<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця <b> Тема розширена:</b> Порядок застосування пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування <b>Суть питання:</b> Звернутись до Міністерства економіки України щодо надання роз’яснення мене, як уповноважену особу, змусила неоднозначність тлумачення порядку визначення переможця після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, про що сказано в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості). В абзаці 5-му мова іде про порядок завершення процедури закупівлі у разі коли тендерна пропозиція переможця, з певних причин, визначених підпунктом 3 пункту 44-го Особливостей, була відхилена. При цьому, вибір чергового переможця серед решти учасників відбувається шляхом оцінки їх тендерних пропозицій вимогам тендерної документації та врахування принципу економічної вигоди за результатами аукціону. Саме посилання на словосполучення «може бути визначена» заплутує ситуацію з критерієм «найбільш економічної вигідної» тендерної пропозиції. В абзаці 6-му наводиться порядок розгляду наступної тендерної пропозиції, якщо мало місце відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. В даному випадку порядок продовження процедури абсолютно чіткий і повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Поясніть будь ласка, чим відрізняються вимоги викладені в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей. Якщо вони абсолютно ідентичні то навіщо про одне і теж писати два рази та і ще абсолютно іншими словами? Чи можливо я щось не так розумію? Підкажіть! Вдячний за надану допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 402/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022  № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до абзацу 5 пункту 49 Особливостей у разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом. Водночас згідно пункту 44 Особливостей  замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема саме переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; -не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3 , 5 , 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей; - не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; -надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Тому, замовник керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей відхиляє тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції строк дії якої ще не минув та перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. При цьому застосування абзацу 6 пункту 49 Особливостей здійснюється в разі необхідності відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Положеннями абзацу 4 пункту 37 Особливостей визначено, що оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Тому положення абзацу 6 пункту 49 Особливостей застосовується коли найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, визначеним замовником та підлягає відхиленню.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Пов’язані особи <b>Суть питання:</b> В Україні асоціація є організаційно-правовою формою об'єднань підприємств і є різновидом господарського об'єднання. Асоціація— договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств — учасників асоціації. Чи вважатимуться учасники пов’язаними особами у випадку, якщо 2 з трьох учасників тендеру є засновниками однієї асоціації? В якості прикладу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-22-009067-a Учасники закупівлі ТОВ «МИКОЛАЇВ ТЕХЕКСПЕРТ» та ДП «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ» є засновниками АСОЦІАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТІВ УКРАЇНИ "УКРЕКСПЕРТ", код ЄДРПОУ 24721069. <b> Номер відповіді:</b> 399/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 61/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA . При цьому, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 7 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у підпункті 7 пункту 47 Особливостей, щодо пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> території бойових дій <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Особливостей № 1178 замовник може укласти прямий договір у разі якщо замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. При цьому, постановою Кабінету міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. До територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв: - межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями; - межують з державним кордоном держави-агресора; - межують з державним кордоном держави-агресора. До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Враховуючи зазначене, просимо надати відповідь чи може бути застосовано підпункт 2 пункту 13 Особливостей для закупівель на території можливих бойових дій? <b> Номер відповіді:</b> 400/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 217/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a33f096f-5782-456e-9954-18f2eaf9ea9a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого <b> Тема розширена:</b> Чи можна надати 24 години на виправлення, якщо тендерна пропозиція учасника не містить кеп/уеп <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Подаючи тендерну пропозицію через електронний майданчик, учасник повинен здійснити підписання всієї пропозиції в цілому, тобто накласти кеп/уеп (що відповідає Наказу 1082). Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закон України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерні пропозиції відповідно до Закону подаються до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Документи, які учасник завантажує на усунення встановлених замовником недоліків не є тендерною пропозицією. Враховуючи норми, що містяться в Постанові № 1178, яка затвердила Особливості про здійснення закупівель, чи можна в такому випадку надати учаснику 24 години на виправлення невідповідностей, якщо учасник при поданні тендерної пропозиції не наклав в цілому кеп\уеп? Адже фактично така тендерна пропозиція взагалі вважається не поданою. <b> Номер відповіді:</b> 398/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206) <b> Тема розширена:</b> звернення про надання роз’яснень з питань публічних закупівель, а саме зміни що вносяться Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), керуючись нормами Закону України «Про звернення громадян», звертається до Вас з прохання надати роз’яснення з питань публічних закупівель, а саме: Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. затверджено в новій редакції, згідно з яким замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Таким чином, зазначені зміни передбачають виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Водночас, відповідно абзац 2 пункту 1 ст. 19. Закону України « Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» : Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2022 у справі № 757/18980/22-к (відповідна інформація містить в відкритому доступі), корпоративні права ТОВ «ВЕНТА.ЛТД» (код ЄДРПОУ 21947206), місцезнаходження: м. Дніпро, узвіз Селянський, 3-А, що належить Акціонерному Товариству "КАТРЕН" (російська федерація, Московська область, м. Хімки, Вашутінське шосе, володіння № 22), у вигляді 24% (двадцять чотири відсотків) статутного капіталу підприємства в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Просимо вас надати роз’яснення: Чи є вищезазначена ухвала суду документальним підтвердженням про передачу статутного капіталу /активу/корпоративних прав в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що відносить Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), до юридичних осіб, до яких застосовані виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, згідно постанови КМУ № 471 від 12 травня 2023 р., яка вносить зміни в абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. ? <b> Номер відповіді:</b> 395/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178  замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, та з огляду на те, що згідно частини першої статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими, пропонуємо з порушеного питання додатково звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» <b> Тема розширена:</b> Перевірка замовником учасників торгів <b>Суть питання:</b> Приймаючи до уваги правову невизначеність окремих дефініцій і процедур у Законі України "Про публічні закупівлі" і Особливостях, враховуючи норми пунктів 4,5,12,13 частини 1 статті 9 цього Закону, прошу надати письмові роз’яснення/консультації щодо питань вказаних у запиті, що додається у вкладці <b> Номер відповіді:</b> 396/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану” , від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” ,  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції) та у запитах № 61/2022, № 729/2020,  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ff282691-7caf-4bc3-baf2-3b843b211979 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про  уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності  уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, зазначені в даному пункті. При цьому відповідно до абзацу 18 пункту 47 Особливостей замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі підтверджує в електронній системі закупівель відсутність в учасника процедури закупівлі підстав, визначених підпунктами 1 і 7 цього пункту. Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. При цьому згідно з частиною шостою статті 55  ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Шаган Василь Михайлович <b> Тема розширена:</b> Поточний ремонт <b>Суть питання:</b> Доброго дня цікавить питання як замовника по поточному ремонту господарських приміщень установи. Якщо по одному обєту буде проведено три договори по поточному ремонту господарських приміщень, але в кожному договорі інший предмет закупівлі (різні коди ДК) чи це не буде порушенням ? Адже поточний ремонт по одному обєкту повинен не перевищувати 200 тисяч. Але в моєму випадку один договір по поточному ремонту господарських приміщень визначений предмет закупівлі ДК 021: 2015 4526000-7 на суму 96989,00 Це укладання бруківки. Другий договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 2015 45430000-0 покривання підлоги та стін сума 120 тисяч. Третій договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 201545410000-4 штукатурні роботи на суму 84 тисячі. Скажіть будь ласка чи не буде порушенням, якщо на одному обєкті я три договори з поточного ремонту проведу в котрих різні предмети закупівлі ?????????? Адже багато суперечок про те що по одному обєкту сумуються інші розповідають, що коли код ДК різний тому цілком можливо. Буду вдячний за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 397/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення поняття "послуги" наведене у статті 1 Закону. При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів,робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономікивід 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами)(далі - Порядок). Згідно Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво », затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. При цьому згідно статті 3 Закону  замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби 00693517 <b> Тема розширена:</b> неможливість здійснення закупівлі унаслідок непереборної сили <b>Суть питання:</b> Просимо надати консультацію щодо законності прийняття замовником рішення про відміну закупівлі послуг (ДК 021:2015:71900000-7: Лабораторні послуги) Проведення лабораторних досліджень харчових продуктів за фізико-хімічними і мікробіологічними показниками, на вміст токсичних елементів і окремих забруднювачів під час здійснення державного контролю (нагляду)(UA-2023-05-11-007416-a ) Замовник відмінив закупівлю спираючись на той факт, що термін дії Атестату відповідності був чинний до 09.06.23 . При цьому, Лабораторія пройшла переатестацію та отримала новий Атестат НААУ від 10.06.23 терміном дії до 09.06.28. Замовнику про переакредитацію та отримання нового Атестату достеменно відомо. Відомості про переатестацію містяться на офіційному сайті НААУ. Рішення про відміну прийнято замовником 15.06.23 о 15:52. Чи законне рішення замовника? Чи допоможе оскарження рішення замовника до АМКУ <b> Номер відповіді:</b> 393/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому пунктом 50 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за настанням яких замовник відміняє відкриті торги. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо відміни відкритих торгів , приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський державний медичний університет <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Відповідно до п.13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом № 1082 від 11.06.2020 Мінекономрозвитку Украіни, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб передбачено заповнювати інформацію : код та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. Яким чином виконати цю вимогу, якщо національний класифікатор НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 394/2023

1.Щодо вимоги про відсутність судимості 2.Щодо публічного доступу до інформації в ЕСЗ --- Документ: 0aa252e3-cd29-4c96-836d-aff3d6404e2c.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель Міністерство економіки України як Уповноважений орган відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), одним з основних завдань якого є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель, повідомляє. Щодо вимоги про відсутність судимості У зв’язку із зверненнями суб’єктів сфери публічних закупівель стосовно надання переможцем процедури закупівлі витягів з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” (далі – ІАС) повідомляє, що за результатами робочої зустрічі з представниками Міністерства внутрішніх справ України розглянуто питання пришвидшення отримання переможцем процедури закупівлі витягів з ІАС у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 “Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”, яким затверджено Положення про інформаційно-аналітичну систему “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” та Порядок доступу до відомостей інформаційно - аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” (далі - Порядок), на виконання вимог пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). 2 Так, згідно з підпунктами 5 і 6 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: - фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; - керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку. При цьому відсутність підстав, визначених підпунктами 5 і 6 пункту 47 Особливостей, підтверджується учасником процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції, шляхом самостійного декларування, яке технічно реалізовано в електронній системі закупівель. Водночас, виходячи з положень абзацу п'ятнадцятого пункту 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 5 і 6 цього пункту. Звертаємо увагу замовників, що у зв'язку із збільшенням навантаження в ІАС стосовно замовлень витягів в електронній формі та обмежену спроможність їх видачі, у випадках, передбачених законодавством, та з урахуванням того, що витяги з ІАС не містять строку дії відповідного витягу, відсутня необхідність вимагати витяги з ІАС від переможця не раніше дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Крім цього, згідно з Порядком витяг – це документ у паперовій або електронній формі, що сформовано засобами програмного забезпеченням ІАС, який місить відомості актуальні на дату та час його формування. Кожному Витягу присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС Нормативно-правовими актами України не встановлено строк дії витягу. У витязі відображається результат перевірки за персонально-довідковим обліком на дату здійснення перевірки. З огляду на це, замовникам рекомендується встановлювати вимогу таким чином, щоб не обмежувати витяг датою оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, та забезпечити можливість переможцям використовувати витяги, що датовані раніше дати оприлюднення такого повідомлення. 3 Довідково повідомляємо, що інформація про отримання витягів міститься в листі 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c- 420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323- 04%2F40967-06%20. Щодо публічного доступу до інформації в ЕСЗ Вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від ЕСЗ, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Згідно з пунктом 9 Порядку функціонування системи у разі -1 оприлюднення в ЕСЗ інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. При цьому зазначаємо, що припинення публічного доступу до такої інформації за рішенням комісії не стосується випадків, які передбачені Особливостями, у разі яких у замовника є можливість під час здійснення закупівель не оприлюднювати в ЕСЗ інформацію, яка несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг). Так, інформація про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги), зокрема: 4 1. в договорі про закупівлю та додатках до нього, в повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному за результатами відкритих торгів або запиту ціни пропозицій постачальників з використання електронного каталогу (для закупівлі товару); 2. в прямому договорі про закупівлю, який укладається на підставі підпунктів 5-11, 14 пункту 13 Особливостей та оприлюднюється в ЕСЗ разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ та додатками до нього; 3. в оголошенні про проведення відкритих торгів. Крім цього, під час здійснення публічних закупівель, передбачених пунктами 9, 11 Особливостей та підпунктами 1-4, 12-13 і 15-16 пункту 13 Особливостей замовник оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У такому разі замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг). Водночас зазначаємо, що згідно з пунктом 14 Особливостей замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Ганна МЕДВЄДНІКОВА Ірина РЯБА, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від ВП Атоменергомаш <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни та обсягу <b>Суть питання:</b> За результатами проведення відкритих торгів з особливостями Замовником укладений договір з переможцем закупівлі на постачання товару з певною номенклатурою. Відповідно до тендерної пропозиції переможця товар постачається згідно з відповідним ТУ. Під час виконання договору постачальник повідомляє про неможливість постачання товару за ТУ передбаченим договором та пропонує внести зміни до договору (на підставі підп.1 та підп. 3 п.19 Особливостей), згідно з якими постачається товар за іншим ТУ, більшої кількості за певними позиціями товару, збільшенням ціни за одиницю товару за деякими позиціями товару, але при цьому загальна сума договору зменьшується. Чи буде внесення такіх змін до договору порушенням вимог Особливостей, враховуючі вищевикладені обставини? <b> Номер відповіді:</b> 388/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель згідно з постановою № 1178 від 12.10.2022 <b>Суть питання:</b> В якій редакції Постанови № 1178 від 12.10.2022 потрібно завершувати закупівлі, оголошення щодо проведення яких опубліковані до 19.05.2023? <b> Номер відповіді:</b> 389/2023