<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів <b> Тема розширена:</b> Застосування п.15 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 <b>Суть питання:</b> Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів в ході своєї діяльності надає платні послуги а саме, проводить Спеціальні курси підвищення професійної компетентності педагогічних працівників мистецьких шкіл за програмою «Мистецька освіта» за підсумками яких закуповуються сертифікати та видаються слухачам, як підтверджуючий документ про проходження курсів. Закупівля сертифікатів у 2023 році планувалась на підставі наявної потреби. Очікувана вартість даного предмета закупівлі не перевищувала 100 тисяч гривень на рік, тому здійснювалась шляхом проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 21.05.2021 № 354 з 2023 року мінімальний обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації для проходження педагогічними працівниками чергової атестації сумарно становить – 4 кредити ЄКТС (120 годин) у зв’язку з чим на сьогодні збільшилася кількість педагогічних працівників, що бажають пройти Спеціальний курс підвищення професійної компетентності в нашому закладі, що в подальшому призведе до додаткової потреби у сертифікатах. Просимо надати роз’яснення щодо правомірності дій, у разі застосування пункту 15 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 в частині коли у замовника виникає додаткова потреба у здійснені закупівлі, за предметом закупівлі, закупівля за яким вже була здійснена у поточному році, якщо зросла кількість бажаючих пройти курс підвищення професійної компетентності, а ми таку кількість не планували. Чи буде така закупівля обгрунтована в нашому випадку. З повагою! <b> Номер відповіді:</b> 313/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника. Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Ніжинська районна рада <b>Суть питання:</b> Установа має приміщення, які здає в оренду. Орендарі відшкодовують нам послуги за енергопостачання. Чи треба потребу орендарів в комунальних послугах враховувати при заключенні договорів? Якщо треба, то чи можна закупівлю провести у травні, бо загальна сума витрат на електроенергію буде перевищувати 100 тисяч? Pfhfh <b> Номер відповіді:</b> 314/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). У свою чергу, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності,регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Отже, закупівля замовником здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> звітування державним замовникам <b>Суть питання:</b> Частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" передбачено, що за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Водночас частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі». Якими вартісними межами керуватися при звітуванні державному замовнику? Керуватися частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX - для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує -200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень? Якщо вартісні межі нижчі, чи потрібно звітувати? Або державному замовнику при звітування потрібно керуватися вартісними межами що були встановлені відповідною Постановою, згідно з якою було укладено договір, тобто вартісними межами встановленими Постановою № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Постановою №169? <b> Номер відповіді:</b> 310/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" <b> Тема розширена:</b> Відсутня відповідь Замовника на запитання та Вимогу <b>Суть питання:</b> У закупівлі UA-2023-04-27-011620-a Замовник не надав відповіді на два питання та вимогу. Як потенційний Учасник може оскаржити дане порушення і чи передбачена відповідальність Замовника за таке порушення процедури проведення закупівлі. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 306/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгі в. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 56 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державої служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" під час проведення процедури відкриті торги за ПКМ 1178 <b>Суть питання:</b> ГУ ДСНС України у Запорізькій огбласті як Замовником планується здійснення закупівлі товарів, вартість яких перевищує суму визначену ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі всі закупівлі здійснюються з урахуванням вимог ПКМУ 1178 від 12.10.2022 року. Відкриті торги відбуваються без проведення аукціону. З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення чи підлягають застосуванню вимоги ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівлі за постановою КМУ 1178 від 12.10.2022 року, якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі визначені ч.3 ст. 10 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 307/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 7 пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Просимо надати роз’яснення щодо зміни ціни договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, а саме: чи має право замовник укласти додаткову угоду на збільшення ціни договору договору з урахуванням нових (збільшених) показників середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, без зміни обсягів закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 308/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення коду предмету закупівлі для розроблення проектної документації на об’єкти будівництва <b>Суть питання:</b> Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами. На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації. Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами. Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …» Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …» При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги. Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи. ПИТАННЯ Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу? Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»? <b> Номер відповіді:</b> 309/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А1688, 26614219 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення щодо необхідності застосування підпункту 1 пункту 3 статті 30 розділу IV Закону України "Про оборонні закупівлі", а саме - щодо розміщення оголошення про закупівлю військовою частиною, яка має певні повноваження, якщо ми здійснюємо оборонні закупівлі шляхом укладання прямого договору, відповідно до пункту 8 особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275. <b> Номер відповіді:</b> 301/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Львівс ьке комунальне підприємство "Львівелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадають запасні частини трамваїв під локалізацію <b>Суть питання:</b> Прохання надати роз’яснення чи підлягають локалізації запасні частини до трамваїв, а саме бандажі ? Закупівля бандажів була проведена по коду ДК - 021-2015: 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху. ( для уточнення : бандаж це суцільна металева конструкція , сталеве кільце фасонного профілю, що надягають в гарячому стані на колесо залізничного вагона, локомотива, трамвая ). <b> Номер відповіді:</b> 302/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1020/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Прозоро маркет <b>Суть питання:</b> Прозоро маркет працює таким чином, що закупівля оголошується "з ПДВ". Учасниками доволі часто є не платиники ПДВ, які заповнюють поле з ціною (зазначають свою ціну без ПДВ) і не звертають уваги, що в ЕСЗ їх ціна відборажується як "UAH з ПДВ". Наприклад, ціна учасника 4 000,00 грн без ПДВ, в системі відображається 4 000,00 UAH з ПДВ Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - неплатником ПДВ по ціні "без ПДВ", тоді як в електронній системі закупівель проти ціни такого переможця буде зазначено "UAH з ПДВ" ? Наприклад, в ЕСЗ 4 000,00 UAH з ПДВ, при цьому договір укладається на 4 000,00 грн без ПДВ. <b> Номер відповіді:</b> 303/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація  щодо здійснення закупівель товарів з використанням електронного каталогу міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Водночас, питання розрахунку ПДВ для Прозорро: загальні правила розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель електронного каталогу  слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Наслідки внесення до переліку міжнародних спонсорів війни <b>Суть питання:</b> НАЗК активно доповнює перелік міжнародних спонсорів війни, заносячи туди фізичних та юридичних осіб, а також комерційні найменування і торгові марки. У зв'язку з вищевказаним, прошу надати роз'яснення з приводу наступного. 1. Які правові наслідки для замовника у разі укладення договору на закупівлю товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, або у разі укладення договорів з фізичними чи юридичними особами, внесеними до такого переліку, або які є кінцевими бенефіціарними власниками суб'єктів включених до переліку міжнародних спонсорів війни? 2. Яких заходів має право вжити замовник для обмеження участі у закупівлі фізичних та юридичних осіб, включених до переліку міжнародних спонсорів війни, а також обмежити можливість подавати пропозиції щодо постачання товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, щоб таке обмеження відповідало вимогам законодавства та не суперечило положенням ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 305/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178  замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Також відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим, оскільки згідно з Законом України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, з питань щодо законодавства, яке регулює санкції стосовно міжнародних спонсорів війни, пропонуємо звернутися до Національного агентства. Докладна інформація щодо переліку "Міжнародні спонсори війни", що розроблено НАЗК та розміщено на порталі «Війна і санкції» за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-opublikuvalo-najposhyrenishi-zapytannya-j-vidpovidi-pro-vklyuchennya-kompanij-do-spysku-mizhnarodnyh-sponsoriv-vijny/

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Проект договору "Про внесення змін до договору відповідно до пункту 19 Особливостей" <b>Суть питання:</b> Як правильно прописувати перелік підпунктів до п.19 Особливостей у проектах договорів на поставку товарів, надання послуг, виконання робіт? <b> Номер відповіді:</b> 298/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених підпунктами 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених підпунктами 1-8 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Особливостями та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди. Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.