<b>Запит від:</b> Запит від Лубенська школа мистецтв <b> Тема розширена:</b> В ЄДР саме стосовно юридичних осіб відсутня інформація про КБВ ідентифікаційний код (для резидента) <b>Суть питання:</b> Що робити якщо в ЄДР відсутня інформація про ідентифікаційний код резидента кінцевого бенефіціарного власника <b> Номер відповіді:</b> 92/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. При цьому зазначаємо, що оскільки Закон та постанова № 1178 визначають порядок здійснення придбання замовником товарів, робіт і послуг, інші правовідносини цим Законом та постановою № 1178 не регулюються. Поряд з цим,  відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому із зазначеного у зверненні питання пропонується звернутися до Мін’юсту. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника при здійсненні відкритих торгів викладено в листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059

<b>Запит від:</b> Запит від Яковенко Олена Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Доплата уповноваженій особі <b>Суть питання:</b> Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації (державний орган) мене визначено уповноваженою особою з питань організації та проведення процедур закупівель. Чи я маю право на отримання додаткової доплати, як уповноважена особа державного органу? <b> Номер відповіді:</b> 87/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що що відповідь на питання міститься у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм" <b> Тема розширена:</b> Надання довідки про походження товару як інструмента для корупції <b>Суть питання:</b> В якій формі Постачальник повинен підтверджувати виконання вимоги щодо країни походження товару (зокрема, подання довідки в довільній формі, сертифіката походження товару чи іншого документа) та чи допускається встановлення замовником конкретного переліку документів для підтвердження країни походження товару в межах запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі. Жодне роз'яснення не дає відповідь по суті. <b> Номер відповіді:</b> 88/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та запиті № 26/2026, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» <b> Тема розширена:</b> Визначення коду ДК 021: 2015 для предмета закупівлі сіль <b>Суть питання:</b> Шановні колеги! Просимо надати роз’яснення з питання коректного визначення коду за ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) для предмета закупівлі — солі, що планується використовувати для посипання автомобільних доріг у зимовий період. Разом з тим, якісні характеристики зазначеної продукції регламентуються вимогами ДСТУ 4246 «Сіль для промислового переробляння. Технічні умови». Тобто за своїми фізико-хімічними показниками товар відповідає промисловій солі (кам’яній), однак фактичне функціональне призначення — експлуатаційне утримання автомобільних доріг (протиожеледна обробка). У зв’язку з викладеним просимо надати офіційне роз’яснення щодо правильності застосування коду класифікатора, а саме: • чи доцільно застосовувати код, що відповідає дорожній солі (наприклад, група, пов’язана з матеріалами для утримання доріг); • чи коректним буде застосування коду, що відповідає кам’яній солі (сировинна класифікація товару), з огляду на відповідність ДСТУ 4246. Просимо також, за можливості, зазначити підхід, яким слід керуватися замовникам у подібних випадках — за функціональним призначенням товару чи за його технічною (стандартною) класифікацією. Відповідь просимо надати у встановленому законодавством порядку. З повагою Еліна НОРИК <b> Номер відповіді:</b> 89/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Гнатюк Оксана Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення абзацу 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ Абзацом 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Тобто, норма Закону вказує, що Замовник може вказати аналоги та/або еквіваленти, відповідно випливає, що може і не вказувати, тобто може зазначити одну торговельну марку товару, який бажає придбати. Довідково: дана норма тлумачиться Замовниками та Учасниками по-різному, так як Замовнику необхідно закупити товар торговельної марки, який перевірений та протестований в його експлуатації, а Учасник відповідно хоче продати товар, який є у його наявності або який він може поставити. Запитання: 1. Замовник може вказати одну торговельну марку товару, який необхідно придбати, і в разі подання пропозиції Учасника аналога та/або еквівалента Замовник має право відхилити таку пропозицію, так як Замовником не вказано, які аналоги/еквіваленти приймаються у пропозиціях? 2. Замовник може вказати торговельну марку товару та одну або більше аналогів та/або еквівалентів зазначеного товару, і якщо у разі пропозиції учасника марки, яка не зазначена Замовником в переліку, чи зобов'язаний Замовник таку пропозицію еквівалента розглядати? 3. Чи є зазначення Замовником однієї марки без зазначення інших аналогів та/або еквівалентів дискримінаційною вимогою у розумінні статті 5 Закону в разі проведення процедури спрощеної закупівлі відповідно до ст. 14 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 90/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 116/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Тернівська центральна міська лікарня" Тернівської міської ради" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з приводу закупівлі медичних рукавичок. Відповідно до пункту 11ˡ Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Серед даного переліку є рукавички медичні, закупівлю яких ми маємо здійснювати через електронний каталог, оскільки річна потреба в даному товарі перевищує вартість 50 тис. грн. Окрім того пункт 12 Особливостей передбачає, що Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення. Медичні рукавички відносяться до коду ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали. Закупівля по ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали на 2026 рік перевищує вартість у 500 тис.грн, тому не має можливості обрати товар з певними характеристиками, а є можливість обрати тільки існуючий профіль товару. На даний момент профілі з товаром Медичні рукавички відсутні, наразі в цій категорії є можливість оголошувати закупівлі тільки з власними параметрами, що суперечить пункту 12 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 83/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІВА - ТРЕЙД" <b> Тема розширена:</b> Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації. Документи передбачені п. 4 Постанови. <b>Суть питання:</b> Відповідно до листа-роз’яснення Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації оприлюднюється на веб-порталі та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та https://cutt.ly/SX8MmIQ. Сформований перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації є автоматичним підтвердженням Мінекономіки ступеня локалізації. Водночас, згідно з цим листом-роз’ясненням Мінекономіки для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Водночас Замовникам не передбачено перевірку відповідності локалізованого товару вимогам законодавства. Відповідно до п. 4 Постанови «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Постанова) ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1 і певних документів: Ми, як учасник приймаємо участь у відкритих торгах, проте наші права порушуються іншими учасниками, поданням у складі пропозиції у відкритих торгах локалізованого товару. Проте локалізація такого товару не відповідає вимогам п. 4 Постанови так як не містить усіх документів передбачених відповідним пунктом. Просимо повідомити у якій формі та куди ми як Учасник процедури закупівлі можемо звернутися за захистом своїх прав. <b> Номер відповіді:</b> 84/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 319/2025, 130/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/372a671e-c845-4327-9c3d-d3a201c69fe0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1d55f519-904d-40ec-9bef-69e31221730c?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТЕХНІКОН ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> локалізація товарів <b>Суть питання:</b> - Чи застосовуються до ДК 021:2015:44442000-0 — «Роликові вальниці», зокрема підшипників для залізничного транспорту вимоги законодавства щодо локалізації передбачені пункту 61 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва». <b> Номер відповіді:</b> 86/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Пшенична Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> лист від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 <b>Суть питання:</b> Мінекономіки у листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників» посилається на пункт 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026. Просимо повідомити, де можна ознайомитися з текстами зазначених протоколів або отримати інформацію щодо порядку доступу до них. Заздалегідь дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 81/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому згідно Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. У свою чергу, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Питання щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» <b>Суть питання:</b> 1. Що має аналізуватися: кожен матеріальний ресурс, вартість якого становить більше 60% або 40% від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів або всі матеріальні ресурси (100%), з яких 60% аналізується по умовам зазначеним (Постанові) та 40% аналізується по умовам зазначеним (Постанові)? <b> Номер відповіді:</b> 82/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення співвиконавців у договорах постачання товарів в оборонних закупівлях <b>Суть питання:</b> У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів. Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним. У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником. Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель. Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів. <b> Номер відповіді:</b> 79/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель. При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору)  визначено статтею 33 Закону. Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника. Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість. Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”. Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано. Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору).  У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору). Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору). Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють  норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А4210 <b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі Запит ціни пропозиції з переможцем було укладено договір про постачання товару. Строк поставки товару був до 15.12.2025 року, строк дії договору до 31.12.2025 року. Договором передбачено в односторонньому порядку розірвання договору у разі не виконання зобов'язань постачальником. Постачальник товар не поставив. 19.01.2026 року постачальнику було направлено Укрпоштою листом з описом вкладення претензію та додаткову угоду про розірвання договору в односторонньому порядку . 10.02.2026 року лист повернувся як такий, що не вручений. Оскільки є необхідність у звітуванні на майданчику Прозоро, то чи можна вважати, що такий договір розірваний в односторонньому порядку? <b> Номер відповіді:</b> 80/2026