<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам. <b> Номер відповіді:</b> 43/2026

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД» <b> Тема розширена:</b> Застосування пп п.19 Особливостей № 1178 при зміні істотних умов Договору на закупівлю <b>Суть питання:</b> З метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД», звертається з проханням надати офіційне роз’яснення з наступних питань. Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що: • обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни (без обмеження кількості таких змін); • при цьому змінена ціна за одиницю товару не може перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, визначеної у початковому договорі про закупівлю. Крім того, у пункті 157 та 158 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025 зазначено: «157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю. 158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.». Враховуючи вищевикладене, просимо надати чітке та однозначне роз’яснення з наступних питаннь: 1) Чи є правомірним збільшення ціни електричної енергії за одиницю товару більше ніж на 10 % від початкової ціни у кожному окремому випадку внесення змін (на підставі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”) за умови дотримання сукупного обмеження у 50 % від початкової ціни договору та за наявності в договорі про закупівлю визначеного порядку зміни ціни, відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей № 1178? 2)Чи є кожен окремий підпункт пункту 19 Особливостей № 1178 окремим випадком та не потребує одночасного застосування обмежень, які встановлені в інших підпунктах Особливостей № 1178? 3)Чи мають бути застосовані ці підпункти водночас з урахуванням обмежень, які встановлені в кожному з них? <b> Номер відповіді:</b> 44/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 524/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/03d7304f-9dcf-4b32-aa80-97a269d075c8?lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що з 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, якою уточнено підпункт 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Центральний ринок" <b> Тема розширена:</b> Чи повинно підприєство дотримуватися вимог Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо необхідності здійснення закупівель Комунальним підприємством «Ізюмський центральний ринок» з урахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). Про КП «Ізюмський центральний ринок»: Засновником підприємства є Ізюмська міська рада. Організаційно-правова форма господарювання – комунальне підприємство. Основним видом діяльності підприємства є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що включає в себе діяльність ринків. Фінансування та дотацій з бюджетів усіх рівнів не отримує та існує повністю за рахунок своїх коштів, отриманих в процесі господарської діяльності. Питання: 1. Чи підпадає підприємство під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). ? 2. Чи зобов’язане підприємство при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для господарської діяльності дотримуватися положень цього Закону? 3. Чи може здійснювати закупівлі товарів, робіт, послуг для господарської діяльності як звичайне підприємство, яке веде фінансово-господарську діяльність? <b> Номер відповіді:</b> 45/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників" , від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне комерційне підприємство "Їдальня Управління справами Апарату Верховної Ради України" <b> Тема розширена:</b> щодо подання звіту про закупівлю послуг мобільного зв'язку <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення з приводу правильної процедури оприлюднення договору про надання послуг мобільного зв'язку (код 64210000-1 ДК 021:2015) в системі електронних закупівель Prozorro. Згідно з положеннями Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1998 № 1740, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами мобільного зв’язку та не надають електронних комунікаційних послуг є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачують збір постачальнику електронних комунікаційних послуг одночасно з оплатою ними зазначених послуг. Об’єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплачена кінцевими користувачами цих послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентну плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, зазначених у рахунку на оплату послуг мобільного зв’язку. Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону № 400/97ВР ставка збору для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону. Таким чином, загальна ціна договору про надання послуг мобільного зв’язку включає вартість послуг, а також збіру на пенсійне страхування 7,5% та ПДВ 20%. Разом з тим, система Prozorro дозволяє зазначити лише суму договору з ПДВ та без ПДВ, але не передбачає окремого зазначення іншх обов’язкових зборів. З огляду на зазначене, прошу надати роз'яснення щодо наступних питань: 1. Як правильно вказати вартість послуг мобільного зв'язку в Prozorro, якщо ціна послуг включає як ПДВ, так і збір на пенсійне страхування (7,5%)? 2. Як правильно відобразити ці збори в звіті про такий договір, якщо вони є частиною загальної вартості послуг? <b> Номер відповіді:</b> 46/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас, оскільки  наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО”, з питань  технічної реалізації слід звертатись безпосередньо до адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» <b> Тема розширена:</b> Звернення щодо застосування вимог локалізації при закупівлі медичних рукавичок <b>Суть питання:</b> КНП «ОКДЛ КОР» планує здійснити закупівлю медичних (хірургічних) рукавичок з очікуваною вартістю 600 000 грн. Відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782, товар «рукавички (крім тактичних)» включено до переліку товарів, щодо яких застосовуються вимоги про локалізацію виробництва (у 2026 році — не менше 30%). Водночас станом на сьогодні: • в електронному каталозі Prozorro Market відсутні локалізовані медичні рукавички; • фактично відсутня можливість здійснити закупівлю зазначеного товару з дотриманням вимог локалізації. Закупівля зазначеного товару є вкрай необхідною для забезпечення діяльності установи та безпеки персоналу. У зв’язку з викладеним просимо надати офіційне роз’яснення: 1. Чи має право Замовник у разі фактичної відсутності на ринку та в Prozorro Market локалізованого товару здійснити закупівлю медичних рукавичок без застосування вимог локалізації? 2. Чи може така закупівля бути здійснена як виняток з урахуванням об’єктивної неможливості дотримання вимог Закону? 3. Який правомірний алгоритм дій Замовника у цій ситуації, щоб не порушити законодавство у сфері публічних закупівель? Просимо надати офіційну позицію для подальшого правомірного здійснення закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 36/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі у закупвлі якщо одним з КБВ учасника є юридична особа яка притягнута до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції <b>Суть питання:</b> Звертаємось з проханням надати роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі" у частині визначення підстав для участі або відмови в участі у процедурах публічних закупівель. Просимо надати правову позицію Міністерства економіки України щодо такої ситуації. Юридична особа (далі — Компанія 1) має намір брати участь у процедурах публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі", у тому числі у закупівлях товарів спеціального (військового) призначення. Учасниками та/або кінцевими бенефіціарними власниками Компанії 1 є: фізична особа - відсоток права голосу 50%; інша юридична особа (далі — Компанія 2) - відсоток права голосу 50%. При цьому щодо Компанії 2 раніше було прийнято рішення уповноваженим органом про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право Компанія 1 брати участь у процедурах публічних закупівель за наявності у її складі учасника та/або кінцевого бенефіціарного власника, щодо якого застосовано заборону на участь у публічних закупівлях? 2. Чи поширюється заборона, застосована до Компанії 2, на Компанію 1 як окрему юридичну особу відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі"? 3. Чи може сама наявність у складі Компанії 1 такого учасника та/або кінцевого бенефіціарного власника бути підставою для відмови Компанії 1 в участі у процедурі закупівлі або для відхилення її тендерної пропозиції? 4. Чи підлягають перевірці замовником у межах процедур публічних закупівель обставини щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасників або кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 37/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до частини першої статті 13 Закону вітчизняні та іноземні учасники закупівель усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 11 Закону, та якщо до них не застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Відповідно до положення частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зауважити, що пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Слід зауважити, що відповідно абзацу першого підпункту 1 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей № 1178. В свою чергу відповідно до вимог підпункту 4 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Згідно з підпунктом 11 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. Крім того, відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. При здійсненні оборонної закупівлі через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до підпункту третього  пункту 8 Особливостей № 1275, державний замовник зобов’язаний відхилити пропозицію, визначену за результатами оцінки економічно вигідною, якщо постачальник пропонує товар походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь або Ісламської Республіки Іран, або у разі подання ним двох чи більше пропозицій на один запит, а також має право відхилити її за умови невиконання постачальником зобов’язань за раніше укладеним договором із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання та застосування санкцій протягом останніх трьох років. Крім цього, відповідно до підпунктів 6 та 7 пункту 40 Порядку № 822 адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” та суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Слід також враховувати, що відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА, а також здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року. Таким чином, відповідно до вимог законодавства, пропозиція/тендерна пропозиція учасника закупівлі підлягає відхиленню, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” або коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Варто звернути увагу, що відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі з підстав, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, застосовується саме щодо суб’єкта господарювання (учасника процедури закупівлі), який притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Згідно з пунктом 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, з урахуванням висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності товарів, робіт і послуг оборонного призначення, щодо яких здійснюється закупівля. Закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю та призначені для виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку ракетного озброєння, створення системи протиракетної оборони, зокрема щодо освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування (модернізації, ремонту, реконструкції, розширення та переобладнання) наявних виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення, здійснюються з урахуванням вимог цього пункту, пунктів 44, 45, 47-49  Особливостей № 1275. Відповідно до пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до  Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Отже, при здійсненні оборонних закупівель державними замовниками відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275, порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля електроенергії <b>Суть питання:</b> Установа має приєднану потужність до 50 кВт, а саме 16 кВт, тобто є малим непобутовим споживачем. Директор не став підписувати прямий договір на підставі пп5 п 13 Особливостей. Нами були оголошені торги, але вони не відбулись через відсутність жодного Учасника. Ідентифікатор закупівлі: UA-2026-01-13-002523-a. Чи є обов'язковою процедура відкритих торгів з особливостями в нашому випадку? Зараз ми маємо дві підстави для укладання прямого договору? <b> Номер відповіді:</b> 38/2026

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ветеринарні лікарські засоби <b>Суть питання:</b> Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708); крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН), у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082). При цьому, відповідно до ст 1 Закону України « про ветиринарну медицину» субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин називаються – ветеринарні лікарські засоби. Чи зобов’язаний замовник під час закупівлі ветеринарних лікарських засобів визначати предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та зазначати міжнародну непатентовану назву (МНН) кожного такого засобу з урахуванням вимог Порядку № 708 і Порядку № 1082? <b> Номер відповіді:</b> 39/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 377/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=ccb3e20d-73d1-49ea-922f-0f3ef105e23b&showMenuTree=true Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: -заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; -виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, -не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; -замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; -у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; -товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1.Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2.Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3.Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4.Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5.Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 40/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до частини першої статті 13 Закону вітчизняні та іноземні учасники закупівель усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 11 Закону, та якщо до них не застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Відповідно до положення частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зауважити, що пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що  Особливості № 1275 встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Слід зауважити, що відповідно абзацу першого підпункту 1 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей № 1178. В свою чергу відповідно до вимог підпункту 4 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Згідно з підпунктом 11 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. Крім того, відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. При здійсненні оборонної закупівлі через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до підпункту третього  пункту 8 Особливостей № 1275, державний замовник зобов’язаний відхилити пропозицію, визначену за результатами оцінки економічно вигідною, якщо постачальник пропонує товар походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь або Ісламської Республіки Іран, або у разі подання ним двох чи більше пропозицій на один запит, а також має право відхилити її за умови невиконання постачальником зобов’язань за раніше укладеним договором із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання та застосування санкцій протягом останніх трьох років. Крім цього, відповідно до підпунктів 6 та 7 пункту 40 Порядку № 822 адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” та суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Слід також враховувати, що відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА, а також здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року. Таким чином, відповідно до вимог законодавства, пропозиція/тендерна пропозиція учасника закупівлі підлягає відхиленню, коли учасник або кінцевий бенефіціарний власник учасника, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” або коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. При цьому, відхилення пропозиції/тендерної пропозиції з підстав пропонування у складі пропозиції/тендерної пропозиції товарів суб’єкта господарювання, який протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, чинним законодавством не регламентовано. Варто звернути увагу, що відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі з підстав, коли суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, застосовується саме щодо учасника процедури закупівлі, який притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Згідно з пунктом 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, з урахуванням висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності товарів, робіт і послуг оборонного призначення, щодо яких здійснюється закупівля. Закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю та призначені для виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку ракетного озброєння, створення системи протиракетної оборони, зокрема щодо освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування (модернізації, ремонту, реконструкції, розширення та переобладнання) наявних виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення, здійснюються з урахуванням вимог цього пункту, пунктів 44, 45, 47-49  Особливостей № 1275. Відповідно до пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до  Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Отже, при здійсненні оборонних закупівель державними замовниками відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275, порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 41/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже питання міститься у відповіді на запит № 40/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9999e3b3-6f83-4d35-b1b5-f1e2bc324778?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Щодо участі постачальника у закупівлях у разі обмежень щодо виробника товару <b>Суть питання:</b> Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках? <b> Номер відповіді:</b> 42/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже питання міститься у відповіді на запит № 4 0/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9999e3b3-6f83-4d35-b1b5-f1e2bc324778?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонеррне товариство "Полтаваобленерго" <b> Тема розширена:</b> неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень <b>Суть питання:</b> Після визначення переможця на стадії укладання договору виявилось, предмет договору не містить всіх складових, зазначених в Технічному завданні, що має наслідком надання не повного обсягу послуг, зокрема умови договору не містяь проведення та надання висновку психофізіологічної експертизи для працівників зайнятих на роботах, що потребують професійного добору (у разі необхідності). Чи буде вірною відміна торгів на підставі п.п. 2 п. 50 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178? <b> Номер відповіді:</b> 35/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 288/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ddb4b15c-c013-455a-8b98-b11b72a1aa19?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.