Новини Мінекономіки
Консультація
№ 465/2023
24.07.2023
Предмет закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 465/2023: Суть питання: Чи потрібно визначати предмет закупівлі послуг з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності окремо для кожної ділянки, чи можна об'єднати декілька договорів, керуючись п.11 Особливостей, і, відповідно, визначати процедуру закупівлі виходячи із загальної суми. Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (ст. 1) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) на період дії воєнного стану та 90 днів після його завершення. 2. Вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеної згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). 3. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначених цими Особливостями (п. 6 Особливостей). 4. У випадку здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. 5. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06. 6. На платформі Prometheus розміщено безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель.
Предмет закупівлі
Консультація № 465/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 465/2023
Суть питання:
Чи потрібно визначати предмет закупівлі послуг з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності окремо для кожної ділянки, чи можна об'єднати декілька договорів, керуючись п.11 Особливостей, і, відповідно, визначати процедуру закупівлі виходячи із загальної суми.
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (ст. 1) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) на період дії воєнного стану та 90 днів після його завершення.
2. Вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеної згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).
3. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначених цими Особливостями (п. 6 Особливостей).
4. У випадку здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
5. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06.
6. На платформі Prometheus розміщено безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Теплицька сільська рада Болградського району Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності
<b>Суть питання:</b> Інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності . Питання "Визначення предмета закупівлі здійснюється щодо кожної земельної ділянки окремо або зг.п.11 Особливостей ?"(наприклад 3 договори загальна сума 130тис.-це будуть торги (код ДК більше 100 тис.) або закупвля без застосування електронної системи закупівель по кожній ділякці окремо. Заздалегідь вдячна за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 465/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (
Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення поняття "послуги" наведене у статті 1 Закону.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів,робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономікивід 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами)(далі - Порядок).
Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Повідомляємо також, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus
безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель
, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланнями:
https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPTP101+2023_T1/home?fbclid=IwAR23eLlzFj-d5CtOFguTB9AbU_vFuSeOeZWrgn9J1XZoTnP_4DxdHiemEkU
https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPMEE101+2023_T1/home?fbclid=IwAR3dQeokagH-osH0NC2J_mfFC0oyEZ4lVa3u6vkI2Cwn0rIPv8KwdK-6gj0
Консультація
№ 466/2023
24.07.2023
Інше
Консультація Мінекономіки №466/2023 щодо готівкових розрахунків у публічних закупівлях: Суть питання: Чи існують особливі обмеження щодо здійснення готівкових розрахунків у публічних закупівлях з ФОП та юридичними особами в межах ліміту 10000 грн, та чи потрібні додаткові дії (наприклад, зміни до статуту юридичної особи) для здійснення таких розрахунків? Висновки/Відповідь: Законодавство у сфері публічних закупівель не встановлює окремих обмежень чи особливостей щодо форми розрахунків (готівкові чи безготівкові) за договорами про закупівлю. При здійсненні готівкових розрахунків з ФОП та юридичними особами слід враховувати обмеження, встановлені нормативно-правовими актами, що регулюють готівкові розрахунки в Україні. Зокрема, постановами Правління Національного банку України. У випадку дотримання встановлених лімітів, додаткові дії, такі як внесення змін до статуту юридичної особи, не вимагаються.
Інше
Консультація № 466/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №466/2023 щодо готівкових розрахунків у публічних закупівлях
Суть питання: Чи існують особливі обмеження щодо здійснення готівкових розрахунків у публічних закупівлях з ФОП та юридичними особами в межах ліміту 10000 грн, та чи потрібні додаткові дії (наприклад, зміни до статуту юридичної особи) для здійснення таких розрахунків?
Висновки/Відповідь:
Законодавство у сфері публічних закупівель не встановлює окремих обмежень чи особливостей щодо форми розрахунків (готівкові чи безготівкові) за договорами про закупівлю.
При здійсненні готівкових розрахунків з ФОП та юридичними особами слід враховувати обмеження, встановлені нормативно-правовими актами, що регулюють готівкові розрахунки в Україні. Зокрема, постановами Правління Національного банку України. У випадку дотримання встановлених лімітів, додаткові дії, такі як внесення змін до статуту юридичної особи, не вимагаються.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Микитенко Тетяна Віталіївна
<b>
Тема розширена:</b> Готівкові розрахунки
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, для публічних закупівель є особливості/обмеження щодо того, здійснюються за договором чи безготівкові, чи готівкові розрахунки?
Якщо з ФОП-ами та іншими юридичними особами не перевищувати ліміт 10000 грн, то чи треба якісь додаткові дії робити, щоб можна було готівкові розрахунки робити? (Можливо зміни в статут юр особи, що можна готівкові розрахунки робити, чи не треба цього?)
<b>
Номер відповіді:</b> 466/2023
Консультація
№ 467/2023
24.07.2023
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили: Суть питання: Як застосовувати Постанову КМУ №686 від 07.07.2023 централізованій закупівельній організації (ЦЗО), враховуючи, що рішенням облради зобов'язано замовників передавати закупівлі ЦЗО, але проведення закупівель ЦЗО через Prozorro Market цим рішенням не визначено. Висновки/Відповідь: Відповідь відсутня у наданому тексті консультації. Надано лише запит.
Відкриті торги
Консультація № 467/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили:
Суть питання:
Як застосовувати Постанову КМУ №686 від 07.07.2023 централізованій закупівельній організації (ЦЗО), враховуючи, що рішенням облради зобов'язано замовників передавати закупівлі ЦЗО, але проведення закупівель ЦЗО через Prozorro Market цим рішенням не визначено.
Висновки/Відповідь:
Відповідь відсутня у наданому тексті консультації. Надано лише запит.
Суть питання:
Як застосовувати Постанову КМУ №686 від 07.07.2023 централізованій закупівельній організації (ЦЗО), враховуючи, що рішенням облради зобов'язано замовників передавати закупівлі ЦЗО, але проведення закупівель ЦЗО через Prozorro Market цим рішенням не визначено.
Висновки/Відповідь:
Відповідь відсутня у наданому тексті консультації. Надано лише запит.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» Сумської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 686 централізованою закупівельною організацією.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми ЦЗО створене рішенням облради, та цим рішенням багато замовників зобов’язали передавати закупівлі на ЦЗО. І проведення закупівель ЦЗО через прозоро маркет, даним рішенням не визначено. Тепер враховуючи нову постанову Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 686, не зрозуміло як бути. Можливо порадите, як діяти замовникам та ЦЗО?
<b>
Номер відповіді:</b> 467/2023
Консультація
№ 460/2023
21.07.2023
Інше
Консультація Мінекономіки щодо пункту 11-1 Особливостей (закупівлі ліків та медвиробів закладами охорони здоров'я): Суть питання: Дії замовника (закладу охорони здоров'я) при закупівлі лікарських засобів/медичних виробів вартістю від 50 тис. грн., що входять до переліку (додаток до змін до постанови КМУ №1178), якщо їх немає в електронному каталозі, та чи можна одразу проводити відкриті торги, минаючи електронний каталог. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Посилання на лист не надано у вихідному тексті.
Інше
Консультація № 460/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо пункту 11-1 Особливостей (закупівлі ліків та медвиробів закладами охорони здоров'я)
Суть питання: Дії замовника (закладу охорони здоров'я) при закупівлі лікарських засобів/медичних виробів вартістю від 50 тис. грн., що входять до переліку (додаток до змін до постанови КМУ №1178), якщо їх немає в електронному каталозі, та чи можна одразу проводити відкриті торги, минаючи електронний каталог.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Посилання на лист не надано у вихідному тексті.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> щодо пункту 11-1 Особливостей
<b>Суть питання:</b> 11.07.2023, набули чинності зміни до постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 , внесені постановою КМУ від 07.07.2023 № 686, згідно з якими встановлено норму такого змісту:
«11-1. У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями».
1. Які дії замовника, у разі якщо в електронному каталозі відсутній лікарський засіб/медичний виріб, який потрібно закупити та який є в переліку згідно з додатком?
2. Чи правомірно здійснити закупівлю лікарського засобу/медичного виробу, який є в переліку згідно з додатком, за процедурою відкритих торгів без попереднього проведення закупівлі з використанням електронного каталогу (запит ціни пропозицій)?
<b>
Номер відповіді:</b> 460/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 461/2023
21.07.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 461/2023 (Закон про локалізацію): Суть питання: Чи розповсюджується виключення з вимог локалізації (абз. 2, пп. 4, п. 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі") на "Торговельну угоду між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003)? І якщо так, то з якої суми можливе її застосування? Висновки/Відповідь: Зазначене виключення (абз. 2, пп. 4, п. 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі") не розповсюджується на "Торговельну угоду між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", оскільки: * Відсутнє підтвердження ратифікації Угоди Верховною Радою України. * Угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під пп. 4, п. 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 461/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 461/2023 (Закон про локалізацію)
Суть питання: Чи розповсюджується виключення з вимог локалізації (абз. 2, пп. 4, п. 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі") на "Торговельну угоду між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003)? І якщо так, то з якої суми можливе її застосування?
Висновки/Відповідь:
Зазначене виключення (абз. 2, пп. 4, п. 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі") не розповсюджується на "Торговельну угоду між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", оскільки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> Закон про локалізацію
<b>Суть питання:</b> Доброго дня шановні колеги.
прошу надати профільну відповідь на наступне.
В ході опрацювання ринку майбутньої закупівлі до нас було направлено звернення виробника з арабської Республіки Єгипет, щодо встановленої в технічному завданні вимоги відповідно до п.6-1. Прикінцевого розділу Закону України "Про публічні закупівлі" (далі за текстом ЗУ). так як необхідний нам товар підпадає під перелік категорії товарув визначених в п.п. 2, п.6-1 ЗУ. Потенційний учасник (виробник) питанє щодо можливості застосування виключення, яке зазначене в абз.2, п.п 4, п.6-1 ЗУ, а саме "Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.", так як його держава підписала угоду "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", що набрала чинності з 17.12.1993р., посилання на веб-сторінку - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003.
Нами проведено аналіз та жодним чином не знайдено підтвердження, що дана угода
ратифікована Верховною Радою України. Також дана угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під п.п.4, п.6-1 ЗУ.
Але для унеможливлення дискримінації прав учасника, звертаємось до вас для надання кваліфікованої відповіді в цьому питанні. Чи розповсюджується зазначене в абз.2 п.п4, п.6-1 виключення до "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", якщо так, то з якої суми можливе її застосування.
дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 461/2023
Консультація
№ 462/2023
21.07.2023
Інше
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно Управлінню (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, що утримується за рахунок місцевого бюджету (згідно з п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України), враховувати постанову КМУ від 04.04.2001 № 332 при закупівлі комп'ютерів, якщо органом місцевого самоврядування не було затверджено відповідний розпорядчий документ згідно з п. 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102? Якими граничними сумами керуватися при закупівлі? Висновки/Відповідь: Постанова КМУ від 04.04.2001 № 332 втратила чинність. Відповідно, враховувати її положення при закупівлі комп'ютерів не потрібно.
Інше
Консультація № 462/2023Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно Управлінню (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, що утримується за рахунок місцевого бюджету (згідно з п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України), враховувати постанову КМУ від 04.04.2001 № 332 при закупівлі комп'ютерів, якщо органом місцевого самоврядування не було затверджено відповідний розпорядчий документ згідно з п. 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102? Якими граничними сумами керуватися при закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Постанова КМУ від 04.04.2001 № 332 втратила чинність. Відповідно, враховувати її положення при закупівлі комп'ютерів не потрібно.
Суть питання: Чи потрібно Управлінню (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, що утримується за рахунок місцевого бюджету (згідно з п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України), враховувати постанову КМУ від 04.04.2001 № 332 при закупівлі комп'ютерів, якщо органом місцевого самоврядування не було затверджено відповідний розпорядчий документ згідно з п. 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102? Якими граничними сумами керуватися при закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Постанова КМУ від 04.04.2001 № 332 втратила чинність. Відповідно, враховувати її положення при закупівлі комп'ютерів не потрібно.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління (Центр) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Врахування в роботі постанови КМУ від 04.04.2001 № 332, установами, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, якщо відповідний розпорядчий документ згідно пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не був затверджений
<b>Суть питання:</b> Наша установа відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України повністю утримується за рахунок місцевого бюджету.
Плануємо здійснити закупівлю персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332
«Про граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» (далі - Постанова) затверджено граничні суми витрат на придбання окремих видів товарів, що придбаваються за рахунок державного бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 102 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 р. №332» були внесені зміни. У пункті 1 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 «Затвердити граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання та утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів», слова «республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів» - вилучені. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 рекомендовано органам місцевого самоврядування затвердити протягом місяця граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.
На виконання пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не були затверджені граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.
Отже, у зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення щодо обов’язку врахування в роботі постанови КМУ від 04.04.2001 № 332, якщо відповідний розпорядчий документ згідно пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не був затверджений, та якими граничними сумами ми маємо керуватися при плануванні закупівлі персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор), якщо наша установа утримується за рахунок місцевого бюджету.
<b>
Номер відповіді:</b> 462/2023
Консультація
№ 463/2023
21.07.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 463/2023: Суть питання: Чи потрібно додатково оприлюднювати англійською мовою оголошення про відкриті торги з особливостями (Постанова КМУ №1178), якщо вартість робіт перевищує суму, еквівалентну 5 150 тисячам євро, враховуючи вимоги ст. 10 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону. * Необхідно керуватися вартісними межами, визначеними Особливостями. * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06).
Відкриті торги
Консультація № 463/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 463/2023
Суть питання: Чи потрібно додатково оприлюднювати англійською мовою оголошення про відкриті торги з особливостями (Постанова КМУ №1178), якщо вартість робіт перевищує суму, еквівалентну 5 150 тисячам євро, враховуючи вимоги ст. 10 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального гоподарства та будівництва Запорізької обласної державної адмінстрації
<b>
Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями
<b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 10 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 передбачено те, що замовники під час закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, повинні застосовувати процедуру відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями. Зазначеною постановою не передбачено обов'язкового додаткового оприлюднення в електронній системі закупівель англійською мовою оголошення про процедуру відкритих торгів та не встановлено граничних меж вартості закупівель для яких є обов'язковою подібна публікація.
При цьому ст. 10 Закону України про публічні закупівлі оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для робіт - 5 150 тисячам євро.
Якщо ми оголошуємо процедуру відкритих торгів (з особливостями) за постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 і варість нашої закупівлі робіт перевищує суму, еквівалентну - 5 150 тисячам євро (що зазначено в Законі України про публічні закупівлі), то чи потрібно нам публікувати огголшення про проведеення зазначеної закупівлі ще на англійській мові?
<b>
Номер відповіді:</b> 463/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей.
Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону.
Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Консультація
№ 458/2023
20.07.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 458/2023 щодо афілійованості комунальних підприємств: Суть питання: Чи вважаються афілійованими комунальні унітарні підприємства однієї територіальної громади, створені рішенням міськради на базі комунальної власності, у разі укладання між ними договору про надання послуг, з огляду на пункт 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідно до пункту 6 статті 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі», афілійованими особами є юридичні та/або фізичні особи, які відповідають одній або декільком з таких ознак: 1) юридична особа, яка здійснює контроль над іншою юридичною особою або контролюється іншою юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з іншою юридичною особою; 2) фізична особа або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти), які здійснюють контроль над юридичною особою; 3) посадова особа замовника, уповноважена здійснювати закупівлі, або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти), які є учасниками процедури закупівлі або мають прямий чи опосередкований вплив на учасників процедури закупівлі; 4) юридичні особи, в яких посадова особа замовника, уповноважена здійснювати закупівлі, або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти) є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами); 5) юридичні особи, в яких частка статутного (складеного) капіталу, акцій, інших паїв (часток) посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати закупівлі, або членів її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти) становить 25 і більше відсотків; 6) фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) одного і того самого учасника процедури закупівлі та одночасно посадовою особою іншого учасника процедури закупівлі. Відповідно до обставин, викладених у запиті, регулятивне розповсюдження правової норми пункту 6 статті 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» матиме місце. Тобто, комунальні унітарні підприємства, що функціонують в межах однієї територіальної громади, створені свого часу рішенням міськради, на базі відокремленої частини комунальної власності, власником яких є територіальна громада міста, у випадку укладання між ними Договору надання послуг вважатимуться одне щодо одного афілійованими підприємствами.
Інше
Консультація № 458/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 458/2023 щодо афілійованості комунальних підприємств
Суть питання: Чи вважаються афілійованими комунальні унітарні підприємства однієї територіальної громади, створені рішенням міськради на базі комунальної власності, у разі укладання між ними договору про надання послуг, з огляду на пункт 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 6 статті 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі», афілійованими особами є юридичні та/або фізичні особи, які відповідають одній або декільком з таких ознак:
1) юридична особа, яка здійснює контроль над іншою юридичною особою або контролюється іншою юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з іншою юридичною особою;
2) фізична особа або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти), які здійснюють контроль над юридичною особою;
3) посадова особа замовника, уповноважена здійснювати закупівлі, або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти), які є учасниками процедури закупівлі або мають прямий чи опосередкований вплив на учасників процедури закупівлі;
4) юридичні особи, в яких посадова особа замовника, уповноважена здійснювати закупівлі, або члени її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти) є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами);
5) юридичні особи, в яких частка статутного (складеного) капіталу, акцій, інших паїв (часток) посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати закупівлі, або членів її сім’ї (чоловік/дружина, батьки (усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнолітні діти) становить 25 і більше відсотків;
6) фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) одного і того самого учасника процедури закупівлі та одночасно посадовою особою іншого учасника процедури закупівлі.
Відповідно до обставин, викладених у запиті, регулятивне розповсюдження правової норми пункту 6 статті 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» матиме місце. Тобто, комунальні унітарні підприємства, що функціонують в межах однієї територіальної громади, створені свого часу рішенням міськради, на базі відокремленої частини комунальної власності, власником яких є територіальна громада міста, у випадку укладання між ними Договору надання послуг вважатимуться одне щодо одного афілійованими підприємствами.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 2933501030
<b>
Тема розширена:</b> Афілійованість комунальних підприємств у публічних закупівлях
<b>Суть питання:</b> Чи матиме своє регулятивне розповсюдження правова норма пункту 6 ст. 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» на договірні відносини між комунальними унітарними підприємствами, що функціонують в межах однієї територіальної громади, створені свого часу рішенням міськради, на базі відокремленої частини комунальної власності, власником яких є територіальна громада міста, у випадку укладання між ними Договору надання послуг? Чи будуть вони вважатися одне щодо одного афілійованими підприємcтвами
<b>
Номер відповіді:</b> 458/2023
Консультація
№ 459/2023
20.07.2023
Планування закупівель
Суть питання: Чи може замовник оголошувати відкриті торги до отримання довідки про зміни до кошторису та внесення змін до річного плану закупівель, якщо кошти будуть виділені до моменту укладення договору, а наразі є протокол бюджетної комісії? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” * від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" * від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" * від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
Планування закупівель
Консультація № 459/2023Огляд:
Суть питання: Чи може замовник оголошувати відкриті торги до отримання довідки про зміни до кошторису та внесення змін до річного плану закупівель, якщо кошти будуть виділені до моменту укладення договору, а наразі є протокол бюджетної комісії?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ капітального будівництва Верхньодніпровської міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прохаємо надати роз"яснення, чи має право замовник розпочати оголошення відкритих торгів на очікувану вартість предмета закупівлі до моменту отримання довідки про зміни до кошторису та внесення змін до річного плану закупівель відповідно до частини другої статті 4 Закону. Кошти будуть виділятися до моменту заключення договору, а наразі є протокол бюджетної комісії.
Дякуємо за співпрацю!!!
<b>
Номер відповіді:</b> 459/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
та від
10.09.2020 №3304-04/55366-06
"Щодо передумов здійснення закупівель",
від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 454/2023
19.07.2023
Відкриті торги
# Консультація щодо закупівлі кейтерингових послуг: Суть питання: Чи обов'язково вимагати в тендерній документації реєстрацію потужностей в системі НАССР при закупівлі кейтерингових послуг для соціально незахищених верств населення, враховуючи відсутність відповідних постачальників у місцевості? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, враховуючи вимоги законодавства та дотримуючись принципів публічних закупівель, визначених ч. 4 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". * Закупівлі здійснюються з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). * Тендерна документація формується згідно з вимогами статті 22 Закону. * Замовник самостійно визначає спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Рекомендовано ознайомитися з: * Листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування": https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 * Листом від 30.11.2021 № 3702-06/56323-06 "Щодо примірної тендерної документації" (Кейтерингові послуги): https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56323
Відкриті торги
Консультація № 454/2023Огляд:
# Консультація щодо закупівлі кейтерингових послуг
Суть питання: Чи обов'язково вимагати в тендерній документації реєстрацію потужностей в системі НАССР при закупівлі кейтерингових послуг для соціально незахищених верств населення, враховуючи відсутність відповідних постачальників у місцевості?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, враховуючи вимоги законодавства та дотримуючись принципів публічних закупівель, визначених ч. 4 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Рекомендовано ознайомитися з:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Болградська міська рада Одеської області. 04057008
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля кейтерингових послуг
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас проконсультувати нас з наступного питання: наша комунальна установа планує закупити кейтерингові послуги для організації харчування осіб, які у зв’язку із життєвими обставинами опинилися в складних умовах (наприклад: люди похилого віку, які не мають дітей, особи з невизначеним місцем перебування, та інші.) Чи обов’язковою умовою є вимагати у учасників в тендерній документації реєстрації потужностей в системі НАССР ( система управління безпечністю харчових продуктів), нажаль в нашій місцевості не має Постачальників які б мали змогу виконати зазначені вимоги. Дякуємо за відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 454/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію,
вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством
та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Принагідно пропонуємо ознайомитися з листом від 30.11.2021 № 3702-06/56323-06 "Щодо примірної тендерної документації" (Кейтерингові послуги), що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56323
Консультація
№ 455/2023
19.07.2023
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: 1. Чи існує нормативно затверджений Реєстр постійних постачальників для підприємств, установ, організацій, благодійних фондів, громадських організацій? Якщо так, яка його форма та періодичність перезатвердження? 2. Чи може громадська організація створювати тендерний комітет, якщо цього вимагає донор? 3. Чи потрібно оформлювати оціночні відомості учасників торгів (індивідуальні та зведені) з обґрунтуванням вибору переможця? Висновки/Відповідь: 1. Нормативно-правовими актами України не передбачено ведення Реєстру постійних постачальників та затвердженої форми такого Реєстру. Рішення про необхідність та порядок ведення такого реєстру приймається організацією самостійно. 2. Законодавство України не забороняє громадській організації створювати тендерний комітет, особливо якщо цього вимагає донор, що фінансує закупівлі. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає уповноважену особу (осіб) відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (стаття 11 Закону). Форму прийняття рішень щодо закупівель визначає організація самостійно. 3. Закон не містить вимог щодо обов'язкового оформлення оціночних відомостей учасників торгів. Проте, для забезпечення прозорості та об'єктивності процедури закупівлі, рекомендується фіксувати процес оцінки пропозицій, зокрема, шляхом складання протоколів, таблиць порівняння тощо. Обґрунтування вибору переможця є важливим елементом документації закупівлі.
Інше
Консультація № 455/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
1. Чи існує нормативно затверджений Реєстр постійних постачальників для підприємств, установ, організацій, благодійних фондів, громадських організацій? Якщо так, яка його форма та періодичність перезатвердження?
2. Чи може громадська організація створювати тендерний комітет, якщо цього вимагає донор?
3. Чи потрібно оформлювати оціночні відомості учасників торгів (індивідуальні та зведені) з обґрунтуванням вибору переможця?
Висновки/Відповідь:
1. Нормативно-правовими актами України не передбачено ведення Реєстру постійних постачальників та затвердженої форми такого Реєстру. Рішення про необхідність та порядок ведення такого реєстру приймається організацією самостійно.
2. Законодавство України не забороняє громадській організації створювати тендерний комітет, особливо якщо цього вимагає донор, що фінансує закупівлі. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає уповноважену особу (осіб) відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (стаття 11 Закону). Форму прийняття рішень щодо закупівель визначає організація самостійно.
3. Закон не містить вимог щодо обов'язкового оформлення оціночних відомостей учасників торгів. Проте, для забезпечення прозорості та об'єктивності процедури закупівлі, рекомендується фіксувати процес оцінки пропозицій, зокрема, шляхом складання протоколів, таблиць порівняння тощо. Обґрунтування вибору переможця є важливим елементом документації закупівлі.
Суть питання:
1. Чи існує нормативно затверджений Реєстр постійних постачальників для підприємств, установ, організацій, благодійних фондів, громадських організацій? Якщо так, яка його форма та періодичність перезатвердження?
2. Чи може громадська організація створювати тендерний комітет, якщо цього вимагає донор?
3. Чи потрібно оформлювати оціночні відомості учасників торгів (індивідуальні та зведені) з обґрунтуванням вибору переможця?
Висновки/Відповідь:
1. Нормативно-правовими актами України не передбачено ведення Реєстру постійних постачальників та затвердженої форми такого Реєстру. Рішення про необхідність та порядок ведення такого реєстру приймається організацією самостійно.
2. Законодавство України не забороняє громадській організації створювати тендерний комітет, особливо якщо цього вимагає донор, що фінансує закупівлі. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає уповноважену особу (осіб) відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (стаття 11 Закону). Форму прийняття рішень щодо закупівель визначає організація самостійно.
3. Закон не містить вимог щодо обов'язкового оформлення оціночних відомостей учасників торгів. Проте, для забезпечення прозорості та об'єктивності процедури закупівлі, рекомендується фіксувати процес оцінки пропозицій, зокрема, шляхом складання протоколів, таблиць порівняння тощо. Обґрунтування вибору переможця є важливим елементом документації закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Яців Надія Казимирівна
<b>
Тема розширена:</b> щодо реєстру постійних постачальників та оцінки учасників
<b>Суть питання:</b> 1. Чи передбачено нормативно-правовими актами України ведення Реєстру постійних постачальників, які має вести підприємство, установа, організація, благодійний фонд, громадська організація ? Чи є затверджена форма такого Реєстру та періодичність його перезатвердження?
2. Чи може у громадській організації діяти тендерний комітете, якщо це вимоги Донора щоб рішення щодо закупівель приймалось комітетом?
3. Чи передбачено оформлення оціночних відомостей учасників торгів (кожним членом тендерного комітету, уповноваженою особою), і фінальну- зведену, з детальним обґрунтуванням вибору того чи іншого учасника?
<b>
Номер відповіді:</b> 455/2023
Консультація
№ 456/2023
19.07.2023
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки щодо зміни ціни на лікарські засоби: Суть питання: Чи можна змінювати ціну на лікарські засоби, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів, у договорі про закупівлю, керуючись пп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), враховуючи державне регулювання цін на такі лікарські засоби? Чи застосовувати лише пп. 2 п. 19 Особливостей? Висновки/Відповідь: Державне регулювання цін на лікарські засоби здійснюється на підставі: * Закону України «Про ціни і ціноутворення»; * постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення»; * постанови Кабінету Міністрів України №333 від 25.03.2009 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів (Нацперелік). Держава контролює ціноутворення на лікарські засоби з Нацпереліку, встановлюючи оптово-відпускні ціни та граничні постачальницько-збутові надбавки (не більше 10%) до оптово-відпускної ціни. Питання щодо можливості зміни ціни на лікарські засоби, що входять до Нацпереліку, згідно з пп. 7 п. 19 Особливостей (зміна індексу споживчих цін, курсу валюти, біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) тощо) потребує додаткового аналізу.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 456/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо зміни ціни на лікарські засоби
Суть питання: Чи можна змінювати ціну на лікарські засоби, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів, у договорі про закупівлю, керуючись пп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), враховуючи державне регулювання цін на такі лікарські засоби? Чи застосовувати лише пп. 2 п. 19 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Державне регулювання цін на лікарські засоби здійснюється на підставі:
Держава контролює ціноутворення на лікарські засоби з Нацпереліку, встановлюючи оптово-відпускні ціни та граничні постачальницько-збутові надбавки (не більше 10%) до оптово-відпускної ціни.
Питання щодо можливості зміни ціни на лікарські засоби, що входять до Нацпереліку, згідно з пп. 7 п. 19 Особливостей (зміна індексу споживчих цін, курсу валюти, біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) тощо) потребує додаткового аналізу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПП Виробничо-комерційна фірма «Скайінвест»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни на лікарські засоби
<b>Суть питання:</b> Чи можна змінити ціну у договорі на лікарський засіб, який міститься у реєстрі оптово-відпускних цін керуючись пп.7 п.19 Особливостей?
Законодавство України має ряд нормативно-правових актів, що стосуються державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, що встановлюють державне регулювання цін на медпрепарати:
- ЗУ «Про ціни і ціноутворення» визначені основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення;
- Державне регулювання цін на медпрепарати запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення»;
- Постанова Кабінету Міністрів України №333 від 25.03.2009 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою, зокрема, затверджений Національний перелік основних лікарських засобів (далі-Нацперелік).
З огляду на вищевказані нормативно-правові акти держава в особі органів, що відповідають за процес контролю цін на лікарські засоби веде Національний перелік основних лікарських засобів, встановлює державне регулювання у вигляді оптово-відпускної ціни, а також встановлює граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. Тобто державою повністю контролюється процес ціноутворення на лікарські засоби, що є в Нацпереліку починаючи від нижньої закупівельної межі і закінчуючи гранично встановленим відсотком надбавки до ціни. Наприклад, оптово-відпускна ціна на лікарський засіб 100 грн + (до)10% надбавки=110 грн. Більшою ціна не може бути.
Відповідно, чи може Замовник вносити зміни до істотних умов договору тих договорів купівлі-продажу на лікарські засоби позицій, що є в Нацпереліку посилаючись на пп.7 п.19 Особливостей: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Наголос у цьому пункті саме на виділених синтаксичними знаками комами з обох сторін словах «регульованих цін (тарифів)» ? Чи все таки змінювати ціни тільки керуючись пп.2 п.19 Особливостей (довідка з ТПП, довідка зі статистики, тощо)?
<b>
Номер відповіді:</b> 456/2023