<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у тендерній документації зазначаються такі відомості: 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010. Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.» Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100). Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100): - Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року; - Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року. Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року. Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Просимо надати роз’яснення: 1. Чи мають право Замовники закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим на суміш зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100. 2. Чи мають Замовники в технічній специфікації тендерної документації встановлювати до суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) вираз "або еквівалент" якщо Замовники закуповують суміш із стандартними (якісними ) характеристиками відповідно до ДСТУ 7146:2010, <b> Номер відповіді:</b> 430/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до  частини третьої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до абзацу першого пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, виходячи з абзацу другого пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівель твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Смеричанський Олександр Володимирович <b> Тема розширена:</b> Вартість закупівлі робіт без проведення тендерних процедур <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу підказати, яка зараз максимальна сума закупівлі робіт без проведення тендерних процедур? З повагою, Олексадр <b> Номер відповіді:</b> 425/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Смеричанський Олександр Володимирович <b> Тема розширена:</b> Максимальна вартість закупівлі робіт без тендеру <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу проконсультувати за наступними питаннями: 1.При закупівлі робіт на суму до 1 500 000 грн., чи потрібно замовнику (покупцю), який здійснює закупівлю робіт на дану суму проходити тендерні процедури, чи можна заключити із виконавцем (постачальником) робіт на дану суму прямий договір? 2.До якої суми на закупівлю робіт можна замовнику із виконавцем заключити прямий договір без проходження тендеру? З повагою, Олександр Смеричанський <b> Номер відповіді:</b> 426/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприєство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про укладання договору про відшкодування витрат з використання електричної енергії <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступних питань. Відповідно до Закону України «Про морські порти України», на виконання розпорядження Кабміну України від 04.03.2013р № 133-р, наказом Мінінфраструктури України від 19.03.2013р № 163, було реорганізовано державні підприємства морського транспорту та утворено Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП АМПУ). Згідно із додатком 1 до Наказу, до переліку державних підприємств морського транспорту, що підлягали реорганізації, входило і наше підприємство ДП «МТП «Чорноморськ». Відтак на території порту Чорноморськ утворено два суб’єкти господарювання – ДП «МТП «Чорноморськ» та Чорноморська філія ДП «АМПУ». Відповідно до вимог вищезазначених нормативних актів був складений та підписаний членами комісії з реорганізації Акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань, який затверджений Міністерством інфраструктури України, Відповідно до цього Акту до філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відійшли магістральні мережі водопостачання та водовідведення, прилади обліку електроенергії, мережі трансформаторні підстанції та відгалуження від них магістральні мережі електропостачання, єдине джерело вироблення теплової енергії - центральна котельня. Всі ці об’єкти зараз перебувають на балансі Чорноморської філії ДП «АМПУ». Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про морські порти», власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту. Державне підприємство щорічно проводить закупівлю послуг з відшкодування витрат з використання електричної енергії, водопостачання, водовідведення та теплопостачання з іншим державним підприємством на загальну суму до 80 000 000,00 – 100 000 000,00 грн. з ПДВ на підставі п.п.5 п.13 Особливостей: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Оскільки в ДП «МТП «Чорноморськ відсутня технічна можливість відокремлення від мереж Чорноморської філії ДП «АМПУ» якими постачаються комунальні послуги, та укладати договори закупівлі цих послуг з постачальниками, укладаються договори з Чорноморською філією ДП «АМПУ» на відшкодування витрат на їх постачання. Об’єкти на які постачаються ці комунальні послуги не орендуються, а знаходяться на балансі замовника. Чи потрібно публікувати звіти про такі договори про закупівлю без використання електронної системи закупівель зважаючи на суми відшкодувань? І чи є це відшкодуванням витрат або закупівлею послуг в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 422/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управління державної охорони України <b> Тема розширена:</b> Закупівлі за рамковими угодами відповідно до Постанови 1275 від 11.11.2022 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми проводимо закупівлю за рамковою угодою відповідно до вимог Постанови кабміну № 1275 від 11.11.2022 року. Рамкову угоду укладено з двома учасниками, орієнтовна кількість товару, що закуповується в рамковій угоді вказана як 3100 шт. Зараз необхідність з товарах, що закуповується зменшилась до приблизно 2950 шт. 1. Чи можемо ми зменшити орієнтовну кількість товару до необхідних значень в рамковій угоді? 2. Чи можемо ми зробити запит цінових пропозицій на необхідну кількість товару, при цьому кількість товару в запиті буде меншою ніж орієнтовна кількість товару в рамковій угоді? 3. Чи можемо ми робити кілька запитів цінових пропозицій протягом року на окремі партії товару, наприклад один запит на 2000 шт., а наступний через два місяці ще на 1000 шт.? <b> Номер відповіді:</b> 424/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що укладення рамкових угод у період дії правового режиму воєнного стану здійснювалось відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова № 1275) (до внесення змін Постановою від 18.07.2023 № 736), якою були затверджені особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275) та встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) (далі – державні замовники), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 13 Особливостей № 1275 визначено, що рамкова угода є договором приєднання (публічною офертою), що укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням Особливостей № 1275. Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Істотні умови рамкової угоди, згідно пункту 26 Особливостей № 1275 оприлюдненої разом з оголошенням, не можуть змінюватися, крім випадків: - зміни граничної ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; - зміни граничної ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти; - зміни строку дії, але не більше ніж у межах календарного року з моменту укладення рамкової угоди. У разі внесення змін до рамкових угод у випадках, визначених пунктом 26 цих особливостей, державний замовник розміщує повідомлення про зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня прийняття державним замовником рішення про внесення змін до рамкової угоди із завантаженням оновленої редакції рамкової угоди. Таким чином, зміна орієнтовної кількості товару у зв’язку із зміною потреби щодо закупівлі, що закуповується за рамковою угодою не врегульовано Особливостями № 1275. При цьому, зауважимо, що пунктом 22 Особливостей № 1275 передбачено перелік обов’язкової інформації, що має містити рамкова угода, серед якої визначено орієнтовну кількість товарів. Таким чином Постанова       № 1275 містить вимогу встановлювати орієнтовну кількість товарів, що можуть бути придбані згідно такої рамкової угоди, і не містить зобов’язання проводити відбір (відбори) за результатами укладеної рамкової угоди у чіткій відповідності до вказаної орієнтовної кількості товарів.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація ЗМР по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо проконсультувати з наступного питання. В Законі України «Про публічні закупівлі», в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, відсутня норма про можливість уповноваженою особою приймати рішення з оформленням відповідного протоколу щодо необхідності виправлення технічних (механічних, формальних) помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. На підставі якого документу уповноважена особа може скласти такий протокол? Якщо ця можливість може бути затверджена наказом/розпорядженням замовника в положенні про уповноважену особу, то на підставі яких норм законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 419/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про  уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності  уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер. Виходячи з положень статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Таким чином, у разі допущення технічних (механічних) помилок при внесенні інформації, уповноважена особа може скласти відповідний протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya

<b>Запит від:</b> Запит від Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Оформлення закупівлі сільгосптехніки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може міська рада, як замовник процедури закупівлі сільгосптехніки (трактор) укладати договір комісії (міська рада-ФОП-юридична особа імпортер) з переможцем торгів (ФОП-комісіонер) та юридичною особою - комітентом, <b> Номер відповіді:</b> 420/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 879/2020 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10a При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору через зміну ставки оподаткування на паливо. <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким було внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112), зокрема абзац перший пункту 82 підрозділу 2 викладено в такій редакції: «Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків"». Отже, з 01 липня 2023 року операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу оподатковуються за ставкою у розмірі 20 відсотків. У відповідності до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) , істотні умови договору про закупівлю, можуть бути змінені шляхом зміни ціни товару в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. ТОМУ, ПРОШУ НАДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ: 1. Через зміну ставки оподаткування на паливо з семи на двадцять відсотків – ціна за одиницю товару збільшується, що провокує збільшення суми укладеного договору. Чи буде правильним збільшувати суму(загальну вартість) договору? 2. У разі відсутності у замовника фінансування на збільшену суму (загальну вартість) договору – яким чином правильно внести зміни до істотних умов договору? Зменшити обсяг договору через відсутність у замовника фінансування? <b> Номер відповіді:</b> 421/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023 , № 858/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Затульська К.Г. <b> Тема розширена:</b> Закупівля розроблення ПКД та капітального ремонту в одній закупівлі за одним кодом ДК <b>Суть питання:</b> Доброго дня! З огляду на ту кількість дискусій, які є в інтернеті, це питання і досі має кілька варіантів відповідей, але фактично незрозуміло, який є 100% законним/правильним та таким, який не призведе до вимушеного розірвання договору про виконання робіт. Зокрема, Законом "Про публічні закупівлі" чітко передбачено, що одночасно можна закуповувати (не поділяючі на окремі коди ДК, процедури закупівлі): 1) "поточний ремонт з розробленням проектної документації" та 2) "роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". При цьому, щоб така сама умова стосувалася безпосередньо капітального ремонту (без необхідності додаткових тлумачень), а саме: формулювання "капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення з розробленням проектної документації", в Законі не міститься. Чи можна вважати, що слова з Закону "з розробленням проектної документації" однаково стосується і капітального ремонту, і робіт з бідувництва, які перелічені через кому? І що одночасна закупівля "робіт з капітального ремонту (з розробленням ПКД)" є цілком правильним і не потребує штучного поділу на 2 різні предмети закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 418/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення понять “роботи” та “послуги” наведені у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва , науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт . Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про містобудівну діяльність», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт з будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення предмет закупівлі таких робіт може визначатись одночасно з розробленням проектної документації щодо такого об’єкту будівництва.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі робіт з капітального ремонту. <b>Суть питання:</b> Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому календарному році Службою заплановано здійснити капітальний ремонт даху та капітальний ремонт підвального приміщення адміністративної будівлі у якому розташована наша організація. Проєктно-кошторисна документація розроблена окремо на капітальний ремонт даху та окремо на капітальний ремонт підвального приміщення. Вартість капітального ремонту даху складає 1 300 000,00 грн., вартість капітального ремонту підвалу складає 300 000, 00 грн. При плануванні закупівель виникло питання щодо визначення предмету закупівлі. Настановою з визначення вартості будівництва зазначається, що «об’єкт – окремий будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а також їхня частина». Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: чи маємо ми право визначати кожну частину яка буде капітально ремонтуватись (дах, підвал) окремим об’єктом і укласти прямі договорі, чи нам необхідно підсумувати вартість двох закупівель та провести відкриті торги на кожну закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 413/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Згідно з пунктом 14  Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З 23 червня 2023 року набув чинності наказ Міністерства економіки України від 03 квітня 2023 р. № 1811 “Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2023 р. за № 943/39999), яким наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 р. № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі - Порядок) в частині, що стосується порядку визначення предмета закупівлі робіт, приведено у відповідність до положень кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Так, виходячи з пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Згідно Настанов б’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Таким чином, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на об'єкт будівництва. Отже, при закупівлі робіт, визначення предмета закупівлі здійснюється за окремими об'єктами будівництва. При цьому відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Матковська Галина Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Прямий договір, додаткова угода до діючого договору <b>Суть питання:</b> У разі наявності рішення АМКУ - штраф та заборона приймати участь в закупівлях, чи можна укладати додаткову угоду до раніше укладених діючих договорів? Та чи можна укладати прямий договір із Замовником без участі в закупівлях через Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 415/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 405/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b71269ce-194c-4d84-af82-9df507329e41&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Станіславський ліцей ім.К.Й.Голобородька Станіславської сільської ради Херсонської області <b> Тема розширена:</b> Проведення відкритих торгів чи "закупівля без використання елетронної системи" у зв'язку із беребуванням в зоні можливих бойових дій <b>Суть питання:</b> Наш заклад знаходиться в населеному пункті де можливі бойові дії (Херсонська обл.). Плануються проводитися роботи з капітального ремонту укриття яке знаходиться в приміщенні ліцею на суму 6,6 млн. грн. Питання: закупівлю треба проводити чере відкриті торги (відкриті торги з особливостями) чи користуватися пп 3 та 4 п 13 Постанови КМУ 1178, де йдеться мова про укладання договору з використанням "закупівлі без використання елетронної системи" (пряма угода)? Чи є обмеження в сумі? Якщо можна укласти пряму угоду то закупівлю на виготовлення проєктно-кошторисної документації на суму 98 тис.грн. також пряма угода чи спрощена? Заздалегідь дякую! <b> Номер відповіді:</b> 416/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №175/2023 та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Крім цього, зазначаємо, що перелік територій активних бойових дій наведений у розділі 2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України  від 22.12.2022  № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією". При цьому інформація про перебування на території активних бойових дій, які не були завершені перевіряється самостійно замовником на дату укладення договору про закупівлю. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), (далі –  Особливості) приймається замовником самостійно. Придбання згідно з пунктом 13 Особливостей замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.