Господарська діяльність укладається в тому, що підприємство надає послуги зберігання матеріальних цінностей й супутні послуги комерційним організаціям з метою одержання прибутку.
Просимо надати роз’яснення, чи є ДП «Комбінат «Салют» замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 262/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить здійснення визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
Консультація
№ 265/2023
10.04.2023
Інше
Консультація Мінекономіки №265/2023 щодо договорів факторингу для комунальних підприємств: Суть питання: Чи може комунальне підприємство, що є власністю територіальної громади, укладати договори факторингу щодо простроченої заборгованості (електроенергія, комунальні платежі, оренда тощо)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 "Щодо використання постачальниками послуг факторингу", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Посилання: відсутнє в наданому тексті)
Інше
Консультація № 265/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №265/2023 щодо договорів факторингу для комунальних підприємств
Суть питання: Чи може комунальне підприємство, що є власністю територіальної громади, укладати договори факторингу щодо простроченої заборгованості (електроенергія, комунальні платежі, оренда тощо)?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 "Щодо використання постачальниками послуг факторингу", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Посилання: відсутнє в наданому тексті)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кагарлицька
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Цікавить наступне питання : чи може комунальне підприємство, яке є власністю територіальної громади м.Киеве (а саме - Ринок) укладати договори факторингу ?
За прострочене виконання зобов’язання наприклад за поставку електричної енергії, комунальних платежів, орендних - тощо.
<b>
Номер відповіді:</b> 265/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 "Щодо використання постачальниками послуг факторингу", озміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 266/2023
10.04.2023
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 266/2023: Суть питання: Чи може підприємство, яке провело закупівлю щебеню на суму до 100 тис. грн, після цього проводити відкриті торги по цій самій закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закупівлі здійснюються з урахуванням Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). 2. Заборона обходу процедур: * Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання товарів, робіт і послуг та укладення договорів про закупівлю до/без проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей). * Пункт 6 Особливостей забороняє ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу. 3. Прийняття рішень замовником: Замовник самостійно приймає рішення щодо здійснення закупівель, потреби та проведення процедур, з дотриманням вимог законодавства. 4. Додаткові роз'яснення: Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 (пункт 2).
Планування закупівель
Консультація № 266/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 266/2023
Суть питання: Чи може підприємство, яке провело закупівлю щебеню на суму до 100 тис. грн, після цього проводити відкриті торги по цій самій закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закупівлі здійснюються з урахуванням Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості).
2. Заборона обходу процедур:
* Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання товарів, робіт і послуг та укладення договорів про закупівлю до/без проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей).
* Пункт 6 Особливостей забороняє ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу.
3. Прийняття рішень замовником: Замовник самостійно приймає рішення щодо здійснення закупівель, потреби та проведення процедур, з дотриманням вимог законодавства.
4. Додаткові роз'яснення: Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 (пункт 2).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Малин" Малинської міської ради Житомирської області
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство провело закупівлю щебеню на суму до 100 тис. грн. Чи можна після цього проводити відкриті торги по цій самій закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 266/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
,
від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості).
Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених
пунктами 9
і
13
цих особливостей).
Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг, у тому числі щодо визначення потреби та проведення процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 267/2023
10.04.2023
Предмет закупівлі
Суть питання: Скаржник вважає, що умови тендерної документації (UA-2023-04-05-000947-a), а саме: 1. Технічні характеристики матеріалів обмежують конкуренцію, оскільки відповідають продукції конкретного виробника. 2. Відхилення від ДСТУ 8802:2018 щодо допустимої похибки розмірів профілю. 3. Відсутність чітких вимог до ширини профнастилу в тендерній документації. Висновки/Відповідь: Питання, порушені скаржником, стосуються відповідності тендерної документації вимогам законодавства про публічні закупівлі. Замовник повинен забезпечити дотримання принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій. Щодо технічних характеристик, відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У разі, якщо встановлені вимоги до технічних характеристик відповідають продукції конкретного виробника, замовник повинен обґрунтувати необхідність встановлення таких вимог. Щодо посилань на ДСТУ, замовник має враховувати вимоги чинного законодавства та нормативних документів, якщо вони є обов'язковими для даного виду закупівель. Щодо відсутності вимог до ширини профнастилу, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, враховуючи потреби та вимоги до об'єкта, для якого здійснюється закупівля. Однак, така інформація має бути чітко та однозначно зазначена в тендерній документації, щоб усі учасники мали змогу сформувати свої пропозиції належним чином.
Предмет закупівлі
Консультація № 267/2023Огляд:
Суть питання:
Скаржник вважає, що умови тендерної документації (UA-2023-04-05-000947-a), а саме:
1. Технічні характеристики матеріалів обмежують конкуренцію, оскільки відповідають продукції конкретного виробника.
2. Відхилення від ДСТУ 8802:2018 щодо допустимої похибки розмірів профілю.
3. Відсутність чітких вимог до ширини профнастилу в тендерній документації.
Висновки/Відповідь:
Питання, порушені скаржником, стосуються відповідності тендерної документації вимогам законодавства про публічні закупівлі. Замовник повинен забезпечити дотримання принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.
Щодо технічних характеристик, відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У разі, якщо встановлені вимоги до технічних характеристик відповідають продукції конкретного виробника, замовник повинен обґрунтувати необхідність встановлення таких вимог.
Щодо посилань на ДСТУ, замовник має враховувати вимоги чинного законодавства та нормативних документів, якщо вони є обов'язковими для даного виду закупівель.
Щодо відсутності вимог до ширини профнастилу, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, враховуючи потреби та вимоги до об'єкта, для якого здійснюється закупівля. Однак, така інформація має бути чітко та однозначно зазначена в тендерній документації, щоб усі учасники мали змогу сформувати свої пропозиції належним чином.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою інформацією "АЛЬБА ПРОФІЛЬ КИЇВ"
<b>
Тема розширена:</b> Притензія, щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівл.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу Вас, розглянути і відреагувати, щодо тендеру на майданчику Прозоро (UA-2023-04-05-000947-a), який організовує Замовник - УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СОЛОТВИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Перше питання: стосовно того, що у характеристиках матеріалів, що вказані в оголошенні, міститься продукція, яка виготовляється тільки одним виробником в Україні. Крім того, вказана сировина, яка також поставляється на правах ексклюзивності тому самому виробнику продукції. Такі умови, на жаль, не дають можливості конкурувати іншим компаніям, крім тієї, яка є ексклюзивним представником компанії Арведі в Україні. Друге питання: хочу вказати, що згідно ДСТУ 8802:2018 допускається похибка +/- 5 мм на профіль, на майданчику Прозоро, на це питання Замовник відповів - "Замовнику потрібен профіль Т14". А знати державні стандарти замовнику не потрібно виходить? Трете питання: щодо ширини предмету закупівлі, а саме профнастилу, замовник коментує це так - " Вимоги по ширині загальній і корисній тендерною документацією не встановлювалися". На основі чого, основні характеристики металопрофіля не встановлюються в тендерній документації?
Сподіваюсь , що ви розглянете цю скаргу і відреагуєте на неї!
Гарного дня!
<b>
Номер відповіді:</b> 267/2023
Консультація
№ 259/2023
09.04.2023
Відкриті торги
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи застосовується норма про надання 24 годин на виправлення помилок, якщо учасник надав неналежне обґрунтування аномально низької ціни (АНЦ)? Висновки/Відповідь: Так, потрібно надавати 24 години на виправлення невідповідностей, якщо надане обґрунтування АНЦ є неналежним.
Відкриті торги
Консультація № 259/2023Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи застосовується норма про надання 24 годин на виправлення помилок, якщо учасник надав неналежне обґрунтування аномально низької ціни (АНЦ)?
Висновки/Відповідь:
Так, потрібно надавати 24 години на виправлення невідповідностей, якщо надане обґрунтування АНЦ є неналежним.
Суть питання: Чи застосовується норма про надання 24 годин на виправлення помилок, якщо учасник надав неналежне обґрунтування аномально низької ціни (АНЦ)?
Висновки/Відповідь:
Так, потрібно надавати 24 години на виправлення невідповідностей, якщо надане обґрунтування АНЦ є неналежним.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> АНЦ
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи потрібно надавати 24 год на виправлення невідповідностей в документах учасника у разі, коли він надав неналежне обгрунтування аномально низької ціни пропозиції?
<b>
Номер відповіді:</b> 259/2023