<b>Запит від:</b> Запит від Дзядзіна Наталя Миколаївна <b> Тема розширена:</b> яким чином виокремити вартість технічного нагляду з коштів призначених на поточний ремонт <b>Суть питання:</b> При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 536/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питання виокремлення коштів  пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Міський спецкомбінат" <b> Тема розширена:</b> Надання знижки на ціну постачальником природного газу <b>Суть питання:</b> Слава Україні! Доброго дня. Нашим підприємством укладено договір про постачання природного газу. Договір оприлюднено згідно з законодавством, оплата витрат на постачання природного газу проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Постачальник надає знижку ціни на обсяг природного газу, використаного з 01.05.23 по 31.05.23, про що повідомляє в листі, сторонами укладано додаткову угоду, де зафіксована ціна зі знижкою за 1000 куб. метрів газу у період з 01.05.23 по 31.05.23. без зміни обсягів постачання природного газу та загальної суми договору, а далі діє ціна, яка була узгоджена при підписанні договору. Підписана сторонами додаткова угода не оприлюднена в зв’язку з тим, що надана тимчасова знижка не є істотною зміною умов договору. Знижки постачальник надає що місяця в зв’язку з коливанням цін на ринку природного газу. Постачальник в первинних бухгалтерських документах, які фіксують факт проведення господарської операції, вказує ціну за одиницю згідно умов договору (первинну) та виділяє суму знижки. При реєстрації вище вказаного договору в електронних засобах Казначейської служби України виникли зауваження що до факту надання тимчасової знижки ( як неприйнятне для тендерної документації явище) . Наполягають, що це не знижка на ціну, а зміна ціни, а значить згідно нової ціни треба перерахувати весь обсяг вказаний в договорі, змінити загальну суму договору, і додаткову угоду оприлюднити в кожному випадку надання такої знижки. Питання: 1.Чи може КП КМР «Міський спецкомбінат» скористатися наданою постачальником знижкою? 2. Чи потрібно підприємству вносити надану постачальником знижку ціни додатковою угодою як зміна ціни, а саме: «…. істотні зміни в умови договору як погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, роб іт і послуг), у тому числі у оазі коливання ціни товару на ринку….» і оприлюднювати цю додаткову угоду? Як що так, чи можемо в одній додатковій угоді від поточної дати викласти всі попередні зміни ціни та оприлюднити на платформі Прозоро? З повагою. Головний бухгалтер Булаєнко Вікторія <b> Номер відповіді:</b> 533/2023

<b>Запит від:</b> Запит від управління міської ради <b>Суть питання:</b> під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого? <b> Номер відповіді:</b> 534/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно інформуємо, що за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/robota-upovnovazhenoji-osobi-pid-chas-vidpustki та https://infobox.prozorro.org/articles/vse-pro-publikaciyu-zvitiv-po-ukladenim-dogovoram-v-umovah-sogodennya на Prozorro Інфобокс міститься статті на тему: "Про роботу уповноваженої особи під час відпустки" та "Інформаціїя про публікацію звітів по укладеним договорам в умовах сьогодення"

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство юстиції України <b> Тема розширена:</b> Порядок планування закупівель <b>Суть питання:</b> З метою ефективного та раціонального використання державних коштів, а також недопущення порушень бюджетного законодавства, прошу надати роз’яснення з наступного приводу: чи дозволяється проведення процедури закупівлі розпорядником бюджетних коштів (внесення змін до річного плану закупівель, оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, визначення переможця, укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі) без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Наприклад, якщо в межах одного КЕКВ виникла економія коштів та їх доцільно перерозподілити на інші потреби за цим же КЕКВ, чи потрібно з початку зробити необхідний перерозподіл коштів та внести відповідні зміні до кошторису, передбачивши відповідні бюджетні асигнування та бюджетні призначення, а лише після цього розпочинати процедуру закупівлі – вносити зміни до річного плану закупівель, оприлюднювати оголошення про проведення закупівлі, визначатись із переможцем, укладати договір за результатами закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 530/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управління державної охорони України <b> Тема розширена:</b> Звернення за роз’яснення щодо способів визначення або призначення уповноважених осіб. <b>Суть питання:</b> Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів. Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника. <b> Номер відповіді:</b> 532/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо способів визначення уповноваженої особи і те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення уповноважених осіб міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» <b> Тема розширена:</b> Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету <b>Суть питання:</b> Державне підприємство планує закупівлю комп'ютерного обладнання за рахунок коштів, отриманих від діяльності підприємства (власні кошти). Враховуючи норми викладені у Постанові КМУ від 4 квітня 2001 р. № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" чи необхідно зазначати про граничні суми витрат у тендерній документації? Чи поширюється ця постанова на придбання товарів державними підприємствами, які повністю фінансуються за рахунок бюджетних коштів, якщо придбання планується за рахунок надходжень від господарської діяльності (з неказначейського рахунку підприємства) <b> Номер відповіді:</b> 526/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 462/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b4e056d-21a0-4192-baf2-259615d2fac1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b>Суть питання:</b> Добрий день . Якщо проведено аукціон на закупівлю робіт та визначено переможця ( але ще не укладено договір) і переможець додатково ще понизиився в загальній ціні (зробив знижку) . В такому разі договір можна укладати з новою ціною (пониженою)? Чи не буде це порушенням? <b> Номер відповіді:</b> 527/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазаначаємо, що згідно з пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків визначених у цьому пункті, зокрема, у разі перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП ГДІП <b> Тема розширена:</b> Відсутність коду в Єдиному закупівельному словнику <b>Суть питання:</b> В Єдиному закупівельному словнику виявлені невідповідності, оскільки в ньому відсутній код за четвертим знаком 3925, а коди в цьому розділі починаються з коду 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу - за п'ятим знаком. Як в такому випадку коректно внести закупівлю до річного плану за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та уникнути штрафу за неправильне визначення предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 528/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Трейдінг енд Делівері" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору, укладеного на підставі абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022. <b>Суть питання:</b> Товариством з обмеженню відповідальністю 14.02.2023р. було укладено прямий договір відповідно до абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022. Договір було укладено без врахування податку на додану вартість, оскільки Товариство на час укладання договору перебувало на спеціальному податковому режимі (єдиний податок 2 %) і не сплачувало ПДВ. Проте, з 1 серпня 2023 року набирав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України, для тих суб’єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена. Отже, у Товариства виникло зобов’язання сплачувати податок на додану вартість. Просимо надати пояснення, чи можна збільшити ціну зазначеного договору у відповідності до Постанов КМУ №1275 та №335 на підставі «зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування». А також просимо роз’яснити механізм здійснення таких змін договору та надати перелік підтверджуючих документів, що мають бути додані до договору, якщо такі передбачені чинним законодавством. <b> Номер відповіді:</b> 529/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "ВІДНОВА" Олександрівської селищної ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII (далі Закон № 922- VIII), а саме : пункт 3 частини шостої статті 3 Закону № 922-VIII, <b>Суть питання:</b> Ми, Комунальне підприємство "ВІДНОВА" (код ЄДРПОУ – 42494774), звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII (далі Закон № 922- VIII), Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII (далі Закон № 922- VIII) наше підприємство відноситься до замовників, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, в тому числі забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; (пункт 2 частина друга статті 2 Закону України № 922- VIII ). КП «ВІДНОВА» , як замовник, розглядає можливість здійснення закупівлі товару, а саме: вугілля кам’яного для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам на опалювальний період 2023 - 2024 роки за кошти місцевого бюджету , які як фінансова підтримка що надаватиме селищна військова адміністрація , в розмірі, що перевищує 1 млн. грн. Пункт 2 частини першої статті 3 Закону України № 922- VIII застосовується до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; У той же час, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 3 Закону № 922-VIII, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної та теплової енергії В зв’язку з вище викладеним, для недопущення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та з метою належного використання вище зазначених коштів, просимо надати роз’яснення, щодо наступних питань: - Чи є комунальне підприємство в даній закупівлі «вугілля кам’яного» Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ? - Чи може підприємство здійснити закупівлю такого товару, не застосовуючи при цьому електронну систему закупівель і оприлюднивши при цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 523/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Жайворінко Олександр Григорович <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування положення п.п. 2 п. 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.п. 2 п. 13 Особливостей дійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджений постановою КМУ від 12.10.2022 року № 1178 (далі Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року)до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією додано новий "підвид" територій активних бойових дій. Тобто, наразі у розділі "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" є три підрозділи: 1. Території можливих бойових дій; 2. Території активних бойових дій; 3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Оскільки пп.2 п. 13 Особливостей передбачено тільки "території активних бойових дій" прошу надати відповідь: Чи можуть замовники, які перебувають на "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси" укладати договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп.2 п. 13 Особливостей? (зокрема замовники місцезнаходження яких на території Херсонської міської територіальної громади) <b> Номер відповіді:</b> 524/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Щодо переліку виключень) та запитах № 1205/2022, № 90/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Крім цього, слід зазначити, що використання виключення пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не його обов'язком. Підстави застосування для укладення прямих договорів, які визначені пунктом 13 Особливостей, у тому числі щодо підпункту 2 пункту 13 Особливостей, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами, так і зовнішніми документами. Перелік таких документів не є виключним. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з підпунктом 2 пунктом 13 Особливостей та документальне підтвердження підстави застосування приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Промдизель» (ТОВ «ТПК ПРОМДИЗЕЛЬ») <b> Тема розширена:</b> Мова <b>Суть питання:</b> Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад іншою мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Чи має бути переклад офіційно завірений бюро перекладів? <b> Номер відповіді:</b> 525/2023