<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Постанова № 10071 від 19.09.2023 <b>Суть питання:</b> 21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено: 1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів). 2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками. 3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. У зв’язку х цим виникає ряд питань: Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023? У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови? Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"? Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись? <b> Номер відповіді:</b> 654/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг природного газу <b>Суть питання:</b> Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч. <b> Номер відповіді:</b> 655/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023   № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015  № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами),  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Науково-дослідний інститут"Еластик" <b> Тема розширена:</b> Заміна вікон в будівлі вибитих вибуховою хвилею внаслідок збройної агресії рф <b>Суть питання:</b> Внаслідок ракетного обстрілу м. Києва вибуховою хвилею було вибито вікна в адміністративній будівлі. Чи можемо ми в даному випадку ввадати заміну вікон, які були зруйновані капітальним ремонтом? Якщо під капітальним ремонтом розуміють комплекс ремонтно-будівельних робітякі передбачають заміну, відновлення та модернізацію конструкції і обладнання будівлі у зв'язку з їх фізичною зношеністю та РУЙНУВАННЯМ. В свою чергу поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 656/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення поняття “роботи” наведене у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим згідно пункту 3.7 вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»  капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. ДБН А.2.2-3-2014. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктом будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення поняття “роботи” наведене у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим згідно пункту 3.7 вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»  капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. ДБН А.2.2-3-2014. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктом будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Степаненко Ірина Федорівна <b> Тема розширена:</b> Конфлікт Закону та Особливостей по встановленню торгової марки <b>Суть питання:</b> СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО» КНП «ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» (далі – Замовник або КНП «ІЦМЛ») проведено дві закупівлі № UA-2023-09-07-006618-a та № UA-2023-09-07-005980-a з використанням електронного каталогу. КНП «ІЦМЛ» при оголошенні запиту пропозицій по зазначених закупівлях, поряд з технічними вимогами, визначив конкретну торгову марку цих виробів, а саме: "ІGAR", Голнит. Зазначене ГРУБО ПОРУШУЄ вимоги статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), яка встановлює, що «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".» Я направила лист до КНП «ІЦМЛ» з проханням зупинити порушення чинного законодавства України, але Замовник у відповідь послався на начебто «дароване» їм право робити закупки по завищеній ціні у конкретних виробників з посиланням на п. 12 абз. 2 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та оголосило нову закупівлю UA-2023-09-28-009204-a з зазначенням конкретної торгової марки. Раніше такої тенденції не існувало і при застосуванні Особливостей здійснення публічних закупівель ВСІ замовники дотримувались вимог Закону. Також при проведенні вебінарів наголошувалось, що протиріччя між нормами Закону та Особливостей не може використовуватись для звуження кількості постачальників і замовники мають дотримуватись норм Закону у виконання ст. 19 Конституції України. З метою припинення тенденції порушення норм Закону я звернулась із скаргою до ДП «ПРОЗОРРО», яке за своєю статутною діяльністю здійснює обробку інформації від учасників закупівель, а також виступає основним ініціатором з нормативного урегулювання закупівель, в тому числі, з використанням електронного каталогу. На сьогодні відсутній порядок оскарження дій замовників при закупівлі товарів з використанням електронного каталогу. Позиція одностороннього застосування Особливостей при грубому порушенні Закону робить основну частину постачальників ПОВНІСТЮ не захищеними. Мої звернення до ДП «ПРОЗОРРО» повністю ігноруються, хоча повністю зрозуміла нагальність та невідкладність цього питання. Враховуючи зазначене, прошу вжити невідкладних заходів з припинення державними та комунальними підприємствами Закону, а також надати роз’яснення щодо протиріччя між нормами Закону та Особливостей в межах цієї скарги. Прошу розглянути цю скаргу в найкоротшій термін та відповідь направити до 04.10.2023 на [email protected] . 2 Додаток: 1. Копія скарги ФОП Степаненко І.Ф. від 25.09.2023 № 237. 2. Копія листа КНП «ІЦМЛ» ІМР КО від 20.09.2023 № 1301. 3. Копія листа ФОП Степаненко І.Ф. від 22.09.2023 № 236. 4. Скріншот вебінара. <b> Номер відповіді:</b> 657/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Яцун Дмитро Вікторович <b> Тема розширена:</b> Відсутність належного права <b>Суть питання:</b> З метою уникнення настання юридичних наслідків, прошу комісію з розгляду скарг щодо передачі державного та комунального майна звернути увагу відповідно до певного об'єкту та аукціону. Мною як учасником, переможцем в період часу який наданий законодавством направлено звернення орендодавцю балансоутримувачу про надання інформації,відомостей до об'єкту аукціону, технічні паспорти та інші підтверджуючі документи. Але на 29.09 23-го року договір є не підписаним, орендодавцем постійне уникання належної відповіді та забезпечення контролю передачі балансоутримуючим запрошуваних документів не було реалізовано. Прошу прийняти електронну скаргу таку яка надана як вимушений захід <b> Номер відповіді:</b> 659/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що  відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" державне підприємство “Прозорро.Продажі”, що належить до сфери управління Міністерства економіки України, є відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи, питання відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки. Тому пропонуємо надсилати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОДЖИСТІК" <b> Тема розширена:</b> Локалізація товарів від нерезидентів <b>Суть питання:</b> Добрий день! Наша компанія є офіційним дистриб'ютором на території України турецької компанії виробника генераторів. Більша частина виробництва генераторів відбувається в Туреччині. В Україні ми заправляємо генератор рідинами та монтуємо деякі комплектуючі (контролери). Наше питання полягає в наступному: Як нам правильно локалізувати зараз товар, оскільки вкінці процедури ми маємо підписати все кеп. Турецька компанія має відповідні сертифікати ДСТУ ISO, однак немає кеп і тут виникають технічні складнощі. Чи можемо ми як офіційний дистриб'ютор та їх представник зробити локалізацію товару від своєї компанії? Як нам правильно все оформити? Будемо дуже вдячні за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 649/2023

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» <b> Тема розширена:</b> Нагальна потреба, не передбачена Законом <b>Суть питання:</b> Рішенням Сумської обласної ради визначено централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) та встановлено обов’язок проводити тендери для комунальних підприємств області. З початку року для потреб КНП СОР «СОЦЕМД та МК» ЦЗО декілька разів проводила тендери для ремонту санітарних автомобілів, проте з різних причин вони або відмінені, або не відбулись. Наразі процедура з очікуваною вартістю 5 814 280,00 гривень з ПДВ по ремонту авто перебуває в статусі оскарження через АМКУ. Автомобілі Центру екстреної медичної допомоги виходять з ладу постійно, резервні вже також, але договір по їх ремонту в цьому році станом на вересень ще не укладено. Виникає питання яким чином та у який спосіб, визначений законодавством, в такому випадку можна укласти договір по ремонту авто, щоб не зупинити роботу служби? <b> Номер відповіді:</b> 650/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 96/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» <b> Тема розширена:</b> Щодо розподілу часу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Чи вважаються послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу відповідно до коду національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» - орендою? Чи підпадають ці послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу за ДК 021:2015 - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» під дію пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи потрібно проводити відкриті торги з особливостями за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу», якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 651/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано у запиті № № 2180/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління міського господарства Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертається Управління міського господарства Мукачівської міської ради Підкажіть будь ласка, що треба робити, коли рішенням антимонопольного комітету призупинено закупівлю. Після прийняття рішення закупівля не розблокована. Вікно для надання пояснень неактивно. тел.0666332053 <b> Номер відповіді:</b> 646/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 185/2023 та № 407/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c86cc74-57f8-4b95-874d-5ea501655d90&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d6e93c-7473-469e-a050-12466d257087&lang=uk-UA Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з технічних питань слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Кустинський ліцей <b>Суть питання:</b> Капітальний ремонт укриття. Чи потрібно до робіт допплюсовувати суми авторського та тех огляду. Загальна сума виходить 1579000. Чи обов'язково проводити відкриті торги. Сума робіт об'єкту 1497000 <b> Номер відповіді:</b> 647/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги , у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас поняття технічний і архітектурний нагляд визначені в Законі України "Про архітектурну діяльність". При цьому авторський і технічний нагляд є окремими видами робіт, що є обов'язковим при здійсненні, зокрема капітального ремонту будівель, споруд, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" зі змінами. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 зі змінами (далі - Порядок). Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Водночас порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель та передбачає, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи) та коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку та їх назви.  Крім цього, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Відповідно до пункту 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Отже, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на об'єкт будівництва). При цьому якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Особливостями. Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Разом з тим, у разі придбання супровідних роботам послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, такий предмет закупівлі визначається як окремий предмет закупівлі робіт згідно з  пунктом 27 частини першої статті 1 Закону. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо закупівлі авторського і технічного нагляду пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання. Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками. Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення. 1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо: - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення; - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення. 2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ? Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку: - Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації. <b> Номер відповіді:</b> 648/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. Водночас відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> Локалізація товарів, зміни що набули чинність 08.09.2023 <b>Суть питання:</b> 08.09.2023 року набули чинності зміни до постанови № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" в частині додаткової вимоги до виробників наявності у них ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT). Відповідно до абз.5 пункту 5 постанови виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності. Але відповідно до пункту 13-1. Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності. Тобто абз.5 п.5 встановлює вимогу наявності ISO у виробника, а п.13-1 зобов'язує замовника встановлювати вимогу щодо підтвердження наявності ISO у учасника. Чи означає дана норма, що учасником закупівлі товарів з підтвердженим ступенем локалізації може бути лише Виробник? Чи як інакше трактувати різночитання вимоги наявності ISO наведене в Постанові? <b> Номер відповіді:</b> 641/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.