<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Коршун Тарас Александрович <b> Тема розширена:</b> застосування пункту 3 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Пунктом 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що: «5. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: … 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;». Запитання. Якщо частина товару поставлена покупцю (замовнику), а інша частина товару не може бути поставлена з об’єктивних причин, які не залежать від постачальника (учасника) (причина - товар вироблявся в країні, щодо якої застосовано санкції), чи буде правомірно внести зміни в договір, а саме, з посиланням на пунктом 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», доповнити договір новим товаром з кращими технічними характеристика з посиланням на покращення якості предмета закупівлі? Чи можна доповнити договір новим товаром, який учасник не пропонував під час подання пропозиції, товар іншого виробника, іншого маркування? Чи може потрібно розривати договір і на залишкову (непоставлену) частину товару замовник буде проводити закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 579/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А3186 <b>Суть питання:</b> Замовник військова частина по одному ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” в травні місяці 2023 р. уклала один договір купівлі-продажу на суму 100 тис.грн. а інший договір по цьому ж самому ДК 021:2015 має на меті укласти у вересні 2023р. на 190 тис.грн. чи зобовязана в/ч враховуючи загальну суму двох договорів 290 тис.грн. застосовувати конкурентну процедуру закупівель (відкриті торги). <b> Номер відповіді:</b> 580/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бердичівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Не відкриваються файли, подані учасником <b>Суть питання:</b> У відкритих торгах завантажені файли учасника, що надав найменшу ціну, не відкриваються. На майданчику ДЗО теж не змогли їх відкрити. Чи правомірно надавати в такому випадку 24 години на виправлення? Ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-25-008623-a <b> Номер відповіді:</b> 581/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Водночас відповідно до пункту 2 Порядку функціонування системи комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі - комісія) - постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою розгляду питань діяльності електронних майданчиків, авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків в електронній системі закупівель. Рішення комісії мають рекомендаційний характер. При цьому відповідно до підпункту 6 пункту 26 Порядку функціонування системи основними завданнями комісії є розгляд звернень, скарг та інформації від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії. Тому, з питань щодо діяльності електронних майданчиків можна звернутися до комісії за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 та зазначити, що лист адресований  Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель. Крім цього, відповідно до пункту 2 Порядку функціонування системи адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації  вимог законодавства слід також звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> відкрито доступ до реєстру корупціонерів <b>Суть питання:</b> 04.09.2023 на офіційному вебпорталі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що НАЗК відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, із врахуванням безпекових аспектів. При цьому, згідно з пунктом Особливостей Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Крім того, пункт 47 особливостей одночасно визначає, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. У зв’язку з наведеним, пункт 47 Одночасно містить імперативну норму про надання переможцем документу, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47, та імперативну заборону замовнику вимагати документальне підтвердження відсутності зазначеної підстави, оскільки такий реєстр фактично наразі є відкритим. Крім того, пункт 44 Особливостей містить пряму вимогу про відхилення пропозиції переможця, у разі ненадання документа, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47 Особливостей. Враховуючи зазначену колізію, а також неоднозначну практику органів фінансового моніторингу та АМКУ просимо надати роз’яснення: 1) Чи повинен переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей навіть за умови відсутності відповідної вимоги замовника? 2) Чи має право замовник вимагати від учасника/ переможця підтвердження підпункті 3 пункту 47 Особливостей або ж замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних? 3) Чи може вважатись самостійна перевірка замовником реєстру Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення наданням переможцем документу, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47 Особливостей. 3) У разі, якщо замовник не встановлював вимогу про надання документу, що підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей, та переможець не надав документального підтвердження відсутності даної підстави. Чи підлягає така пропозиція переможця відхиленню у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей, а саме: Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 582/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надавалась на  вебінарі, проведеному представниками Міністерства 13.09.2023, в якому розглянуто зміни до особливостей проведення публічних закупівель, який розміщено  за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=1472618726918746 https://www.youtube.com/watch?v=UP5fN3M6fDA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична Особа-Підприємець Тропша Дмитро Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Обгрунтована необхідність подовження строку підписання договору. <b>Суть питання:</b> Запит щодо Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей. Згідно ст. 49: "У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. " Питання - як має обгрунтовуватись необхідність та чи має це обгрунтування обов'язково бути завантажено в електронну систему? <b> Номер відповіді:</b> 575/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей. Відповідно до абзацу четвертого пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Водночас, оскільки Законом та Особливостями не визначено конкретного переліку випадків для продовження строку укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх. При цьому перелік інформації, яку замовник обов"язково самостійно та безоплатно оприлюднює через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель, визначений Законом та Особливостями у залежності від способу здійснення закупівлі, та є вичерпним. Водночас виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовниками самостійно з дотриманням мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципів, закріплених у статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укртрансгаз" <b> Тема розширена:</b> Щодо подовження термінів договору <b>Суть питання:</b> Між АТ «Укртрансгаз» (далі - Товариство) та ПП «Шериф-Захист» за результатами проведення процедури відкритих торгів було укладено договір від 09.08.2022 № 2208000028 за предметом закупівлі «Охоронні послуги (Охорона об’єктів філій АТ «Укртрансгаз» (об’єкти Стрийського, Пролетарського, Богородчанського ВУПЗГ та філії Управління «Укргазтехзв’язок»)». Строк дії договору з 01.09.2022 по 31.08.2023. Згідно річного плану закупівель Товариства на 2023 рік, який опубліковано на сайті «Prozorro» № UA-P-2023-01-05-001930-c початок проведення процедури закупівлі послуг з охорони за предметом закупівлі «Охоронні послуги (Охорона об’єктів філій АТ «Укртрансгаз» (об’єкти Стрийського, Пролетарського, Богородчанського ВУПЗГ та філії Управління «Укргазтехзв’язок»)» заплановано на липень 2023 року. 20.07.2023 на сайті «Prozorro» опубліковано оголошення № UA-2023-07-20-004582-a про початок проведення процедури закупівлі послуг охорони «Охоронні послуги (Охорона об’єктів філій АТ «Укртрансгаз» (об’єкти Стрийського, Пролетарського, Богородчанського ВУПЗГ та філії Управління «Укргазтехзв’язок»)» зі строком надання послуг з 01.09.2023 по 31.08.2024 року згідно вимог тендерної документації. 08.08.2023 після проведення аукціону за вищевказаною процедурою визначено коло учасників закупівлі ТОВ «Охоронна компанія «Єврогард», ПП «Комсервіс-Безпека» та ПП «Шериф-Захист». При розгляді тендерної пропозиції учасника ТОВ «Охоронна компанія «Єврогард», який запропонував найбільш вигідну цінову пропозицію було встановлено ряд недоліків. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» учаснику було виставлено вимогу про усунення невідповідностей протягом 24 годин. Встановлені невідповідності учасником усунуто не було та 23.08.2023 уповноваженою особою АТ «Укртрансгаз» прийнято рішення (протокол № 23/ПО/102-р-1) про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Охоронна компанія «Єврогард». На даний час АТ «Укртрансгаз» розглядає документи наступного учасника Товариство на предмет відповідності поданої тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. У зв’язку з викладеним, беручи до уваги те, що дія договору від 09.08.2022 № 2208000028 закінчується 31.08.2023 року, а новий договір заключено ще не буде, просимо повідомити чи може АТ «Укртрансгаз» продовжити термін дії зазначеного договору в межах 20% відповідно до вимог ч. 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 576/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ВІДі ЮНІКОМЕРС" <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Відповідно до встановленого порядку: ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою: СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%, де СЛ - ступінь локалізації виробництва; МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень; С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень. Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%? <b> Номер відповіді:</b> 577/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що  питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами) відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звітів про договори які під грифом "Для службового користування" <b>Суть питання:</b> Департаментом цивільного захисту та оборонної роботи проводяться закупівлі відповідно до п.13 пп.1 особливостей за постановою 1178 за програмою «Полтавський спротив у 2022-2024 роках» яка містить гриф Для службового користування: 13. Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: 1) інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури, та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування; Питання – чи потрібно публікувати звіт про договір який заключений відповідно до п.13 пп.1 особливостей, на виконання програми яка містить гриф для службового користування (номенклатура, кількість, учасники). Підставою для накладення цього грифу були звернення від військових, які звернулися з проханням обмежити відкритий доступ до цієї програми. <b> Номер відповіді:</b> 574/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина Т0320 <b> Тема розширена:</b> Можливість заключення прямого Договору, коли торги не відбулися. <b>Суть питання:</b> Суть звернення: 1. Чи може замовник, враховуючи вимоги вказаних Постанов, здійснювати придбання товару, електричної енергії на суму 479 371,91 грн., шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником? 2. Чи зобовязаний замовник вимагати в данному випадку від виконавця державного контракту (договору) виконання вимог абзаців 2 та 3 статті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 736? <b> Номер відповіді:</b> 573/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Чорний Антон Сергійович <b> Тема розширена:</b> застосування підпункту 2 пункту 13 постанови КМУ № 1178 <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 2 пункту 13 постанови КМУ № 1178 передбачена можливість укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 передбачено пунктом 2 розділу І "2. Території активних бойових дій" та пунктом 3 розділу І "3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси". В наказі № 309 не роз'яснено відмінність між просто "Території активних бойових дій" та "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", відтак прохання надати відповідь якомога конкретніше на питання. Питання: Чи буде правомірним застосування підпункту 2 пункту 13 постанови КМУ № 1178 замовником, якщо він перебуває на території, яка віднесена наказом № 309 до пункту 3 розділу І "3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси"? <b> Номер відповіді:</b> 569/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о Шибко Олександр Юрійович <b> Тема розширена:</b> Можливість заключення прямого Договору, коли торги не відбулися. <b>Суть питання:</b> 1. Чи може замовник, враховуючи вимоги вказаних Постанов, здійснювати придбання товару, електричної енергії на суму 479 371,91 грн., шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником? 2. Чи зобовязаний замовник вимагати в данному випадку від виконавця державного контракту (договору) виконання вимог абзаців 2 та 3 статті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 736? <b> Номер відповіді:</b> 570/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Шепетівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення виду предмету закупівлі придбання путівок на оздоровлення дітей <b>Суть питання:</b> Під час здійснення процедури закупівлі, а саме при придбанні путівок на оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих таборах замовники стикаються з проблемами при визначенні виду предмету закупівлі. Деякі замовники зазначають, що це товар, інші замовники вказують, що це послуга. Також немає чіткості з цього питання у висновках ДАСУ про моніторинг публічних закупівель. Деякі аудитори у своїх висновках зазначають про порушення законодавства, через те що придбання путівок відносять до товарів, а не до послуг. Так як Державний класифікатор 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) не передбачає відповідного коду закупівлі, а саме придбання путівок на оздоровлення (як товару), а містить лише код 55240000-4: Послуги центрів і будинків відпочинку (як послуги), то замовники обирають саме цей код. Проте ми не вважаємо, що придбання путівок це є послуга, тому що: відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»: - послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; - товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Виходячи із наведених вище визначень не можна однозначно стверджувати, що це є послуга, оскільки оздоровлення дітей здійснюється виключно за наявності певного документу, що дає право дитині на отримання послуг. При цьому даний документ включає в себе однаковий спектр послуг для всіх дітей. Тобто замовник купує певний документ, який має свою вартість, яка залежить від якості та кількості послуг з оздоровлення, що в нього включаються. Тобто, це є грошовий документ. В статті 23 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначено, що прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за наявності путівки. Водночас, стаття 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначає що: - путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі; - оздоровлення – це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни. Тобто, путівка – це і є той документ, на підставі якого дитячі заклади оздоровлення надають послуги, тому слід розуміти, що путівки - це особливий вид товару, але згідно до діючого законодавства - грошовий документ. Враховуючи вищезазначене, замовник купує путівки (товар) на підставі яких замовнику будуть надаватися послуги. Так як думки замовників в даному питанні розходяться (і не тільки замовників, про що свідчать висновки ДАСУ), тому просимо Вас розібратися в даному питанні та надати чітку відповідь – придбання путівок на оздоровлення дітей це товар чи послуга. <b> Номер відповіді:</b> 571/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 У свою чергу, відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності. При цьому згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (зі змінами),  Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. З огляду на це, з питань зазначеної специфіки та віднесення предмета закупівлі у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади.