<b>Запит від:</b> Запит від Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель згідно з постановою № 1178 від 12.10.2022 <b>Суть питання:</b> В якій редакції Постанови № 1178 від 12.10.2022 потрібно завершувати закупівлі, оголошення щодо проведення яких опубліковані до 19.05.2023? <b> Номер відповіді:</b> 389/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо застосування Наказу МЕУ від 25.04.2023 року №4139 <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо застосування норм наказу Міністерства економіки України «Про затвердження національного класифікатора НК 024:2023 та скасування національного класифікатора НК 024:2019» від 24.05.2023 року №4139 (далі – Наказ). Даним Наказом з 15.06.2023 року скасовано національний класифікатор НК 024:2019. Проте в наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядку) в абзаці 2 пункту 13 присутнє посилання на національний класифікатор НК 024:2019. А отже у замовника є обов’язок оприлюднювати інформацію на майданчику з урахуванням положень даного Порядку. Тому, просимо зазначити чи не буде порушенням Порядку оприлюднення інформації замовником згідно нового національного класифікатора НК 024:2023? <b> Номер відповіді:</b> 390/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа Гомілко Оксана Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми (військова частина) здійснили закупілю без використання електронної системи закупівель: Тренажерний комплекс для підготовки оператора рективного піхотного вогнемету РПВ-16. Прошу надати роз'яснення щодо подальших дій стосовно звітування по договору у відповідності Закону України про оборонні закупівлі ст. 30 до нього. <b> Номер відповіді:</b> 391/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Фермерське господарство "ТАРКОМ" Дрогобицької міської ради <b> Тема розширена:</b> Локалізація предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи потрібно застосовувати локалізацію при придбанні трактора, що був у використанні (код ДК 021:2015 - 16720000-8) вартість якого перевищує 200 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 385/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1160/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Що визначення термінів, які вживаються у Законі України Про публічні заупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою». Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)». Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять. На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження». Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»? 2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)? 3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн? <b> Номер відповіді:</b> 386/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом та постановою № 1178 не встановлено. Отже, замовник самостійно визначає спосіб підтвердження країни походження з дотриманням законодавства в цілому. Водночас відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Відповідно до пункту 4 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів. Тому з питань щодо визначення країни походження пропонуємо додатково звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «ДКЛ №4 СОЛОМ'ЯНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА» ВО КМР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі медичних виробів, в зв"язку з затвердженням національного класифікатору НК 024:2023 ”Класифікатор медичних виробів” <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прохання надати роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів. Відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості) пункту 15 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII статті 1 пункту 22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Наказу № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» пункту 13 «крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:… коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу». Відповідно до Наказу Мінекономіки № 4139 від 24.05.2023 р. скасовано національний класифікатор НК 024:2019 “Класифікатор медичних виробів”, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159 та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 Класифікатор медичних виробів”, який набирає чинності 15.06.2023 року. Відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність - 1 700 грн або 3 400 грн. Враховуючи вищевикладене, прохання надати відповіді на наступні питання. 1. Чи будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 2. Коли будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 3. Чи буде надано офіційний лист-роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів? 4. Як вірно після 15.06.2023 року визначати предмет закупівлі медичних виробів? Надати приклад. <b> Номер відповіді:</b> 387/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.07.2023  № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель" (Щодо затвердження класифікатора медичних виробів), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 .

<b>Запит від:</b> Запит від Новоборівський дитячий будинок - інтернат ЖОР <b>Суть питання:</b> Чи можна піднімати ціну на товар при відкритих торгах більше ніж на 10%, якщо є довідка із Торгово - промислової палати <b> Номер відповіді:</b> 383/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Ямпільська міська рада Вінницької області <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації виробництва під час закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до положення пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про публічні закупівлі" замовники повинні та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законому України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник здійснює закупівлю товарів, враховуючи ступінь локалізації виробництва, якщо такий товар входить до відповідного переліку. Нами, як замовником, заплановано придбання шляхом проведення відкритих торгів транспортного засобу для перевезення 10 осіб і більше, а саме мікроавтобуса на 16 місць бувшого у використанні іноземного виробництва. Оскільки потенційні учасники майбутньої закупівлі не являються виробниками товару, який відповідно не виготовлявся (повністю чи частково) на території України, тому вони не можуть надати підтвердження ступеня локалізації на даний вид товару. Тому суттєво і важливо знати чи потрібно враховувати під час проведення закупівлі ступінь локалізації, якщо товар являється бувшим у використанні та повністю виготовлений за межами України. <b> Номер відповіді:</b> 384/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1160/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Груп" <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення вимог ПКМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» щодо інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівля <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено відкриті торги з особливостями у травні 2023 року. Вимогами ТД встановлено, що Учасник у своїй пропозиції надає технічну специфікацію встановленого зразка. Відповідно до пункту 40 Особливостей передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Під час розгляду пропозиції іншими учасниками виявлено невідповідність, а саме Учасником (Переможцем) закупівлі надано у складі пропозиції технічну специфікацію, яка частково не відповідає змісту зразку встановленого додатком(невказана інформація про замовника). При цьому інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі повністю відповідає змісту встановленого замовником. Замовник не вбачає у цьому помилку, та погоджується, що технічна специфікація відповідає змісту додатку. В консультації на запит 234-2023 від Ярош Марини Євгенівни вказано, що у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в гарантії, яка була надана як забезпечення тендерної пропозиції згідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону України, банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями за встановленою наказом № 2628 формою, то такі невідповідності підлягають виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей. Натомість не підлягає виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей випадок відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Однак виникає питання чи зобов’язаний замовник надати 24 години на виправлення недоліків у технічній специфікації, у разі якщо виправлення недоліків не буде нести за собою зміну предмета закупівлі (його найменування, марку, модель тощо)? <b> Номер відповіді:</b> 381/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Про підпункт 3 пункту 13 Особливостей здійснення <b>Суть питання:</b> З 19.05.23 змінено підставу для укладення прямого договору у підпункті 3 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), що полягає у наступному: Замовник може укласти прямий договір у разі, коли він не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та / або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для, зокрема: -будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; - будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів; Просимо пояснити з якою метою було звужено даний перелік? Оскільки відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво видами будівництва є нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт. Чи такими змінами Мінекономіки хотіло сказати, що з 19.05.2023 ця підстава не застосовуватиметься у разі необхідності здійснити реконструкцію чи капітальний ремонт місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб чи захисних споруд цивільного захисту? Чи такі зазначені види робіт можуть бути закуплені замовником у разі закупівлі будівництва за пп 3 п 13 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 379/2023 <b> Відповідь:</b> З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14  Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Пунктом 10 Особливостей визначено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів.Такі положення встановлені у тому числі для випадку, передбаченого пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей у разі, коли замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються саме для будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів. Разом з тим віднесення предметів закупівлі до таких, що вказані пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей здійснюється з дотриманням законодавства. Рішення щодо можливості придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель/електронних каталогів приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Навчальний центр Інновацій" <b> Тема розширена:</b> Набуття статусу платника ПДВ <b>Суть питання:</b> В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. Ми пишемо запит ВЧЕТВЕРТИЙ РАЗ, тому: а) ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не переходив зі спрощеної систуми на загальну, і з загальної на спрощену систему оподаткування, тому відповіді 209/2023, 858/2022, 273/2022. б) узагальнена відповідь в запиті 3304-04/69987-06 нам не підходить нам потрібна чітка відповідь підпадає дана ситуація чи не підпадає. Позиція податкової ми повинні нарахувати ПДВ, позиція контрагента - ні! 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію <b> Номер відповіді:</b> 380/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 290/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=134fad61-1e2d-49af-9f0e-5a4098caaa7a&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Приютівська селищна рада ОТГ <b> Тема розширена:</b> закупівля послуги з виготовлення технічної документації нормативно грошової оцінки земель <b>Суть питання:</b> Як замовнику закупівлі послуги розрахувати стартову цінову пропозицію? <b> Номер відповіді:</b> 377/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Так, для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Крім того, згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. У свою чергу, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей. Повідомляємо також, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланнями: https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPTP101+2023_T1/home?fbclid=IwAR23eLlzFj-d5CtOFguTB9AbU_vFuSeOeZWrgn9J1XZoTnP_4DxdHiemEkU https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPMEE101+2023_T1/home?fbclid=IwAR3dQeokagH-osH0NC2J_mfFC0oyEZ4lVa3u6vkI2Cwn0rIPv8KwdK-6gj0 Крім цього, пропонуємо переглянути вебінари на тему: “Вимірювання ефективності закупівель та оцінка якості” (відбувся 14.06.2023); “Планування закупівель: визначення потреб та дослідження ринку”(відбувся 21.06.2023) та “Публічні закупівлі в період відбудови України” (відбувся 29.06.2023), що розміщені в мережі Facebook на сторінках департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики (https://www.facebook.com/PublicProcurementofUkraine), а також ДП “Прозорро” (https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua)